Ухвала

від 05.06.2024 по справі 465/1858/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 червня 2024 року

м. Київ

справа № 465/1858/23

провадження № 61-7335ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 12 грудня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, директора Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» Рака Любомира Михайловича про стягнення середньої заробітної плати, моральної шкоди та зобов`язання провести розрахунок та сплатити компенсацію за невиплачену заробітну плату,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 , Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, директора Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» (далі - КНП «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр») Рака Л. М. ,

в якому просила суд:

- стягнути солідарно кошти в розмірі 709 871,62 грн середньої заробітної плати, несплачені в результаті вимушеного прогулу;

- стягнути солідарно моральну шкоду в подвійному розмірі від суми заборгованої заробітної плати, а саме 992 827,22 грн;

- зобов`язати відповідачів провести розрахунок та сплатити солідарно компенсацію за невиплачену заробітну плату.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 12 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 22 квітня

2024 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, директора КНП «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» Рака Л. М. про стягнення середньої заробітної плати, моральної шкоди та зобов`язання провести розрахунок та сплатити компенсацію за невиплачену заробітну плату.

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_4 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

14 травня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Личаківського районного суду

м. Львова від 12 грудня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду

від 22 квітня 2024 року (надійшла до суду 20 травня 2024 року), у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 21 травня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано: надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; сплатити судовий збір; вказати реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

04 червня 2024 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку від заявника ОСОБА_1 надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору строком на 6 місяців.

Клопотання обґрунтовано тим, що позивач у зв`язку з суттєвими та поважними причинами значно обмежена у своїй платоспроможності.

На підтвердження клопотання заявником не надано жодного доказу щодо свого матеріального стану, тощо.

Вирішуючи клопотання про відстрочення від сплати судового збору, Верховний Суд прийшов до висновку, що зазначені заявником обставини не є підставами для відстрочення від сплати судового збору, оскільки заявником не зазначено об`єктивних підстав, який перешкоджають їй виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.

Отже, відсутні підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Крім того, заявником не надано уточненої редакції касаційної скарги з зазначенням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, реєстраційного номеру облікової картки платника податків заявника та не надано копій уточненої редакції касаційної скарги для всіх учасників справи.

Отже, станом на 05 червня 2024 року вимоги, викладені в ухвалі Верховного суду

від 21 травня 2024 року, заявником не виконані, що перешкоджає Верховному Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, а тому касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає визнанню неподаною та поверненню.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України

у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подачу касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 12 грудня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 22 квітня 2024 року вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць