Постанова

від 23.05.2024 по справі 754/18102/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2024 року м. Київ

Справа №754/18102/23

Апеляційне провадження №22-ц/824/8784/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справах: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Мережко М.В., Поліщук Н.В.

за участю секретаря Бевзи А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Глобал Капітал» на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва постановлену під головуванням судді Скрипки О.І. 19 лютого 2024 року у м. Києві, за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Глобал Капітал», третя особа: Підприємство «Вертикаль «Блогодійного фонду «Дзвін Надії» про визнання протиправним рішення та його скасування,

В С Т А Н О В И В

У грудні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ТОВ «ФК «Глобал Капітал» про визнання протиправним рішення та його скасування.

Представником ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову, в якій вони просили вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу або іншим особам будь-яким чином відчужити або вчиняти будь-які дії відносно вимірних одиниць об`єкту інвестування та відносно самого об`єкту інвестування, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 19 лютого 2024 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволено.

Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Глобал Капітал» або іншим особам будь-яким чином відчужувати або вчиняти будь-які інші дії відносно вимірних одиниць об`єкту інвестування та відносно об`єкту інвестування - житлового будинку з проектною площею 457,06 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , які проінвестовані за договором № 09-04/2014-149 про участь у Фонді фінансування будівництва від 09 квітня 2014 року, укладеним між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Глобал Капітал».

Ухвала суду мотивована тим, що предметом позову є поновлення права позивача на майнові права на об`єкт нерухомості, а саме на житловий будинок з проектною площею 457,06 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . А тому застосування такого виду забезпечення позову, як заборона відповідачу та іншим особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження третім особам майнових прав на спірне нерухоме майно до розгляду справи по суті, є цілком достатнім для забезпечення можливості виконання судового рішення і, в той же час, не створить ризику заподіяння непомірної шкоди.

Не погодилось із зазначеним судовим рішенням ТОВ «Фінансова компанія «Глобал Капітал», директором товариства подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з`ясування обставин справи.

Представник вказує на те, що позивач повинна була забезпечити 100 відсоткове фінансування будівництва ще у грудні 2020 року, але цього не зробила. В свою чергу, законом не передбачена можливість та механізм передачі майнових прав за інвестором на будь-які частки інвестування у разі часткового інвестування. За таких обставин, вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необгрунтованою, та просить її скасувати в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 вказує на те, що ухвала суду першої інстанції є законною та обгрунтованою, та винесеною з дотриманням норм матеріального і процесуального права. В свою чергу, апеляційна скарга не відповідає вимогам, які встановлені до її форми та змісту, оскільки не містить обгрунтувань в чому полягає незаконність та необгрунтованість ухвали суду першої інстанції.

За таких обставин, просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник - адвокат Галич О.М. заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просили ухвалу суду залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується зворотніми повідомленнями про вручення, причини неявки суду не повідомили, а тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з такого.

Судом встановлено, що в грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ТОВ «ФК «Глобал Капітал», третя особа: Підприємство «Вертикаль «Блогодійного фонду «Дзвін Надії», в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення ТОВ «ФК «Глобал Капітал», викладеного в його листі за вихідним № 1 від 24 січня 2023 року про відкріплення від неї об`єкту інвестування та всіх закріплених вимірних одиниць цього об`єкта інвестування за договором № 09-04/2014-149 про участь у Фонді фінансування будівництва від 09 квітня 2014 року /а.с. 1-113/.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 19 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження та призначено справу до розгляду.

У лютому 2024 року надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу або іншим особам будь-яким чином відчужити або вчиняти будь-які дії відносно вимірних одиниць об`єкту інвестування та відносно самого об`єкту інвестування, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що предметом позову є поновлення права позивача на майнові права на об`єкт нерухомості, а саме на житловий будинок з проектною площею 457,06 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . А тому застосування такого виду забезпечення позову, як заборона відповідачу та іншим особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження третім особам майнових прав на спірне нерухоме майно до розгляду справи по суті, є цілком достатнім для забезпечення можливості виконання судового рішення і, в той же час, не створить ризику заподіяння непомірної шкоди.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.

Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Згідно з роз`ясненнями викладеними в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Аналогічні висновки містяться у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року (справа № 753/22860/17). Крім цього, Велика Палата Верховного Суду вказала на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обрати такий спосіб, який у найбільшій мірі спрямований на забезпечення предмету спору.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 04 травня 2022 року у справі № 175/3514/19.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Така правова позиція висловлена Верховним Судом неодноразово, зокрема, в постанові від 06 липня 2022 року у справі № 354/1616/21.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Відповідність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом також неодноразово, зокрема, в постанові від 26 квітня 2022 року у справі № 285/4519/21-ц.

З наведених обставин справи вбачається, що предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування рішення ТОВ «ФК «Глобал Капітал», викладеного в його листі за вихідним № 1 від 24 січня 2023 року про відкріплення від позивача об`єкту інвестування та всіх закріплених вимірних одиниць цього об`єкта інвестування за договором № 09-04/2014-149 про участь у Фонді фінансування будівництва від 09 квітня 2014 року. Тобто, вирішення позову по суті, та його задоволення, фактично призведе до визначеності майнових прав позивача на проінвестований позивачем на суму 2080563, 99 грн об`єкт нерухомості, житловий будинок.

Відповідно, в силу об`єктивних обставин, існує ймовірність того, що відповідач, до ухвалення рішення у вказаній справі може відчужити будь-яким чином об`єкт інвестування, який проінвестовано позивачем на суму 2080563, 99 грн згідно договору № 09-04/2014-149 про участь у Фонді фінансування будівництва від 09 квітня 2014 року, що є спірним об`єктом у справі, що в свою чергу, призведе до неможливості виконання рішення суду, у випадку задоволення позову.

Таким чином, застосування такого виду забезпечення позову, як заборона відповідачу та іншим особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження третім особам майнових прав на спірне нерухоме майно до розгляду справи по суті, є цілком достатнім для забезпечення можливості виконання судового рішення і, в той же час, не створить ризику заподіяння непомірної шкоди.

Таким чином, обраний позивачем захід забезпечення позову співвідноситься з предметом позову, а отже, існує прямий зв'язок між вказаним заходом забезпечення позову і предметом позову.

Суд першої інстанції, врахувавши зазначені обставини, дійшов правильного висновку про наявність підстав до забезпечення позову у спосіб, про який просила позивач, оскільки такий захід забезпечення позову спроможний забезпечити розгляд справи та фактичне виконання рішення в разі задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з пред`явленими позовними вимогами, проте на стадії вирішення питання забезпечення позову, суд не надає оцінку обгрунтованості пред`явленим позовним вимогам, вказане буде здійснено судом з результатами розгляду справи по суті.

Колегія суддів також вважає за доцільне зазначити, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність забезпечення вказаного позову шляхом заборони відповідачу та іншим особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження третім особам майнових прав на спірне нерухоме майно.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Глобал Капітал» - залишити без задоволення.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 19 лютого 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: М.В. Мережко

Н.В. Поліщук

Повний текст постанови складений 04 червня 2024 року.