ОКРЕМА ДУМКА
02 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 917/65/23
Суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Дроботової Т.Б., Чумака Ю. Я.
До ухвали об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.09.2024 у справі № 917/65/23
1.1. Повністю не погоджуємося із резолютивною частиною та з мотивами, викладеними в зазначеній вище ухвалі. Керуючись частиною третьою статті 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), викладаємо окрему думку, суть якої полягає в такому.
Ухвала об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
2.1. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 02.09.2024 у справі № 917/65/23, зокрема, ухвалила прийняти до розгляду справу № 917/65/23 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.08.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 та призначити до розгляду справу у відкритому судовому засіданні.
Обґрунтування підстав для передачі справи на розгляд об`єднаної палати
3.1. Так, Верховний Суд у постанові від 08.11.2023 у справі № 918/1174/20, переглядаючи ухвалені судами попередніх інстанцій рішення за результатами розгляду заяви ТОВ "Максі Капітал Груп" про визнання грошових вимог до боржника - ПрАТ "Укренергозбут" та їх включення до реєстру вимог кредиторів, зазначив наступне:
- урахуванням приписів статей 512, 514 Цивільного кодексу України, а також наявних в матеріалах доказів відсутні підстави стверджувати про припинення зобов`язань ПрАТ "Укренергозбут" за кредитним договором № 1262м-08 від 12.08.2008 внаслідок погашення заборгованості поручителем - ПрАТ "Полтавський ГЗК";
- відсутні підстави вважати, що ПАТ Банк "Фінанси та Кредит" за договором № 2 від 06.11.2020 про відступлення права вимоги передано на користь ТОВ "Максі Капітал Груп" недійсні права вимоги до боржника.
Таких висновків Верховний Суд дійшов з огляду на наступне:
- з наявного в матеріалах справи листа ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" від 17.11.2021 вбачається, що 08.07.2019 кошти повернуті з рахунків ПрАТ "Укренергозбут" на рахунки ПАТ "Полтавський ГЗК" та наразі обліковуються саме на рахунках останнього (на рахунках 2909 "Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку");
- виписки по особовому рахунку ПрАТ "Укренергозбут" за 08.07.2019 підтверджують нарахування та облік банком на момент відступлення права вимоги заборгованості ПрАТ "Укренергозбут" за кредитним договором;
- суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків, посилаючись лише на встановлені обставини в рішенні суду від 25.10.2017 у справі № 910/19560/16 про списання коштів в серпні 2015 року з ПрАТ "Полтавський ГЗК" за договором поруки в рахунок боргу ПрАТ "Укренергозбут" та в рішенні суду від 13.09.2017 у справі № 910/13730/16 про стягнення з ПрАТ "Укренергозбут" 465 431 706 грн 33 коп. заборгованості за кредитним договором. Натомість суд безпідставно не врахував наявні в матеріалах справи докази (лист Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб АТ "Банк "Фінанси та Кредит" від 17.11.2021 № 083-1707/21 та виписки по особовому рахунку ПрАТ "Укренергозбут" за 08.07.2019), якими підтверджуються фактичні обставини сторнування коштів 08.07.2019;
- згідно з висновком експерта від 15.09.2021 № ЕС-1738-5-1867.21 станом на 06.11.2020 підтверджується документально обсяги господарських операцій та проведення розрахунків за договором про відступлення прав вимоги № 2 від 06.11.2020, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Максі Капітал Груп" та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ПрАТ "Укренергозбут" за договором № 1262м-08 від 12.08.2008 на загальну суму 1 997 979 321 грн 28 коп. Станом на 06.11.2020 заборгованість ПрАТ "Укренергозбут" перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за договором № 1262м-08 від 12.08.2008 становила загальну суму 1 997 979 321 грн 28 коп., а станом на 15.09.2021 кредиторська заборгованість ПрАТ "Укренергозбут" перед ТОВ "Фінансова компанія "Максі капітал груп" за договором про відступлення прав вимоги № 2 від 06.11.2020 та за договором № 1262м-08 від 12.08.2008 складає 597 979 254 грн 12 коп.;
- визначальним при розгляді цієї справи є факт сторнування (анулювання) банком 08.07.2019 на виконання постанови суду від 19.06.2019 у справі № 910/19560/16 операції зі списання коштів.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що про дійсність переданого ТОВ "Фінансова компанія "Максі Капітал Груп" права вимоги свідчить укладена між ТОВ "Фінансова компанія "Максі Капітал Груп" та ПрАТ "Укренергозбут" угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 09.11.2020, згідно з якою ПрАТ "Укренергозбут" визнало та підтвердило існування невиконаного зобов`язання з погашення боргу за кредитним договором № 1262м-08 від 12.08.2008 станом на 06.11.2020.
З урахуванням вищенаведеного, Верховний Суд у постанові від 08.11.2023 у справі № 918/1174/20 дійшов висновку про обґрунтованість заявлених ТОВ "Максі Капітал Груп" грошових вимог до ПрАТ "Укренергозбут", визнавши при цьому чинним зобов`язання за кредитним договором, забезпеченим порукою.
Вказавши про чинність зобов`язання за кредитним договором, а також врахувавши обставини укладення між ПАТ Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "Максі Капітал Груп" договору відступлення права вимоги, Верховний Суд у справі № 918/1174/20 застосував положення статей 512, 514 Цивільного кодексу України та дійшов висновку про те, що до ТОВ "Максі Капітал Груп", як нового кредитора, від банку перейшло дійсне право вимоги до ПрАТ "Укренергозбут" (боржника).
Колегія суддів в ухвалі про передачу на розгляд об`єднаної палати від 17.06.2024 не погоджується з такими висновками, оскільки вважає, що зобов`язання сторнування (анулювання) банком операції зі списання коштів поручителя виникло безпосередньо з постанови суду від 19.06.2019 у справі № 910/19560/16. Подальше скасування цієї постанови свідчить про те, що сам лише факт такого сторнування не може вважатися достатньою підставою для покладення на сторону зобов`язань, які виникли за незаконним судовим рішенням. Відповідно і право вимоги за такими зобов`язаннями не можуть передаватись новому кредитору згідно з положеннями статей 512, 514 Цивільного кодексу України.
З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 08.11.2023 у справі № 918/1174/20 про те, що визначальним при встановленні обставин правомірності набуття новим кредитором права вимоги за кредитними договорами, забезпеченими порукою, є факт сторнування (анулювання) 08.07.2019 на виконання постанови суду від 19.06.2019 у справі № 910/19560/16 банком операції зі списання коштів та застосування Верховним Судом приписів статей 512, 514 Цивільного кодексу України за тих самих фактичних обставин справи.
Обґрунтування щодо прийняття справи на розгляд об`єднаної палати
4.1. Відповідно до частини другої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
Зважаючи на викладене, касаційна скарга ПрАТ "Полтавський ГЗК" на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.08.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 у цій справі підлягає прийняттю до розгляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду.
З постановленою об`єднаною палатою ухвалою від 02.09.2024 про прийняття та призначення до розгляду справи № 917/65/23 категорично не погоджуємося та вбачаємо що наявні підстави, передбачені процесуальним законом, для повернення цієї справи на розгляд відповідної колегії суддів Касаційного господарського суду з огляду на таке.
5.1. Відповідно до частини другої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
5.2. Згідно з частиною четвертою статті 303 ГПК України про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів щодо необхідності відступлення від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій-четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.
5.3. Отже, умовами (підставами) для передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду, як і підставою для здійснення розгляду справи об`єднаною палатою Касаційного господарського суду, є: 1) наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати; 2) такий висновок має бути зроблений у подібних правовідносинах.
5.4. У теорії права одним з критеріїв, за яким прийнято розрізняти норми права, є метод правового регулювання правових норм. За цим критерієм норми права можуть бути імперативними та диспозитивними.
5.5. Імперативні (зобов`язуючі) норми права характеризуються категоричністю приписів. Такі норми реалізуються виконанням, дотриманням або застосуванням. Диспозитивні норми реалізуються використанням, яке, як правило, передбачає його реалізацію на власний розсуд.
5.6. Проаналізувавши положення статті 302 ГПК України, очевидним є висновок, що у цій статті законодавець чітко висловився щодо передачі справи на розгляд об`єднаної палати у випадку наявності «висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати»
Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів, виражають імперативну вказівку для прийняття справи палатою за наявності в іншій справі висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
5.7. Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов`язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, а норми статті 302 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права прийняттю об`єднаною палатою підлягає лише справа, в якій колегія суддів викладає обґрунтування щодо необхідності відступу саме від висновку про застосування норми, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду.
5.8. Звідси логічно виникають наступні два питання: що таке висновок щодо застосування норми права і чи є такий висновок в постанові Верховного Суду, від якої колегія суддів пропонує зробити відступ?
5.9. Щодо визначення того, що саме вважати правовим висновком Верховного Суду, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі 17.04.2024 про повернення справи № 911/1095/22 Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду зазначила, що чинний ГПК України оперує поняттям "висновок" у різних значеннях, зокрема таких, як: умовивід суду; висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а також викладений у постанові Верховного Суду висновок по суті позовних вимог, вимог апеляційної або касаційної скарги; складова резолютивної частини судового рішення.
За змістом статей 314, 315 ГПК України, постанова, прийняттям якої завершується перегляд судових рішень у касаційному порядку, складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин; у мотивувальній частині рішення, зокрема, зазначаються висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд, а в резолютивній частині відповідний висновок суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги і позовних вимог.
Водночас частиною другою статті 315 ГПК України визначено, що в постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.
З огляду на викладене висновком щодо застосування норми права в подібних правовідносинах якраз і є висновок за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд, та зазначенням у резолютивній частині, а також висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, та який має міститися в мотивувальній частині постанови суду касаційної інстанції (п. 48-51 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2024 у справі № 911/1095/22).
5.10. В ухвалі про передачу справи на розгляд об`єднаної палати та безпосередньо в ухвалі про її прийняття до розгляду зазначається наступний «висновок щодо застосування норми права», який міститься в постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №918/1174/20:
- урахуванням приписів статей 512, 514 Цивільного кодексу України, а також наявних в матеріалах доказів відсутні підстави стверджувати про припинення зобов`язань ПрАТ "Укренергозбут" за кредитним договором № 1262м-08 від 12.08.2008 внаслідок погашення заборгованості поручителем - ПрАТ "Полтавський ГЗК";
- відсутні підстави вважати, що ПАТ Банк "Фінанси та Кредит" за договором № 2 від 06.11.2020 про відступлення права вимоги передано на користь ТОВ "Максі Капітал Груп" недійсні права вимоги до боржника.
Тут і далі дана цитата буде називатися «висновок щодо застосування норми права» виключно в контексті того, що об`єднана палата вважала її таким висновком.
5.11. Цілком очевидним є те, що колегія суддів у справі №918/1174/20 не робила жодних висновків щодо застосуванням статей 512, 514 Цивільного кодексу України, а лише констатувала відсутність підстав стверджувати про припинення зобов`язання внаслідок погашення поручителем заборгованості з огляду на наявні в матеріалах справи докази.
5.12. З огляду на порушені вище питання: що таке висновок щодо застосування норми права і чи є такий висновок в постанові, від якої колегія суддів пропонує зробити відступ, можна констатувати очевидну відсутність у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №918/1174/20 висновку щодо застосування норми права, зокрема тих же статей 512, 514 Цивільного кодексу України.
5.13. Заслуговує також на увагу той факт, що процитований «висновок щодо застосування норми права», на який посилалася колегія суддів в ухвалі про передачу справи на розгляд об`єднаної палати та об`єднана палата безпосередньо в ухвалі про її прийняття до розгляду, в пункті 82 постанови Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 918/1174/20 є абсолютно іншим, а саме:
« 82. Враховуючи вищевикладене, приписи ст. 512, 514 ЦК України, а також наявні в матеріалах докази в їх сукупності (а саме: виписки з особових рахунків боржника, які підтверджують нарахування та облікування банком на момент відступлення права вимоги заборгованості ПрАТ "Укренергозбут" за кредитним договором, лист ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" №083-1797/21 від 17.11.2021, висновки експерта від 15.09.2021 №ЕС-1738-5-1867-21, угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 09.11.2020 року) суд касаційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав стверджувати про припинення зобов`язань ПрАТ «Укренергозбут» за кредитним договором №1262м-08 від 12.08.2008 р. за рахунок погашення коштами поручителя ПрАТ «Полтавський ГЗК», як і немає підстав стверджувати про факт передачі ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» за договором №2 про відступлення права вимоги від 06.11.2020 на користь ТОВ «Максі Капітал Груп» недійсних прав вимоги до боржника, а відтак протилежний висновок апеляційного господарського суду в контексті встановлених обставин суд вважає незаконним та необґрунтованим.
5.14. Об`єднана палата очевидно знехтувала текстуальною перевіркою «висновку щодо застосування норми права», процитованого колегією суддів, яка передавала справу на розгляд об`єднаної палати, який начебто є в постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №918/1174/20 .
5.15. Підсумовуючи наведене, були очевидні підстави для неприйняття об`єднаною палатою до розгляду справи 917/65/23 і одночасно виникають правомірні питання щодо інших мотивів такого прийняття. Оскільки об`єднана палата в ухвалі про прийняття інших мотивів щодо прийняття не навела, то питання залишається без відповідей.
5.16. З урахуванням викладеного вважаємо, що наразі відсутні передбачені процесуальним законом підстави для постановлення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвали від 02.09.2024 про прийняття до розгляду справи № 917/65/23 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.08.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2024, у зв`язку з чим зазначена справа підлягала поверненню на розгляд відповідної колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Судді Т.Б. Дроботова
Ю.Я. Чумак
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 02.09.2024 |
Оприлюднено | 12.09.2024 |
Номер документу | 121545098 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Дроботова Т.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні