Постанова

від 05.06.2024 по справі 520/11097/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року

м. Київ

справа № 520/11097/2020

адміністративне провадження № К/9901/29766/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

суддя-доповідач - Стародуб О.П.,

судді: Берназюк Я.О., Кравчук В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 (суддя - Горшкова О.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 (судді - Перцова Т.С., Жигилій С.П., Русанова В.Б.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської районної ради Харківської області, третя особа: Бабаївська селищна рада Харківського району Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Х сесії VII скликання Харківської районної ради Харківської області від 15.09.2016 про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення меж смт. Бабаї Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області загальною площею 604,3000 га.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.05.2004 між ОСОБА_1 та Харківською районною державною адміністрацією Харківської області укладено договір оренди земельної ділянки з земель водного фонду загальною площею 8.2896 га біля селища Бабаї Харківського району Харківської області за межами населеного пункту, з кадастровим номером 6325155301:00:006:0005 (ставок Гайдучка) з цільовим призначенням: 10.07 для рибогосподарських потреб та підтримання санітарного стану водойми (а.с. 13-16 т.1).

Вказаний договір оренди посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражою Н.П. за реєстровим номером №2129.

Договір зареєстровано в Харківському районному відділі Харківської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" при Держкомземі України, про що в книзі записів № 4 державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 6 від 15.03.2005.

Відповідно до п. 2.2 вищевказаного договору він укладається строком на 15 років, починаючи з дати його реєстрації. По закінченні терміну договору оренди орендар має право його пролонгації з орендодавцем, при бажанні щодо продовження дії договору на новий термін орендар повинен повідомити орендодавця не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення.

Таким чином, враховуючи, що договір зареєстровано 15.03.2005, строк дії закінчився 15.03.2020.

14.05.2020 позивач звернувся до Харківської обласної державної адміністрації із заявою стосовно надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки та інших документів.

Листом Харківської обласної державної адміністрації від 27.05.2020 № 0555/486 повідомлено позивача про те, що відповідно до інформації, яка відображена на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, земельна ділянка з кадастровим номером 6325155301:00:006:0005 розташована в межах населеного пункту сел. Бабаї, тому вирішення питання щодо надання дозволу на розроблення технічної документації можливе лише після уточнення розташування земельної ділянки відносно меж населених пунктів (а.с. 10 т.1).

Адвокат Головіна С.С. звернулась в інтересах позивача до Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області з адвокатським запитом щодо отримання інформації стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6325155301:00:006:0005 (ставок Гайдучка).

Листом від 16.07.2020 № 02-17/682 Бабаївська селищна рада Харківського району Харківської області повідомила адвоката про те, що рішенням X сесії VII скликання Харківської районної ради Харківської області від 15.09.2016 був затверджений проект землеустрою щодо встановлення меж смт. Бабаї і земельна ділянка з земель водного фонду загальною площею 8.2896 га з кадастровим номером 6325155301:00:006:0005 (ставок Гайдучка) була включена в межі смт. Бабаї (а.с.11 т.1).

17.07.2020 адвокат Пироженко О.С. звернувся в інтересах позивача до Харківської районної ради з адвокатським запитом щодо отримання оскаржуваного рішення X сесії VII скликання Харківської районної ради Харківської області від 15.09.2016.

Листом Харківської районної ради від 28.07.2020 №02-19/647 адвокату Пироженко О.С. направлено рішення X сесії VII скликання Харківської районної ради Харківської області від 15.09.2016, яким затверджено проект землеустрою щодо встановлення меж та встановлені межі смт. Бабаї, лист Бабаївської селищної ради від 13.07.2016 № 672/01-18 про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення меж смт. Бабаї, проект землеустрою щодо встановлення меж та встановлені межі смт. Бабаї, який розроблений ТОВ "Характерник" та висновок державної експертизи землевпорядної документації від 12.05.2015 №1227 (а.с.12 т.1).

Відповідно до проекту землеустрою, розробленого ТОВ "Характерник" щодо встановлення меж смт. Бабаї Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області, земельна ділянка з кадастровим номером 6325155301:00:006:0005 (ставок Гайдучка) включена в межі населеного пункту сел. Бабаї.

Рішенням X сесії VII скликання Харківської районної ради Харківської області від 15.09.2016 затверджений проект землеустрою щодо встановлення меж смт. Бабаї Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області загальною площею 604,300 га, встановлено межі смт. Бабаї загальною площею 604,300 га у відповідності до проекту землеустрою щодо встановлення меж смт. Бабаї (а.с.107 т.1).

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021, позов залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що станом на момент звернення до суду позивач не був орендарем зазначеної в позові земельної ділянки, доказів продовження строку дії договору оренди земельної ділянки водного фонду позивачем також не надано.

Також суди виходили з того, що доказів порушення чи обмеження права позивача на користування вказаною земельною ділянкою, зокрема, в період з 2016 по 2020 рік позивачем не надано.

Суди дійшли висновку, що позивачем не доведено наявності факту порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, спричинених прийняттям X сесією VII скликання Харківської районної ради Харківської області рішення від 15.09.2016.

Суди визнали безпідставним покликання на висновок державної експертизи Київського НДІСЕ від 12.05.2015 №1227 за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою, яким позивач обґрунтовував протиправність оскаржуваного рішення, з огляду на відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача, з`ясування наявності якої передує розгляду питання щодо правомірності оскаржуваного рішення.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, покликається на те, що приймаючи оскаржуване рішення відповідач не врахував його інтереси, як орендаря земельної ділянки, щодо якої було змінено адміністративно-територіальну приналежність.

Також покликається на те, що 28.04.2020 він звертався до Харківської обласної державної адміністрації за продовженням дії договору оренди земельної ділянки.

Також покликається на відсутність даних про погодження Харківською районною радою Харківської області проекту землеустрою щодо встановлення меж смт. Бабаї; відсутність у проекті землеустрою переліку земельних ділянок державної власності, які переходять у комунальну власність; відсутність позитивного висновку державної експертизи; відсутність рішення органів виконавчої влади, які здійснюють розпорядження землями державної власності про передачу земельних ділянок із державної у комунальну власність.

Також покликається на безпідставне неврахування висновків експертизи, проведеної під час судового розгляду, за результатами дослідження проекту землеустрою щодо встановлення меж смт. Бабаї Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області.

Також покликається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №809/563/15.

Позивач просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

Третя особа не скористалась правом на подачу відзиву на касаційну скаргу.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

В контексті завдань адміністративного судочинства (ст. 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Частина друга статті 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Право на судовий захист закріплено й статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини першої якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

У постанові Верховного Суду України від 15.11.2016 у справі №800/301/16 було сформовано правовий висновок, який в подальшому було підтримано Верховним Судом, зокрема у постанові від 22.08.2019 у справі №288/1557/16-а, а саме:

«..Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення».

Крім того, у постанові від 22.08.2019 (справа №288/1557/16-а) Верховний Суд дійшов висновку:

«…Позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки позивача у сфері публічно-правових відносин.

З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.».

Такі вимоги процесуального закону та сформована практика Верховного Суду вказують на те, що під час розгляду справи позивач повинен довести, а суд встановити факти або обставини, які б свідчили про вплив рішень дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень на права та законні інтереси позивача та їх порушення внаслідок такого впливу.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на момент звернення до суду позивач не був орендарем зазначеної в позові земельної ділянки, доказів продовження строку дії договору оренди земельної ділянки водного фонду позивачем також не надано.

Покликання позивача в обґрунтування доводів касаційної скарги на те, що приймаючи оскаржуване рішення відповідачем не враховано його інтереси як орендаря, є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки, як встановлено судами, в період з 2016 по 2020 рік позивач продовжував користуватись земельною ділянкою і доказів порушення чи обмеження його прав на користування нею не надано.

Також безпідставним є покликання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що 28.04.2020 він звертався до Харківської обласної державної адміністрації за продовженням дії договору оренди земельної ділянки, оскільки доказів такого звернення позивач не надав і з такими обставинами підстави позову не пов?язував.

Покликання позивача в касаційній скарзі на те, що проект землеустрою щодо встановлення меж смт. Бабаї Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області не відповідає вимогам чинного законодавства та на те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновків експертизи, проведеної під час судового розгляду, є безпідставними, оскільки судами під час розгляду справи не вирішувалось питання правомірності винесення вказаного проекту землеустрою, а підстави відмови у задоволенні позовних вимог пов?язані з недоведеністю позивачем факту порушення оскаржуваним рішенням його прав та інтересів.

Також є безпідставним покликання позивача на постанову Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №809/563/15, оскільки, на відміну від справи, яка розглядається, у справі №809/563/15 не було встановлено факту припинення дії договору оренди земельної ділянки і висновки судів у цій справі з такими обставинами не пов?язані.

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 у справі №520/11097/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

В.М. Кравчук

Я.О. Берназюк