Постанова

від 12.12.2024 по справі 522/8750/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6496/24

Справа № 522/8750/24

Головуючий у першій інстанції Косіцина В.В.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

суддів колегії: Громіка Р.Д., Дришлюка А.І.,

при секретарі: Узун Н.Д.,

переглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою споживчого товариства «Сузір`я Плюс» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 28 червня 2024 року про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до споживчого товариства «Сузір`я Будова», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система», споживчого товариства «Сузір`я Плюс» про захист прав споживачів, визнання майнових прав на об`єкти інвестування та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до споживчого товариства «Сузір`я Будова», Товариства з обмеженою відповідальністю «УВГП-Система» та до споживчого товариства «Сузір`я Плюс» про захист прав споживачів, визнання майнових прав на об`єкти інвестування та зобов`язання вчинити дії, відповідно до якої позивачі просили визнати майнові права на об`єкти інвестування за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 (19-21) на квартиру АДРЕСА_2 ; зобов`язати СТ «Сузір`я Будова» виконати у повному обсязі умови договорів асоційованого членства у споживчому товаристві, укладених між СТ «Сузір`я Будова» та пайовиком шляхом забезпечення будівництва будинку, закріплення та передачі квартир (нежитлових приміщень, паркінгів), правовстановлюючі документи позивачам; зобов`язати ТОВ «УВГП-Система» виконати умови договору про спільну діяльність №1/Г-19 від 23.08.2016, укладеного з СТ «Сузір`я Будова» та ТОВ «БАУБУД» у повному обсязі; здійснити розподіл судових витрат.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просили:

1.Заборонити СТ«Сузір`я Будова»в будь-якийспосіб відчужуватибудь-якиміншим особаммайнові правапозивачів наоб`єкти будівництва(інвестування)згідно укладеного з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору, зокрема, договору №4/24 від 12.03.2018 року зі змінами, внесеними додатковою угодою від 13.03.2024 на квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 46,9 кв.м у розмірі проінвестованого внеску в сумі 1 068 460 грн; між СТ «Сузір`я Будова» та ОСОБА_2 №4/3ж-К від 18.12.2018 на нежитлове приміщення №3ж (будівельний номер) у будинку АДРЕСА_1 у розмірі проінвестованого внеску в сумі 91 500 грн;

2.Заборонити ТОВ «УВГП-Система» діяти в будь-який спосіб, що утворює передумови для відчуження будь-яким способом майнові права позивача на об`єкт будівництва, у тому числі передавати СТ «Сузір`я Плюс» або іншим суб`єктам право забудови на земельній ділянці за кадастровим номером 5110137500:44:001:0057 в частині майнових прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно договору №4/24 від 12.03.2018 зі змінами, внесеними додатковою угодою від 13.03.2024 на квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 46,9 кв.м у розмірі проінвестованого внеску в сумі 1 068 460 грн; та договору №4/3ж-К від 18.12.2018 на нежитлове приміщення №3ж(будівельний номер) у будинку АДРЕСА_1 у розмірі проінвестованого внеску в сумі 91 500 грн;

3.Заборонити СТ «Сузір`я Плюс», а також будь-яким іншим особам, органам та суб`єктам, які відповідно до закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які дії, у тому числі реєстраційні, щодо користування, розпорядження та відчужування (передавання, прийняття) майнових прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно договору №4/24 від 12.03.2018 зі змінами, внесеними додатковою угодою від 13.03.2024 на квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 46,9 кв.м у розмірі проінвестованого внеску в сумі 1 068 460 грн; та договору №4/3ж-К від 18.12.2018 на нежитлове приміщення №3ж(будівельний номер) у будинку АДРЕСА_1 у розмірі проінвестованого внеску в сумі 91 500 грн;.

В обґрунтування заяви вказано, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до подальшого відчуження спірного об`єкту нерухомості на користь третіх осіб, що утруднить виконання рішення по справі.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28 червня 2024 року заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково.

Заборонено споживчому товариству «Сузір`я Будова» в будь-який спосіб відчужувати будь-яким іншим особам майнові права на об`єкт будівництва (інвестування) згідно укладеного з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору, зокрема, договору №4/24 від 12.03.2018 зі змінами, внесеними додатковою угодою від 13.03.2024 на квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 46,9 кв.м у розмірі проінвестованого внеску в сумі 1 068 460 грн; між СТ «Сузір`я Будова» та ОСОБА_2 №4/3ж-К від 18.12.2018 на нежитлове приміщення №3ж (будівельний номер) у будинку АДРЕСА_1 у розмірі проінвестованого внеску в сумі 91 500 грн.

Заборонено СТ «Сузір`я Плюс», а також будь-яким іншим особам, органам та суб`єктам, які відповідно до закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які дії, у тому числі реєстраційні, щодо користування, розпорядження та відчужування (передавання, прийняття) майнових прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно договору №4/24 від 12.03.2018 зі змінами, внесеними додатковою угодою від 13.03.2024 на квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 46,9 кв.м у розмірі проінвестованого внеску в сумі 1 068 460 грн; та договору №4/3ж-К від 18.12.2018 на нежитлове приміщення №3ж (будівельний номер) у будинку АДРЕСА_1 у розмірі проінвестованого внеску в сумі 91500 грн.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, СТ «Сузір`я Плюс» звернулося до суду із апеляційною скаргою якій просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 28 червня 2024 року в частині заборони СТ «Сузір`я Плюс», а також будь-яким іншим особам, органам та суб`єктам, які відповідно до закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які дії, у тому числі реєстраційні, щодо користування, розпорядження та відчужування (передавання, прийняття) майнових прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно договору №4/24 від 12.03.2018 зі змінами, внесеними додатковою угодою від 13.03.2024 на квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 46,9 кв.м у розмірі проінвестованого внеску в сумі 1 068 460 грн; та договору №4/3ж-К від 18.12.2018 на нежитлове приміщення №3ж (будівельний номер) у будинку АДРЕСА_1 у розмірі проінвестованого внеску в сумі 91500 грн, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що між СТ «Сузір`я Плюс» та позивачкою відсутні будь-які правовідносини та спір щодо зазначених майнових прав. Також вказано про тотожність вжитих судом заходів забезпечення позову, позовним вимогам, та що суд першої інстанції безпідставно обмежив скаржника у можливості вчинення реєстраційних дій стосовно спірного нерухомого майна.

В судове засідання до апеляційного суду учасники справи не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином та завчасно, про що свідчать довідки про доставку судових повісток-повідомлень до електронного кабінету Електронного суду.

Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до приписів ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, усвідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності належним чином повідомлених про дату і час судового засідання учасників справи.

Оскільки, ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 28 червня 2024 року оскаржується лише в частині заборони СТ «Сузір`я Плюс», а також будь-яким іншим особам, органам та суб`єктам, які відповідно до закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які дії, у тому числі реєстраційні, щодо користування, розпорядження та відчужування (передавання, прийняття) майнових прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно договору №4/24 від 12.03.2018 зі змінами, внесеними додатковою угодою від 13.03.2024 на квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 46,9 кв.м у розмірі проінвестованого внеску в сумі 1 068 460 грн; та договору №4/3ж-К від 18.12.2018 на нежитлове приміщення №3ж (будівельний номер) у будинку АДРЕСА_1 у розмірі проінвестованого внеску в сумі 91500 грн, апеляційний суд переглядає ухвалу лише в цій частині.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та відзив на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, за наступних підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).

Частиною 1 ст.4ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, можуть бути: договори та інші правочини; інші юридичні факти. Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту (ст. ст. 11, 15 ЦК України).

Відповідно до статті 8Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити тор унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Частиною першою статті 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується, в тому числі, забороною вчинення певних дій.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Так, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі №381/4019/18 (провадження №14-72919) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України за №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з`ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Під час вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року в справі №201/9686/23.

Щодо такого заходу забезпечення позову як заборона СТ «Сузір`я Плюс», а також будь-яким іншим особам, органам та суб`єктам, які відповідно до закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які дії, у тому числі реєстраційні, щодо користування, розпорядження та відчужування (передавання, прийняття) майнових прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно договору №4/24 від 12.03.2018 зі змінами, внесеними додатковою угодою від 13.03.2024 на квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 46,9 кв.м у розмірі проінвестованого внеску в сумі 1 068 460 грн; та договору №4/3ж-К від 18.12.2018 на нежитлове приміщення №3ж (будівельний номер) у будинку АДРЕСА_1 у розмірі проінвестованого внеску в сумі 91500 грн, суд першої інстанції зазначив наступне.

Заява у цій частині мотивована тим, що СТ «Сузір`я Плюс» вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання у користуванні, розпорядженні та відчуженні майнових прав позивача на об`єкт будівництва (інвестування), та на підтвердження цього посилається на проект запропонованого позивачу договору із СТ «Сузір`я Плюс».

На підтвердження своєї позиції заявник посилається на статті засобів масової інформації, розміщених у мережі інтернет, а саме, на статті: Одеська «Будова» пропонує інвесторам ЖК «Чотири сезони» доплатити за добудову їхнього житла (https://interfax.com.ua/news/economic/975890.html) та Одеська «Будова» вимагає з інвесторів доплатити 25% або квартир не буде (https://culturemeter.od.ua/uk/odeska-budova-vymahaye-z-investoriv-doplatyty-25-abo-kvartyr-ne-bude-211002/).

Враховуючи те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження спірних майнових прав на користь третіх осіб, що в подальшому може впливати на строки процесуального розгляду справи, спричинити труднощі під час виконання рішення по справі, беручи до уваги те, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою, а заборона вчинення певних дій, як захід забезпечення позову, який просить застосувати заявник є належним, співмірним та збалансованим заявленим позовним вимогам, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в цій частині.

Однак суд апеляційної інстанції не може повністю погодитись із висновками суду першої інстанції в частині задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони СТ «Сузір`я Плюс» вчиняти реєстраційні дії щодо майнових прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно договору №4/24 від 12.03.2018 зі змінами, внесеними додатковою угодою від 13.03.2024 на квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 46,9 кв.м у розмірі проінвестованого внеску в сумі 1 068 460 грн; та договору №4/3ж-К від 18.12.2018 на нежитлове приміщення №3ж (будівельний номер) у будинку АДРЕСА_1 у розмірі проінвестованого внеску в сумі 91500 грн, з огляду на таке.

Пунктами 1, 9 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.

Згідно із статтею 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно. Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

У постанові Верховного Суду від 17 січня 2024 року у справі №522/11884/22-Е зазначено, що реєстраційна дія охоплює поняття відчуження, передання в оренду, управління, суборенду, лізинг, інші види оплатного чи безоплатного користування іншим особам, видачу довіреності щодо зазначеного майна, укладення інших видів договорів, в тому числі попередніх, договорів охорони, зберігання з будь-якими іншими особами чи організаціями та установами. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2023 року у справі №457/1089/22 (провадження №61-9420св23).

З огляду на вище наведені положення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» СТ «Сузір`я Плюс» не є суб`єктом, уповноваженим вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна (майнових прав), тому колегія суддів вважає, що відсутні підстави забезпечення вказаного позову, зокрема, шляхом заборони СТ «Сузір`я Плюс» (м. Одеса, вул. Осипова, 25, ЄДРПОУ 45159936) вчиняти реєстраційні дії щодо майнових прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

Доводи апеляційної скарги про те, що між СТ «Сузір`я Плюс» та позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні будь-які правовідносини та спір, стосуються вирішення спору в даній справі по суті, а тому відхиляються колегією суддів як передчасні та такі, що не дають передбачених законом підстав для скасування судового рішення в оскаржуваній частині.

Не приймаються до уваги апеляційним судом також твердження СТ «Сузір`я Плюс» про тотожність заходів забезпечення позову, які просили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та їх позовними вимогами, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, саме змістом прохальної частини позовної заяви та заяви про забезпечення позову (а.с. 1-8, 22-23).

На підставі вищевикладених обставин, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції не врахував всіх обставини у справі, не застосував актуальну практику Верховного Суду з цього питання, тому наявні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції в частині заборони СТ «Сузір`я Плюс» вчиняти реєстраційні дії та постановленню в цій частині нового судового рішення, про відмову у задоволенні заяви в цій частині.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу споживчого товариства «Сузір`я Плюс» задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 28 червня 2024 року скасувати в частині задоволення заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прозабезпечення позовушляхом заборони СТ «Сузір`я Плюс» (м. Одеса, вул. Осипова, 25, ЄДРПОУ 45159936), вчиняти реєстраційнідії щодо майнових прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно договору №4/24 від 12.03.2018 зі змінами, внесеними додатковою угодою від 13.03.2024 на квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 46,9 кв.м у розмірі проінвестованого внеску в сумі 1 068 460,00 гривень; та договору №4/3ж-К від 18.12.2018 на нежитлове приміщення №3ж (будівельний номер) у будинку АДРЕСА_1 у розмірі проінвестованого внеску в сумі 91 500,00 гривень.

Постановити у цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прозабезпечення позовушляхом заборони СТ «Сузір`я Плюс» (м. Одеса, вул. Осипова, 25, ЄДРПОУ 45159936), вчиняти реєстраційнідії щодо майнових прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно договору №4/24 від 12.03.2018 зі змінами, внесеними додатковою угодою від 13.03.2024 на квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 46,9 кв.м у розмірі проінвестованого внеску в сумі 1 068 460,00 гривень; та договору №4/3ж-К від 18.12.2018 на нежитлове приміщення №3ж (будівельний номер) у будинку АДРЕСА_1 у розмірі проінвестованого внеску в сумі 91 500,00 гривень.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено: 23 грудня 2024 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік

А.І. Дришлюк