Постанова

від 29.05.2024 по справі 382/1876/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/10349/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 382/1876/23

29 травня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Музичко С.Г.

- Болотова Є.В.

при секретарі - Кіпрік Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Коваль Лариси Миколаївни на ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 12 лютого 2024 року, постановлену під головуванням судді Нарольського М.М., у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Яготинський міський територіальний центр соціального обслуговування, Яготинська міська рада Бориспільського району, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов'язків,-

в с т а н о в и в:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов`язків, в якій просив встановити факт того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув у бою за Батьківщину у районі с. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області, був членом сім?ї ОСОБА_1 у зв?язку зі спільним проживанням, веденням спільного господарства та наявністю взаємних прав та обов?язків.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є братом ОСОБА_4 , який 02.03.2023 року безвісті зник в результаті виконання бойового завдання при захисті Батьківщини від військової агресії рф, та дядьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 у бою за Батьківщину.

Його племінник ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Яготині Київської області у цивільному шлюбі його брата ОСОБА_4 з ОСОБА_2 , а тому у свідоцтві про народження, серії НОМЕР_1 , виданому Відділом РАЦС Яготинського районного управління юстиції Київської області, прізвище племінника вказано, як і прізвище його матері, а у графі «батько» ім?я батька вказано, як ім?я його брата « В? ячеслав ОСОБА_6 ».

З раннього дитинства племінник ОСОБА_3 ОСОБА_7 проживав разом зі своїм батьком ОСОБА_4 , матір?ю заявника та з ним. Такі обставини склалися тому, що коли його племіннику було три роки, його мати ОСОБА_2 перестала піклувалися про дитину, а одного разу залишила дитину біля автодороги Київ-Харків у районі населеного пункту Панфили. Після цього його брат, якому про цей випадок повідомили працівники правоохоронних органів, забрав сина та його племінника ОСОБА_8 до них і припинив стосунки з ОСОБА_2 . Так племінник ОСОБА_8 став членом його сім`ї, проживав разом з ним, бабусею та своїм батьком, виховувався ними та утримувався за їх рахунок. До школи водили його бабуся, брат заявника та він, так само вони брали участь у шкільному та позашкільному вихованні ОСОБА_8 , в той час, як його мати взагалі забула про його існування. За все своє життя племінник ОСОБА_8 ніколи не згадував про ОСОБА_2 , як про свою матір, а найближчими та найріднішими людьми вважав заявника, бабусю ОСОБА_9 та свого батька ОСОБА_4 , дуже прихильним був до його сестри ОСОБА_10 , та до дружини заявника - Інни, з радісним хвилюванням чекав на народження своєї сестри - доньки заявника. Після закінчення Яготинського ліцею № 3, його племінник ОСОБА_8 вступив до Державного університету інфраструктури та технологій, оплату навчання здійснював його батько ОСОБА_4 та заявник. У дев`ятнадцятирічному віці 02.08.2022 року його племінник ОСОБА_8 був призваний на військову службу, а ІНФОРМАЦІЯ_3 у бою за Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, загинув у районі населеного пункту Бахмут Донецької області. Брат заявника і батько його племінника ОСОБА_8 - ОСОБА_4 працював у місті Києві, а тому 04 листопада 2022 року добровольцем був прийнятий на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_7 , а 02.03.2023 року в результаті виконання бойового завдання зник безвісти у районі населеного пункту Бахмут Донецької області. Заявник, як і його брат та племінник, теж виконує свій патріотичний обов`язок - є військовослужбовцем Збройних Сил України, при цьому внаслідок військової агресії рф втратив рідного брата та племінника, які були членами його сім`ї, з якими вони вели спільне господарство, утримували житло, платили комунальні платежі, планували своє життя на майбутнє, спільно відзначали сімейні свята, переймалися будь-якими проблемами кожного з них та спільно їх вирішували. Похованням племінника ОСОБА_8 займалися заявник, його мати, сім`я його сестри ОСОБА_12 та його родичі. Ні мати ОСОБА_8 - ОСОБА_2 , ні її рідня не брали участі в організації його поховання, а тому й не несли у зв`язку з цим витрат. Всі особисті речі ОСОБА_13 , документи (свідоцтво про народження, паспорт тощо) знаходяться у квартирі, в якій він фактично проживав разом з батьком, бабусею та заявником. Його бойові нагороди були вручені покійній матері заявника (померла ІНФОРМАЦІЯ_8 ), його сестрі ОСОБА_12 та заявнику.

Після смерті племінника, він та його мати ОСОБА_14 зверталися до ІНФОРМАЦІЯ_9 та до Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області із заявою на виплату одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум у зв`язку із загибеллю військовослужбовця.

Однак, їм в усній формі було відмовлено у наданні такої допомоги, оскільки за поданими документами неможливо встановити, чи вони були сім`єю з загиблим воїном ОСОБА_3 .

В зв`язку з цим запропоновано звернутися до суду із заявою для встановлення факту спільного проживання, ведення господарства та взаємних прав та обов`язків між ним та загиблим племінником.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 12 лютого 2024 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду, роз'яснено заявнику можливість звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ОСОБА_1 адвокат Коваль Л.М. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційну скаргу обгрунтовувала тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначала, що звертаючись до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання, заявник просив встановити факт того, що ОСОБА_3 був членом сім'ї ОСОБА_1 . В судовому засіданні було пояснено, що встановлення даного факту було необхідним заявнику для офіційного визнання того, що дорога та рідна людина була членом його сім'ї, хоча й мав інше прізвище. При цьому, заявник не мав на меті у подальшому доводити своє право на отримання коштів чи інших пільг, що пов'язані з загибеллю воїна у бою з агресором; заявник розуміє, що він не має права на такі виплати від держави, за таких обставин спору про право не має місця, а отже і підстава залишення судом заяви без розгляду є непереконливою, а тому ухвала є незаконною.

Вказувала, що заявник та його мати зверталися до ІНФОРМАЦІЯ_9 та до Яготинської міської ради Бориспільського району Київської області із усною заявою на виплату коштів в якості допомоги на поховання загиблого воїна ОСОБА_13 , але в цьому їм було відмовлено, і поховання сім'я заявника проводила за власні кошти.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Коваль Л.М. підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, перевіривши ухвалу суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду заяву, суд першої інстанції послався на те, що метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту спільного проживання визначено встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для одержання виплати одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_3 . Разом з тим, відповідно до наданих учасниками пояснень та матеріалів справи, судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 (мати загиблого) та ОСОБА_15 (тітка загиблого) вважають себе суб`єктами, які згідно із Законом мають право на отримання грошової виплати, та вчиняють певні дії щодо отримання зазначеної грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_3 , що свідчить про виникнення та існування між зазначеними особами та заявником спору про право, який належить розглядати у позовному провадженні. Таким чином, факти, про встановлення яких просить заявник, не підлягають з`ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із наявних матеріалів справи встановлено, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження. В судовому засіданні представник заявника послався на те, що встановлення факту є необхідним заявнику не для отримання коштів, оскільки в нього фактично не виникає права на ці виплати, а з метою, щоб інші особи не отримали ці кошти. При цьому, заяви про зміну підстав вимог заяви про встановлення факту заявником не подано, а наведена ним причина, з урахуванням існуючого спору про право, не узгоджується із передбаченою законодавством метою встановлення факту, що має юридичне значення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Звертаючись до суду, заявник вказав, що метою звернення із заявою про встановлення факту спільного проживання є необхідність в одержанні виплати одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_3 .

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

Як регламентовано ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 (мати загиблого) та ОСОБА_15 (тітка загиблого) вважать себе суб`єктами, які згідно із Законом мають право на отримання грошової виплати, та вчиняють певні дії щодо отримання зазначеної грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_3 .

Вказане свідчить про виникнення та існування між ОСОБА_2 , ОСОБА_15 та заявником спору про право.

Таким чином, факти, про встановлення яких просив заявник, не підлягають встановленню у порядку окремого провадження, оскільки із наявних матеріалів справи встановлено, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, про залишення заяви без розгляду, оскільки вбачається спір про право.

Доводи апеляційної скарги про те, що звернення до суду із даною заявою було необхідним для офіційного визнання того, що дорога та рідна людина заявника була членом його сім'ї, хоча й мав інше прізвище, та що заявник не мав на меті у подальшому доводити своє право на отримання коштів чи інших пільг, що пов'язані з загибеллю воїна у бою з агресором, колегія суддів відхиляє, оскільки у поданій заяві таких обставин наведено не було, а заяву про зміну підстав вимог заяви про встановлення факту заявником не подано, наведена ним підстава, з урахуванням існуючого спору про право, не узгоджується із передбаченою законодавством метою встановлення факту, що має юридичне значення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, не свідчать про помилковість ухвали та постановлення її з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, ухвала суду першої інстанції про залишення заяви без розгляду постановлена відповідно до вимог матеріального та процесуального законодавства і обґрунтовані підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Коваль Лариси Миколаївни залишити без задоволення.

Ухвалу Яготинського районного суду Київської області від 12 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 03 червня 2024 року.

Головуючий: Судді: