Рішення
від 05.06.2024 по справі 160/415/24
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 рокуСправа №160/415/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сидоренко Д.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ-АЛЬ» (код ЄДРПОУ 21852167, 49083, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Собінова, будинок 1) до Волинської митниці (код ЄДРПОУ 43958385, 44350, ВОЛИНСЬКА область, ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ район, село РИМАЧІ(З), вулиця ПРИЗАЛІЗНИЧНА, будинок 13) про визнання протиправним та скасування рішення,-

Обставини справи: 04.01.2024 року засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ-АЛЬ» до Волинської митниці, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205030/2023/000159/2 від 06.09.2023 року;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови Волинської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2023/000425 від 03.07.2023р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про коригування митної вартості товарів митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки, ТОВ «СІ-АЛЬ» під час митного оформлення було надано усі необхідні документи, які ідентифікували оцінюваний товар, містили об`єктивні та достовірні дані. Всі надані документи дають можливість у повній мірі визначити числове значення транспортних витрат, що були заявлені до митного оформлення. В свою чергу, Відповідач не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. Подані при митному оформленні товарів документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за ці товари. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар чого не спростовано митним органом. В свою чергу, відповідачем не надано належних доказів виникнення обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих позивачем відомостей про вартість товару, послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів або доцільності застосування інших ніж основний методів, причин неможливості застосування основного методу оцінки за ціною договору, для застосування якого позивачем було надано усі необхідні для цього документи.

Ухвалою суду від 25.01.2024 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

15.02.2024 року від відповідача надійшов відзив на позов. На етапі перевірки правильності визначення митної вартості (п.4.5.10 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 (далі -Порядок №631) ввезеного позивачем товару з`ясовано, що митну вартість заявлено позивачем за основним методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до гр.43 МД. Зауважуємо, що по МД №23UA205030011580U5 від 29.06.2023 року відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР, а саме за кодами 101-1, 103-1, 105-2, 106-2. А тому відповідно до вказаних митних процедур митним органом було виконано відповідні митні формальності. При цьому, одними із основних профілів ризику були: - 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; - 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів», де у повідомленнях зазначалося: «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1). Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням наказу Державної митної служби України від 01.072021 р. №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ». Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності: - специфікація №1 від 26.05.2023 до договору містить ознаки цифрового копіювання відбитку печатки та підпису. Тому візуально виявивши ознаки цифрового копіювання у специфікації від 26.05.2023 №1 до контракту, яка у відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України є одним із основних документів, що підтверджує митну вартість, митний орган з метою спростування сумнівів мав право витребувати додаткові документи. Також зазначаємо, що за результатами розгляду скарги ТзОВ «Сі-Аль» від 24.07.2023 року Державною митною службою було прийнято рішення про результати розгляду скарги від 28.08.2023 №15/15-02/13/3837, яким було встановлено, що подані разом із МД №23UA205030011580U5 від 29.06.2023 року на підтвердження заявленої митної вартості документи містили розбіжності, які призводили до наявності обґрунтованих сумнівів щодо заявленої митної вартості та, як наслідок, права на витребування додаткових документів.

21.02.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 26.02.2024 року залишено клопотання Волинської митниці про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням сторін в адміністративній справі №160/415/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ-АЛЬ» до Волинської митниця про визнання протиправним та скасування рішення без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

УСТАНОВИВ:

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СІ-АЛЬ" (код ЄДРПОУ 21852167, 49083, м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1) зареєстроване 02.08.1994 року, про що 18.10.2005 внесено запис №12241200000018201.

26.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сі-Аль» (Україна), Покупець за договором та компанією JURMIR J.M.W Rudzinscy Sp.Jawna (Польща), Продавець за договором було укладено контракт №260523. Відповідно до предмету Контракту, Продавець продає, а Покупець купує «Товар» на умовах, обумовлених в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

26.05.2023 року була підписана Специфікація № 1 до Контракту.

Так, відповідно до даної Специфікації, поставляється товар, а саме: Безосадовий гідрофобний заповнювач швів Mapestone PFS-1 (Neutro), у кількості 450 шт., ціна 12,80 EURO, Безосадовий гідрофобний заповнювач швів Mapestone PFS-1 (Dark Grey), у кількості 500 шт., ціна 15,53 EURO. Загальна сума Специфікації № 1 13525,00 EURO.

На виконання пункту 5.1. контракту та Специфікації № 1, ТОВ «Сі-Аль» сплатило на розрахунковий рахунок компанії JURMIR J.M.W Rudzinscy Sp.Jawna (Польща) суму, визначену в Специфікації - 13 525,00 EURO.

З метою митного оформлення товару, 29.06.2023 року ТОВ «Сі-Аль» подало до Волинської митниці митну декларацію №23UA205030011580U5 від 29.06.2023 року.

Разом із митною декларацією позивачем надані митному органу наступні документи: пакувальний лист (Packing list) 13611/H від 28.06.2023; Рахунок-фактура (iнвойс); (Commercial invoice) 13611/H від 28.06.2023; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 581212 від 28.06.2023; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) 13611/H від 28.06.2023; Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) PL/MF/AS 0270325 від 28.06.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару № 2 від 08.06.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги Б-470 від 28.06.2023; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 28/06/01 від 28.06.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 260523 від 26.05.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 26.05.2023; Договір про надання послуг митного брокера25062022/3 від 25.06.2022; Договір (контракт) про перевезення 470 від 26.06.2023; Договір (контракт) на організацію трансп. експ.послуг 260623 від 26.06.2023; Договір (контракт) про перевезення Заявка б/н від 26.06.2023; Інші некласифіковані документи (Паспорт безпеки) від 26.05.2023; Інші некласифіковані документи (Перепустка) від 29.06.2023; Інші некласифіковані документи (Технічна інформація) від 26.05.2023.

У митній декларації митну вартість товарів визначено (за основним методом) за ціною контракту.

Митниця направила ТОВ «СІ-АЛЬ» повідомлення, відповідно до якого за результатами опрацювання всіх поданих декларантом документів встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: специфікація №1 від 26.05.2023 до договору містить ознаки цифрового копіювання відбитку печатки та підпису.

Також, Митниця зазначала, що відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР, а саме за кодами 101-1, 103-1, 105-2, 106-2.

Враховуючи викладене та посилаючись на ч.5 ст.54 Митного кодексу України, відповідач з метою упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, 29.06.2023 р. надіслав електронне повідомлення, в якому зазначив - прошу подати оригінали усіх документів, що підтверджують преференційне походження товару.

Позивач повідомив митницю, що долучає цього ж дня зворотну сторону документу Євро 1. (№ PL/MF/AS 0270325).

30.06.2023 Митний орган надіслав електронне повідомлення та зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, транспортні документи, договір перевезення товару.

ТОВ «СІ-АЛЬ» 30.06.2023 року надіслав пакет документів до Митниці, а саме: Повторно Специфікацію № 1 до Контракту від 26.05.2023 року, щодо якої у митного органу виникали питання (сканкопія оригіналу); Рахунок постачальника на купівлю цього замовлення у дистриб`ютора по Польщі; Комерційна пропозиція; Лист про пряме постачання з фабрики (виробника); Проформу; Заявку на купівлю валюти; експортну декларацію; Декларація попереднього митного оформлення аналогічного товару №UA205030/2021/027219.; Лист від ФОП ОСОБА_1 №30/1 від 30/06/2023р. про надання повного пакету документів.

03.06.2023 р. Позивач надіслав електронний лист у якому зазначив, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару не можуть бути надані та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 03.07.2023 року № 205030/2023/000136/2, відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, та ґрунтується на відомостях, наведених у МД від 10.04.2023 № UA100320/23/8148 з рівнем митної вартості 1,86 євро/кг.

Оскільки Відповідачем було відмовлено у прийнятті митної декларації, Позивачу було видано картку відмови № UA 205030/2023/000425 від 03.07.2023 року та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: подання нової декларації із зазначенням рівня митної вартості товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості № 205030/2023/000136/2 від 03.07.2023 року.

Позивачем було подано скориговану митну декларацію, із підняттям цін до рівня митної вартості товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості №205030/2023/000136/2 від 03.07.2023 року.

Не погодившись із вказаним рішенням відповідача про коригування митної вартості товару, Позивач в досудовому порядку вирішення спору 24.07.2023 року подано скаргу до вище стоячого органу, а саме до Державної митної служби України, в порядку ст. 26 Митного кодексу України.

28.08.2023 року Державною митною службою України було прийнято Рішення про результати розгляду скарги ТОВ «СІ-АЛЬ» за реєстраційним номером 15/15-02-02/13/3837.

Держмитслужба скасувала рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 03.07.2023 № 205030/2023/000136/2, та зобов`язала Волинську митницю прийняти нове рішення відповідно до законодавства. У решті вимог ТОВ «СІ-АЛЬ» було відмовлено.

13.12.2023 року у відповідь на адвокатський запит адвоката Євгеньєвої Л.Д. ТОВ «СІ-АЛЬ» отримано Рішення про коригування митної вартості № UA205030/2023/000159/2 від 06.09.2023 р.

Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA 205030/2023/000159/2 від 06.09.2023 року, митну вартість товарів визначено за другорядним методом, згідно зі ст. 60 Митного кодексу України.

Не погодившись із вказаним рішенням відповідача про коригування митної вартості товару, Позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МКУ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом.

Згідно з вимогами частин 1 та 5 ст. 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 2. ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі- продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлювалося судом, рішення про коригування митної вартості товарів, які прийняті митницею фактично обґрунтовані тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МКУ встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Таким чином суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МКУ, прийняті митним органом письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів мають містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно ч. 3 ст. 57 МКУ, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Втім, як видно зі змісту спірного рішення, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарів передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 МКУ у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14, у постанові від 01.04.2021 року у справі №260/695/19.

Як визначено у ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

У свою чергу, декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.

При цьому суд також звертає увагу на таке.

Як вже встановлювалося судом, поставка товару задекларованого у митній декларації, здійснювалась на підставі контракту №260523 26.05.2023 року укладеного між ТОВ «Сі-Аль» (Покупець) та компанією JURMIR J.M.W Rudzinscy Sp.Jawna (Продавець).

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбаченіМитним кодексом України(ст. 53), заборонено.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі № 815/5791/17.

У Рішенні про коригування митної вартості товарів № UA 205030/2023/000159/2 від

06.09.2023 року, що оскаржується, Відповідач митну вартість товарів визначено за другорядним методом, згідно зі ст. 60 Митного кодексу України.

Суд погоджується із твердженням, що використана митним органом МД від 10.04.2023 року № UA100320/23/8148 не може вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки при цьому не враховуються індивідуальні ознаки товару, такі як виробник, склад, текстура тощо. Зазначена декларація не розкриває умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час розмитнення. Крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, що в даному випадку відсутнє.

Щодо доводів митниці про неможливість підтвердження заявленої митної вартості товару на підстави документів на перевезення вантажу, суд зазначає про таке.

Згідно пунктів 5, 6 частини десятої статті 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Матеріалами справи підтверджується, що на підтвердження транспортування задекларованих відповідно до митних декларацій товарів позивачем надано:Договір (контракт) про перевезення № 470 від 26.06.2023 року; Договір (контракт) на організацію трансп. експ. послуг № 260623 від 26.06.2023 року; Заявка б/н до Договору (контракту) про перевезення від 26.06.2023 р.; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги Б-470 від 28.06.2023 року; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 28/06/0 від 28.06.2023 року.

Крім того, положення п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником довідки про транспортно - експедиторські витрати є допустимими доказами розміру таких витрат.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення

товарів.

Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, затвердженої Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року N 2.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 року у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18 та від 11.04.2022 року у справі №1.380.2019.006980, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Таким чином, суд, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказує на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму сплачену за

транспортування товару.

З приводу невідповідності інвойсу від 28.06.2023 №13611/Н специфікації від 26.05.2023 №1 в частині часткового відвантаження Товару, суд зазначає наступне.

Пунктом 3.1. Контракту № 260523 від 26.05.2023 р. зазначено, що часткове відвантаження дозволяється. Також, пункт 7.1 Контракту, Товари вважаються поставленими Продавцем та прийнятими Покупцем за кількістю відповідно до кількості місць, зазначених в товаротранспортній накладній та пакувальному листі; за якістю згідно якості, зазначеному в сертифікаті якості заводу-виробника, відповідним стандартам.

Також, суд звертає увагу, шо Митницею не було взято до уваги проформу та комерційну пропозицію.

Зазначена підстава для коригування є необґрунтованою та формальною, оскільки прайс-лист є документом довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми для нього.

Наявність чи відсутність у прайс-листі чи комерційній пропозиції певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати, торгової марки чи технічних характеристик товарів, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

На це неодноразово звертав свою увагу Верховний Суд у своїх постановах (Постанови від 27.06.2019 №0840/3083/18, від 13.09.2019 №820/859/17, від 06.02.2020 №520/10709/18).

Відомості, зазначені у комерційній пропозиції знайшли своє підтвердження у первинних документахСпецифікації та інвойсі. Таким чином, зауваження митниці відносно комерційної пропозиції не є підставою для витребування додаткових документів або неврахування їх, як документів, підтверджуючих вартість товару.

Суд зазначає, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, ціна товару значно збільшилась, порівняно з ціною на придбання, у зв`язку із чим, суд зазначає про додатковий тягар, покладений на позивача.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

В цьому випадку Митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку Декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 року у справі № 815/3400/17.

Суд зазначає, що досліджені судом первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

Крім того, митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення митного органу є необґрунтованим, а висновки відповідача базуються на припущеннях, без об`єктивної та перевіреної інформації.

З урахуванням наведеного вище, рішення про коригування митної вартості товарів Волинської митниці від 06.09.2023 року за № UA205030/2023/000159/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 205030/2023/000425 від 03.07.2023 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частиною 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Частиною 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовної заяви.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду з позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 6125,56 грн., що документально підтверджується квитанціями наявними в матеріалах судової справи.

А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІ-АЛЬ» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (код ЄДРПОУ 43958385) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 6125,56 грн.

Відповідно до ч.5ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст.241-246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 06.09.2023 року № UA205030/2023/000159/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Картку відмови Волинської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.07.2023 року №UA205030/2023/000425.

Стягнути на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «СІ-АЛЬ» (код ЄДРПОУ 21852167, адреса 49083, м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (код ЄДРПОУ 43958385, 44350, Волинська обл., с.Римачі, вул. Призалізнична, буд. 13) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6125,56 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення05.06.2024
Оприлюднено07.06.2024
Номер документу119527972
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Судовий реєстр по справі —160/415/24

Ухвала від 04.12.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Постанова від 23.10.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Щербак А.А.

Ухвала від 26.07.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Щербак А.А.

Ухвала від 08.07.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Щербак А.А.

Рішення від 05.06.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Сидоренко Дмитро Володимирович

Ухвала від 26.02.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Сидоренко Дмитро Володимирович

Ухвала від 25.01.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Сидоренко Дмитро Володимирович

Ухвала від 11.01.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Сидоренко Дмитро Володимирович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні