Ухвала

від 04.06.2024 по справі 465/7542/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/7542/23

4-с/465/24/24

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

04.06.2024 року м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Величко О.В., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо незняття арешту із зарплатного рахунку та заробітної плати боржника, -

в с т а н о в и в:

До Франківського районного суду м. Львова звернувся ОСОБА_1 із скаргою на дії державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо незняття арешту із зарплатного рахунку та заробітної плати.

В обґрунтування поданої скарги зазначає, що 16.04.2024 року державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жорноклей О.А. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 74767871 з виконання постанови Франківського районного суду м. Львова від 04.12.2023 року № 465/7542/23, згідно з якою підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь держави штраф у розмірі 17 000 грн. 00 коп. На підставі постанови про арешт коштів боржника від 16.04.2024 року у ВП №74767871 державним виконавцем Жорноклей О.А., на думку скаржника, безпідставно та передчасно накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку заробітної картки № НОМЕР_1 , яка оформлена в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», рахунок у форматі ІBAN: НОМЕР_2 .

Як стверджує скаржник, внаслідок незаконних та передчасних дій державного виконавця заблоковано його рахунок, що унеможливило користування карткою, а також позбавило його будь - яких засобів до існування. Спеціальний режим рахунку, а також здійснення зарахувань заробітної плати на вищевказаний рахунок підтверджується довідкою про зарахування заробітної плати на рахунок, наданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Листом від 17.04.2024 року скаржником було направлено заяву про зняття арешту із зарплатного рахунку на електронну адресу Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, але до теперішнього часу відповіді про результат розгляду даної заяви не надіслано. А тому, ОСОБА_1 просить визнати дії державного виконавця неправомірними, скасувати постанову від 16.04.2024 року про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на кошти боржника, що містяться на зарплатному картковому рахунку НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ "ПриватБанк".

Дослідивши матеріали скарги, у процесі вирішення питання про відкриття провадження у справі, суддя приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі з наступних підстав.

У відповідності достатті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII(далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цимЗаконом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Згідно зістаттею 3 Закону № 1404-VIIIпідлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбаченихзакономвипадках на підставі судових рішень.

Відповідно до частини першоїстатті 13 Закону № 1404-VIIIпід час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цимЗакономта іншими нормативно-правовими актами.

За правилами частини першоїстатті 26 Закону № 1404-VIIIвиконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження є постанова про арешт коштів боржника від 16.04.2024 року у виконавчому провадженні № 74767871, яка винесена державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жорноклеєм О.А., з виконання постанови Франківського районного суду м. Львова від 04.12.2023 року у справі № 465/7542/23.

Так, постановою Франківського районного суду м. Львова від 04.12.2023 року у справі № 465/7542/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченихч.3 ст. 172-20 КУпАП,і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

Тобто, оскаржувана постанова державного виконавця стосується примусового виконання судового рішення про накладення адміністративного стягнення, передбаченогостаттею 172-20 КУпАП, та рішення, яке перебуває на виконанні, ухвалене не відповідно доЦПК України, тоді як заявник при подачі скарги керується положеннями ст. 447 ЦПК України.

При цьому, такі справи (про накладення адміністративного стягнення) розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами, іншими органами (посадовими особами) в порядку, встановленомуКУпАП, яким передбачено порядок примусового виконання постанов про накладення адміністративного стягнення.

Проте, цим Кодексом не передбачено можливості оскарження в порядку судового контролю за виконанням судових рішень дій осіб, уповноважених здійснювати таке примусове виконання.

Статтею 447 ЦПК Українипередбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Таким чином, в порядку ст.447 ЦПК України судом розглядаються скарги на рішення виконавців при здійсненні виконавчого провадження з виконання рішення, постановленого в порядку цивільного судочинства.

У даному ж випадку в межах виконавчого провадження № 74767871 органом виконавчої служби виконується постанова суду про накладення на скаржника адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП.

А тому, оскільки у даній справі, яка розглядається, скаржник оскаржує постанову державного виконавця у зв`язку з примусовим виконанням судового рішення про накладення адміністративного стягнення, ухваленого в порядкуКУпАП, а не за наслідками розгляду цивільної справи, відтак, дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі №757/62025/17-ц.

Отже, зважаючи на викладене, подана скаржником ОСОБА_1 скарга не може бути розглянута в порядку цивільного судочинства.

Водночас відповідно до ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

У випадку ОСОБА_1 оскаржуються дії та рішення державного виконавця в межах виконавчого провадження з примусового виконання постанови суду, ухваленої в порядку КУпАП, який не передбачає механізму і порядку оскарження рішень, дій та бездіяльності посадових осіб, які здійснюють примусове виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення. А тому, з урахуванням положень ст.287 КАС України оскарження дій і рішень державного виконавця у виконавчому провадженні, що здійснюється на підставі постанови суду, ухваленої за правилами КУпАП, може відбуватися виключно шляхом звернення з позовом до адміністративного суду в порядку, що передбачений КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 5 ст. 186 ЦПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Відтак, з урахуванням викладеного суддя вважає наявними підстави для відмови скаржнику у відкритті провадження у справі та роз`яснення йому права на звернення до відповідного адміністративного суду за правилами, встановленими КАС України.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 186, 447 ЦПК України, статтями 20, 287 КАС України, статтями 13, 26 Закону України «Про виконавче провадження», суддя

постановив:

Відмовити у відкритті провадження за поданою в порядку цивільного судочинства скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жорноклея Олега Андрійовича щодо незняття арешту із зарплатного рахунку та заробітної плати боржника.

Роз`яснити скаржнику, що для вирішення порушених у його скарзі питань він вправі звернутися до адміністративного суду за правилами, встановленими КАС України.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Величко О.В.