Справа № 560/8264/24
УХВАЛА
05 червня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.
розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство освіти і науки України про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через представника адвоката Селівакіна Ігоря Олександровича звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, в якому просив:
1. визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 04.04.2024 №29 (94) "про внесення на розгляд НАЗЯВО подання про наявність у дисертації кандидата медичних наук ОСОБА_1 "Морфологічні різновиди папілярного раку щитоподібної залози та прогнози хвороб" фактів академічного плагіату".
2. визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 14.05.2024 "про виявлення академічного плагіату у захищеній 25.06.2014 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 64.600.03 при Харківському національному медичному університеті дисертації кандидата медичних наук ОСОБА_1 "Морфологічні різновиди папілярного раку щитоподібної залози та прогноз хвороби" фактів академічного плагіату", затвердженого на засіданні НАЗЯВО 14.05.2024, протокол засідання №10 (60).
Ухвалою від 05.06.2024 судом:
- відкрито провадження в адміністративній справі;
- залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство освіти і науки України;
- у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Селівакіна Ігоря Олександровича про розгляд справи у порядку загального позовного провадження відмовлено;
- розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
ОСОБА_1 через представника адвоката Селівакіна Ігоря Олександровича 04 червня 2024 року подано клопотання про забезпечення позову, у якому заявник просить суд:
1. зупинити дію рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 14.05.2024 "про виявлення академічного плагіату у захищеній 25.06.2014 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.03 при Харківському національному медичному університеті дисертації кандидата медичних наук ОСОБА_1 "Морфологічні різновиди папілярного раку щитоподібної залози та прогноз хвороби" фактів академічного плагіату", затвердженого на засіданні НАЗЯВО 14.05.2024, протокол засідання №10 (60);
2. заборони Міністерству освіти і науки України вчиняти будь-які дії, спрямовані на розгляд питання про позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата медичних наук на підставі звернення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, що було направлене згідно рішення НАЗЯВО від 14.05.2024 (ухвалене на засіданні НАЗЯВО 14.05.2024, протокол №10 (60).
В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача вказав про очевидну протиправність оскаржуваних рішень, а також з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконання такого рішення.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про розгляд даної заяви без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.
Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
При цьому, посилання особи на можливе порушення її прав в майбутньому, не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову за викладених позивачем доводів та обставин цієї справи.
Забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 14.05.2024 є фактично вирішенням спору по суті, оскільки фактично підмінює собою судове рішення в справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Суд зазначає, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Сам по собі факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
З приводу наявності очевидних ознак протиправності дій, оспорюваного рішення та порушення такими діями, рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то такі ознаки повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваних дій, рішення та порушення ними прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.
Також, суд звертає увагу на те, що в заяві позивача про забезпечення позову не наведено обґрунтованих мотивів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При цьому суд позбавлений можливості надати оцінку протиправності спірним рішенням відповідача під час розгляду питання про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки така оцінка буде надана під розгляду справи по суті після дослідження наявних у матеріалах справи доказів.
Водночас, суд звертає увагу, що у даній справі предметом спору є протиправність, на думку позивача, рішень Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти від 04.04.2024 №29 (94) "про внесення на розгляд НАЗЯВО подання про наявність у дисертації кандидата медичних наук ОСОБА_1 "Морфологічні різновиди папілярного раку щитоподібної залози та прогнози хвороб" фактів академічного плагіату" та від 14.05.2024 "про виявлення академічного плагіату у захищеній 25.06.2014 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 64.600.03 при Харківському національному медичному університеті дисертації кандидата медичних наук ОСОБА_1 "Морфологічні різновиди папілярного раку щитоподібної залози та прогноз хвороби" фактів академічного плагіату", затвердженого на засіданні НАЗЯВО 14.05.2024, протокол засідання №10 (60).
Статтею 151 КАС встановлено види забезпечення позову, передбачено такий вид забезпечення позову як заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Тобто, обов`язковою умовою застосування такого виду забезпечення є пов`язаність таких дій з предметом спору.
Однак, позивач в заяві просить суд застосувати спосіб забезпечення позову, який не буде стосуватись предмету спору у даній справі, оскільки виходить за межі правовідносин, які виникли між ОСОБА_1 та Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти щодо прийняття оскаржуваних рішень від 04.04.2024 та від 14.05.2024.
Позивач оспорюю в цій адміністративній справі жодного рішення або дії Міністерства освіти і науки України, яке і не вказане позивачем в позовній заяві та заяві про забезпечення позову як відповідач.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а тому заява представника позивача про забезпечення адміністративного позову залишається судом без задоволення.
Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя О.О. Михайлов
Суд | Хмельницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.06.2024 |
Оприлюднено | 07.06.2024 |
Номер документу | 119531225 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту |
Адміністративне
Хмельницький окружний адміністративний суд
Михайлов О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні