Ухвала

від 03.06.2024 по справі 922/3929/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/3929/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Вронська Г. О. - головуюча, Баранець О. М., Кролевець О. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлотурбопром"

на рішення Господарського суду Харківської області

суддя Усата В. В.

від 22.01.2024

та постанову Східного апеляційного господарського суду

колегія суддів: Попков Д. О., Стойка О. В., Медуниця О. Є.

від 18.03.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажізоляція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлотурбопром"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтажізоляція" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлотурбопром" (далі - Відповідач, Скаржник) про стягнення з Відповідача на користь Позивача боргу у сумі: 5 171 225,45 грн з ПДВ та 1 197 638,76 грн - з яких 194 239,71 грн 3 % річних від простроченої суми, 1 003 399,05 грн інфляційні втрати, витрати на правову допомогу у сумі 50 000,00 грн та сплачений судовий збір у сумі 95 532,97 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 у справі № 922/3929/23 позов задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача борг у сумі 5 171 225,45 грн з ПДВ, 3 % річних у сумі 194 239,71 грн, інфляційні втрати у сумі 1 003 399,05 грн, витрати на правову допомогу у сумі 50 000,00 грн, витрати зі сплати судового збору у сумі 95 532,96 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у справі № 922/3929/23 апеляційну скаргу Відповідача задоволено частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 у справі № 922/3929/23 скасовано в частині стягнення 3 % річних у розмірі 10 708,72 грн та в частині інфляційної індексації у розмірі 91 489,57 грн за Договором № 27/11 від 27.11.2020 з Відповідача та прийнято в цій частині нове рішення про відмову у задоволені таких вимог. Викладено абзац 2 резолютивної частини рішення від 22.01.2024 у справі № 922/3929/23 в наступній редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлотурбопром" (61001, Харківська область м. Харків проспект Гагаріна, 1, ідентифікаційний номер 25464226) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажізоляція" (61061, м. Харків, проспект Героїв Харкова (проспект Московський), 144, офіс 606, ідентифікаційний номер 36760769) борг у сумі 5 171 225,45 грн з ПДВ, 3 % річних у сумі 183 530,99 грн, інфляційні втрати у сумі 911 909,48 грн, витрати на правову допомогу у сумі 26 566,74 грн, витрати зі сплати судового збору у сумі 93 999,98 грн". В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 (повний текст підписано 01.02.2024) у справі № 922/3929/23 залишено без змін. Стягнуто з Позивача на користь Відповідача витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2 323,76 грн. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 у справі № 922/3929/23 в частині задоволення заяви Позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача в межах суми 79 905,25 грн, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках Відповідача, інформація про які виявлена в процесі виконання ухвали.

05 квітня 2024 року Відповідач із використанням засобів поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у справі № 922/3929/23.

У прохальній частині касаційної скарги Скаржник просить:

- прийняти до розгляду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у справі № 922/3929/23;

- відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у справі № 922/3929/23 у розмірі 191 065, 92 грн до завершення розгляду справи у касаційній інстанції;

- зупинити виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у справі № 922/3929/23 до завершення розгляду справи у суді касаційної інстанції;

- рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у справі № 922/3929/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову Позивача до Скаржника відмовити в повному обсязі;

- судові витрати покласти на Позивача.

Ухвалою Верховного Суду від 01.05.2024 клопотання Скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у справі № 922/3929/23 відхилене. Касаційну скаргу Скаржника на рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у справі № 922/3929/23 залишено без руху. Надано Скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Скаржнику необхідно було усунути недоліки касаційної скарги, а саме надати Суду документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 191 065,92 грн.

09 травня 2024 року Скаржник із використанням підсистеми "Електронний Суд" подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків до якої додав копію квитанції про сплату судового збору в розмірі 191 065,92 грн.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У тексті касаційної скарги Скаржник зазначає, що підставами касаційного оскарження є пункти 1, 2 частини другої статті 287 ГПК України.

Обґрунтовуючи пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували статтю 525 Цивільного кодексу без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 755/6962/19. На думку Скаржника, до спірних правовідносин підлягає застосуванню, принцип "pacta sunt servanda" - "Договорів необхідно дотримуватись", закріплений у статті 629 Цивільного кодексу України, що відповідає правовим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 2-1283/11, Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010, Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17.

Крім того, Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував статті 595, 625 Цивільного кодексу без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 910/8875/17.

Обґрунтовуючи пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України, Скаржник зазначає, що наявна необхідність для відступлення від правових висновків зроблених у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 904/6023/19 (904/4903/23).

Відповідно до частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Аналіз наведеної статті свідчить, що клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами.

Скаржник, обґрунтовуючи необхідність зупинення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у справі № 922/3929/23 зазначає, що станом на час подання касаційної скарги, Позивачем вживаються заходи із примусового виконання зазначеної постанови, про що свідчить відкрите виконавче провадження № 74575720 та заходи примусового виконання, які у ньому вживаються. На думку Скаржника, у випадку примусового виконання оскаржуваного рішення, навіть частково, він буде вимушений нести додатковий тягар із звернення до суду з метою повороту виконання рішення, а також нести додаткові витрати із повернення стягнутих коштів на оплату виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, які приватним виконавцем вже нараховано до загальної суми заборгованості.

Суд зауважує, що відповідно до сформованої судової практики суд при вирішенні питання про зупинення виконання (дії) рішення враховує такі обставини: ймовірність утруднення повторного розгляду справи або неможливість здійснення повороту виконання рішення внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки, негайне виконання може завдати значної шкоди (призвести до знищення майна, втрати репутації) або призвести до інших негативних наслідків, які не можна буде виправити. Таке питання вирішується за заявою учасника справи або за ініціативою суду з урахуванням конкретних обставин справи.

З огляду на те, що зупинення виконання (дії) рішення є винятковим заходом, застосування судом відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави зупинення - достатньо вагомими та доведеними, позаяк інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої ухвалено рішення, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.

Європейський суд з прав людини у пункті 43 рішення в справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 (заява № 60750/00) зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (надалі - Конвенція), для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Набрання судовим рішенням законної сили та, як наслідок, його виконання (дія), є законодавчо передбаченими стадіями судового процесу, а тому таке виконання (дія) судового рішення саме собою (per ipsum) не є безумовною та самостійною підставою, з якою закон пов`язує можливість (необхідність) зупинення виконання або зупинення дії судового рішення.

Суд звертає увагу Скаржника, що сама лише незгода з мотивами ухваленого рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання (дії), оскільки правильність застосування норм права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи судові рішення по суті, а не на стадії відкриття касаційного провадження. Скаржник має обґрунтувати та довести, що незупинення виконання рішення або його дії може мати незворотні наслідки.

Оскільки зупинення виконання (дії) судового рішення відповідно до статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення і з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, Суд відхиляє заявлене клопотання Скаржника про зупинення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у справі № 922/3929/23 до завершення розгляду справи у суді касаційної інстанції.

Правом подати заперечення проти відкриття касаційного провадження відповідно до частини другої статті 294 ГПК України Позивач не скористався.

З урахуванням зазначеного, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга Скаржника відповідає вимогам статті 290 ГПК України, а отже відповідно до правил статті 294 ГПК України необхідно відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Скаржника на рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у справі № 922/3929/23 на підставі пунктів 1, 2 частини другої статті 287 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 287, 290, 294, 332 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлотурбопром" на рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у справі № 922/3929/23.

2. Призначити касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16 липня 2024 року о 14:15 год. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, у залі судових засідань № 2 (кабінет № 209).

3. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлотурбопром" про зупинення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 у справі № 922/3929/23.

4. Встановити учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 21 червня 2024 року. У разі закінчення п`ятнадцятиденного строку з дня вручення цієї ухвали вже після встановленої судом дати, останнім днем строку для подання відзиву на касаційну скаргу є день, в який спливає п`ятнадцятиденний строк. У разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

5. Явка представників учасників справи не є обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

О. Кролевець