Рішення

від 23.05.2024 по справі 914/153/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2024 Справа № 914/153/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Сармат», м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд-Львів», м. Львів,

про: стягнення 767 922,45 грн

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання Р.Р. Волошин

За участю представників сторін:

від позивача: Талалаєва О.Ю. - представник

від відповідача: Шегинський Р.А. - представник

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Сармат» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд-Львів» про стягнення 987 496,28 грн.

Ухвалою суду від 30.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Ухвалою суду від 11.04.2024 закрито підготовче провадження у справі №914/153/24 та призначити справу до судового розгляду по суті на 16.05.2024. Протокольною ухвалою 11.04.2024 судом прийнято до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача зменшені позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав і мотивів наведених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг з організації перевезень щодо своєчасної оплати транспортно експедиційних послуг у зв`язку з чим просить суд стягнути 767 922,45 грн пені.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позовну заяву та запереченні, просив в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що для стягнення з нього пені за несвоечасне виконання останнім свого обов`язку з оплати транспортно-експедиційних Позивач зобов`язаний довести порушення Відповідачем умов укладеного договору щодо строків оплати наданих послуг. Однак, як зазначає відповідач, Позивачем не доведено, що Відповідачем були порушено строки оплати транспортно-експедиційних послуг. Позовна заява не містить посилання на будь-які письмові докази, положення умов договору, які б встановлювали строки проведення розрахунків за послуги надані Позивачем.

В поданій до суду заяві про зменшення позовних вимог позивач позивачем долучено: заявки на перевезення; розрахунок пені.

Відповідач заперечив проти прийняття копій заявок долучених позивачем до заяви про зменшення позовних вимог та звернув увагу на те, що оскільки абсолютно всі Заявки не стосуються Договору №16.03.2022-1 на транспортно-експедиційні послуги від 16 березня 2021 року, відсутні встановлені строки оплати та/або не чітко визначені строки оплати, відсутні й підстави для нарахування Позивачем пені згідно п.5.3. Договору №16.03.2022-1 на транспортно-експедиційні послуги від 16 березня 2021 року.

В поданих до суду письмових поясненнях на заперечення відповідача позивач зазначив, що інших договорів між Позивачем та Відповідачем укладено не було, а тому вказані Заявки стосуються саме укладеного Договору №16.03.2022-1.

Як зазначає позивач, щодо відсутності посилання в деяких заявках на договір №16.03.2022-1 на транспортно-експедиційні послуги від 16 березня 2021 року, то як зазначає позивач, вказане є лише формальним недоліком, який не впливає на суть господарської операції, та не спростовує надання послуг Відповідачу по цьому договору, оскільки виставлений рахунок на оплату, сума, яка вказана в рахунку, підписані акти, та сама оплата Відповідачем містять ідентичні суми, що вказані в Заявках, а сам факт надання послуг по вказаному договору не ставиться під сумнів Відповідачем.

Також позивач просив суд долучити до матеріалів заявки, які були долучені до заяви про зменшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні 23.05.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 16 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Сармат» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вуд- Львів» (Замовник) був укладений договір №16.03.2022-1 на транспортно-експедиційні послуги (надалі- Договір»).

Відповідно до положень Договору, зокрема підпунктів 1.1, 1.2 Договір регулює взаємовідносини сторін при виконанні перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні або при перевезеннях в межах України. Перевезення виконуються у відповідності з умовами даного Договору, згідно діючого законодавства України а інших країн, територією яких здійснюється перевезення, Конвенцією про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ ООН, Женева 1956 р.) та іншими міжурядовими угодами. Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов`язок здійснення автомобільного перевезення вантажів згідно із Заявками, що підписуються уповноваженими особами Сторін і є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.3 Договору обов`язками Виконавця до обов`язків Виконавця належить направляти автотранспорт з відповідними параметрами, в технічно-справному стані, на час, дату і за адресою, вказаною у Заявці. Забезпечити здійснення перевезення на умовах і в терміни, вказані у Заявці.

Обов`язки Замовника (Відповідача) наведені у розділі 3 Договору, де у п. 3.3. зазначено про те, що Замовник ( Відповідач) зобов`язується своєчасно проводити оплату за надані Виконавцем (Позивачем) послуги в терміни, вказані в Заявці.

Порядок розрахунків за цим Договором зафіксований у розділі 4 Договору. Так у п. 4.1. Договору вказано що вартість послуг Виконавця (Позивача) по кожному перевезенню вказується в Заявці, яка підписується уповноваженими представниками сторін.

Платежі і взаєморозрахунки за виконані послуги по перевезенню вантажу здійснюється на підставі рахунку, виданого Виконавцем (Позивачем) при наявності оригінальних документів, що підтверджують доставку вантажу до місця призначення (СМR,ТТН) або на умовах, вказаних у Заявці ( п. 4.2. Договору).

У п.4.3. Договору також вказано про те, що оплата за надані Виконавцем послуги проводяться Замовником в терміни, вказані у Заявці.

Відповідно до п. 5.1. Договору сторони домовились, що Замовник і Виконавець у разі невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, передбачених Договором, зобов`язуються відшкодувати потерпілій стороні спричинені цим збитки.

У випадку несвоєчасної оплати послуг Виконавця згідно п. 4.3. даного Договору Замовник сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми неоплачених коштів за кожний день прострочення платежу. ( п. 5.3. Договору).

ТОВ «Транспортна компанія «Сармат» надавав послуги з перевезення вантажів, за які як зазначає позивач, відповідачем допущено прострочення щодо оплати.

Позивач надав лист (претензію) вих. №02/08 від 02 серпня 2023 року, який був адресований ТОВ «Вуд-Львів» з проханням оплатити наявну заборгованість та сплати пеню.

У претензії Позивач надавав розрахунок пені та суми заборгованості по Договору, яка станом на 02.08.2023 становила 276896,74 грн.

У листі (претензії) Позивач зазначив про необхідність оплатити протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання претензії, транспортних послуг згідно рахунку № 630 від 24.04.2023 на суму 100376,25 грн, рахунку №663 від 03.05.2023 на суму 100266,50 грн, нараховану пеню за несвоєчасну оплату цих рахунків на суму 78253,97 грн. Загальна сума до оплати: 278896,72 грн.

Відповідач оплатив заборгованість за двома рахунками, а саме: по рахунку № 630 від 24.04.2023 - 03.08.2023, однак, як зазначає позивач, по рахунку № 663 від 03.05.2023 - 04.08.2023 нарахована пеня, яка не була оплачена. Щодо нарахування пені, то позивач посилається на п. 5.3. Договору від 16.03.2021.

Як зазначає позивач, Відповідач допускав невчасну оплату рахунків, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду з матеріально правовою вимогою про стягнення 767 922,45 грн пені (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтовані та не підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Як зазначає позивач в позовній заяві, між ТОВ «ТК «Сармат» та ТОВ «Вуд-Львів» 16 березня 2021 року укладено Договір №16.03.2022-1 на транспортно-експедиційні послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було погоджено, що істотні умови кожного окремого перевезення, зокрема маршрут, строки виконання перевезення, вартість послуг з перевезення, строк оплати наданих послуг, місце завантаження та розвантаження товару, визначаються сторонами в Заявках на перевезення, які є невід`ємними частинами Договору №16.03.2022-1 на транспортно-експедиційні послуги від 16 березня 2021 року.

Відповідно до п.5.3 Договору №16.03.2022-1 на транспортно-експедиційні послуги від 16 березня 2021 року у випадку несвоєчасної оплати послуг Виконавця згідно п.4.3 даного Договору Замовник сплачє пеню у розмірі 0,5% від суми неоплачених коштів за кожен день прострочення платежу.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч.1 ст.549 ЦК України).

В даному випадку обов`язок сплатити пеню виникає у Замовника у разі, якщо останній порушив строки оплати послуг Виконавця згідно Договору №16.03.2022-1 на транспортно-експедиційні послуги від 16 березня 2021 року.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п. 2 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином обов`язок Відповідача сплатити на користь Позивача пеню виникає за умови порушення строків оплати наданих послуг з перевезення по Договору №16.03.2022-1 на транспортно-експедиційні послуги від 16 березня 2021 року. В свою чергу Позивач зобов`язаний довести порушення Відповідачем умов укладеного Договору №16.03.2022-1 на транспортно-експедиційні послуги від 16 березня 2021 року щодо строків оплати наданих послуг за кожною окремою заявкою, що була подана ним на підтвердження заявлених вимог.

В обгрунтування заявлених позовних вимог до Заяви про зменшення розміру позовних вимог Позивачем долучено заявки: Заявка №Z22-000390 від 14.04.2022 року; Заявка №U22-000044 від 29.04.2022 року; Заявка №U22-000087 від 06.05.2022 року; Заявка №U22-000099 від 10.05.2022 року; Заявка №U22-000187 від 26.05.2022 року; Заявка №U22-000207 від 31.05.2022 року; Заявка №U22-000238 від 03.06.2022 року; Заявка №U22-000253 від 08.06.2022 року; Заявка №U22-000285 від 16.06.2022 року; Заявка №U22-000350 від 30.06.2022 року; Заявка №U22-000306 від 21.06.2022 року; Заявка №U22-000404 від 07.07.2022 року; Заявка №U22-000431 від 14.07.2022 року; Заявка №U22-000496 від 01.08.2022 року; Заявка №U22-000507 від 03.08.2022 року; Заявка №U22-000523 від 08.08.2022 року; Заявка №U22-000560 від 18.08.2022 року; Заявка №U22-000607 від 30.08.2022 року; Заявка №U22-000654 від 06.09.2022 року; Заявка №U22-000683 від 14.09.2022 року; Заявка №U22-000730 від 26.09.2022 року; Заявка №U22-000738 від 27.09.2022 року; Заявка №U22-000763 від 04.10.2022 року; Заявка №U22-000779 від 07.10.2022 року; Заявка №U22-000820 від 18.10.2022 року; Заявка №U22-000847 від 21.10.2022 року; Заявка №U22-000859 від 25.10.2022 року; Заявка №U22-000892 від 31.10.2022 року; Заявка №U22-000939 від 07.11.2022 року; Заявка №U22-000945 від 08.11.2022 року; Заявка №U22-000990 від 16.11.2022 року; Заявка №U22-001051 від 28.11.2022 року; Заявка №U22-001097 від 06.12.2022 року; Заявка №U22-001125 від 13.12.2022 року; Заявка №U22-001148 від 19.12.2022 року; Заявка №U22-001149 від 19.12.2022 року; Заявка №U22-001144 від 19.12.2022 року; Заявка №U23-000024 від 11.01.2023 року; Заявка №U23-000092 від 01.03.2023 року; Заявка №U23-000125 від 15.03.2023 року; Заявка №U23-000240 від 09.03.2023 року; Заявка №U23-000345 від 31.03.2023 року; Заявка №U23-0000155 від 29.03.2023 року; Заявка №U23-000374 від 06.04.2023 року; Заявка №U23-0000206 від 21.04.2023 року; Заявка №U23-0000205 від 21.04.2023 року; Заявка №U23-0000234 від 28.04.2023 року;

Проаналізувавши заявки, подані Позивачем на підтвердження порушення Відповідачем строків оплати послуг з перевезення, що надавалися Позивачем за Договором №16.03.2022-1 на транспортно-експедиційні послуги від 16 березня 2021 року, суд встановив, що Позивачем не доведено факту порушення Відповідачем п.5.3. саме Договору №16.03.2022-1 на транспортно-експедиційні послуги від 16 березня 2021 року, з огляду на таке.

Жодна Заявка, з тих що були долучені Позивачем до Заяви про зменшення вимог не була укладена на виконання Договору №16.03.2022-1 про транспортно експедиційні послуги від 16 березня 2021 року.

Як зазначалося вище, згідно п.1.1 та 1.2. Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов`язок здійснення автомобільного перевезення вантажів згідно із Заявками, що підписуються уповноваженими особами Сторін і є невід`ємною частиною даного договору. Таким чином з метою ідентифікації належності заявки до Договору №16.03.2022-1 на транспортно-експедиційні послуги від 16 березня 2021 року, така заявка мала містити вказівку на приналежність її до Договору №16.03.2022-1 від 16 березня 2021 року. Однак заявки: №Z22-000390 від 14.04.2022 року; №U22-000044 від 29.04.2022 року; №U22-000087 від 06.05.2022 року; №U22-000099 від 10.05.2022 року; №U22-000187 від 26.05.2022 року; №U22-000207 від 31.05.2022 року; №U22-000238 від 03.06.2022 року; №U22-000253 від 08.06.2022 року; №U22-000285 від 16.06.2022 року; №U22-000350 від 30.06.2022 року; №U22-000306 від 21.06.2022 року; №U22-000404 від 07.07.2022 року; №U22-000431 від 14.07.2022 року; №U22-000496 від 01.08.2022 року; №U22-000507 від 03.08.2022 року; №U22-000523 від 08.08.2022 року; №U22-000560 від 18.08.2022 року; №U22-000607 від 30.08.2022 року; №U22-000654 від 06.09.2022 року; №U22-000683 від 14.09.2022 року; №U22-000730 від 26.09.2022 року; №U22-000738 від 27.09.2022 року; №U22-000763 від 04.10.2022 року; №U22-000779 від 07.10.2022 року, не містять будь-якого посилання взагалі на будь-який Договір, в тому числі на Договір №16.03.2022-1 на транспортно-експедиційні послуги від 16 березня 2021 року.

Частина заявок укладена на здійснення перевезень згідно Договору (контракту) №16.03.2022-1 від 16 березня 2022 року, про що безпосередньо зазначено у заявках: №U22-000820 від 18.10.2022 року; №U22-000847 від 21.10.2022 року; №U22-000859 від 25.10.2022 року; №U22-000892 від 31.10.2022 року; №U22-000939 від 07.11.2022 року; №U22-000945 від 08.11.2022 року; №U22-000990 від 16.11.2022 року; №U22-001051 від 28.11.2022 року; №U22-001097 від 06.12.2022 року; №U22-001125 від 13.12.2022 року; №U22-001148 від 19.12.2022 року; №U22-001149 від 19.12.2022 року; №U22-001144 від 19.12.2022 року; №U23-000024 від 11.01.2023 року; №U23-000092 від 01.03.2023 року; №U23-000125 від 15.03.2023 року; №U23-000240 від 09.03.2023 року; №U23-000345 від 31.03.2023 року; №U23-0000155 від 29.03.2023 року; №U23-000374 від 06.04.2023 року; №U23-0000206 від 21.04.2023 року; №U23-0000205 від 21.04.2023 року; №U23-0000234 від 28.04.2023 року.

Однак Позивачем не надано жодної Заявки, яка б вказувала на те, що вона укладена на виконання та в межах Договору №16.03.2022-1 про транспортно експедиційні послуги від 16 березня 2021 року. Окрім того в матеріалах справи містяться рахунки на оплату та акти виконаних робіт, з яких вбачається, що вони складалися на виконання саме Договору №16.03.2022-1 про транспортно експедиційні послуги від 16 березня 2022 року, а не Договору №16.03.2022-1 про транспортно експедиційні послуги від 16 березня 2021 року, як про це стверджує Позивач. Тим часом вимоги про стягнення пені заявлені Позивачем саме за Договором №16.03.2022-1 про транспортно експедиційні послуги від 16 березня 2021 року.

Окрім цього, у платіжних інструкціях, згідно яких Відповідачем оплачувалися послуги з перевезення, та які були надані Позивачем, посилання на Договір №16.03.2022-1 про транспортно експедиційні послуги від 16 березня 2021 року відсутнє. А платежі здійснювалися на підставі виставлених Позивачем рахунків на оплату, що у свою чергу формувалися саме в межах Договору №16.03.2022-1 про транспортно експедиційні послуги від 16 березня 2022 року.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відносини сторін виникли та існували саме на підставі Договору №16.03.2022-1 про транспортно експедиційні послуги від 16 березня 2022 року, а не Договору №16.03.2022-1 про транспортно експедиційні послуги від 16 березня 2021 року, на підставі якого заявлено позов.

В будь-якому разі, про існування помилки в даті укладення спірного договору представник позивача жодного разу в судових засіданнях не зазначав.

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ч.1. ст.252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Відповідно до ч.1 ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст.254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п`ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця. Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З огляду наведені положення норм Цивільного Кодексу України з метою встановлення прострочення боржником виконання свого зобов`язання за Договором, суд з наданих Позивачем доказів повинен визначити початок перебігу строку виконання зобов`язання та момент завершення перебігу строку виконання зобов`язання факт.

У зв`язку із цим строк виконання зобов`язання має бути визначений у Договорі чітко та не допускати неоднозначних формулювань.

Як вбачається із заявок, поданих Позивачем, строк оплати визначений у спосіб, що не дає можливість суду зробити висновок про порушення Відповідачем строків оплати наданих Позивачем послуг. А тому підстави для застосування до Відповідача штрафних санкцій за порушення строків оплати наданих послуг з перевезення вантажу відсутні.

Оскільки позивач належними засобами доказування не довів факту невчасної сплати рахунків відповідачем, вимога щодо стягнення штрафних санкцій є необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у позові, то витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України слід залишити за позивачем.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 03.06.2024.

СуддяБерезяк Н.Є.