Ухвала

від 27.05.2024 по справі 917/65/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/65/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників:

позивача - Васильєвої І.В., Щербака Є.М.,

відповідача - Коноплі А.М.,

третьої особи 1 - не з`явились,

третьої особи 2 - Лупол І.В.,

третьої особи 3 - не з`явились,

третьої особи 4 - не з`явились,

третьої особи 5 - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Капітал Груп"

про вжиття заходів для запобігання зловживання процесуальними правами та постановлення окремої ухвали,

у справі №917/65/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Капітал Груп"

до Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Приватне акціонерне товариство "Укренергозбут",

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький шкірзавод",

3. Публічне акціонерне товариство "Херсонський завод карданних валів",

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Етьєн-Вест",

5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Вагонзавод",

про стягнення 4 727 597 709,17 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Максі Капітал Груп" (далі також ТОВ "Максі Капітал Груп") звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі також ПрАТ "Полтавський ГЗК") про стягнення заборгованості у загальному розмірі 4 727 597 709,17 грн.

Господарський суд Полтавської області рішенням від 09.08.2023 позов задовольнив; стягнув з ПрАТ "Полтавський ГЗК" на користь ТОВ "Максі Капітал Груп" 4 727 597 709,17 грн заборгованості та 939 400 грн витрат зі сплати судового збору.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 26.01.2024 змінив мотивувальну частину рішення місцевого господарського суду; в решті рішення залишив без змін.

ПрАТ "Полтавський ГЗК" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

20.02.2024 Верховний Суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Полтавський ГЗК".

Від ТОВ "Максі Капітал Груп" надійшла заява про вжиття заходів для запобігання зловживання процесуальними правами ПрАТ "Полтавський ГЗК" шляхом накладення штрафу на посадових осіб товариства та про постановлення окремої ухвали, якою позивач просив заборонити ПрАТ "Полтавський ГЗК", його посадовим особам, акціонерам, кінцевим бенефіціарним власникам та представникам поширювати у засобах масової інформації будь-які відомості про справу №917/65/23, а також надавати оцінку діям та рішенням Верховного Суду, Східного апеляційного господарського суду та Господарського суду Полтавської області до закінчення касаційного провадження.

23.05.2024 ТОВ "Максі Капітал Груп" подало доповнення до заяви про вжиття заходів для запобігання зловживання процесуальними правами.

Указані заява та доповнення мотивовані тим, що відповідач поза межами судового процесу проводить цілу інформаційну компанію дискредитаційного характеру з метою нав`язування суспільству своєї упереджену позиції щодо цієї справи як єдиної правильної, вірної та достовірної.

Верховний Суд відмовляє у задоволенні заяви ТОВ "Максі Капітал Груп" виходячи з такого.

За змістом частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту одинадцятого частини третьої статті 2 ГПК однією із основних засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини другої статті 42 ГПК учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки тощо.

Частиною першою статті 42 ГПК визначено, що учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Колегія суддів зазначає, що висловлення учасником справи своєї позиції щодо справи в позасудових відносинах (тобто не в судовому засіданні, не у заявах, клопотаннях у справі), не є процесуальним правом учасника справи, відповідно такі дії не можуть бути витлумачені як зловживання процесуальними правами.

У випадку, якщо публічно висловлена особою інформація є недостовірною та має негативний вплив на ділову репутацію іншої особи, остання не позбавлена права звернутися до суду з відповідним позовом.

З огляду на викладене вище, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів для запобігання зловживання процесуальними правами ПрАТ "Полтавський ГЗК" шляхом накладення штрафу на посадових осіб товариства.

За приписами статті 246 ГПК, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню.

Отже, окрема ухвала суду у розумінні положень статті 246 ГПК є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду.

За своєю суттю окрема ухвала є формою реагування суду на виявлені порушення вимог законодавства та інструментом для їх усунення шляхом надання відповідних вказівок особі/особам, до компетенції та/або обов`язку яких відноситься усунення виявлених порушень.

Разом з тим, постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду, яке він може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства (аналогічний висновок міститься у пункті 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №171/2124/18, у пункті 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі №521/18287/15-ц, постанова Верховного Суду від 26.10.2022 у справі №906/344/21).

Суд не постановляє окремих ухвал за клопотаннями сторін (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14).

Верховний Суд не вбачає правових підстав для постановлення окремої ухвали з підстав, передбачених статтею 246 ГПК, оскільки: (1) постановлення ухвали є правом суду; (2) достовірність публічно висловленої інформації у ЗМІ як позапроцесуальної дії ПрАТ "Полтавський ГЗК", його посадових осіб, акціонерів, кінцевих бенефіціарних власників та представників, не підлягає дослідженню в межах касаційного провадження у цій справі, а тому обставини порушення законодавства щодо такого висловлення не можуть бути виявлені при вирішенні цього спору; (3) публічне поширення у ЗМІ інформації не є зловживанням процесуальними правами, порушенням процесуальних обов`язків.

Керуючись статтями 2, 43, 131, 132, 133, 234, 235, 246, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1.Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Капітал Груп" про вжиття заходів для запобігання зловживання процесуальними правами Приватним акціонерним товариствам "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" шляхом накладення штрафу на посадових осіб товариства.

2.Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Капітал Груп" про постановлення окремої ухвали щодо заборони Приватному акціонерному товариству "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", його посадовим особам, акціонерам, кінцевим бенефіціарним власникам та представникам поширювати у засобах масової інформації будь-які відомості про справу №917/65/23, а також надавати оцінку діям та рішенням Верховного Суду, Східного апеляційного господарського суду та Господарського суду Полтавської області до закінчення касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

В.І. Студенець