Рішення

від 23.05.2024 по справі 348/230/24

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 348/230/24

Провадження по справі № 2/354/256/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 травня 2024 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Ваврійчук Т.Л.

за участю секретаря судового засідання Старунчак Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче цивільну справу за позовомМоторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, -

В С Т А Н О В И В:

Моторне (транспортне) страхове бюро України(наділ-МТСБУ)01.02.2024 року звернулося із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначно, що 03.12.2020 року близько 17 год 40 хв., водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Nissan Primastar», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись проїзною частиною вулиці Свобода, що в м.Яремче Івано-Франківської області у напрямку центральної частини міста, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу та маючи об`єктивну можливість завчасно виявити пішохода ОСОБА_2 , своєчасно не зменшив швидкість руху автомобіля аж до його зупинки, унаслідок чого вчинив наїзд на останню. Пішохід ОСОБА_2 від отриманих травм по дорозі в лікувальний заклад померла. Вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 15.05.2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання ДТП не була застрахована, у зв`язку із чим МТСБУ прийняло рішення здійснити регламентну виплату га користь потерпілих осіб у сумі 102850,00 грн. Згідно наказу про відшкодування з фонду захисту потерпілих №3.1/1435 від 04.03.2021 року МТСБУ на підставі заяви представника потерпілої особи про виплату страхового відшкодування, пов`язаного із витратами на поховання здійснило регламенту виплату у розмірі 12850,00 грн., а відповідно до наказу №3.1/1457 від 05.03.2021 року здійснило регламенту виплату у сумі 90000,00 грн. зігдно заяви про виплату страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника. Факт зазначених виплат підтверджується платіжними дорученнями №941669 від 05.03.2021 року. З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із листами та претензією, яка останнім залишені без відповіді. Із урахуванням вищезазначеного, позивач заявлені позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 102850,00 грн., а також понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 01.02.2024 року вказану справу направлено за підсудністю до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області.

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 21.02.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.04.2024 року підготовче провадження у вказаній справі закрито та призначено її до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи без участі представника МТСБУ. Одночасно зазначено, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з`явився, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час судового розгляду повідомлявся належним чином. Відзиву на позовну заяву до суду не подавав.

Ухвалою суду від 23.05.2024 року постановлено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглянув справу у відсутності сторін без фіксації судового процесу технічними засобами.

Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З інформації, розміщеної у Єдиному державному реєстрі судових рішень, судом встановлено, що вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 15.05.2023 року(справа №354/131/21) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

З вищенаведеного вироку суду вбачається, що 03.12.2020 року біля о 17 год 40 хв водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Nissan Primastar», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався проїзною частиною вулиці Свободи, що в м. Яремче Івано-Франківської області у напрямку центральної частини міста. Проїзна частина вул. Свободи для двох напрямків руху, має по одній смузі для руху в кожному напрямку, освітлювалась ліхтарями вуличного освітлення. У цей час по нерегульованому пішохідному переході, позначеному горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.3 «зебра» та дорожніми знаками 5.35.1 «Пішохідний перехід», розпочала переходити проїзну частину вул. Свободи пішохід ОСОБА_2 , яка рухалася зліва направо по напрямку руху автомобіля під керуванням водія ОСОБА_1 та відповідно до вимог п. 18.1 ПДР України, мала перевагу у русі. Водій ОСОБА_1 в порушення вимог п.2.3. б, п.4.16.а, п. 12.1., п. 12.3., п. 18.1 Правил дорожнього руху України під час руху проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу та маючи об`єктивну можливість завчасно виявити пішохода ОСОБА_2 , своєчасно не зменшив швидкість руху автомобіля аж до його зупинки, унаслідок чого вчинив наїзд на останню. У результаті порушення водієм ОСОБА_1 вказаних пунктівПравил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з крововиливом під м`яку мозкову оболонку та м`які покриви голови, яка ускладнилась набряком та набуханням головного мозку, від яких померла по дорозі в лікувальний заклад.

Зазначений вирок не оскаржувався та набрав законної сили 15.06.2023 року.

Відповідно положень ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно копії свідоцтва про смерть, виданого Яремчанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) 08.12.2020 року, серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи №1450/17-20 від 03.11.2020 року, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 15.12.2009 року.

Згідно розрахункової квитанції серії ББАХ №938613 від 04.12.2020 року, виданої приватним підприємцем ОСОБА_4 відпущено ОСОБА_3 домовину в кількості 1 штука - вартістю 12000,00 грн., хрест - в кількості 1 штука, вартістю 400,00 грн., табличка в кількості 1 штука, вартістю 50 грн., покривало в кількості 1 штука, вартістю 400,00 грн., на загальну суму 12 850,00 грн.

Довідкою Міського комунального підприємства №37 від 08.12.2020 року підтверджується, що ОСОБА_3 дійсно похоронила свою матір ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 за власний рахунок. ОСОБА_2 проживала на день смерті з дочкою ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , та вели спільне господарство.

Згідно довідки про склад сім`ї №1783/17-20 від 29.12.2020 року ОСОБА_3 на момент смерті ОСОБА_2 , проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 28.01.1987 року.

Відповідно до Інформації про коло осіб першого ступеня споріднення по відношенню до загиблого, ОСОБА_3 , яка проживає в АДРЕСА_1 , повідомляє, про те, що на момент смерті ОСОБА_2 , до кола осіб першого ступеня споріднення по відношенні до загиблого входили: батько: ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ; мати - ОСОБА_6 ; чоловік - ОСОБА_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ; донька - ОСОБА_8 ; донька - ОСОБА_3 .

28.12.2020 року державним нотаріусом Яремчанської міської державної нотаріальної контори Мотрук Н.Д. посвідченої довіреності за реєстровим №883 та №887, якими ОСОБА_3 та ОСОБА_6 уповноважили ОСОБА_9 представляти їх інтереси по стягненню відшкодуванню за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 03.12.2020 року, в результаті якої загинула ОСОБА_2

11.01.2021 року представник ОСОБА_3 звернувся до МТСБУ із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, що мала місце 03.12.2020 року за участю транспортного засобу «Nissan Primastar», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 внаслідок якої пішохід ОСОБА_2 від отриманих травм померла, а також подав заяву про виплату страхового відшкодування понесених витрат на поховання у розмірі 12850,00 грн.

20.01.2021 року представник ОСОБА_6 звернувся до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника у розмірі 180000,00 грн. за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 03.12.2020 року.

04.03.2021 року МТСБУ видало наказ №3.1/1435 про виплату представнику ОСОБА_3 страхового відшкодування у розмірі 12850,00 грн. понесених витрат на поховання за фактом дорожньо-транспортної пригоди від 03.12.2020 року .

05.03.2021 року МТСБУ видало наказ №3.1/1457 про виплату представнику ОСОБА_6 страхового відшкодування у розмірі 90000,00 грн. по втраті годувальника за фактом дорожньо-транспортної пригоди від 03.12.2020 року

05.03.2021 року за вих.. №3-01-б/8352 МТСБУ направило на адресу представника ОСОБА_3 , ОСОБА_6 повідомлення, в якому вказало, про те, що за результатами розгляду звернення щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03.12.2020 року за участю транспортного засобу марки Nissan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до п.п.27.1, 27.4 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» прийнято рішення про виплату ОСОБА_6 частки відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого у розмірі 90000,00 грн., ОСОБА_3 витрат у розмірі 12850,00 грн., на поховання потерпілого.

Платіжною інструкцією №941669 від 05.03.2021 року, перерахувало на рахунок ОСОБА_9 кошти в сумі 12850,00 грн., в якості страхової виплати на підставі наказу №3.1/1435 від 05.03.2021 року у справі №73472.

Платіжною інструкцією №941747 від 09.03.2021 року МТСБУ перерахувало на рахунок ОСОБА_9 кошти у сумі 90 000,00 грн., в якості страхової виплати на підставі наказу №3.1/1457 від 05.03.2021 року у справі №73472.

05.03.2021 року за вих. №3-01-а/8353 МТСБУ направило ОСОБА_1 листа із повідомленням про необхідність компенсації понесених витрат по здійсненню регламентної виплати у розмірі 102850,00 грн. за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03.12.2020 року за його участі.

27.11.2023 року МТСБУ направило відповідачу претензію за вих.№73472/АК, в якій повідомило про необхідність відшкодування завданих збитків у розмірі 102850,00 грн. пов`язаних зі здійсненням регламентної виплати протягом 30 днів з моменту отримання даної претензії. Одночасно попередивши про те, у разі невиконання зазначених вимог МТСБУ без додаткових попереджень буде вимушене звернутися з відповідним позовом до суду.

На момент розгляду справи відповідачем у добровільному порядку не компенсовано витрати МТСБУ.

За приписами ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до вимог ч.2,ч.5 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з ч.1 ст.1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; 3) особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності; 4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років;5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п`яти років після його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№1961-IV від 01.07.2004 року(надалі-Закон №1961-IV).

За приписами ст.3 Закону України №1961-IV метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п.21.1 Закону №1961-IV забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності чинною на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Згідно ст.22 Закону №1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Так, відповідно до ст.39 Закону №1961-IV Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Згідно з пп.39.2.1. п.39.2 ст.39 Закону №1961-IV основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Як слідує із вимог п.п. «а» п.41.1 ст.41 Закону №1961-IV, МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до положень п.27.1 ст.27 Закону №1961-IV страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з положеннями п.27.2 ст.27 Закону №1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до п.27.4 ст.27 Закону №1961-IV страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до п.38.2.1 ст.38 Закону №1961-IV МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону (учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності).

Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.

Деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов`язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов`язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. При цьому, за статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, після виконання особою, що не завдавала шкоди, обов`язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України) та виникає нове (регресне) зобов`язання в порядку статті 1191 ЦК України.

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У даному випадку вироком суду, який набрав законної сили, встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої загинула ОСОБА_2 , сталася з вини відповідача ОСОБА_1 .

Як встановлено судом, на момент вчинення ДТП поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності у відповідача був відсутній і відповідач не належав до категорій осіб, які перелічені в п. 13.1 ст.13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У зв`язку із цим потерпілі щодо відшкодування завданої їм шкоди, пов`язаної із смертю ОСОБА_2 , звернулися до позивача - МТСБУ.

Дослідженими судом доказами підтверджується, що МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов`язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини володільця транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність та здійснило виплату страхового відшкодування в загальній сумі 102850,00 грн.

Розмір шкоди, завданої з вини ОСОБА_1 та відшкодованої позивачем, підтверджується наявними у справі доказами.

Однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.1,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач у судове засідання не з`явився, своїм правом подати відзив на позов не скористався, заперечень щодо визначеного позивачем розміру шкоди не надав.

За таких обставин, суд, на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 на момент ДТП 03.12.2020 року не була застрахована, він як особа, що винна у настанні дорожньо-транспортної пригоди, в добровільному порядку МТСБУ спричинену матеріальну шкоду не відшкодував, що свідчить про порушення прав позивача, приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги МТСБУ підлягають до задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою в розмірі 102850,00 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача сляд стягнути на користь позивача 3028,00 грн. сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 289, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу, витрати, пов`язані з регламентною виплатою у розмірі 102850(сто дві тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України сплачений судовий збір у розмірі 3028(три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:Моторне (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: 02154, Русанівський бульвар, 8 м. Київ, код ЄДРПОУ:21647131, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Укрексімбанк» м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 03 червня 2024 року.

Головуючий суддя: Т.Л. Ваврійчук