Постанова

від 05.06.2024 по справі 420/34544/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/34544/23

Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Дата і місце ухвалення 27.02.2024р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЙКОРН» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасувати рішення,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «БАЙКОРН» звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому просило:

-визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 13.06.2023 року №8986130/41634697, №8986132/41634697, №8986128/41634697, №8986138/41634697, №8986139/41634697 про відмову в реєстрації податкових накладних №18 від 23.05.2023 року №19 від 23.05.2023 року, №20 від 23.05.2023 року, №26 від 31.05.2023 року та №27 від 31.05.2023 року;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №18 від 23.05.2023 року №19 від 23.05.2023 року, №20 від 23.05.2023 року, №26 від 31.05.2023 року та №27 від 31.05.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю Байкорн датою їх направлення для реєстрації.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 року позов задоволено.

23.02.2024 року представник позивача подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просив суд ухвалити додаткове рішення та стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

27.02.2024 року Одеським окружним адміністративним судом ухвалено додаткове рішення, яким стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області (на користь Товариства з обмеженою відповідальності БАЙКОРН судові витрати у розмірі 5000,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з`ясування обставин у справі, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт посилався на те, що у підтвердження понесених судових витрат, позивачем надано до заяви про ухвалення додаткового рішення договір про надання правової допомоги №79 від 04.12.2023 року. Однак апелянт вважає вказані документи неналежним підтвердженням витрат на правову допомогу, з огляду на те, що договір №79 від 04.12.2023 року не містить в собі інформацію щодо супроводження даної судової справи в суді, у рахунку на оплату зазначено лише «надання правової допомоги» та сума до сплати 15 000,00 грн. без ПДВ, що, на думку контролюючого органу, свідчить про те, що встановити що дана сплата здійснювалась саме за представництво інтересів по справі 420/34544/23 неможливо.

Також апелянт посилався на те, що позивачем не надано детального опису виконаних робіт та витраченого часу.

З огляду на відсутність, на думку контролюючого органу, належних доказів, які б підтверджували витрачений адвокатом час, враховуючи всі аспекти і складність цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, апелянт вважає, що ця справа не потребувала затрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому вважає, що справедливою є компенсація витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 2684,00 грн.

Зважаючи на зазначене апелянт просив скасувати додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким зменшити ТОВ «БАЙКОРН» розмір витрат на правничу допомогу до 2684,00 грн.

Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду позивач просив стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн. У підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав до суду договір про надання правової допомоги № 79 від 04.12.2023 року, укладений між ТОВ «Байкорн» та АО «Консенсус», акт надання послуг № 165 від 07.12.2023 року, рахунок на оплату від 07.12.2023 року № 163 та платіжну інструкцію № 37 від 08.12.2023 року.

За умова укладеного договору Адвокатське об`єднання «Консенсус» (Виконавець) надає Клієнту (ТОВ «Байкорн») наступні види правової допомоги: представництво, захист прав та інтересів в судових справах, перед третіми особами, під час проведення перевірок, слідчих дій тощо.

Також у п. 6 Договору визначено, що вартість правової допомоги виконавця за цим договором визначається в Додатку 1 до Договору.

У наданому до суду Додатку 1 до договору від 04.12.2023 року № 79 перелічені види послуг, які можуть надаватись АО «Консенсус» на виконання умов укладеного договору та наведена вартість таких послуг.

Згідно наданого до суду акту надання послуг від 07.12.2023 року № 165, виконавцем надано замовнику наступну правничу допомогу: підготовка позову до Одеського окружного адміністративного суду щодо оскарження рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 13.06.2023 року №8986130/41634697, №8986132/41634697, №8986128/41634697, №8986138/41634697, №8986139/41634697.

Вартість зазначеної послуги склала 7500 грн.

У наданому до суду рахунку на оплату загальна сума за надання правової допомоги визначена у розмірі 15 000 грн. При цьому у вказаному рахунку в якості правової допомоги, яка надавалась позивачу, окрім підготовки позовної заяви, вказано підготовку відповіді на відзив ГУ ДПС в Одеській області, вартість якої також складає 7500 грн.

Представник позивача також надав до суду докази оплати позивачем послуг адвоката, а саме платіжну інструкцію від 08.12.2023 року.

Частково задовольняючи вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку, що пропорційним предмету спору в даному випадку буде стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Відповідно до положень ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, аналіз вищезазначених положень КАС України дає підстави вважати, що розмір понесених витрат на правничу допомогу адвоката визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботи.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року (справа East/West Alliance Limited проти України (заява № 19336/04)) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Таким чином документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № №826/15063/18 (адміністративне провадження №К/9901/18029/19).

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Як вбачається із матеріалів справи, представник позивача просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн., пов`язані з розглядом справи у суді першої інстанції.

З наданого представником позивача акту прийому-передачі від 07.12.2023 року № 165 вбачається, що правова допомога, яку адвокатське об`єднання «Консенсус» надавало ТОГВ «Байкорн» в рамках справи про оскарження рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 13.06.2023 року про відмову в реєстрації податкових накладних складалась лише з підготовки та подання позовної заяви.

При цьому вказаний акт не містить відомостей про надання іншої правової допомоги в рамках судової справи № 420/34544/23.

Згідно додатку 1 до Договору № 79 від 04.12.2023 року вартість складання позовної заяви становить 7500 грн.

В свою чергу дана справа відноситься до справ незначної складності, розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі.

У додатковій постанові від 19.09.2019 року по справі №810/2760/17 Верховний Суд вказував на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Із врахуванням правових позицій Верховного Суду, висловлених у зазначених вище судових рішеннях, при вирішенні питання щодо обґрунтованості заявлених до відшкодування витрат апеляційним судом було перевірено співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та наданих адвокатом послуг, обсягом цих послуг, а також ціною позову, як цього вимагає частина п`ята статті 134 КАС України, за наслідком чого колегія суддів дійшла висновку, що сума витрат, заявлена до відшкодування не є пропорційною заявленим позовним вимогам, і є явно завищеною.

Колегія суддів вважає, що враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, співмірності витрат на правову (правничу) допомогу із обсягом складених адвокатом в межах цієї адміністративної справи документів, складністю справи, ціни позову та значення справи для сторони, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ТОВ «Байкорн» витрат на професійну правничу допомогу, надану під час розгляду справи в суді першої інстанції, у розмірі 5 000,00 грн.

Понесені позивачем витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню товариству за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області, відповідно до вимог ст.134 КАС України.

Посилання апелянта на те, що договір про надання правової допомоги не містить інформації про супроводження даної справи колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на те, що зміст договору про правову допомогу, укладеного між ТОВ «Байкорн» та АО «Консенсус», свідчить про те, що АО «Консенсус» не обмежено у повноваженнях на представлення інтересів ТОВ «Байкорн» в усіх судових інстанціях при супроводі судових справ. Відсутність посилань у договорі на номер конкретної справи жодним чином не спростовує факту надання АО «Консенсус» правової допомоги ТОВ «Байкорн». При цьому відомості про конкретний вид правової допомоги, який надавався товариству та про відшкодування якого просить позивач, міститься в акті надання послуг.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, та не свідчать по неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Частиною 1статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених ч. 5 ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.А. Шевчук