Постанова

від 04.06.2024 по справі 0814/13257/2012

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 04.06.2024 Справа № 0814/13257/2012

ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд

Провадження №11/807/7/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Єдиний унікальний №0814/13257/2012Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року м.Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 під час попереднього розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в

Вироком Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 12 січня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.358, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України.

Відповідно доматеріалів кримінальноїсправи прокурором,засудженим,представником потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - адвокатом ОСОБА_10 та потерпілим ОСОБА_11 подано апеляції.

Перевіривши матеріали кримінальної справи, заслухавши думку учасників судового розгляду, апеляційний суд встановив підстави для зняття справи з апеляційного розгляду та повернення кримінальної справи до суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог п.3, п.4 ч.1 ст.350 КПК України (в редакції 1960 року) в апеляції зазначаються: вирок, ухвала чи постанова, на які подається апеляція, і назва суду, який їх постановив; вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обґрунтування.

Проте в порушення наведених вимог закону засуджений ОСОБА_4 в апеляції не зазначив вирок, на який ним подано апеляцію, а так само не зазначив назву суду, який його постановив. Крім того, в апеляції засудженим не зазначено і того, в чому полягає незаконність вироку та доводи на її обґрунтування.

Також в апеляції засуджений просить вирок скасувати та постановити виправдувальний вирок. Проте такі вимоги засудженого не узгоджуються із положеннями ст.366 КПК (в редакції 1960 року) щодо результатів розгляду справи апеляційним судом.

Зазначене свідчить про недотримання засудженим при подачі апеляційної скарги вимог, передбачених ст.350 КПК (в редакції 1960 року).

Також з матеріалів справи вбачається, що в своїй апеляції прокурор просить вирок скасувати, ухвалити свій вирок, яким визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.358, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК та призначити йому покарання за ч.4 ст.190 КК у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч.1 ст.358 КК у виді 2 років обмеження волі, за ч.3 ст.358 КК у виді 5 років обмеження волі, за ч.4 ст.358 КК у виді 2 років обмеження волі.

Разом з тим, оскаржуваним вироком суду засуджений ОСОБА_4 не визнавався винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК і відповідно йому не призначалося покарання за цей злочин.

Крім того, вироком суду засудженому ОСОБА_4 за ч.1 ст.358 КК призначено покарання у виді 3 років обмеження волі. В той же час прокурор в апеляції вимагає призначити засудженому за ч.1 ст.358 КК покарання у виді 2 років обмеження волі, тобто менш суворе покарання, ніж визначив суд. Але при цьому апеляція не містить доводів в обґрунтування незаконності вироку суду в цій частині.

Так само прокурор не наводить жодних мотивів в частині необхідності призначення засудженому за ч.3 ст.358 КК покарання у виді 5 років обмеження волі та незаконності вироку суду в цій частині. Адже оскаржуваним вироком засудженому за ч.3 ст.358 КК призначено покарання у виді 2 років обмеження волі. Не зазначено прокурором і яке покарання має бути призначено засудженому за ч.2 ст.358 КК.

Наведені обставини свідчать про те, що прокурором при подачі апеляції також не дотримано вимог ст.350 КПК (в редакції 1960 року).

Відповідно до ст.352 КПК (в редакції 1960 року) у разі невиконання особою, яка подала апеляцію, вимог, передбачених статтею 350 цього Кодексу, головуючий своєю постановою залишає апеляцію без руху та повідомляє про необхідність виконання зазначених вимог закону протягом семи діб з моменту одержання повідомлення.

Проте вказані вимоги закону не були виконані судом першої інстанції.

Крім того, відповідно до ст.349 КПК (в редакції 1960 року) апеляція на вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана протягом п`ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Разом з тим, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що представником потерпілих адвокатом ОСОБА_10 апеляційні скарги подані 06.02.2024 року, а потерпілим ОСОБА_11 12.02.2024 року, тобто з пропуском встановленого законом строку. При цьому як представником потерпілих адвокатом ОСОБА_10 , так і потерпілим ОСОБА_11 в апеляціях порушується питання про відновлення їм строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ст.353 КПК (в редакції 1960 року) у разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, про відновлення пропущеного строку. Питання про відновлення строку вирішується в судовому засіданні судом, який розглядав справу. Про день і час розгляду клопотання своєчасно повідомляються сторони, неявка яких в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. За результатами розгляду клопотання суд виносить ухвалу, постанову, якою відновляє пропущений строк або відмовляє у його відновленні і визнає апеляцію такою, що не підлягає розгляду.

Проте, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, вказані вимоги закону також не були виконані судом першої інстанції.

Також, виходячи зі змісту ст.351 КПК (в редакції 1960 року) про надходження апеляції суд першої інстанції оповіщає прокурора, інших зазначених у статті 348 цього Кодексу осіб, інтересів яких стосується апеляція, направленням відповідних повідомлень та шляхом поміщення оголошення на дошці об`яв суду. Протягом п`яти діб з часу поміщення оголошення зазначені особи мають право одержати в суді копію апеляції або ознайомитися з нею в суді. Одночасно з врученням копії або з ознайомленням з апеляцією їм роз`яснюється право протягом п`яти діб з цього часу подати свої заперечення на апеляцію.

Між тим, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що суд першої інстанції не оповістив прокурора та інших зазначених у статті 348 КПК (в редакції 1960 року) осіб, інтересів яких стосується апеляція, про надходження апеляцій шляхом направленням відповідних повідомлень та шляхом поміщення оголошення на дошці об`яв суду. При цьому в матеріалах справи наявне лише оголошення про надходження апеляцій прокурора та засудженого.

Невиконання судом першої інстанції наведених вище вимог закону з огляду на ст.359 КПК (в редакції 1960 року) є підставою для повернення кримінальної справи до суду першої інстанції.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне звернути увагу і на те, що в повідомленні про дату призначення справи до апеляційного розгляду судом першої інстанції зазначено про направлення кримінальної справи з апеляцією лише прокурора, в той час як апеляції на вирок подано і іншими особами.

Також в матеріалах справи наявні заяви потерпілої ОСОБА_12 , адвоката ОСОБА_13 , адвоката ОСОБА_14 про видачу копії вироку, а також заява адвоката ОСОБА_13 про ознайомлення з матеріалами справи. Проте будь-які відомості про вирішення зазначених заяв у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.357, 359 КПК України (в редакції 1960 року), п.п.11, 15 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, суд

у х в а л и в

Кримінальну справу щодо ОСОБА_4 зняти з апеляційного розгляду та повернути до Комунарського районного суду м.Запоріжжя для виконання вимог ст.ст.351, 352, 353 КПК України (в редакції 1960 року).

Суддя ОСОБА_2