Рішення

від 28.05.2024 по справі 918/327/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2024 р. м. Рівне Справа № 918/327/24

Господарський суд Рінвенської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Рижій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕП" про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕП" до Приватного підприємства "ОЛАН ТРЕЙД" про стягнення 183 677, 43 грн

у судове засідання учасники справи не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

16.05.2024 рішенням Господарського суду Рівненської області було частково задоволено позов ТОВ "АГРОТЕП" до ПП "ОЛАН ТРЕЙД" про стягнення 183 677, 43 грн та стягнуто з відповідача на користь позивача 160 000,00 грн - основного боргу; 19 701,39 грн - пені; 2 573,30 грн - інфляційних втрат.

21.05.2024 від представника ТОВ "АГРОТЕП" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій представник товариства просить суд стягнути з ПП "ОЛАН ТРЕЙД" 15 000,00 грн - витрат по оплаті професійної правничої допомоги.

Ухвалою від 21.05.2024 розгляд заяви ТОВ "АГРОТЕП" призначено на 28.05.2024.

23.05.2024 від представника ПП "ОЛАН ТРЕЙД" надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу до 5 000,00 грн, вважаючи, що заявлені 15 000,00 грн завищені, оскільки, дана сума є неспівмірною зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робі, обсягом наданих послуг.

У судове засідання 28.05.2024 представники учасників справи не з`явилися.

Оскільки явка учасників справи не визнавалася обов`язковою, суд дійшов висновку, що заява ТОВ "АГРОТЕП" про ухвалення додаткового рішення може бути розглянута без участі представників сторін.

Розглянувши заяву ТОВ "АГРОТЕП", дослідивши її матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи сторін, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 1 ч.1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (надалі - Закону) визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

В матеріалах справи міститься копія Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1682 від 22.10.2018, виданого Завидняку В.І.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст. 26 Закону).

Згідно п.4 ч.1 ст. 1 Закону, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч.3 ст. 30 Закону, при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених ТОВ "АГРОТЕП" витрат на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн за результатами розгляду Господарським судом Рівненської області справи №918/327/24 товариством надано:

- Договір про надання правової допомоги №12/10 від 12.10.2023, укладений між Адвoкaтcьким об`єднанням "ЛЕКС ЮСТУМ" (Виконавець) та ТОВ "АГРОТЕП" (Замовник), згідно умов якого виконавець зобов`язується надати правову допомогу (адвокатські послуги) щодо представництва інтересів замовника у правовідносинах з ПП "ОЛАН ТРЕЙД", які виникли на підставі Договору № 180423 А від 18.04.2023 та разової Договору - заявки № 62 в період 12.12.2023 по 31.12.2024 на перевезння вантажу.

Згідно умов Договору вартість правової допомоги за представництво його прав та інтересів становить 15 000,00 грн (п.4.1.).

- платіжну інструкцію №448 від 17.05.2024, згідно якої на користь виконавця сплачено 15 000,00 грн;

- Акт виконаних робіт/наданих послуг за Договором про надання правової допомоги №12/10 від 12.10.2023 від 17.05.2024.

Згідно даного Акту виконавцем надано, а замовником прийнято наступний перелік робіт:

1)здійснив проведення аналізу документів щодо правовідносин з ПП "ОЛАН ТРЕЙД", які виникли на підставі Договору № 180423А від 18.04.2023 р. та разової Договору-заявки № 62 в період з 12.10.2023 року по 17.05.2024 року на перевезення вантажу.

Зідно п. 4.1. Договору вартість даних послуг становить 1 500,00 грн.

2)надав інформаційні матеріали та усні консультації щодо можливості та правомірності заявлення грошових вимог до ПП "ОЛАН ТРЕЙД".

Згідно п. 4.1. Договору вартість даних послуг становить 1 500,00 грн.

3)склав проекти листів, електронних листів та претензії щодо пропозицій ПП "ОЛАН ТРЕЙД" (код 40487828) "погасити прострочену заборгованість в сумі 160 000,00 грн. на користь ТОВ "Агротеп".

Згідно п. 4.1. Договору вартість даних послуг становить 3 000,00 грн.

4)склав проект позовної заяви та оформив належним чином всі додатки до позовної заяви, необхідні для подачі позову до Господарського суду Рівенської області з метою стягнення з ПП "ОЛАН ТРЕЙД" заборгованості.

Згідно п. 4.1. Договору вартість даних послуг становить 6 000,00 грн.

5)здійсненив представництво інтересів Замовника у суді першої інстанції.

Згідно п. 4.1. Договору вартість даних послуг становить 3 000,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг становить 15 000,00 грн, без ПДВ.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (ст. 30 Закону).

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 (справа №910/13071/19) звернув увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: - складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); - часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); - обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; - ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог ч.4 ст. 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України надано право іншій стороні справи клопотати перед судом про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, вказуючи в якості підстави такого клопотання недотримання вимог ч.4 цієї ст. Кодексу.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Виконуючи обов`язок щодо надання оцінки розміру заявленого відшкодування адвокатських витрат (15 000,00 грн) на предмет його дійсності та необхідності, а також критерію розумності розміру і оцінюючи обґрунтованість заперечень ПП "ОЛАН ТРЕЙД", суд зазначає наступне.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст. 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Водночас необхідно зазначити, відповідно до ч.4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду.

У постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу:

1) за змістом п.1 ч.2 ст. 126, ч.8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст. 126 цього Кодексу);

2) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;

3) загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у ч.5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. За таких умов, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат;

4) під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч.ч.5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

У ч.5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Таким чином, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Розмір таких витрат також повинен бути обґрунтованим. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову та предмету спору, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У кожній окремій справі суд виходить з конкретних особливих обставин, з доказів, поданих заявником клопотання про розподіл судових витрат, які можуть свідчити про під ставність різних сум коштів, що потрачені заявником на правничу допомогу. Кожна справа має різну кількість судових засідань, як і різну кількість розглянутих клопотань, а отже і кількість виконаного адвокатом обсягу робіт з огляду на кількість вчинених процесуальних дій.

Вирішуючи вказане питання, суд також керується тим, що судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

На думку суду даний спір не відноситься до категорії складних, а підготовка до справи не потребувала дослідження значного обсягу законодавства, судової практики чи опрацюванню великого обсягу документів. При цьому суд ураховує аргументи відповідача, що були викладені в клопотанні про зменшення розміру понесених судових витрат.

Вірно було зазначено відповідачем, що справа № 918/327/24 розглядалася в спрощеному позовному провадженні, тому не є складною, об`єм доказової (один договір, рахунок, акт виконаних робіт/наданих послуг, претензія) та досліджуваної судом бази є незначним. Представник позивача не потребував значного часу для їх вивчення, позовна заява вкладена в простій формі, що також не потребувало значного часу для її складення.

Більше того, написання позовної заяви про стягнення боргу не потребує проведення додаткових експертиз та/або додаткового аналізу судової практики та не створює складності при формуванні правової позиції, оскільки судова практика у справах про стягнення заборгованості за договорами перевеження та надання послуг є сталою.

А тому, суд робить висновок, що 15 000,00 грн - заявлена позивачем сума витрат, понесених на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям реальності (необхідності), а також розумності їхнього розміру.

За таких обставин, суд виснує, що обґрунтованим, розумним, справедливим та співрозмірним у даному конкретному випадку є визначення для позивача відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн; у решті витрат у розмірі 5 000,00 грн - суд відмовляє.

Вирішуючи вказане питання, суд також керується тим, що судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 238, 244 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕП" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства ''ОЛАН ТРЕЙД'' (33022, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Князя Романа, будинок 9, приміщення 2-й поверх; код ЄДРПОУ 40487828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕП" (02105, місто Київ, вулиця Павла Усенка, будинок 8; код ЄДРПОУ 21496904) 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕП" про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст додаткового рішення суду складено та підписано 03 червня 2024.

Суддя Ю.Г. РОМАНЮК