Ухвала

від 06.06.2024 по справі 522/8750/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/8750/24

Провадження № 2/522/5197/24

УХВАЛА

06 червня 2024 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Косіцина В.В., розглянувши позовну заяву Асоційованих членів (пайовиків) Споживчого товариства «СУЗІР`Я БУДОВА» до споживчого товариства «СУЗІР`Я БУДОВА», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система» та до Споживчого товариства «СУЗІР`Я ПЛЮС» про захист прав споживачів, визнання майнових прав на об`єкти інвестування та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Асоційованих членів (пайовиків) Споживчого товариства «СУЗІР`Я БУДОВА» до споживчого товариства «СУЗІР`Я БУДОВА», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система» та до Споживчого товариства «СУЗІР`Я ПЛЮС» про захист прав споживачів, визнання майнових прав на об`єкти інвестування та зобов`язання вчинити дії, у якій позивач просить визнати згідно договорів асоційованого членства в споживчому товаристві, укладених між СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» та асоційованими членами майнові права на об`єкти нерухомості (за переліком); зобов`язати СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» виконати у повному обсязі умови договорів асоційованого членства у споживчому товаристві, укладених між СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» та пайовиками (за переліком) шляхом забезпечення будівництва будинку, закріплення та передачі квартир (нежитлових приміщень, паркінгів), правовстановлюючі документи позивачам; зобов`язати ТОВ «УВГП-СИСТЕМА» виконати умови договору про спільну діяльність №1/Г-19 від 23.08.2016 року, укладеного з СТ «СУЗІР`Я БУДОВА» та ТОВ «БАУБУД» у повному обсязі; здійснити розподіл судових витрат.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді Косіциній В.В.

У ч.1 ст.30 ЦПК України вказано, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Зі змісту заяви вбачається, що предметом спору є визнання майнових прав на об`єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м. Одеса, просп. Гагаріна, що територіально знаходиться в межах Приморського району міста Одеси.

На підставі вище викладеного, суд вважає, що справа підсудна Приморському районному суду м. Одеси.

Так, відповідно до ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

При вирішенні питання про відкриття провадження встановлено, що поданий позов не відповідає вимогам законодавства (ст.175 і ст.177 ЦПК України), у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету

У ч.2 ст.48 ЦПК України вказано, що позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

У позовній заяві представник позивача просить визнати майнові права на об`єкти нерухомого майна, зокрема, за:

- ОСОБА_1 ;

- ОСОБА_2 ;

- ОСОБА_3 ;

- ОСОБА_4 ;

- ОСОБА_5 ;

- ОСОБА_6 ;

- ОСОБА_7 ;

- ОСОБА_8 ;

- ОСОБА_9 ;

- ОСОБА_10 ;

- ОСОБА_11 ;

- ОСОБА_12 ;

- ОСОБА_13 ;

- ОСОБА_14 ;

- ОСОБА_15 ;

- ОСОБА_16 ;

- ОСОБА_17 ;

- ОСОБА_18 ;

- ОСОБА_19 ;

- ОСОБА_20 .

У позовній заяві зазначено, що позивачем є Асоційовані члени (пайовики) споживчого товариства «СУЗІР`Я БУДОВА», що порушує вимоги ч.2 ст.48 ЦПК України та п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, оскільки, позивачем можуть бути фізичні та юридичні особи, держава, а тому, позовна заява відповідатиме вимогам п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України у разі зазначення в якості позивачів усіх осіб, щодо яких міститься позовна вимога про визнання майнових прав.

У п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову.

Згідно Постанови ВП ВС від 25.08.2020 по справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Оскільки, однією із позовних вимог є визнання майнового права, що являється спором про підтвердження права на майно, суд вважає, що зазначений позов носить майновий характер та підлягає грошовій оцінці, а тому, у позовній заяві має бути зазначена ціна позову.

У п.п.2, 9 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому обов`язок визначити вартість спірного майна покладається на позивача.

При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Виходячи зі змісту позовної заяви, позивач просить визнати за окремими суб`єктами майнові права на об`єкти нерухомого майна.

Майнові права, на думку суду підлягають оцінці та вартість їх можна визначити, однак позивачі у позовній заяві не вказують ціну позову.

В пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК).

Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», - звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.

Суд наголошує, що вартість спірного майна не може бути визначена на власний розсуд сторони, а має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази у відповідності до вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

В якості доказу вартості майна, суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна (майнового права) або цінова довідка, щодо кожного із об`єктів нерухомого майна, майнове право на яке просить визнати позивач.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позовна заява містить наступні позовні вимоги:

- визнання майнового права;

- зобов`язання вчинити певні дії;

- зобов`язання вчинити певні дії.

В якості підстав для звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», та висновок ВС, викладений у постанові 20.05.2021 у справі № 607/1569/19.

Проте, постанова КЦС ВС від 20.05.2021 у справі № 607/1569/19 містить висновок про те, що договір про послуги з будівництва житла, укладений між будівельною компанією (виробником) і споживачем (замовником будівництва), є змішаним, містить елементи також договору підряду, тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо стягнення пені.

Тобто, правовідносини в даному випадку не є подібними, оскільки, у постанові КЦС ВС від 20.05.2021 у справі № 607/1569/19 вирішував питання про стягнення пені крізь призму частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», тоді як предметом спору є визнання майнового права та зобов`язання вчинення певних дій.

У постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» 17.10.2014 № 10, зокрема, у п.12 вказано, що у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

У п.15-16 Постанови вказано, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI.

Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Зі змісту ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що за подання до суду:

- позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, застосовується ставка судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

-позовної заявинемайнового характеру,яка подана фізичною особою, застосовується ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3 028,00 гривень.

Позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру (зобов`язання вчинення певних дій) та вимогу майнового характеру.

Щодо вимог немайнового характеру, то розмір судового збору, що підлягає сплаті за їх подання становить 2422,40 гривень.

Щодо вимоги немайнового характеру, суд зазначає наступне.

У п.10 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» 17.10.2014 № 10 вказано, що у разі об`єднання позовних вимог відповідно до статті 126 ЦПК, а також у випадках подання позовної заяви одним чи кількома позивачами (співпозивачами) до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно до заявлених кожним із них вимог окремим платіжним документом (частина шоста статті 6 Закону № 3674-VI). Закон не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним із кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У випадку якщо один із позивачів звільнений від сплати судового збору, загальна сума збору зменшується пропорційно до заявлених ним вимог.

З зазначеного вбачається, що кожен позивач, повинен сплатити ту суму судового збору, яка стосується його позовної вимоги.

Оскільки, позовна заява містить вимоги щодо визнання майнового права за конкретними суб`єктами, судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно до заявлених кожним із них вимог, виходячи із ринкової вартості майнового права, підтвердженої належними та допустимими доказами.

Судовий збір повинен бути сплачений за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA268999980313111206000015758

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Приморський районний суд м. Одеси(назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до позову викладені у 175, 177 ЦПК України, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім`я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.

Зважаючи на те, що позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 175, 177 ЦПК України, суд доходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175,177,185,259,260 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Асоційованих членів (пайовиків) Споживчого товариства «СУЗІР`Я БУДОВА» до споживчого товариства «СУЗІР`Я БУДОВА», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система» та до Споживчого товариства «СУЗІР`Я ПЛЮС» про захист прав споживачів, визнання майнових прав на об`єкти інвестування та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати позивачеві строк на усунення недоліків в позовній заяві, який не перевищує десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Косіцина В.В.