Справа № 138/396/24
Провадження № 22-ц/801/1325/2024
Категорія: 36
Головуючий у суді 1-ї інстанції Київська Т. Б.
Доповідач:Шемета Т. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2024 рокуСправа № 138/396/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач),
суддів Ковальчука О. В. Сала Т. Б.,
учасники справи:
позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Незалежності, 301»,
відповідач (особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 09 квітня 2024 року, ухвалене у складі судді Київської Т. Б. в м Могилів-Подільський, дата складення повного тексту рішення відповідає даті його ухвалення,-
встановив:
08 лютого 2024 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Незалежності, 301 (надалі ОСББ) звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку і прибудинкової території.
Позов обґрунтовано тим, що 18.06.2022 рішенням загальних (установчих зборів) співвласників багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було створено ОСББ «Проспект Незалежності, 301». Протоколом №1 загальних зборів співвласників від 18.06.2022 було затверджено Статут та обрано головою об`єднання ОСОБА_2 . Протоколом №2 від 20.07.2022 було затверджено тариф об`єднання з розрахунку 4,53 грн. за один квадратний метр житлової площі. Відповідачка проживає у квартирі АДРЕСА_2 та користується послугами, що надаються ОСББ, однак не здійснює оплату послуг за утримання будинку та прибудинкової території, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 01 лютого 2024 року становить 4 791,62 грн.
Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного судуВінницької областівід 09квітня 2024року позовзадоволено:стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Незалежності, 301» заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 4 791 гривня 62 копійки, а також судові витрати у виді судового збору в сумі 3 028 гривень.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на те, що тариф на утримання будинку і прибудинкової території був прийнятий рішенням загальних зборів ОСББ. Відповідачка за період з 01.09.2022 року по 01.02.2024 року не сплачувала наданих позивачем послуг, в результаті чого утворилася заборгованість в розмірі 4791,62 грн., які слід стягнути з відповідачки на користь позивачки, а також понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.
Не погодившись із таким рішенням, відповідачка подала апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_2 не має відношення до ОСББ, так як проживає в іншому місці, а тому не має права звертатися до суду з позовом. В протоколі № 2 загальних зборів, яким затверджувався тариф, не вказано будь-яких результатів голосування проти її, відповідачки, прізвища, вона участі в зборах не приймала і не вважає себе членом ОСББ. При затвердженні тарифу не було кворуму зборів, проте оскаржувати окремо таке рішення вона вважає за недоцільне, позивач не надав кошторис з чого складається затверджений тариф. Суд не звернув уваги, що в позові вказано, що тариф 4, 53 грн. затверджений за 1 кв. м житлової площі, а в протоколі № 2 загальних зборів - за загальну площу До позову надано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, яка стосується її квартири, проте вона нікого не уповноважувала збирати персональні дані щодо неї.
22 травня 2024 року на адресу апеляційного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Підстав для задоволення клопотання відповідачки про розгляд справи з викликом сторін апеляційний суд не вбачає.
Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідає вказаним вимогам.
По справі встановлено наступне:
протоколом №1 установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за місцем знаходження: АДРЕСА_1 , вирішено створити ОСББ «Проспект Незалежності, 301» (а.с.18-37);
-відповідачка є власником квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 62,22 кв. м., з них 44,63 кв. м. житлової площі, що підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових право на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №363659844 сформованого 29.01.2024 (а.с.56);
- В будинку, де проживає відповідачка, створено ОСББ «Проспект Незалежності, 301», яке зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04.07.2022 (а.с.52;
- протоколом №2 загальних зборів ОСББ «Проспект Незалежності, 301» було прийнято рішення про прийняття тарифу на утримання будинку та прибудинкової території ОСББ в розмірі 4,53 грн. за 1 кв.м. загальної площі (а.с.38-51);
-- згідно довідки-розрахунку ОСББ «Проспект Незалежності, 301» за ОСОБА_1 утворилась заборгованість за період з 01.09.2022 по 01.02.2024 у розмірі 4791,62 грн., з розрахунку 62,22 кв.м.* 4,53 грн. = 281,86 грн *17 місяців (а.с.57).
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних права та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як зазначено в частині 1 статті 2 ЗУ «Про захист персональних даних», персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, відтак інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, - не відноситься до персональних даних, а тому отримана позивачем без порушення прав відповідачки на захист персональних даних, як про те вона стверджує в апеляційній скарзі.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що незгода відповідачки ОСОБА_1 зі створенням ОСББ, з виборами очільника ОСББ, затвердженими тарифами не є предметом розгляду цієї справи. Окрім того, апеляційний суд акцентує, що, як зазначено в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2022 у справі № 910/5179/20, спори про визнання недійсними рішень вищого органу управління суб`єкта некомерційного господарювання щодо вирішення питань, пов`язаних з управлінням такою особою, між суб`єктом некомерційного господарювання та одним з його засновників (членом) належать до господарської юрисдикції відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України виходячи з характеру правовідносин, які є предметом такого спору (щодо визнання недійсним рішення вищого органу управління такої юридичної особи, прийнятого в межах його виключної компетенції).
А відтак доводи апеляційної скарги відповідачки про те, що суд мав оцінити правомірність прийняття рішень загальних зборів ОСББВ, а окремо їх оскаржувати вона вважає за недоцільне, - є її власною позицією, яка не ґрунтується на нормах закону.
Статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Крім того, відповідно до статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.
У свою чергу, співвласник зобов`язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (стаття 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Згідно із статтею 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Оскільки відповідачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 , то виходячи з положень Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", вона зобов`язана сплачувати внески ОСББ, незалежно від того, чи приймала вона участь у голосуванні, так як рішення про створення ОСББ приймається більшістю голосів (частина 13 статті 6 цього Закону) і є обов`язковим для всіх співвласників, тому її доводи апеляційної скарги про те, що вона не вважає себе членом ОСББ і не має договірних відносин з позивачем, а тому й підстав сплачувати йому кошти - є неспроможними.
Оскільки, відповідно до статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення загальних зборів є обов`язковими для всіх співвласників, рішенням загальних зборів ОСББ «Проспект Незалежності, 301», оформленим Протоколом № 2 від 20 липня 2022 затверджено тариф 4,53 грн за 1 кв. м загальної площі житлового приміщення для ОСББ «Проспект Незалежності,301», то такий тариф є обов`язковим для відповідачки, а тому обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про необхідність стягнення з відповідачки наявної заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 4791 грн. 62 коп.
Загальна площа належної відповідачці квартири становить 62,22 кв. м.(а.с.56)
Суд першої інстанції вірно вказав, що розмір заборгованості правильно розрахований позивачем, адже наданий позивачем розрахунок заборгованості (а. с. 57) здійснений виходячи з тарифу 4,53 грн. за квадратний метр загальної площі, з урахуванням загальної площі квартири, належної відповідачці (62,22 кв. м) та за період з 01 вересня 2022 року по 01 лютого 2024 року (17 місяців) становить 4791,62 грн ( 4,53 х 62,22 х 17). Доводи апеляційної скарги про те, що в позові зазначено, що до розрахунку береться житлова площа, а в протоколі про затвердження тарифу вказано загальну площу, - свідчать лише про описку в позовній заяві, однак не спростовують вірність наданого позивачем розрахунку.
В пункті 58 «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року. Зазначено:«Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29)». В справі що розглядається апеляційний суд вважає, що ним дано відповіді на основні аргументи та доводи апеляційної скарги, які стосуються предмету та підстав позову.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини1 статті 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін можливе, якщо суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).
Зважаючи на надану оцінку доводам учасників справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд виснує, що доводи апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_1 не спростовують ухвалене у справі рішення суду першої інстанції, яке ґрунтується на повному та всебічному з`ясуванні обставин справи, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Тому апеляційну скаргу відповідачки слід залишити без задоволення, а рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 14 квітня 2024 року залишити без змін.
Вирішуючи питання судових витрат, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України та того, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, понесені нею судові витрати у зв`язку з переглядом справи у апеляційному суді, слід залишити за нею. Доказів понесення судових витрат позивачем в апеляційній інстанції матеріали справи не містять.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах. За правилом пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правилами пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України справи, зазначені в цьому положенні, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред`явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії.
З огляду на те, що апеляційна скарга подана на рішення суду у справі, ціна позову у якій становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому не підлягає касаційному оскарженню з урахуванням винятків, перелічених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 374, 375, 367, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Могилів-Подільськогоміськрайонного судуВінницької областівід 14квітня 2024рокузалишити без змін.
Судові витрати ОСОБА_1 , понесені нею в суді апеляційної інстанції, залишити за нею.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуюча Т. М. Шемета
Судді О. В. Ковальчук
Т. Б. Сало
Суд | Вінницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2024 |
Оприлюднено | 07.06.2024 |
Номер документу | 119540550 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Вінницький апеляційний суд
Шемета Т. М.
Цивільне
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області
Київська Т. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні