Ухвала від 29.05.2024 по справі 401/2420/23

Справа № 401/2420/23;

Провадження № 2/401/137/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 р. м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, в складі:

головуючий суддя Макарова Ю.І.,

за участі:

секретар судового засідання Липко О.А.,

відповідач ОСОБА_1 ,

представник відповідача адвокат Богданова М.Г.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду м. Світловодська в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою адвоката Калінка-Бондар Олександри Богданівни, в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Міністерства оборони України, Головного управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області, треті особи: Перша Світловодська державна нотаріальна контора Кіровоградської області, Світловодський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту батьківства померлої особи,-

ВСТАНОВИВ :

У провадженні Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває вищевказана цивільна справа.

Представником відповідача Міністерства оборони України заявлено клопотання про закриття провадження по справі. Клопотання обґрунтоване тим, що зі змісту позовної заяви вбачається, що встановлення даного факту необхідно позивачу для призначення та виплати одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану." Вимоги ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства померлої особи ОСОБА_4 пов`язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за нею певного соціально-правового статусу, не пов`язаного з будь-якими цивільними правами та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами позивача з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства. Таким чином, між ОСОБА_2 та Міністерством оборони України виник спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за нею певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця, не пов`язаного з будь-якими цивільними правами та обов`язками позивача, їх виникненням та припиненням. Отже, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, та не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства. Вказане вище, зазначено в постанові ОП КЦС ВС по справі № 638/3792/20 від 20 вересня 2021 року. Враховуючи викладене, представник відповідача вважає, що провадження по справі повинно бути закрито, оскільки справа повинна бути розглянута в порядку адміністративного судочинства. (Том. І а.с.122-128)

Представником відповідача ОСОБА_1 , адвокат Богданова М.Г також подано клопотання про закриття провадження по справі, на підставі п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Посилаючись на вимоги статей 128, 130 СК України, постанови Пленуму ВСУ від 31 травня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» та від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вважає що у разі смерті особи, яку позивач вважає батьком дитини, встановлення факту батьківства особи можливе у порядку окремого провадження. Крім того, зазначає, що відповідно до вимог статей 128 та 130 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду, відповідачем у справі про визнання батьківства є особа, яка на думку позивача є батьком дитини. Оскільки спірні правовідносини випливають з особистих немайнових відносин, правонаступництво у таких спорах не допускається, то пред`явлення позову про визнання батьківства до матері померлого вважає безпідставним. У звёязку з чим, між сторонами не виникло цивільно-правового спору, який би підлягав вирішенню в порядку позовного провадження. (Том І а.с.150-152)

Представником позивача надано письмові пояснення щодо клопотань відповідачів про закриття провадження по справі, відповідно до яких вважає, що клопотання не підлягають задоволенню з наступних підстав. Звертає увагу суду, що реалізувати право сина позивач не має можливості, адже з юридичної точки зору є одинокою матір`ю, з огляду на те, що відомості про батька записані в свідоцтві про народження дитини зі слів матері. Позивач звертаючись до суду з даним позовом посилається на те, що рішення у справі створить для її сина наступні юридичні наслідки, а саме: право на спадкування належного батькові дитини спадкового майна; отримання одноразової грошової допомоги, як дитині загиблого військовослужбовця; призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Встановлення факту батьківства зменшує обсяг успадковуваного відповідачем ОСОБА_1 майна, створює для Міністерства оборони України обов`язок виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу як дитині загиблого військовослужбовця, який загинув під час оборони держави, а також обов`язок Головного управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити ОСОБА_3 пенсію по втраті годувальника. Крім того, відповідач ОСОБА_1 категорично заперечує факт батьківства її сина відносно ОСОБА_5 . Із вищевикладеного вбачається, що між сторонами у справі існує спір про право, тому даний факт не можливо встановити в порядку окремого провадження. Що стосується вирішення спору в порядку адміністративного судочинства, законодавець не передбачив процесуальних норм щодо встановлення будь-яких юридичних фактів за правилами вказаного судочинства.

Вираховуючи викладені обставини, представник позивача заперечує проти закриття провадження по справі. Повністю підтримує позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Позивач в підготовче засідання не з`явилась, представник позивача надав до суду письмову заяву про проведення підготовчого засідання без його участі та участі позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник у підготовчому засіданні підтримали клопотання про закриття провадження по справі.

Представник Головного управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в підготовче засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі представника.

Представник Міністерства оборони України, в підготовче засідання не з`явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи без участі представника. Просив прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства з урахуванням наданих пояснень.

Представник третьої особи Світловодського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в підготовче судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі представника. Заперечень проти заявлених позовних вимог не має.

Представники третьої особи Першої Світловодської державної нотаріальної контори Кіровоградської області в підготовче засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі представника.

Представники третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 , в підготовче засідання не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, про місце, дату та час підготовчого розгляду справи повідомлений належним чином..

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та подані представниками відповідачів заяви про закриття провадження по справі, суд прийшов висновку, що заяви задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України передбачено обов`язок суду закрити провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч.1 ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення..

Водночас відповідно до ч.4. ст. 315 ЦПК України - суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

У той же час, за приписами ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, зверненню до адміністративного суду з позовом передує звернення особи до суб`єкта владних повноважень, за наслідками розгляду якого особа набуває права оскаржити до суду адміністративної юрисдикції рішення, дії або бездіяльність такого суб`єкта владних повноважень, що відповідає меті та завданням адміністративного судочинства, визначеним статтею 2 КАС України.

Частиною 2 ст. 245 КАС України визначено перелік судових рішень, які уповноважений прийняти адміністративний суд у разі задоволення позову. Встановлення факту, що має юридичне значення, серед цього переліку відсутнє.

Тобто у разі вирішення справи в порядку адміністративного судочинства, встановлення факту, що має юридичне значення, має бути визначено судом у резолютивній частині судового рішення, що не передбачено КАС України.

Статтею 19 ЦПК України визначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. У частині першій цієї статті встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. У частині сьомій вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Водночас у ч. 6 ст. 294 ЦПК України визначено, що суд залишає заяву про встановлення факту, без розгляду якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, і роз`яснює заінтересованими особами особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.

У даному випадку позивачем заявлено саме позов про встановлення вказаного факту, що має юридичне значення.

При цьому між ОСОБА_2 та Міністерством оборони України за змістом позову не має спору про право на отримання одноразової грошової допомоги або підтвердження позивачем певного соціально-правового статусу, як про це вказує представник в своєму клопотанні, оскільки за змістом позовної заяви підставою позову є отримання права на спадщину за законом.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновкам, наведеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 у справі №560/17953/21.

Таким чином, у даному випадку спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому клопотання представників представників відповідачів про закриття провадження у справі слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 13, 142, 200, 255, 257, 260, 261, 293, 294 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИ:

В задоволенні клопотання представника відповідача Міністерства оборони України про закриття провадження по справі- відмовити.

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Богданової Марини Григорівни про закриття провадження по справі- відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та може бути оскаржена в частині зупинення провадження протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання в порядку, визначеному ст. 355 ЦПК України до Кропивницького апеляційного суду.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Ю.І. Макарова