Рішення

від 30.05.2024 по справі 902/1261/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2024 р.Cправа № 902/1261/23

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання Макогін О.І., за відсутністю сторін

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут", 21036, Вінницька обл., місто Вінниця(з), Хмельницьке шосе, будинок 23, ідентифікаційний код юридичної особи 39593306

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод", 22400, Вінницька обл., Хмільницький (Калинівський) р-н, місто Калинівка, вулиця Островського, будинок 68, ідентифікаційний код юридичної особи 37503582

про стягнення 4 856 920,09 гривень

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/1261/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41АР217-599-22 від 31.12.2021 року у розмірі 4 856 920,09 гривень, у тому числі 3 460 000,00 гривень основного боргу, 664 509,59 гривень пені, 143 329,32 гривень 3 % річних та 589 081,18 гривень інфляційних втрат.

16.05.2024 року Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 902/1261/23, яким позов задоволено частково.

20.05.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла заява № б/н від 20.05.2024 (вх. № 01-34/5247/24 від 20.05.2024) про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 902/1261/23 разом із доказами на підтвердження цих витрат.

Ухвалою від 23.05.2024 судом призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати у справі №902/1261/23 на 30 травня 2024 р. о 16:00 год.

30.05.2024 до суду від представника відповідача надійшла заява № б/н від 29.05.2024 (вх. № 01-34/5641/24) щодо поданої заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

На визначену судом дату у судове засідання представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені завчасно та належним чином ухвалою суду від 23.05.2024, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного листа (ухвали від 23.05.2024) до електронних кабінетів сторін у системі ЄСІТС.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу учасникам справи створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а позивач та відповідач у свою чергу не скористалися наданим їм правом участі у розгляді заяви і їх неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності представника позивача та представника відповідача.

За наслідками розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, у судовому засіданні суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення по справі та орієнтовний час повернення.

На оголошення вступної та резолютивної частин додаткового рішення представники сторін не з`явилися, у зв`язку з чим вступна та резолютивна частина додаткового рішення долучена до матеріалів справи без його проголошення.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Відповідно до положень статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 3 частини 1, частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з нормами частини 3 статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Позивачем у позовній заяві зазначено про те, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат складає судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 30 000,00 гривень, та повідомлено, що відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України докази розміру понесених витрат на професійну правничу (правову) допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, у зв`язку із неможливістю визначення повного обсягу послуг під час розгляду цього позову.

16.05.2024 Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 902/1261/23, яким позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" заборгованість у розмірі 4 524 665,30 гривень, з них 3 460 000,00 гривень основного боргу, 332 254,80 гривень пені, 143 329,32 гривень 3 % річних, 589 081,18 гривень інфляційних втрат та 72 853,80 гривень судових витрат на сплату судового збору, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 332 254,79 гривень пені відмовлено.

Представником позивача 20.05.2024 сформовано у підсистемі ЄСІТС Електронний суд заяву про ухвалення додаткового рішення з додатками (доказами на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу), тобто, докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу та зазначена заява подані представником позивача в межах строків, визначених положеннями статей 116, 129 ГПК України.

У поданій до суду заяві представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 31 710,00 гривень.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, судом враховане таке.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Право на правову допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України.

Відповідно до положень статей 16, 58 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру;

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно із частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до вимог частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що згідно довіреності № 007.2Др-14-1222 від 29.12.2022, № Др-7-1223 від 12.12.2023 та довіреності № 007.2Др-12-1222 від 29.12.2022, копії наказу АО "Гарант Груп" № 04-ОС від 30.11.2017 представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" у справі № 902/1261/23 здійснювали адвокати Бобко Т.Є. та Масьондз С.А.

Представником позивача з дотриманням вимог, передбачених частиною 8 статті 129 ГПК України, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано до суду 20.05.2024 заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої додано копію договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 № 38АViz1193-17, копію додаткової угоди № 24 від 29.12.2023 до договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 року № 38АViz1193-17, копію додаткової угоди № 22 від 25.09.2023 до договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 року № 38АViz1193-17, копію звіту про фактично надані послуги від 17.05.2024 за додатковою угодою № 22 від 25 вересня 2023 року до договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 № 38АViz1193-17 за період з 25.09.2023 по 16.05.2024, копію акту надання послуг від 17.05.2024, копію наказу АО "Гарант Груп" № 04-ОС від 30.11.2017.

Відповідно до пункту 1.1. укладеного між Адвокатським об`єднанням "Гарант Груп" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" (замовник) договору про надання правової допомоги № 38АViz1193-17 від 30.11.2017 (далі - договір) у порядку та на умовах визначених цим договором, виконавець зобов`язується надавати комплекс послуг правової допомоги, а замовник приймати та оплачувати їх.

Згідно пункту 1.2. договору виконавець надає юридичні послуги (надалі - послуги) за наступними напрямками: узагальнюючі консультації з питань українського законодавства, яким регулюються господарські, адміністративні, цивільні, земельні, фінансові, трудові та інші види правовідносин; узагальнюючі консультації з питань господарського, фінансового, банківського, цивільного та інших галузей права України, в межах, що стосується діяльності замовника; аналіз судової практики в частині, що стосується діяльності замовника, надання замовнику практичних пропозицій та рекомендацій за наслідками такого аналізу; правова допомога у проведенні претензійно-позовної роботи замовника; оперативне інформування про стан розгляду судових справ, учасником яких є замовник; надання правової допомоги у проведенні заходів примусового виконання виконавчих документів органами Державної виконавчої служби України; правова допомога в сфері корпоративних правовідносин замовника; методологічне та організаційне забезпечення договірної роботи замовника; інформування замовника про зміни в законодавстві, організація вивчення керівними працівниками та спеціалістами замовника нормативних актів, що стосуються їх діяльності; консультації працівникам замовника з правових питань; перевірка відповідності вимогам законодавства внутрішніх (локальних) актів замовника, участь у підготовці та оформлені зазначених документів; правова допомога під час взаємодії замовника з органами Антимонопольного комітету України, консультації та висновки в сфері конкурентних правовідносин; правова допомога під час взаємодії замовника з органами поліції, прокуратури, фіскальної служби, іншими правоохоронними та контролюючими органами, що відповідно до законодавства мають право, здійснювати перевірки діяльності замовника; інші юридичні послуги, за домовленістю сторін.

Пунктом 3.1. договору сторони визначили, що вартість послуг виконавця складається з:

- щомісячної плати за отримання правової допомоги у розмірі: 54 166,67 грн. (п`ятдесят чотири тисячі сто шістдесят шість) гривень 67 коп., крім того, ПДВ 10 833,33 грн. (десять тисяч вісімсот тридцять три) гривні 33 коп. Загальна сума з ПДВ складає 65 000,00 грн. (шістдесят п`ять тисяч), гривень 00 коп., щомісяця (п. 3.1.1. договору);

- плати за ведення складних справ - у розмірі, визначеному в окремих додаткових угодах до договору (п. 3.1.2. договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє в частині надання послуг з 01 грудня 2017 року до 28 лютого 2018 року включно, а в частині проведення розрахунків - до їх остаточного завершення (п.5.1. договору).

Відповідно до пункту 5.2. договору зміни до цього договору вносяться за домовленістю сторін шляхом укладення додаткових угод в письмовій формі. Додаткові угоди до договору є його невід`ємними частинами.

29.12.2023 між Адвокатським об`єднанням "Гарант Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" укладено додаткову угоди № 24 до договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 року № 38АViz1193-17 (далі додаткова угода № 24), відповідно до пункту 1 якої сторони домовились викласти пункт 5.1. договору у такій редакції: " 5.1. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє в частині надання послуг з 01 грудня 2017 року до 31 грудня 2024 року включно, а в частині проведення розрахунків - до їх остаточного завершення."

25.09.2023 між Адвокатським об`єднанням "Гарант Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" укладено додаткову угоду № 22 до договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 року № 38АViz1193-17 (далі - додаткова угода № 22).

За умовами вказаної додаткової угоди № 22 виконавець та замовник погодили, що відповідно до п. 3.1.2 договору, сторони домовились укласти окрему додаткову угоду про надання виконавцем професійної правничої допомоги, що полягає у захисті прав та законних інтересів замовника адвокатами виконавця на стадії досудового врегулювання спору, а також в місцевому, апеляційному та касаційному господарському суді у зв`язку із неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" (код ЄДРПОУ 37503582) грошових зобов`язань за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР217-599-22 від 31.12.2021.

Згідно пункту 2 додаткової угоди № 22 професійна правнича допомога адвокатами виконавця надається замовнику під час підготовки позову до Господарського суду Вінницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" (код ЄДРПОУ 37503582) у зв`язку із неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" (код ЄДРПОУ 37503582) грошових зобов`язань відповідно договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР217-599-22 від 31.12.2021 до набрання рішенням суду першої, апеляційної, касаційної інстанції законної сили

Відповідно до пункту 3 додаткової угоди № 22 виконавець, надаючи професійну правничу допомогу в місцевому, апеляційному та касаційному господарському суді при розгляді позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" (код ЄДРПОУ 37503582) у зв`язку із неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" (код ЄДРПОУ 37503582) грошових зобов`язань відповідно договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР217-599-22 від 31.12.2021 до набрання законної сили рішенням зобов`язується, але не обмежуючись, вчинити наступні дії: здійснювати захист прав та законних інтересів замовника адвокатами виконавця; проводити узагальнення, аналіз судової практики, що пов`язана із розглядом судової справи; провести юридичний аналіз та розробити загальну стратегію ведення справи; надавати консультації, висновки з правових питань, що виникають у замовника при вирішенні справи; здійснити підготовку та подання до суду позову, апеляційної, касаційної скарги, відповіді на відзив, заперечення, письмових пояснення, клопотання, заяви, скарги, подання інших процесуальних документів при розгляді справи судом, у тому числі у суді першої, апеляційної та касаційної інстанції; здійснювати збирання та подання доказів у справі та брати участь у дослідженні доказів; представляти інтереси замовника та брати участь у судових засіданнях; здійснювати ознайомлення з протоколами судових засідань, записами фіксування судового засідання технічними засобами; підготувати та направити до суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат, пов`язаних із розглядом справи; виконувати інші процесуальні дії визначені процесуальним законодавством та випливають зі змісту договору і цієї додаткової угоди.

Пунктом 4 додаткової угоди № 22 сторони визначили, що загальна вартість послуг, що надаються виконавцем за умовами даної додаткової угоди розраховується па підставі погодинної ставки вартості роботи адвоката, працевлаштованого у виконавця і становить 3000 (три тисячі гривень) грн. 00 коп. за годину та виходячи із фактичного обсягу наданих послуг. Фактичний обсяг наданих послуг визначається сторонами в актах надання послуг.

Згідно пункту 8 додаткової угоди № 22 ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 року № 38АViz1193-17.

Ця додаткова угода набуває чинності з дати підписання сторонами та діє до прийняття остаточного рішення у справі, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання (пункт 9 додаткової угоди № 22).

17.05.2024 року між Адвокатським об`єднанням "Гарант Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" складено та підписано сторонами з проставленням їхніх печаток звіт про фактично надані послуги від 17.05.2024 за додатковою угодою № 22 від 25 вересня 2023 року до договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 № 38АViz1193-17 за період з 25.09.2023 по 16.05.2024.

Згідно вказаного звіту до переліку наданих послуг віднесено:

- Підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з у зв`язку із неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" грошових зобов`язань за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР217-599-22 від 31.12.2021 р., підготовка додатків до позовної заяви, здійснення розрахунків пені - 26.09.2023 - 4 год.;

- Участь у судовому засіданні - 09.11.2023 - 0,47 год.;

- Підготовка клопотання про поновлення провадження у справі №902/1261/23 - 30.01.2024 - 1,00 год.;

- Участь у судовому засіданні - 05.03.2024 - 0,19 год.;

- Підготовка відповіді на відзив на позовну заяву - 21.03.2024 - 2 год.;

- Участь у судовому засіданні - 21.03.2024 - 0,24 год.;

- Участь у судовому засіданні - 19.04.2024 - 0,31 год.;

- Підготовка письмових пояснень у справі - 07.05.2024 - 2 год.;

- Участь у судовому засіданні - 09.05.2024 - 0,24 год.;

- Участь у судовому засіданні - 16.05.2024 - 0,12 год.

Всього виконавцем витрачено 10,57 людино-годин згідно договору.

17.05.2024 між Адвокатським об`єднанням "Гарант Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" підписано акт наданих послуг від 17.05.2024 згідно якого виконавцем на підставі договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 № 38АViz1193-17 виконані наступні роботи (надані такі послуги): надання послуг за договором 30.11.2017 № 38АViz1193-17 у кількості 10,57 годин, загальною вартістю 31 700,00 гривень.

Відповідно до вимог статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 4-6 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами четвертою - шостою статті 126, частинами п`ятою - дев`ятою статті 129 ГПК України, зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до стягнення з урахуванням того, чи були такі витрати пов`язані зі справою та чи була їх сума обґрунтованою.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене статтею 129 ГПК України. Зазначена норма є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв`язку із частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

У частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

Принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

У зв`язку із наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 ГПК України, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Така позиція слідує з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19 тощо.

Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статі 129 цього Кодексу.

Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі і інших, передбачених частиною четвертою статті 129 ГПК України.

Верховний Суд у постанові від 22.12.2022 року у справі №903/643/21 зробив висновок, що суд під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може одночасно застосовувати критерії, що визначені як у ч. 5-7 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (з власної ініціативи), так і в ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (за клопотанням сторони).

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

У поданому до суду заяві-відзиві на заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 29.05.2024 відповідач зауважив, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, зазначив що вважає заявлену позивачем до стягнення суму 31 700 грн не співрозмірною із затраченим часом, враховуючи, що ця господарська справа не є складною та не потребувала значних зусиль адвоката у написанні позову та у зборі доказів та просив у задоволенні заяви позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Cудові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу мають бути безпосередньо пов`язаними з розглядом справи.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 923/560/17, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18, від 19.07.2022 у справі № 910/6807/21.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

У разі якщо суд дійде висновку щодо зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то в судовому рішенні повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, 01.06.2022 року у справі № 914/4/20.

Матеріалами справи підтверджується надання адвокатами адвокатського об`єднання "Гарант Груп" Бобко Т.Є. та Масьондз С.А. послуг з професійної правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" у справі № 902/1261/23.

Згідно з наявними у матеріалах справи документами підтверджується надання Адвокатським об`єднанням позивачу послуги з підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості з ТОВ "Калинівський маслосирзавод" за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР217-599-22 від 31.12.2021 р., підготовки додатків до позовної заяви, здійснення розрахунків пені - 26.09.2023, підготовки клопотання про поновлення провадження у справі №902/1261/23 - 30.01.2024, підготовки відповіді на відзив на позовну заяву - 21.03.2024, підготовки письмових пояснень у справі - 07.05.2024 (вказані документи наявні у матеріалах справи).

Надання послуг з підготовки позовної заяви, додатків до позову, відповіді на відзив, клопотань, пояснень по справі передбачені умовами договору та додаткової угоди № 22, подання таких документів до суду є правом позивача, обумовлені необхідністю висловлення своєї правової позиції щодо заявлених вимог та щодо заявлених клопотань.

Враховуючи викладене, вказані витрати на думку суду відповідають критерію їхньої дійсності та необхідності, а отже заявлені правомірно.

Обгрунтованою також є вимога про відшкодування витрат щодо надання правової допомоги з участі у судових засіданнях 09.11.2023, 05.03.2024, 21.03.2024, 19.04.2024, 09.05.2024, 16.05.2024.

Зокрема уповноважений представник позивача здійснював представництво його інтересів у всіх зазначених судових засіданнях, вказані витрати передбачені умовами договору, додаткової угоди № 22, а отже заявлені правомірно.

Доводи відповідача щодо неспіврозмірності заявленої суми та затраченим адвокатом часом на підготовку позовних матеріалів та збору доказів оцінюється судом критично, оскільки чинне процесуальне законодавство не вимагає від сторони, яка заявляє про відшкодування правничих витрат, надання доказів щодо часу, витраченого адвокатом на виконання робіт, чи доказів на підтвердження того, що саме таку, а не іншу кількість часу фактично адвокат витратив на виконання робіт. Від сторони не вимагається й наведення обгрунтування, чому саме таку кількість часу витратив адвокат на відповідні дії.

Аналогічні правові позиції містяться у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17, від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, від 20.12.2018 у справі № 316/1923/16-а (2-а/31641/17), від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21.

У постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19 викладено правовий висновок, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Водночас, суд погоджується з доводами відповідача щодо неспівмірності витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи.

Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, суд констатує, що за своєю категорією (стягнення заборгованості за договором постачання природного газу) ця справа не є спором значної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, обмежується аналізом доказів, чітко врегульована нормами права, умовами договору і не потребує великого обсягу юридичної та технічної роботи з урахуванням незмінності правової позиції сторони впродовж розгляду справи.

Предметом спору є вимога про стягнення заборгованості за спожитий газ, неустойки та нарахувань згідно статті 625 Цивільного кодексу України.

Розмір ціни позову не впливає на складність справи, оскільки такий розмір залежить лише від суми заборгованості та від періоду розрахунку неустойки та нарахувань згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

Суд звертає увагу, що акт приймання - передачі наданих послуг, підписаний позивачем та адвокатом не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі за рахунок іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача у розмірі 31 710,00 гривень не відповідають критерію розумності їх розміру та не є співмірними зі складністю справи.

Разом з тим, суд не спростовує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює зазначені обставини з точки зору можливості покладення таких витрат у заявленому розмірі на іншу сторону по справі (відповідача).

З огляду на викладене, враховуючи критерії реальності, співмірності та розумності витрат на правову допомогу, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем до стягнення з відповідача з 31 710,00 гривень до 16 000,00 гривень, у зв`язку з чим у задоволенні заяви позивача в частині розподілу/стягнення 15 710,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу cлід відмовити.

Положеннями частин 4 статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

В силу приписів частини 9 статті 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Під час розподілу судових витрат судом враховано, що в частині зменшення судом суми неустойки судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у повному обсязі відповідно до частини 9 статті 129 ГПК України, так як спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені частково з підстав зменшення судом пені, судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 гривень покладаються на відповідача відповідно до частини 9 статті 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" (22400, Вінницька обл., Хмільницький (Калинівський) р-н, місто Калинівка, вулиця Островського, будинок 68, ідентифікаційний код юридичної особи 37503582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" (21036, Вінницька обл., місто Вінниця(з), Хмельницьке шосе, будинок 23, ідентифікаційний код юридичної особи 39593306) 16 000,00 (шістнадцять тисяч) гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. У задоволенні заяви в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський маслосирзавод" 15 710,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

5. Згідно з приписами статті 241 ГПК України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірних судового рішення направити сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повний текст судового рішення складено 05.06.2024.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2, 3 - позивачу, відповідачу, до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.