Ухвала

від 05.06.2024 по справі 751/361/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 червня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/361/24

Головуючий у першій інстанції Деркач О. Г.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/856/24

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Висоцької Н.В.,

суддів: Онищенко О.І., Шитченко Н.В.,

із секретарем Герасименко Ю.О.,

заявник - Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради,

заінтересовані особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

адвокат Чепурна Наталія Вікторівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження клопотання Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про призначення судово-психіатричної експертизи у цивільній справі за апеляційною скаргою Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 березня 2024 року (місце ухвалення м. Чернігів, дата складання повного тексту судового рішення 21.03.2024) у справі за заявою Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про визначення строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною, звільнення від повноважень опікуна та призначення опікуна,

в с т а н о в и в:

У січні 2024 року Департамент соціальної політики Чернігівської міської ради (далі Департамент) звернувся із заявою, в якій просили:

визначити строк дії рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.10.2002 про визнання ОСОБА_2 недієздатною, встановивши його строк у два роки з дня набрання новим рішенням законної сили;

звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від повноважень опікуна над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над недієздатною ОСОБА_2 .

Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.10.2002 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано недієздатною, а рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.05.2008 у справі №2-о-122/08 встановлено опіку над недієздатною ОСОБА_2 та призначено опікуном над нею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка нині виїхала за кордон на постійне місце проживання до Республіки Білорусь.

Зазначає, що 13.11.2023 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради звернулась ОСОБА_1 з проханням направити до Новозаводського районного суду м. Чернігова подання про призначення її опікуном над недієздатною рідною тіткою ОСОБА_2 .

Також посилається, що рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.10.2002 не визначено строк його дії та в силу норм процесуального закону, які діяли на час ухвалення цього рішення, не мало бути визначено, що зумовило звернення з цією заявою.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.03.2024 заява Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради задоволена частково.

Звільнено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від обов`язків опікуна над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Призначено опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її племінницю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 .

В решті заявлених вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, представник Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради Л. Корж звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.03.2024 в частині відмови в задоволенні заяви Департаменту про визначення строку дії рішення суду про визнання ОСОБА_2 недієздатною та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити заяву Департаменту про визначення строку дії рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатною та визначити строк дії рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.10.2002 у два роки з дня набрання новим рішенням законної сили.

За доводами скарги рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є необґрунтованим у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В обґрунтування доводів посилається, що рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.10.2002, яким ОСОБА_2 визнано недієздатною, в силу норм процесуального закону, які діяли на час його ухвалення, не мало строку дії, тобто, не обмежувалось у часі.

Вказує, що відповідно до Закону № 2147-VII, яким внесено зміни до ЦПК України і який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, визнання фізичної особи недієздатною допускається тільки на певний строк, тобто дію відповідного рішення суду обмежено у часі і не може тривати безстроково, що залишилось поза увагою суду першої інстанції.

Заявник посилається на те, що чинний ЦПК України не містить конкретного механізму приведення судових рішень про визнання фізичної особи недієздатною, дію яких не обмежено у часі, у відповідність до чинного законодавства, а також не містить положень, за якими рішення про визнання фізичних осіб недієздатними, ухвалені до внесення відповідних змін, втрачають законну силу без інших судових рішень в силу ч. 6 ст. 300 ЦПК України.

Як зазначає заявник, необхідність обмеження дії судових рішень про визнання фізичних осіб недієздатними у часі зумовлено вказівками Європейського Суду з прав людини, за якими визнання особи за рішенням суду недієздатною на невизначений термін становить серйозне втручання у приватне життя такої особи.

За доводами скарги, не зважаючи, що Департаментом подано заяву про визначення строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною зміст цієї заяви зводиться до продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною ще на два роки, судом першої інстанції тільки визнано ОСОБА_2 недієздатною, але не визначено строк дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та призначено їй опікуна, який виїхав за кордон на постійне місце проживання.

Крім того, наголошує, що у заяві Департаменту містилось клопотання про колегіальний розгляд справи, яке не було розглянуто судом першої інстанції всупереч положенням ч. 2 ст. 34, ч. 4 ст. 293 ЦПК України.

Одночасно з поданням апеляційної скарги Департаментом було подано клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи для встановлення психічного ситану ОСОБА_2 станом на теперішній час.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання про призначення експертизи підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 4, 5 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.

Статтею 105 ЦПК України визначено, що призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити, зокрема, психічний стан особи.

За змістом ч. 1 ст. 298 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Суд констатує, що строк дії рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатною не встановлювався. Положеннями ст. 300 ЦПК України визначено необхідність встановлення обставин, що свідчать про продовження хронічного стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, підтверджені висновком судово-психіатричної експертизи, у випадку продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною. Разом з тим, перевірка психічного стану ОСОБА_2 не здійснювалась з часу ухвалення рішення Новозаводським районним судом м. Чернігова від 15.10.2002.

Враховуючи викладене, а також те, що встановлення обставин, які свідчать про продовження у ОСОБА_2 хронічного стійкого психічного розладу, потребує спеціальних знань в області психіатрії, апеляційний суд приходить висновку про необхідність призначення судово-психіатричної експертизи.

Керуючись ст. 102-105, 252, 253, 258-261, 298, 300, 381, 389, 390 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про призначення судово-психіатричної експертизи задовольнити.

Призначити у справі судово-психіатричну експертизу для визначення психічного стану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Проведення експертизи доручити Чернігівській Філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (14005, м. Чернігів, вул. І. Мазепи, 3).

На вирішення експертизи поставити наступні питання:

1. Чи хворіє на теперішній час ОСОБА_2 на психічне захворювання чи інший психічний розлад? Якщо так, то на яку саме та чи є вона хронічною, стійкою?

2. Чи здатна усвідомлювати (розуміти) ОСОБА_2 станом на теперішній час значення своїх дій та чи може керувати ними?

В розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи № 751/361/24 (апеляційне провадження № 22-ц/4823/856/24).

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.

Роз`яснити сторонам наслідки ухилення від участі в проведенні експертизи, які передбачені ст. 109 ЦПК України, відповідно до якої у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

На час проведення експертизи провадження у справі зупинити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її складення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили в частині зупинення.

Повний текст судового рішення складено 06.06.2024.

Головуючий Судді: