Постанова

від 03.06.2024 по справі 902/1605/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

03 червня 2024 року Справа № 902/1605/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу керівника Немирівської окружної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10.04.2024

(постановлену о 10:52 у м. Вінниця, повний текст складено 15.04.2024)

у справі № 902/1605/23 (суддя Яремчук Ю.О.)

за позовом керівника Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Немирівської міської ради

до Фермерського господарства "Надбужанське-С"

про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки

за участю представників:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Єнокян К.Л.;

прокурор - Ковальчук І.Л.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Немирівської міської ради звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фермерського господарства "Надбужанське-С" про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Під час розгляду справи, до суду від представників позивача Немирівської міської ради та відповідача Фермерського господарства "Надбужанське-С" надійшла спільна заява про затвердження мирової угоди.

Господарський суд Вінницької області ухвалою від 10.04.2024 у справі № 902/1605/23 затвердив мирову угоду, укладену між Фермерським господарством "Надбужанське-С" та Немирівською міською радою. Провадження у справі № 902/1605/23 закрив. Повернув Вінницькій обласній прокуратурі з Державного бюджету України 50% сплаченого за платіжною інструкцією №2793 (внутрішній номер 315920424) від 18.12.2023 судовий збір в сумі 3 028 грн. Стягнув з Фермерського господарства "Надбужанське-С" на користь Вінницької обласної прокуратури 3 028 грн витрат на сплату судового збору.

Така ухвала мотивована тим, що:

- мирова угода стосується лише прав і обов`язків сторін щодо предмету позову і при цьому не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів;

- вирішення питання про передачу земельної ділянки в оренду, припинення права користування земельною ділянкою, укладення, та продовження, а також розірвання договорів оренди землі належить до виключної компетенції позивача;

- мирова угода підписана зі сторони позивача та зі сторони відповідача їх керівниками, у яких наявні повноваження на вчинення відповідної процесуальної дії;

- сторони визначили взаємні поступки;

- заборгованість з орендної плати щодо земельної ділянки кадастровий номер 0523085900:01:001:0621 станом на 26.12.2023 (до моменту звернення прокурора із цим позовом у цій справі) відсутня.

Враховуючи затвердження мирової угоди, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, керівник Немирівської окружної прокуратури звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10.04.2024 у справі № 902/1605/23 скасувати, та передати справу для продовження розгляду суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована таким.

З аналізу вказаної мирової угоди вбачається, що нею не врегульовано спір між учасниками правовідносин у справі № 902/1605/23, а її умови стосуються прав і обов`язків сторін, які можуть виникнути у майбутньому.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо повної та своєчасної сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, що частково виплачена заборгованість в подальшому, оскільки відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання мас виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до правових висновків, висловлених в постанові Верховного Суду від 11.01.2023 у справі № 461/56/20 мирова угода укладається щодо прав і обов`язків стосовно предмета спору, а не вчинення процесуальних дій. Відмова від позову є процесуальною дією, відмінною від укладення мирової угоди. Тому, фактично вже враховуючи цю обставину, мирова угода не підлягала затвердженню.

Умови мирової угоди ніяким чином не стосуються уступок зі сторони відповідача, який зобов`язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку з кадастровим номером 0523085900:01:001:0621, що є фактично дублюванням умов договору, які підлягають до виконання в силу вимог закону і не можуть вважатися окремими зобов`язаннями чи поступками в розумінні змісту умов мирової угоди.

При затвердженні мирової угоди судом не надано оцінки тому, що умови поданої на затвердження мирової угоди є невиконуваними, оскільки в разі несплати в майбутньому відповідачем орендної плати (п.1.1., 1.2 мирової угоди) така мирова угода не може бути пред`явлена до виконання як виконавчий документ, що суперечить ч. 3 ст.193 ГПК України.

Мирова угода є за своїм змістом відмовою від позову, не покладає жодних додаткових зобов`язань на відповідача, не містить жодних поступок з його сторони, не вирішує питання розподілу судових витрат, а ухвала про її затвердження прямо суперечить вимогам ч. 5 ст. 55, ч. ч. 1, 5 ст. 192, ст.193 ГПК України.

За наведеного прокурор вважає оскаржену ухвалу незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального права, при неправильному застосуванні норм матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Відповідач подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує таке.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Немирівської окружної прокуратури підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

В цій справі відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави.

Мирова угода від 05.03.2024, укладена між Немирівською міською радою та ФГ "Надбужанське-С", відповідає вимогам виконавчого документа, всі обов`язкові реквізити вказані, а відтак ухвала Господарського суду Вінницької області від 10.04.2024 є такою, що прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи із мети інституту мирової угоди врегулювання спору, відсутності критеріїв та співвідношень поступок щодо укладення мирової угоди, принципу диспозитивності, суд не знаходить підстав, визначених ч.5 ст.192 ГПК України, які б вказували, що умови мирової угоди суперечать закону, порушують права третіх осіб чи є невиконуваними.

Відтак, відповідач вважає, що оскаржена ухвала суду першої інстанції є правомірною та скасуванню не підлягає.

Просить закрити апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, а у випадку продовження здійснення апеляційного перегляду - апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Також, відповідач просить поновити строк для подачі доказів та долучити до матеріалів справи: копію рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2024 у справі №120/12539/23; копію гарантійного листа № 194 від 17.04.2024; копію податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2024 року; копію платіжної інструкції від 18.04.2024 №391.

Прокурор подав письмові пояснення, у яких заперечує проти доводів відзиву відповідача. Просить в задоволенні клопотання про закриття апеляційного провадження у справі №902/1605/23 відмовити та скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10.04.2024 у справі № 902/1605/23 про затвердження мирової угоди і закриття провадження у справі та передати справу для продовження розгляду до Господарського суду Вінницької області.

Позивач не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу прокурора, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні 03.06.2024 Північно-західного апеляційного господарського суду прокурор підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права. З огляду на вказане, просила оскаржену ухвалу суду першої інстанції скасувати та передати справу на розгляд суду першої інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні заявила, що з доводами скаржника не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржену ухвалу законною та такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального законодавства. З огляду на зазначене, просила суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

В судове засідання 03.06.2024 представник Немирівської міської ради не з`явився.

Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки розгляду апеляційних скарг в апеляційній інстанції, той факт, що позивач був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а. с. 187 на звороті), а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника позивача.

Щодо клопотання відповідача про поновлення строку на долучення доказів, суд апеляційної інстанції зважає на таке.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3, 8 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - разом з поданням відзиву або письмових пояснень. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 3 ст.269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини.

Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи.

Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає. В той же час, у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Апеляційний господарський суд зауважує, що предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою затверджено мирову угоду та з цих підстав закрито провадження у справі.

Як слідує зі змісту відзиву відповідача, посилаючись на докази, щодо яких відповідач просить поновити строк на їх подання, останній заперечує проти позовних вимог прокурора по суті, а не щодо доводів апеляційної скарги.

Зважаючи на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що подані відповідачем нові докази не приймаються судом апеляційної інстанції.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при постановлені ухвали норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу на розгляд суду першої інстанції, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що керівник Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Немирівської міської ради звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фермерського господарства "Надбужанське-С" про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані систематичною несплатою орендної плати, що є підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку та зобов`язання відповідача повернути орендовану земельну ділянку.

06.03.2024 до суду першої інстанції від представників позивача Немирівської міської ради та відповідача Фермерського господарства "Надбужанське-С" надійшла спільна заява про затвердження мирової угоди (т. 1, а. с. 134-135).

Як зазначено вище, Господарський суд Вінницької області ухвалою від 10.04.2024 у справі № 902/1605/23 затвердив мирову угоду, укладену між Фермерським господарством "Надбужанське-С" та Немирівською міською радою. Провадження у справі № 902/1605/23 закрив. Повернув Вінницькій обласній прокуратурі з Державного бюджету України 50% сплаченого за платіжною інструкцією №2793 (внутрішній номер 315920424) від 18.12.2023 судовий збір в сумі 3 028 грн. Стягнув з Фермерського господарства "Надбужанське-С" на користь Вінницької обласної прокуратури 3 028 грн витрат на сплату судового збору.

Суд апеляційної інстанції не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Статтею 192 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Таким чином, одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов`язків сторін щодо предмета позову. Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов`язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов`язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Мирова угода це договір, який укладається між сторонами з метою припинення спору та вирішення всіх спірних питань, за для яких і було подано позов, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не призводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спір, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Така угода призводить до врегулювання спору шляхом визначення її сторонами певних дій, які та чи інша сторона угоди має вчинити.

У зв`язку з цим, укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, закріплених у вказаних вище процесуальних нормах, є правом сторони, яке, згідно процесуального Закону, неможливо реалізувати тільки за наявності умов, якщо такі дії суперечать законодавству, або це призводить до порушення чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Звертаючись до суду із заявою про затвердження мирової угоди, сторони усвідомлюють процесуальні наслідки затвердження зазначеної угоди та свідомо погоджуються із виникненням у сторін нових зобов`язань, які повинні виконуватись ними належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом цього спору є розірвання договору та зобов`язання відповідача повернути орендовану за договором земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовані систематичною несплатою орендної плати.

При цьому, , сама заборгованість з орендної плати щодо земельної ділянки кадастровий номер 0523085400:01:001:0621 станом на 26.12.2023 (до моменту звернення керівника Немирівської окружної прокуратури із позовом у цій справі) була відсутня, що підтверджується інформацією ГУ ДПС у Вінницькій області вих. №42627/6/02-32-04-11-18 від 26.12.2023 (а. с. 118).

Позивач та відповідач подали суду на затвердження мирову угоду від 05.03.2024, укладену між ними, відповідно до якої Фермерське господарство "Надбужанське-С", в особі директора Сандуляка Олега Петровича, який діє на підставі Статуту та Немирівська міська рада (код ЄДРПОУ: 03772619), в особі міського голови Качура Віктора Миколайовича, який діє на підставі Закону "Про місцеве самоврядування в Україні", які є сторонами у справі №902/1605/23, яка знаходиться у провадженні судді Яремчука Ю.О. Господарського суду Вінницької області за позовом керівника Немирівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Немирівської міської ради до ФГ "Надбужанське-С" про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки з кадастровим номером 0523085900:01:001:0621, домовились про укладення мирової угоди у господарській справі №902/1605/23 (далі - Мирова угода) на таких умовах:

1. Відповідач за цією Мировою угодою зобов`язується:

1.1. Сумлінно виконувати свої зобов`язання за Договором оренди землі № 874 від 20.12.2019, зареєстрованого у Державному реєстрі прав на нерухоме майно 09.01.2020 р.

1.2. Своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельною ділянкою з кадастровим номером 0523085900:01:001:0621 до закінчення терміну дії Договору.

2. Позивач відмовляється від заявлених позовних вимог.

3. Сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави.

4. Ця Мирова угода набуває чинності з дня її затвердження господарським судом Вінницької області і є обов`язковою для виконання Сторонами.

5. Ця мирова угода укладена у трьох примірниках: один примірник залишається в матеріалах справи №902/1605/23, другий примірник залишається у Позивача, третій примірник залишається у Відповідача.

6. Сторони, укладаючи цю Мирову угоду, заявляють, що повністю розуміють та погоджуються, що відповідно до статті 193 Господарського процесуального кодексу України, ухвала Господарського суду Вінницької області про затвердження цієї Мирової угоди є виконавчим документом, який згідно ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягає примусовому виконанню після її подання Позивачем на виконання до органів державної виконавчої служби або приватних виконавців в порядку, встановленому законом.

Проаналізувавши умови мирової угоди, апеляційний господарський суд вказує, що вони не містять поступок зі сторони відповідача, оскільки умови підпунктів 1.1., 1.2. пункту 1 Мирової угоди фактично є констатацією і так наявного у відповідача обов`язку належним чином виконувати взяті на себе за спірним правочином зобов`язань.

Такі умови не можуть вважатися окремими зобов`язаннями чи поступками в розумінні змісту умов мирової угоди.

Крім того, пунктом 2 Мирової угоди передбачено, що позивач відмовляється від заявлених позовних вимог.

Апеляційний господарський суд зауважує, що відмова від позову та укладання між сторонами мирової угоди є різними процесуальними інститутами, котрі не можуть бути застосовані одночасно.

Більше того, на відміну від укладення мирової угоди, при відмові позивача від позову у цій справі, прокурор може заперечувати проти неї та стверджувати про подальший розгляд справи, підтримуючи заявлені позовні вимоги.

Суд апеляційної інстанції зважає і на те, що в постанові Верховного Суду від 11.01.2023 у справі №461/56/20 вказано, що мирова угода укладається щодо прав і обов`язків стосовно предмета спору, а не вчинення процесуальних дій. Відмова від позову є процесуальною дією, відмінною від укладення мирової угоди.

Таким чином, умова Мирової угоди про відмову позивача від позову суперечить нормам процесуального законодавства.

За приписами ст. 193 ГПК України Виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

З аналізу змісту резолютивної частини оскаржуваної ухвали та умов вбачається, що умови затвердженої мирової угоди є невиконуваними, оскільки в разі невиконання відповідачем умов спірного правочину та несплати відповідачем в майбутньому орендної плати (підпункти 1.1., 1.2. пункту 1 Мирової угоди) така мирова угода не може бути пред`явлена до виконання, як виконавчий документ, що суперечить ч. 3 ст. 193 ГПК України.

Наведеного вище, суд першої інстанції помилково не врахував при затвердженні мирової угоди.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково затвердив укладену між сторонами мирову угоду від 05.03.2024 та закрив провадження у справі №902/1605/23, оскільки вказана мирова угода не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, твердження відповідача про закриття апеляційного провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України є помилковими, так як закриття апеляційного провадження на цій підставі можливе за апеляційною скаргою особи, яка не була залучена до участі у справі та подала апеляційну скаргу, з підстав порушення оскарженим судовим рішенням, її прав, інтересів та (або) обов`язків. В той же час, у цій справі прокурор є учасником справи та особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб, в тому числі, держави.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до норм ст. 280 ГПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи.

У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про, зокрема, закриття провадження у справі, справа передається на розгляд суду першої інстанції (ч. 3 ст. 271 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10.04.2024 у справі № 902/1605/23 слід скасувати, а апеляційну скаргу керівника Немирівської окружної прокуратури задовольнити та передати справу на розгляд Господарському суду Вінницької області.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу керівника Немирівської окружної прокуратури задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10.04.2024 у справі № 902/1605/23 скасувати.

3. Справу № 902/1605/23 передати Господарському суду Вінницької області для продовження розгляду.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складений "05" червня 2024 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.