Ухвала

від 28.05.2024 по справі 671/647/24

ВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 671/647/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2024 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - суддіПодіновської Г.В.,

за участю: секретаря судового засіданняКраснай Л.П.,

представника позивачки ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» в особі відокремленого підрозділу Волочиський машинобудівний завод Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» в особі відокремленого підрозділу Волочиський машинобудівний завод Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 13.06.2020 по 30.01.2024.

07.05.2024 до суду надійшла заява відповідача про закриття провадження у справі.

Посилаючись на те, що постановою Хмельницького апеляційного суду від 30.01.2024 по справі №671/875/20, яка набрала законної сили та виконана відповідачами, вже вирішене питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відповідач просить закрити провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

У судовому засіданні представник відповідача заяву про закриття провадження у справі підтримала та просила задовольнити.

Представник позивачки надав до суду заперечення на клопотання (заяву), яке підтримав у судовому засіданні, у задоволенні заяви про закриття провадження просив відмовити, оскільки предмет позову у даній справі та предмет позову у справі №671/875/20 є різними та відрізняються за періодом вимушеного прогулу позивачки.

Заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що заява відповідача про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, потрібно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Статтею 55 Конституції Українивстановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).

Частиною першоюстатті 2 ЦПК Українипередбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першоюстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв`язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість подальшого судового розгляду справи.

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №761/7978/15-ц зазначено, що необхідність застосування пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Позов - це звернена через суд до відповідача матеріально-правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючи ознаки позову) являються предмет і підстава.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову в цивільній справі №671/875/20 за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» було визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з часу звільнення по день звернення до суду в сумі 5561,64 грн.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 30.01.2024 у вищевказаній справі позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено, в тому чмслі вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивачки 5561,64 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 14.05.2020 по 12.06.2020.

Предметом позову у справі, що розглядається, є стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 13.06.2020 по 30.01.2024 в сумі 246036,36 грн.

Отже, предмети позовів та вимоги позивачки ОСОБА_3 в цих справах є різними, що свідчить про відсутність тотожності заявлених вимог та виключає підстави для закриття провадження у справі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача.

Керуючись ст. 43,49,251,259,260,353ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В.Подіновська