Рішення

від 21.05.2024 по справі 953/4126/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/4126/20

н/п 2/953/65/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого суддіГубської Я.В.,

за участю секретарясудових засідань Веремійчик Р.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Стець М.Л.,

представника третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» (61003, м.Харків, майдан Конституції, 22) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), Торгівельна фірма «Автолюбитель» (61107, м.Харків, вул.Острогозька, буд. 7), третя особа: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській області про визнання договору комісії, договору купівлі-продажу недійсними, застосування наслідків недійсності правочинів, скасування та поновлення реєстрації, відшкодування витрат

ВСТАНОВИВ:

12.03.2020 року позивач АТ Державний ощадний банк України в особі філії Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» звернувся до суду з позовом до відповідачів, вимоги якого в процесі розгляду справи уточнив та просив суд визнати недійсними договір комісії № 352/18/008775 від 23.06.2018, укладений між ОСОБА_3 та Торгівельна фірма «Автолюбитель» та договір купівлі-продажу транспортного засобу № 352/18/008775 від 23.06.2018, укладений між Торгівельна фірма «Автолюбитель» та ОСОБА_4 про відчуження транспортного засобу «Hyundai Grand Santa Fe» р.н.з. НОМЕР_1 , рік випуску 2017, номер шасі- НОМЕР_2 , колір коричневий, об`єм двигуна 2199, застосувати правові наслідки недійсності правочинів згідно ст. 216 ЦК України, скасувати державну реєстрацію транспортного засобу «Hyundai Grand Santa Fe», 2017 року випуску, коричневого кольору, номер шасі- НОМЕР_2 за ОСОБА_4 , що проведена Територіальним сервісним центром 6341 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ, поновити державну реєстрацію даного транспортного засобу за ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог представник посилається на те, що 17 квітня 2018 року між ПАТ Державний ощадний банк України в особі філії Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_3 був укладений Договір про споживчий кредит №450/0220, за яким ОСОБА_3 отримав грошові кошти в розмірі 694320,00 грн. для придбання транспортного засобу на строк 36 місяців, терміном остаточного повернення не пізніше 17.04.2021 року, зі сплатою 12,99% річних за користування кредитом. В забезпечення зобов`язання за договором кредиту між ПАТ Державний ощадний банк України в особі філії Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_3 було укладено договір застави майна №450/0220/1 від 17.04.2018 року, посвідчений ПН ХМНО ОСОБА_5 №521. В заставу було передано транспортний засіб «Hyundai Grand Santa Fe» р.н.з. НОМЕР_1 . На підставі укладеного договору застави 17.04.2018 року було зареєстровано приватне обтяження щодо заборони відчуження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом про державну реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 17.04.2018 року за №16827011. 23.06.2018 року між ОСОБА_3 та ТФ «Автолюбитель» було укладено договір комісії №352/18/008775. Також 23.06.2018 року між ТФ «Автолюбитель» та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі продажу транспортного засобу «Hyundai Grand Santa Fe» р.н.з. НОМЕР_1 №352/18/008775. Вказали, що укладений договір купівлі- продажу від 23.06.2018 року вчинений в простій формі, без реального зняття з реєстрації, перереєстрації у законному порядку.

Станом на 23.06.2018 застава спірного тз була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Даний факт встановлено також у Постанові Верховного суд від 09.06.2021 у справі №643/1735/19. Позивач зазначив, що обтяження заставодержателя АТ «Ощадбанк» згідно договору застави майна №450/0220/1 щодо заборони відчуження було зареєстровано 17.04.2018 року і було чинне на момент укладення договору купівлі продажу транспортного засобу №352/18/005775 від 23.06.2018 року.

Заставодержателем не надавалось письмової згоди на вчинення дій по зняттю з обліку заставного транспортного засобу, обтяження було зареєстровано 17.04.2018 року і станом на 23.06.2018 року відомості про обтяження містились в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Також, як вбачається з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №56838621 від 07.09.2018 року відомості щодо обтяження автомобіля засобу «Hyundai Grand Santa Fe» р.н.з. НОМЕР_1 були зареєстровані 17.04.2018 року та вилучені 25.07.2018 року Оратівським РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області на підстави постанови ВП 38738988. Згідно відповіді з Оратівського РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області зазначено, що вказане вилучення ними не здійснювалось, матеріали ВП №38738988 відсутні, і 25.07.2018 року було здійснено несанкціоноване внесення даних до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Зазначили, що ОСОБА_4 не є добросовісним набувачем, оскільки ним було придбано транспортний засіб при наявності зареєстрованих відомостей в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, всупереч Порядку державної реєстрації(перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів, усіх типів марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, який затверджено Постановою КМУ від 07.09.1998 №1388.

15 квітня 2020 року від відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначив, що 23.06.2018 року він придбав автомобіль HYUNDAI GRAND SANTA FE, 2017 року випуску, колір коричневий, номер кузова НОМЕР_2 . Автомобіль був придбаний на підставі договору № 352/18/008775 від 23.06.2018 року, укладеного між ОСОБА_4 та ТФ «Автолюбитель», яка діяла на підставі укладеного з власником автомобіля ОСОБА_3 договором комісії № 352/18/008775 від 23.06.2018 року. Продаж вчинено за 910000,00 грн. 23.06.2018 року автомобіль знято з обліку в ТСЦ 6341 МВС України в Харківський області за заявою ОСОБА_3 . При перевірці автомобіля встановлено відсутність обтяжень. 26.07.2018 року за заявою позивача автомобіль зареєстровано в ТСЦ 6341 МВС України в Харківський області на його ім`я з присвоєнням номерних знаків НОМЕР_3 . Під час реєстрації автомобіля також було перевірено та встановлено відсутність обтяжень на спірний автомобіль. Через деякий час позивач дізнався, що вказаний автомобіль перебуває в заставі за зобов`язаннями ОСОБА_3 перед ПАТ «Ощадбанк». Після отримання витягу з ДОРМу позивачу стало відомо, що запис про заставу зареєстрований 06.08.2018 року, тобто після придбання та реєстрації позивачем спірного автомобілю. Зазначає, що він є добросовісним набувачем спірного автомобіля, а обтяження щодо нього є нечинним. Крім того, посилався на те, що рішенням Московського районного суду м.Харкова від 27.09.2019 року було констатовано добросовісність ОСОБА_4 як набувача за договором № 352/18/008775 від 23.06.2018 року та визнано нечинним обтяження відносно автомобіля HYUNDAI GRAND SANTA FE, 2017 року випуску, колір коричневий, номер кузова НОМЕР_2 . Постановою Харківського апеляційного суду від 17.12.2019 року рішення Московського районного суду м.Харкова від 27.09.2019 року залишено без змін.

07.12.2020 року від представника відповідача ОСОБА_4 - адвокат Стець М.Л. надійшло вступне слово, яке аналогічне викладеним у відзиві обставинам. Посилались на недобросовісність АТ «Ощадбанк», відсутність перешкод на момент вчинення правочину.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 17.03.2020 року відкрито загальне позовне провадження, по справі призначено проведення підготовчого судового засідання.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 30.07.2020 року закрито підготовче провадження у справі.

24.04.2023 від третьої особи РСЦ ГСЦ МВС в Харківській області на адресу суду надійшов відзив на заяву про зміну предмета позову, в якому посилається на особливості вчинення реєстраційних дій, відсутність документів, які були підставами для них, оскільки закінчився їх термін зберігання, проти задоволення позову заперечував.

Представник позивача в судовому засіданні уточнений позов підтримав, позовні вимоги просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Стець М.Л. просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на добросовісність покупця ОСОБА_4 , неможливість реституції.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився повторно, повідомлявся про час та місце слухання справи належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідач ТФ«Автолюбитель» всудове засіданняне з`явився повторно, повідомлявся про час та місце слухання справи належним чином, причини неявки суду не відомі, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник РСЦ ГСЦ в Харківській області в судовому засіданні заперечував щодо позовних вимог з підстав, викладених в запереченнях.

Заслухавши пояснення учасників процесу, які присутні в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.12ЦПК Україницивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Учасники справимають рівніправа щодоздійснення всіхпроцесуальних правта обов`язків,передбачених законом.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідност.41 Конституції Україникожен мас право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 328ЦК Українивстановлено,що правовласності набуваєтьсяна підставах,що незаборонені законом,зокрема зправочинів.Право власностівважається набутимправомірно,якщо інакшепрямо невипливає іззакону абонезаконність набуттяправа власностіне встановленасудом.

Судом встановлені наступні обставини справи.

17.04.2018 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 укладено договір про споживчій кредит № 450/0220 (для придбання транспортного засобу), відповідно до якого ОСОБА_3 отримав грошові кошти в розмірі 694320,00 грн.

Договором застави № 450/0220/1 від 17.04.2018 року, укладеним між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 забезпечуються виконання ОСОБА_3 виконання зобов`язань за договором про споживчій кредит. На підставі укладеного договору застави було 17.04.2018 зареєстроване приватне обтяження щодо заборони відчуження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 55439227.

Відповідно до договору комісії № 352/18/008775 від 23 червня 2018 року ТФ «Автолюбитель» за дорученням ОСОБА_3 зобов`язалось здійснити один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу HYUNDAI GRAND SANTA FE, 2017 року випуску, колір коричневий, номер кузова НОМЕР_2 .

Відповідно до договору купівлі-продажу № 352/18/008775 від 23 червня 2018 року, укладеного між ОСОБА_4 та ТФ «Автолюбитель», ОСОБА_4 придбав автомобіль HYUNDAI GRAND SANTA FE, 2017 року випуску, колір коричневий, номер кузова НОМЕР_2 . Продаж вчинено за 910 000,00 грн.

Рішенням Московського районного суду міста Харкова №643/10813/18 від 04 лютого 2019 року задоволено позовні вимоги ПАТ «Ощадбанк» та стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 712 279,98 грн за договором про споживчій кредит № 450/0220 від 17 квітня 2018 року.

Виконавче провадження щодо виконання вищевказаного рішення №643/10813/18 станом на час розгляду даної справи не завершено, перебуває на виконанні приватного виконавця Цимбала С.В., заборгованість ОСОБА_3 у розмірі 712 279,98 грн ПАТ «Ощадбанк» не погашена.

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 56838621 від 07 вересня 2018 року на автомобіль HYUNDAI GRAND SANTA FE, 2017 року випуску, колір коричневий, номер кузова НОМЕР_2 накладено приватне обтяження, зареєстроване реєстратором 17 квітня 2018 року за № 16827011 на підставі договору застави № 450/0220/1 від 17 квітня 2018 року,

25 липня 2018 року постановою Оратівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області вилучено обтяження спірного автомобіля. Вказаний автомобіль був зареєстрований за ОСОБА_4 26 липня 2018 року.

06 серпня 2018 року на автомобіль HYUNDAI GRAND SANTA FE, 2017 року випуску, колір коричневий, номер кузова НОМЕР_2 накладено приватне обтяження, зареєстроване реєстратором 06 серпня 2018 року за № 17017331 на підставі договору застави № 450/0220/1 від 17 квітня 2018 року.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про заставу» та статтею 572 ЦК України застава є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною четвертою статті 577 ЦК України передбачено, що моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до частини другої статті 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Статтею 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.

За таких обставин реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи.

Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України наведеними у постановах від 03 квітня 2013 року в справі № 6-7цс13, від19 листопада 2014 року в справі № 6-168цс14 та Верховного Суду від10 жовтня 2019 року в справі № 463/3582/17 (провадження № 6113383св19) та від 07 квітня 2020 року у справі № 761/48585/18 (провадження № 61-19810св19).

Згідно зі статтею 42 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України.

Частиною четвертою статті 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що відомості про звернення стягнення на предмет обтяження згідно зі статтею 24 цього Закону реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків та інших обов`язкових платежів та посилання на звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до частин першої, другої статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження. Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п`яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п`ятирічний строк.

Таким чином відповідно до вимог чинного законодавства України, застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 56838621 від 07.09.2018 року на автомобіль HYUNDAI GRAND SANTA FE, 2017 року випуску, колір коричневий, номер кузова НОМЕР_2 накладено приватне обтяження, зареєстроване реєстратором 17.04.2018 року за № 16827011 на підставі договору застави № 450/0220/1 від 17.04.2018 року.

25.07.2018 року постановою Оратівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області вилучено обтяження спірного автомобіля. Вказаний автомобіль був зареєстрований за ОСОБА_4 26.07.2018 року. 06.08.2018 року на автомобіль HYUNDAI GRAND SANTA FE, 2017 року випуску, колір коричневий, номер кузова НОМЕР_2 накладено приватне обтяження, зареєстроване реєстратором 06.08.2018 року за № 17017331 на підставі договору застави № 450/0220/1 від 17.04.2018 року.

Відповідно до п.41 Порядку державної реєстрації(перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів, усіх типів марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, який затверджено Постановою КМУ від 07.09.1998 №1388 Забороняється перереєстрація на нового власника та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають в розшуку або щодо яких у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного або приватного виконавця. Перереєстрація на нового власника транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, здійснюється за наявності письмової згоди обтяжувача (заставодержателя), крім випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки в спільному майні.

Позивач в даному позові стверджує, що банком не надавалася письмова згода на вчинення реєстраційної дії по зняттю з обліку заставного транспортного засобу HYUNDAI GRAND SANTA FE, 2017 року випуску, колір коричневий, номер кузова НОМЕР_2 і це твердження протягом розгляду справи не спростовано жодними доказами.

З приводу підстав вилучення 25.07.2018 року державним виконавцем Оратівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області у постанові від 11.06.2020 СВ Оратівського ВП Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області зазначено, що у кримінальному провадженні №12018020250000138 від 05.09.2018 невстановленими особами було вилучено обтяження спірного даного автомобіля за відсутності на це підстав.

Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 27 вересня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Визнано нечинним обтяження відносно автомобіля, HYUNDAI GRAND SANTA FE, 2017 року випуску, колір коричневий, номер кузова НОМЕР_2 , запис в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про заставу рухомого майна від 06 серпня 2018 року, № 17017331.

Постановою Харківського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ «Ощадбанк» залишено без задоволення. Рішення Московського районного суду міста Харкова від 27 вересня 2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 09.06.2021 рішення Московського районного суду міста Харкова від 27 вересня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», ОСОБА_3 про визнання нечинним обтяження відмовлено. Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що на час укладення договору купівлі-продажу від 23 червня 2018 року № 352/18/008775 застава спірного транспортного засобу була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, а тому висновок судів попередніх інстанцій про те, що на час відчуження спірного автомобіля боржником, у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості про обтяження та наявність обтяження перешкоджає позивачу реалізувати свої права як власника майна є неправильним, оскільки законодавець пов?язує наявність запису у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна саме на момент відчуження майна, а не на момент реєстрації права власності на нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч.3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення зобов`язання є договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Згідно вимогст.ст.317,319ЦКУкраїни власниковіналежатьправа володіння,користуваннятарозпоряджання своїммайном. Власникволодіє,користується,розпоряджаєтьсясвоїммайном навласнийрозсуд. Власникмаєправовчиняти щодосвогомайнабудь-якідії,якінесуперечать закону. Приздійсненнісвоїхправ тавиконанніобов`язківвласникзобов`язанийдодержуватисяморальнихзасад суспільства. Усімвласникамзабезпечуютьсярівні умовиздійсненнясвоїхправ. Власністьзобов`язує. Власникнеможевикористовувати правовласностінашкоду правам,свободамтагідності громадян,інтересамсуспільства,погіршуватиекологічнуситуацію таприродніякостіземлі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 572 ЦК України та ст. 1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Приписи ч. 2 ст. 17 Закону України "Про заставу" та ч. 2 ст. 586 ЦК України прямо пов`язують виникнення у заставодавця права на відчуження предмета застави, його передачу в користування іншій особі та розпорядження іншим чином з отриманням на це згоди заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Посилання представника відповідача на відсутність на момент реєстрації права власності на ОСОБА_4 автомобіля HYUNDAI GRAND SANTA FE, 2017 року випуску, колір коричневий, номер кузова НОМЕР_2 запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про заставу рухомого майна не спростовує висновків суду з приводу наявності підстав для визнання укладеного без наявних правових підстав. Всупереч вимог закону ОСОБА_3 укладено договір комісії №352/18/008775 від 23.06.2018 без згоди на це заставодавця та договір купівлі-продажу транспортного засобу № 352/18/008775 від 23.06.2018, укладений між Торгівельна фірма «Автолюбитель» та ОСОБА_4 про відчуження транспортного засобу «Hyundai Grand Santa Fe» р.н.з. НОМЕР_1 .

Оскільки внаслідок укладення спірного договору майно, яке перебувало в заставі і обтяження якого, на час відчуження було зареєстровано відповідно до закону, було відчужено без згоди заставодержателя, суд вважає доведеною наявність підстав для задоволення позову заставодержателя, який в порядку ч. 3 ст. 215 ЦК України заперечив дійсність вищевказаних договорів на підставах, встановлених законом.

Посилання представника відповідача ОСОБА_4 на його добросовісність, як набувача автомобіля HYUNDAI GRAND SANTA FE, 2017 року випуску, колір коричневий, номер кузова НОМЕР_2 , не є підтвердженим та обґрунтованим з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 не мав згоди банку, як заставодержателя за договором застави на відчуження транспортного засобу, що відбулося 23.06.2018, отже не мав необхідний обсяг дивільної дієздатності, зміст оскаржуваних правочинів суперечить ч.2 ст.258 ЦК України, ч.2 ст.17 ЗУ «Про заставу» та п.4.4. договору застави, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 .

ОСОБА_4 не є добросовісним набувачем автомобіля HYUNDAI GRAND SANTA FE, 2017 року випуску, колір коричневий, номер кузова НОМЕР_2 , виходячи з положень ст.10 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якою визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається добросовісним набувачем згідно ст.388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна; добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Верховний суд в постанові від 26.05.2023 № 905/77/21 зазначає, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.

Протягом судового розгляду у даній справі представники позивача ХОУ АТ «Ощадбанк» належними та допустимими доказами довели, що предмет застави автомобіль HYUNDAI GRAND SANTA FE, 2017 року випуску, колір коричневий, номер кузова НОМЕР_2 було придбано ОСОБА_3 за кредитні кошти, отримані за кредитним договором на споживчі цілі 17.04.2018, у зв`язку з чим 17.04.2018 між цими ж сторонами було укладеного Договір застави та зареєстроване відповідне обтяження щодо заборони відчуження цього тз.

Після цього ОСОБА_3 було вчинено правочин - договір комісії №352/18/008775 від 23.06.2018 з ТФ «Автолюбитель», всупереч наявним обмеженням, без розрахунку за кредитним договором та згоди заставодавця та договір купівлі-продажу транспортного засобу № 352/18/008775 від 23.06.2018, укладений між Торгівельна фірма «Автолюбитель» та ОСОБА_4 про відчуження цього ж транспортного засобу, за наявності обтяження та без згоди заставодавця.

Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 ЦК України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 і від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17).

Суд, перевіривши доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги та заперечення відповідача, надавши їм правову оцінку, вважає позовні вимоги щодо визнання вищезазначених правочинів недійсними такими, що є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас вирішуючи питання про можливість задоволення такого позову, суд, з урахуванням конкретних обставин справи має визначитися із ефективністю обраного позивачем способу захисту - визначити наслідки визнання договору недійсним.

З приводу посилань представника відповідача про неналежний спосіб захисту, заявлений позивачем та технічну неспроможність виконання тих вимог, що зазначені у позові суд зазначає наступне.

Частинами 1 і 2 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину

Проте згідно з частиною 5 статті 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 частини 5 статті 216 ЦК України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Сполученого Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, в якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ від 05.05.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02)).

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині 2 статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам

Уточнюючи висновки Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, Верховний суд в постанові від 26.05.2023 зазначив наступне: «Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.»

Будь-яких перешкод з приводу застосування наслідків недійсності правочинів згідно ст. 216 ЦК України в даній справі судом не встановлено, даний спосіб захисту суд вважає ефективним у даній справі та таким, що підлягає застосуванню, таким чином дана позовна вимога також підлягає задоволенню. А тому задовольняє позов про визнання правочинів недійсним із застосуванням ст.216 ЦК України, шляхом зобов*язання ОСОБА_4 повернути транспортний засіб «Hyundai Grand Santa Fe», 2017 року випуску, коричневого кольору, номер шасі- НОМЕР_2 ОСОБА_3 та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму грошових коштів за договором купівлі-продажу від 23.06.2018 року у розмірі 910000 грн.; скасувати державну реєстрацію транспортного засобу «Hyundai Grand Santa Fe», 2017 року випуску, коричневого кольору, номер шасі- НОМЕР_2 за ОСОБА_4 , що була проведена Територіальним сервісним центром 6341 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС України та поновити державну реєстрацію даного транспортного засобу за ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідачів на користь позивача судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,76-81,89,160,256,259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Харківське обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» - задовольнити.

Визнати недійсними договір комісії № 352/18/008775 від 23.06.2018, укладений між ОСОБА_3 та Торгівельна фірма «Автолюбитель» та договір купівлі-продажу транспортного засобу № 352/18/008775 від 23.06.2018, укладений між Торгівельна фірма «Автолюбитель» та ОСОБА_4 про відчуження транспортного засобу «Hyundai Grand Santa Fe» р.н.з. НОМЕР_1 .

Застосувати наслідки недійсності правочинів згідно ст. 216 ЦК України шляхом зобов*язання ОСОБА_4 повернути транспортний засіб «Hyundai Grand Santa Fe», 2017 року випуску, коричневого кольору, номер шасі- НОМЕР_2 ОСОБА_3 та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму грошових коштів за договором купівлі-продажу від 23.06.2018 року у розмірі 910000 грн.; скасувати державну реєстрацію транспортного засобу «Hyundai Grand Santa Fe», 2017 року випуску, коричневого кольору, номер шасі- НОМЕР_2 за ОСОБА_4 , що була проведена Територіальним сервісним центром 6341 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС України та поновити державну реєстрацію даного транспортного засобу за ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), Торгівельна фірма «Автолюбитель» (61107, м.Харків, вул.Острогозька, буд. 7) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Харківське обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 700,66 грн. з кожного.

Нарішення суду першої інстанції протягом30днівз дняйогопроголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя -