Ухвала

від 04.06.2024 по справі 502/1960/17

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 червня 2024 року

м. Київ

справа № 502/1960/17

провадження № 51 - 2313 ск 23

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 11 січня 2024 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 березня 2024 року щодо нього,

установив:

Засуджений звернувся до Касаційного кримінального суду Верховного Суду

з касаційною скаргою.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Верховний Суд дійшов висновку,

що її подано без додержання вимог зазначеної статті.

Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення

та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Тому, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені

у ст. 438 КПК, що є підставою для зміни чи скасування таких рішень, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.

Однак у своїй касаційній скарзі засуджений не вказує у чому саме полягає незаконність судових рішень та не наводить обґрунтувань щодо необхідності

їх скасування чи зміни на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК з огляду на положення статей 412-414 цього Кодексу.

Крім того, засуджений ОСОБА_4 у поданій касаційній скарзі допустився суперечностей, оскільки наводячи доводи щодо незаконності оскаржуваних судових рішень за результатами розгляду його заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, не вказує порушень допущених апеляційним судом, які перешкодили або могли б перешкодити суду ухвалити законе та обґрунтоване рішення, ставить вимогу про призначення розгляду в суді першої інстанції повторно, при тому, що в ухвалі апеляційного суду від 13 березня 2024 року про залишення без задоволення поданої засудженим ОСОБА_4 апеляційної скарги цей суд роз`яснив йому право на повторне звернення з заявою, яка повинна відповідати вимогам ст. 462 КПК.

Також, усупереч ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги не додано копій оскаржуваних судових рішеннь, що перешкоджає вирішенню Судом питання про відкриття касаційного провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Однак жодних застережень щодо цієї обставини скарга засудженого не містить.

Відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху і надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 11 січня 2024 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 березня 2024 року щодо нього залишити без руху і надати йому строк для усунення вказаних недоліків упродовж п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити останньому, що у разі неусунення недоліків в установлений строк касаційну скаргу йому буде повернуто.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3