Рішення

від 06.06.2024 по справі 533/89/24

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

06.06.2024 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/89/24

Провадження № 2/533/76/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді - Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Заворотної К.Ю.,

представника позивача - адвоката Дашка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Козельщинської селищної ради, Новогалещинської селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Козельщинська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 ,про визначення додаткового строку на прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин,

EСТАНОВИВ:

29 січня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Дашко Максим Володимирович через систему «Електронний суд» звернувся від імені та в інтересах позивача до Козельщинського районного суду Полтавської області зі позовною заявою до Козельщинської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Козельщинська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин, у якій просив:

- встановити юридичний факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , а саме, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є двоюрідними братами;

- визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 двоюрідного брата.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 01 лютого 2024 року цивільну справу прийнято до розгляду, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 12 березня 2024 року.

Цією ж ухвалою залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Козельщинську державну нотаріальну контору та ОСОБА_2 , витребувано від Козельщинської державної нотаріальної контори копію спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

08.02.2024, на виконання ухвали суду від 01 лютого 2024 року, Козельщинською державною нотаріальною конторою надано копію спадкової справи № 15/2022 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 .

12 березня 2024 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у цивільній справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 16 квітня 2024 року.

15 квітня 2024 року представник позивача - адвокат Дашко Максим Володимирович подав клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, посилаючись на те є необхідність залучити Новогалещинську селищну раду як співвідповідача та надати співвідповідачеві можливість подати заяви по суті справи.

Також, 15.04.2024 представник позивача- адвокат Дашко Максим Володимирович через систему «Електронний суд» подав уточнену позовну заяву до Козельщинської селищної ради, Новогалещинської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Козельщинська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин/

Ухвалою суду від 15 квітня 2024 року задоволено клопотання представника позивача про повернення до стадії підготовчого провадження. Суд постановив повернутися на стадію підготовчого провадження у цивільній справі, залучити до участі у справі як співвідповідача Новогалещинську селищну раду; цивільну справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 30 травня 2024 року об 14 годині 00 хвилин.

01.05.2024 від відповідача Новогалещинської селищної ради надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити позивачеві у задоволенні позову (а.с. 143-166).

Ухвалою суду від 30.05.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на цей же день.

Відповідач Козельщинська селищна рада належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, подав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, проти задоволення позовних вимог не заперечував (а.с. 38, 40).

Відповідач Новогалещинська селищна рада належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, подав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, проти задоволення позовних вимог не заперечував (а.с. 138, 142, 167-169).

Третя особа Козельщинська державна нотаріальна контора, належним чином повідомлена про місце, дату та час судового засідання, подала заяву про розгляд справи без участі представника третьої особи на усіх засіданнях (а.с. 41).

Третя особа ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, будь-яких заяв чи клопотань не подала (а.с.141).

Інші заяви, клопотання від учасників справи під час підготовчого судового засідання не надходили.

Справу розглянуто у судовому засіданні 30 травня 2024 року за участю представника позивача - адвоката Дашка Максима Володимировича. У цьому ж судовому засіданні було допитано свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Аргументи сторін

Позиція позивача (а.с. 8-10)

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер двоюрідний брат позивача ОСОБА_3 . Відповідно до довідки Новогалещинської селищної ради до дня смерті ОСОБА_3 проживав один за адресою АДРЕСА_1 .

Спадкова справа на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_3 заведена Козельщинською державною нотаріальною конторою 08.02.2022 за №15/2022 на підставі заяви про прийняття спадщини ОСОБА_2 .

Пізніше ОСОБА_2 звернулася до Козельщинської державної нотаріальної контори з заявою, у якій вказала, що вона помилково подала заяву про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 , до жодної черги спадкування за законом вона не відноситься, а тому права на спадкування майна померлого спадкодавця не має, просить заяву про прийняття спадщини від 02.02.2022 року залишити без розгляду, на спадщину не претендує.

Заповіту померлим не складалося, а отже позивач - ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 за законом.

15 квітня 2023 року у Козельщинську державну нотаріальну контору звернулася дружина позивача - ОСОБА_7 , яка по довіреності від імені позивача, просила видати на ім`я позивача свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно у порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 його двоюрідного брата ОСОБА_3 .

Постановою нотаріуса ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропущенням ним терміну прийняття спадщини.

Представник позивача зазначав, що причиною пропуску шести місячного строку на подання заяви про прийняття спадщини була важка хвороба позивача, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого та випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, відповідно до яких він перебуває під постійним наглядом дружини, маломобільний та потребує постійної сторонньої допомоги.

Представник позивача вважав, що причини пропуску ОСОБА_1 строку на прийняття спадщини є поважними.

У позовній заяві представник позивача зазначав, що батько позивача, по відношенню до спадкодавця ОСОБА_3 є рідним дядьком, тобто спадкоємцем третьої черги. Проте, батько позивача, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . У зв`язку з цим ОСОБА_1 має право на спадкування після померлого двоюрідного брата ОСОБА_3 , в порядку представлення після смерті померлого батька ОСОБА_8 .

Позивач як двоюрідний брат спадкодавця має четвертий ступінь споріднення із спадкодавцем і належить до п`ятої черги спадкоємців за законом. За правом представлення свого батька, який був рідним дядьком спадкодавця і помер до відкриття спадщини, тому позивач набув права на спадкування в третю чергу за законом.

Батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та мати спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є рідними братом та сестрою. Їхніми батьками є ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ,ІНФОРМАЦІЯ_16.

Представник позивача зазначав, що в цілому інформація щодо спорідненості підтверджується доданими до позовної заяви документами, але у позивача немає документального підтвердження, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - рідні брат та сестра, та те, що позивач ОСОБА_1 та спадкодавець ОСОБА_3 - двоюрідні брати.

Представник позивача зазначав, що ним подавався відповідний адвокатський запит про надання інформації, але згідно з відповіддю державного архіву Полтавської області немає можливості надати копію метричного запису про народження ОСОБА_8 у зв`язку з втратою документів в період окупації Полтавщини в роки Другої світової війни (1941-1943роки).

Також не виявлено актового запису про народження ОСОБА_8 в архіві відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції.

Через наведені факти у позивача виникла необхідність звернутися до суду зі позовною заявою про встановлення факту родинних відносин, так як встановлення фактів родинних відносин породжує юридичні наслідки для позивача, а встановити його іншим шляхом неможливо.

При нормативному обґрунтуванні позивач посилався на ст. 1223, 1261-1265,1268- 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. 315 ЦПК України, постанову Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», висновок Верховного суду від 20 червня 2018 року у справі №643/1216/15-ц.

У судовому засіданні 30.05.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав та уточнив, просив їх задовольнити у повному обсязі та встановити факт родинних відносин між позивачем та померлим спадкодавцем як між двоюрідними братами, а також визначити позивачеві додатковий строк для прийняття спадщини після померлого двоюрідного брата тривалістю 1 місяць. Судовий збір просив не стягувати з відповідачів.

Позиція відповідача-1 (а.с. 38)

Відповідач Козельщинська селищна рада проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Позиція відповідача - 2 (а.с.142, 143-151)

У заяві від 23 квітня 2024 року Новогалещинська селищна рада проти задоволення позовних вимог не заперечувала (а.с. 142).

У відзиві від 30 квітня 2024 року на позовну заяву Новогалещинська селищна рада стверджувала, що позовна заява не підлягає задоволенню у повному обсязі (а.с. 142-151).

Представник відповідача у відзиві зазначав, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Якщо ж у спадкодавця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця або інших обставин, що визнані судом неповажними, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

На думку представника, позивачем не доведено, що протягом шести місяців з дня відкриття спадщини стан його здоров`я був таким, що він фізично не мав можливості подати заяву до нотаріальної контори особисто або надіслати її поштою з належно засвідченою справжністю підпису чи запросити нотаріуса для складення відповідної заяви за місцем свого проживання.

Позивач не надав доказів того, що станом на момент подання заяви про прийняття спадщини 15.04.2023 через свого представника за довіреністю від 06.02.2023 стан його здоров`я був кращий, ніж протягом визначеного законом строку на прийняття спадщини.

Зазначені позивачем обставини не перешкоджали останньому подати протягом шести місяців заяву про прийняття спадщини шляхом надіслання поштою такої заяви з нотаріальним засвідченням справжності підпису, або шляхом уповноваження довіреністю представника на подачу цієї заяви, як це було надалі ним зроблено.

Отже, встановивши відсутність поважних причин, які об`єктивно перешкоджали позивачу реалізувати своє право шляхом звернення зі заявою про прийняття спадщини, необхідно вважати, що відсутні правові підстави для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини.

На думку представника відповідача сам факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні протягом часу з 24.11.2021 до 06.12.2021, тобто ще до моменту відкриття спадщини, та потреба позивача в сторонньому догляді не є тією безумовною підставою, з якою закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

На думку представника відповідача позивачем не надано жодних доказів на доведення родинних відносин з двоюрідним братом ОСОБА_3 , який проживав одиноко, ніхто за ним не доглядав та не навідував, родичів, які мають право на спадкування за законом, не мав. При цьому лише показання свідків не можуть свідчити про наявність родинних відносин між ними.

При нормативному обґрунтуванні відзиву посилався на ст. 1220, 1222, 1270, 1269, 1272 постанови Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 753/7530/20, від 30.07.2020 у справі № 172/888/18, від 18.03.2021 у справі № 496/3234/19, від 20.05.2021 у справі № 417/7171/19, від 11.02.2022 у справі № 947/22756/19.

Позиція третіх осіб

Козельщинська державна нотаріальна контора подала заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, повідомила, що не має самостійних вимог щодо предмета спору (а.с. 41).

ОСОБА_2 будь-яких заяв, клопотань, письмових пояснень чи заперечень не надала, свою позицію щодо спору не висловила.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 26 січня 2022 року виконавчим комітетом Новогалещинської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області (а.с. 25 (на звороті), 44).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 проживав один за адресою: АДРЕСА_1 , що вбачається з довідки виконавчого комітету Новогалещинської селищної ради від 02.02.2022 (а.с. 45).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, у тому числі на спадкове майно у вигляді об`єктів нерухомості, а саме на: земельну ділянка площею 3,5100 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 31202, розташовану на території Солоницької сільської ради Козельщинського району Полтавської області, кадастровий номер 5322084900:00:001:0185; земельну ділянка площею 3,66 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №173381, розташовану на території Солоницької сільської ради Козельщинського району Полтавської області, кадастровий номер: 5322084900:00:001:0184, що вбачається з копії листа Виконавчого комітету Новогалещинської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області та листа ГУ Держгеокадастру у Полтавській області (а.с. 30, 54).

08.02.2022 на підставі заяви ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , про прийняття спадщини Козельщинською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 (а.с. 16, 43, 50, 51, 52).

16.03.2023 до Козельщинської державної нотаріальної контори Юр`євою Наталією Іванівною подано заяву про залишення без розгляду її раніше поданої заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_12 як подану помилково, оскільки вона до жодної з черг спадкування за законом не відноситься (а.с.16 (на звороті), 61).

15.04.2023 до Козельщинської державної нотаріальної контори було на підставі довіреності від 06.02.2023, зареєстрованої в реєстрі № 08, було подано заяву ОСОБА_7 від імені та в інтересах ОСОБА_1 видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 двоюрідного брата - ОСОБА_3 (а.с 17,62).

Постановою державного нотаріуса Козельщинської державної нотаріальної контори Курочкіна О.О. від 15 квітня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва на спадкове майно у порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 його двоюрідного брата - ОСОБА_3 у зв`язку з пропущенням ним терміну на прийняття спадщини (а.с. 70).

З постанови нотаріуса також вбачається, що на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 08.02.2022 Козельщинською держнотконторою заведена спадкова справа № 15/2022 на підставі заяви про прийняття спадщини, поданої ОСОБА_2 , яка в подальшому подала заяву, що не претендує на спадщину ОСОБА_3 , оскільки не має на неї права, так як не є його родичкою.

Згідно з інформацією, отриманою зі Спадкового реєстру, заповіти від імені ОСОБА_3 не посвідчувалися. Спадкове майно є особистою власністю померлого; такого, що пережив, з подружжя немає, інших спадкоємців, передбачених ст. 1261-1265 ЦК України, немає.

Окрім цього, з постанови вбачається, що 17.02.2023 та 05.04.2023 до Козельщинської держнотконтори надійшли запити з ініціативи Новогалещинської селищної ради, щодо факту відкриття спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , коло спадкоємців та наявність відомостей про посвідчені від його імені заповіти, з метою підготовки документів про визнання його спадщини відумерлою.

Цією ж постановою нотаріусом було роз`яснено представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_7 право на звернення до суду.

З виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 19.10.2023 встановлено, що ОСОБА_1 (пенсіонер) 24.11.2021 переніс коронавірус середнього ступеня тяжкості, при виписці хворий маломобільний, потребує постійного сторонньої допомоги, з 01.12.2021 знаходиться під постійним наглядом дружини ОСОБА_7 (а.с. 20-21).

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого від 06.12.2021 № 1338, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні з діагнозом: коронавірусна інфекція середнього ступеня тяжкості (ПЛР-тест позитивний від 24.11.21); позагоспітальна вірусна правобічна інтерстиційна пневмонія середнього ступеню важкості ДН ІІ ст; ішемічна хвороба серця: дифузний кардіосклероз, СН І ФК ІІ; гіпертонічна хвороба ІІ ст, 2 ст., ризик ІV.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: батько - ОСОБА_8 та мати - ОСОБА_13 , про що в книзі записів актів цивільного стану про народження за 21 травня 1947 рік зроблено відповідний запис ( а.с.27, 68).

Згідно з посвідкою про народження № НОМЕР_3 ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відповідний актовий запис № 8 зроблено у книзі запису актів громадського стану села Пригарівка. Посвідка про народження не містить відомостей про батьків ОСОБА_8 (а.с. 22 (на звороті), 69).

Відповідно до відповіді відділу ДРАЦС у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 08.12.2023 № 182/303-28 актового запису про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в архіві відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та за даними державного реєстру актів цивільного стану громадян не виявлено ( а.с.29 (на звороті)).

За даними Державного архіву Полтавської області від 28.12.2023 №04-16/1143 метричні книги для запису народжених, одружених, померлих парафіян Різдво - Іоанно - Предтечерської православної церкви с. Пригарівка Кобеляцького повіту Полтавської губернії (станом на 01.09.1946 - Козельщинського району Полтавської області) за 1880-1917 роки на зберігання до Державного архіву Полтавської області не надходили, у зв`язку з чим у них не має можливості надати копію метричного запису про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та інформацію про його батьків ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , 1896 року народження. Значна кількість документів довоєнного часу втрачена у період тимчасової окупації Полтавщини у роки Другої світової війни (1941-1943 рр.) (а.с. 29).

ОСОБА_8 - батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 13.12.1999 відділом запису актів громадянського стану Козельщинської селищної ради (а.с.27 (на звороті)).

З копії запису акту про народження від 9 березня 1965 року № 9 встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є: батько - ОСОБА_15 та мати - ОСОБА_9 (а.с. 26).

Відповідно до копії запису акту про народження від 15.10.1954 № 605 (а.с. 23) батьками ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , є ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

У погосподарській книзі № 5 міститься запис, відповідно до якого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_16, - матір; ОСОБА_18 , 1906 року народження, - голова; ОСОБА_9 , 1926 року народження, - сестра; ОСОБА_13 , 1945 року народження, - дочка (а.с. 23 (на звороті) - 24).

У повідомленні депутата Новогалещинської селищної ради від 27.01.2022 зазначено, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був особою з інвалідністю від народження. Після смерті своєї матері ОСОБА_9 , з 2005 року проживав одиноко, крім ОСОБА_19 та сусідів ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , соціального працівника від селищної ради та доньки цього працівника, ОСОБА_3 ніхто не доглядав та не навідував (а.с.153).

З відповіді відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області від 20.06.2023 №26/30.3-28 вбачається, що актових записів про народження громадянина ОСОБА_8 (дата народження невідома) та ОСОБА_13 (дата народження невідома) в архіві відділу не виявлено (а.с.154).

Рішенням №7 Новогалещинської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області від 31 січня 2023 року (а.с. 155-156) вирішено:

- затвердити акт №3 виявлення та опису безхазяйного майна/відумерлої спадщини від 27.01.2023;

- по закінченню терміну з дня відкриття спадщини (дня смерті особи) звернутися із заявою до місцевого суду про визнання спадщини відумерлою, а саме:

?житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1 ;

?земельна ділянка площею 3,66 га, яка розташована на території Солоницького старостинського округу Козельщинської ТГ;

?земельна ділянка площею 3,51 га, яка розташована на території Солоницького старостинського округу Козельщинської ТГ

- підготувати відповідний пакет документів та звернутись до суду для отримання рішення про визнання спадщини відумерлою та перехід права власності на майно до територіальної громади в установленому порядку ці права зареєструвати.

Станом на 24.11.2022 на території Новогалещинської селищної ради проживали громадяни, спадщина яких не переоформлена, у тому числі ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається повідомлення виконавчого комітету Новогалещинської селищної ради керівнику Глобинської окружної прокуратури Полтавської області (а.с. 54).

Актом комісії по виявленню безхазяйного нерухомого майна /відумерлої спадщини від 27.01.2023 № 3, затвердженому рішенням виконавчого комітету Новогалещинської селищної ради від 31.01.2023, описано певне майно померлої особи, прізвище, ім`я та по батькові якої в акту не названо (а.с.157- 158).

Свідок ОСОБА_5 , зазначила, що знає родину ОСОБА_1 з дитинства, з чотирьох років. Жили по сусідству з ОСОБА_23 . Вони були в дружніх стосунках і зараз спілкуються з іншими родичами ОСОБА_1 . Свідок зазначила, що ОСОБА_9 - це рідна сестра батька ОСОБА_8 . Навіть, коли ОСОБА_9 вийшла заміж, то вони її все одно називали не ОСОБА_9 , а ОСОБА_9 . ОСОБА_9 народила сина ОСОБА_29 з хворобою ДЦП. ОСОБА_9 - мати ОСОБА_30 померла приблизно у 2004-2005 році. Після 2005 року ОСОБА_31 проживав один. Після її смерті ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_33 навідувалися до ОСОБА_8 . Проте померлий був дуже важкою людиною, спілкуватися з ним було дуже важко. Те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_8 є брати знає на 200 %. Сестра ОСОБА_9 , мати померлого ОСОБА_35 , назвала сина в честь брата ОСОБА_30 - батька позивача.

Свідок чітко повідомила, що позивач та померлий ОСОБА_36 є двоюрідними братами, так як батько ОСОБА_1 є братом ОСОБА_9 , яка була матір`ю ОСОБА_29 . Пам`ятає та знає всіх рідних, так як вони дружили і зараз дружні з усією родиною.

Свідок ОСОБА_6 зазначила, що їй відомо, що позивач та ОСОБА_3 є братами. ОСОБА_8 і ОСОБА_9 були рідні брат та сестра. ОСОБА_38 - це син ОСОБА_9 , а ОСОБА_1 - син ОСОБА_30 , вони двоюрідні брати. ОСОБА_9 та ОСОБА_38 проживали у Пригарівці, і вони рідні брат і сестра. Батьків ОСОБА_9 та ОСОБА_30 свідок не знала, бо приїхала у 1975 році. Їй відомо, що двоюрідні брати ОСОБА_1 та ОСОБА_38 спілкувалися між собою, ОСОБА_1 їздив до ОСОБА_30 , допомагав. Зараз ОСОБА_1 лежачий, не ходить рік чи два вже.

Свідок ОСОБА_4 зазначила, що їй відомо, що у позивача ОСОБА_1 батько - ОСОБА_41 , він помер, ОСОБА_1 є його сином. Вона знає невістку ОСОБА_42 - ОСОБА_43 , яка є дружиною позивача, так як вони працювали разом у військкоматі 15 років. І батько ОСОБА_41 також працював з нею у військкоматі. Вони їздили допомагати з ОСОБА_44 в Галещину до ОСОБА_9 , бо в неї син інвалід ОСОБА_46 , хворів, ДЦП було. ОСОБА_33 часто відпрошувалася з роботи, їздила до ОСОБА_30 , їсти йому возила, допомагала. ОСОБА_36 писав вірші, книжки. ОСОБА_42 батьки були з Пригарівки, свідок їх не знала, бо вони ж 1800 років народження. ОСОБА_1 лежачий після корони десь 2 роки, а хворіє давно. Стверджувала, що ОСОБА_38 та ОСОБА_9 рідні брат та сестра, а їх діти ОСОБА_1 та ОСОБА_38 - двоюрідні брати.

Застосовані судом норми права та правові висновки Верховного Суду

Відповідно до ч. 1-2 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України(далі ЦПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно зі ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (ст. 1258 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1263 ЦК України у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

Частиною 4 ст. 1266 ЦК України визначено, що двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Спадкування за правом представлення - спеціальний порядок набуття права на спадкування за законом, який не є окремою підставою або видом спадкування і за яким суб`єктами спадкування стають певні спадкоємці за законом.

Такі висновки зробив Верховний Суд у справах № 539/2170/17, 205/2311/20, 138/1735/20.

Також Верховний Суд у справі № 643/1216/15-ц (постанова від 20.06.2018,) зробив такий висновок: системне тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як «одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) та «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом». «Одержання права на спадкування наступною чергою» (частина друга статті 1258 ЦК України) стосується другої - п`ятої черг і пов`язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини. На «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом» в межах певної черги впливають такі юридичні факти як: зміна черговості на підставі договору або рішення суду (стаття 1259 ЦК України); застосування правил про право представлення (стаття 1266 ЦК України); відмова спадкоємця від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом (частина друга статті 1274 ЦК України); спадкова трансмісія (стаття 1276 ЦК України); збереження правового зв`язку при усиновленні (частина третя статті 1260 ЦК України). Зміна суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом стосується першої - п`ятої черги. Аналіз статті 1266 ЦК України свідчить, що спадкуванням за правом представлення - це такий порядок набуття права на спадкування за законом при якому спадкоємці п`ятої черги включаються до складу першої, другої чи третьої черги замість спадкоємця внаслідок того, що він помер до відкриття спадщини. По своїй суті спадкування за правом представлення - це специфічний порядок набуття права на спадкування за законом, і він не є окремою підставою або видом спадкування. У такому разі суб`єктами спадкування за правом представлення будуть певні спадкоємців за законом. Спадкування за правом представлення надає можливість спадкоємцям п`ятої черги за законом переміститися у вищу чергу (першу, другу або третю чергу).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦКУ).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (ч. 1, ч. 2 ст. 1269 ЦКУ).

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України встановлено строк у шість місяців для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою (ч. 1 ст. 1277 ЦК України).

Верховний Суд неодноразово робив висновки, що визначення додаткового строку для прийняття спадщини залежить від поважності причини пропуску основного (шість місяців) строку (наприклад, у постановах від 02.10.201 у справі № 757/28103/16-ц, від 18.12.2018 у справі № 372/2383/16-ц).

У постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц (провадження № 61-26164св18) вказано, що вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди дослужуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 127/12911/18.

Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Верховний Суд у справі № 947/22756/19 (постанова від 11.02.2022) зауважив, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Цивільне законодавство не передбачає обов`язкового переліку доказів, якими особа може підтвердити факт родинних відносин з іншою особою, оскільки, реалізуючи свої процесуальні права з урахуванням принципу диспозитивності, сторона подає ті докази, які, на її думку, підтверджують обставини, які входять до предмета доказування.

Доказами, що підтверджують факт родинних відносин, можуть бути документи, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3 , який проживав один за адресою: АДРЕСА_1 .

Заповіт на випадок своєї смерті за життя ОСОБА_3 не склав.

За життя ОСОБА_3 належали земельні ділянки, які увійшли до складу спадщини, і на які претендує позивач як спадкоємець третьої черги за законом за правом представлення та Новогалещинська селищна рада як орган місцевого самоврядування, уповноважений подати заяву про визнання спадщини відумерлою.

Позивачем було пропущено установлений законом шестимісячний строк на подання заяви про прийняття спадщини. Окрім того, у документах про народження батька позивача ( ОСОБА_8 ) відсутні відомості про його батьків (діда та баби позивача), що не дозволяє документально підтвердити факт родинних відносин між позивачем та померлим спадкодавцем як двоюрідними братами. Встановлення факту родинних відносин впливає на доведення позивачем існування у нього права на спадкування, яке він просить захистити шляхом визначення йому додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Новогалещинська селищна рада уважала, що позивачем не доведено ані поважність причин пропущення ним строку для прийняття спадщини, ані родинні відносини з померлим.

Отже у даній справі суд має надати відповідь на такі питання: 1) чи є позивач спадкоємцем за законом померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 ; 2) якщо позивач є спадкоємцем та має право на спадкування, - то чи існують поважні причини пропущення ним строку для подання заяви про прийняття спадщини, які б дозволили визначити додатковий строк для подання такої заяви.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та допитавши свідків, суд дійшов таких висновків.

Щодо встановлення факту родинних відносин

З матеріалів справи чітко вбачається (документально підтверджено), що батьками спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є ОСОБА_15 та мати ОСОБА_9 .

Батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_8 та ОСОБА_13 .

У свою чергу батьками ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , є ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

У свідоцтві про народження ОСОБА_8 , що видавалося у 1917 році, не зазначені відомості про його батьків. Не зберіглися такі відомості і й у державному архіві. Відновити якимось чином в адміністративному порядку такі відомості не є можливим. За ствердженням позивача батьками ОСОБА_8 були ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Відповідно, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 є рідними братом та сестрою.

Свідки у судовому засіданні точно та беззаперечно підтвердили факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 як між двоюрідними братами. Повідомили обставини, які дійсно дозволяють стверджувати та зробити висновки про те, що позивач є двоюрідним братом померлого.

Отже суд виснує, що наданими позивачем ОСОБА_1 доказами, а також показами свідків доведено факт родинних відносин між ним та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , як між двоюрідними братами. Зважаючи на той факт, що батько позивача ОСОБА_8 помер у ІНФОРМАЦІЯ_6, тобто до часу відкриття спадщини після померлого у ІНФОРМАЦІЯ_4 племінника ОСОБА_3 , то позивач є спадкоємцем третьої черги за правом представлення на підставі ч. 4 ст. 1266 ЦК України.

Цивільне законодавство не передбачає обов`язкового переліку доказів, якими особа може підтвердити факт родинних відносин з іншою особою, оскільки, реалізуючи свої процесуальні права з урахуванням принципу диспозитивності, сторона подає ті докази, які, на її думку, підтверджують обставини, які входять до предмета доказування.

Як правильно зазначив у своєму відзиві представник Новогалещинської селищної ради, посилаючись на висновки Верховного Суду у справі № 947/22756/19, доказами, що підтверджують факт родинних відносин, можуть бути документи, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Зважаючи на викладене, необґрунтованими є доводи одного з відповідачів (Новогалещинської селищної ради) про непідтвердження факту родинних відносин між позивачем та померлим, оскільки такі обставини відповідно до норм процесуального права можуть бути встановлені і на підставі інших доказів, окрім письмових, які містять інформацію щодо предмета доказування і в своїй сукупності доводять обставини, на які посилається сторона.

Непередання на зберігання метричних книг та книг реєстрації актових записів, втрата таких книг у роки війни не є тотожною з відсутністю відомостей у таких документах.

Оцінивши подані позивачем письмові докази (свідоцтво про народження, актові записи про народження, свідоцтво про смерть спадкодавця, погосподарську книгу тощо), показання свідків у їх сукупності, суд уважає такі докази достатніми та достовірними, які у своєму взаємозв`язку згідно з практикою ЄСПЛ щодо урахуванням принципу «балансу вірогідностей» підтверджують правдивість обставин, на які посилався позивач на обґрунтування своїх позовних вимог, а тому суд виснує про доведеність родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , як між двоюрідними братами. Установлення такого факту у судовому порядку має юридичне значення для позивача та впливає на його спадкові права й обов`язки. Аргументи Новогалещинської селищної ради, яка не визнає право позивача на спадкування, про ненадання позивачем жодного доказу на доведення родинних відносин з двоюрідним братом є безпідставними, такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи, та з яких вбачається, що у позивача відсутні певні документальні докази тільки підтвердження відомостей про своїх діда та бабу, які б дозволили йому без звернення до суду довести факт родинних відносин. Проте таку прогалину можливо та доцільно виправити за допомогою показань свідків. Опосередковано це також убачається зі спільних прізвищ та по батькові родичів висхідної лінії позивача.

Ураховуючи наведене, а також те, що факт, який просить встановити позивач, відповідає його інтересам, має юридичне значення та породжує юридичні наслідки, зокрема право на отримання спадщини як спадкоємця, іншого порядку встановлення такого факту законодавством не передбачено, між позивачем та органом місцевого самоврядування існує спір про прав на спадщину, а тому суд приходить до переконання, що позовну заяву у цій частині слід задовольнити.

Щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини

Установлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 закінчився 26 липня 2022 року.

Позивач як спадкоємець мав би подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини до 26 липня 2022 року.

У встановлений законом шестимісячний строк позивач заяву про прийняття спадщини не подав. Отже строк для прийняття спадщини пропустив.

До нотаріуса з метою оформлення спадщини від його імені за довіреністю представниця звернулася лише 15 квітня 2023 року. У видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом було відмовлено.

Представник позивача посилався, як на поважну причину пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, на важку хворобу позивача внаслідок коронавірусної інфекції, що призвела до тяжких наслідків для фізичного стану позивача, який унаслідок перенесеної у 2021 році хвороби втратив можливість самостійно рухатися. Такі обставини підтверджуються випискою із медичної карти стаціонарного хворого та випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, з яких убачається, що з 07.12.2021 позивач ОСОБА_1 знаходиться під постійним наглядом дружини, маломобільний та потребує постійної сторонньої допомоги. Перебування у лежачому стані та тяжку хворобу позивача підтвердили й допитані у судовому засіданні свідки.

Новогалещинська селищна рада заперечуючи позовні вимоги, вважала, що факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділені протягом часу з 24.11.2021 по 06.12.2021 ще до моменту відкриття спадщини та потреба позивача у сторонньому догляді не є безумовною підставою, з якою закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Суд погоджується з думкою відповідача в тім, що перебування на лікуванні до часу відкриття спадщини та потреба у сторонньому догляді після відкриття спадщини самі по собі не є поважними причинами для прийняття спадщини.

Проте у даній справі позивачем доведено, що внаслідок хвороби, перенесеної до часу відкриття спадщини, він втратив рухливість, мобільність, потребує стороннього догляду та продовжує хворіти, що підтвердили свідки.

Отже, дослідивши обставини справи та наявні докази у їх сукупності, урахувавши похилий вік позивача (74 роки станом на дату відкриття спадщини), суд уважає, що раптове інфекційне захворювання позивача, його лікування в умовах стаціонару незадовго до смерті спадкодавця, ураховуючи наслідки перенесеної коронавірусної інфекції, що призвели до обмеження рухливості позивача, перебування й надалі позивачем у стані, який потребує постійного стороннього догляду, є поважною причиною пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини позивачем та такими, що створюють істотні труднощі для самостійного звернення ним до нотаріуса зі заявою про прийняття спадщини, оскільки позивач був обмежений у свободі пересування, самостійно не міг ані відвідати нотаріуса, ані відправити заяву поштою. Його дії цілком залежали від особи, яка здійснює догляд за ним. Наявність поважних причин пропущення строку для прийняття спадщини, а також відсутність інших спадкоємців за законом чи за заповітом, дозволяють суду зробити висновок, що право позивача на спадкування після померлого двоюрідного брата підлягає захисту шляхом визначення судом додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Такі висновки суду в цілому відповідають висновкам Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 285/968/19, де зроблено висновок про те, що якщо тяжка хвороба спадкоємця призводить до таких наслідків, як обмеження життєдіяльності, зниження здатності спілкування з оточуючими, порушення можливості виконувати соціальні ролі, перешкоджанні їх інтеграції в суспільстві, продуктивній взаємодії з ним, така обставина є непереборною.

Також при вирішенні таких спорів необхідно враховувати в сукупності вік позивача, його захворювання, які мають системний, хронічний характер, та за своєю тяжкістю не відносяться до хвороб, які швидко виліковуються (постанова Верховного Суду від 28 серпня 2019 року у праві № 612/728/17).

Доводи відповідача Новогалещинської селищної ради про те, що позивач не довів, що протягом шести місяців з дня відкриття спадщини стан здоров`я був таким, що він фізично не мав можливості подати заяву до нотаріальної контори, суд відхиляє як безпідставні.

Правові висновки Верховного Суду у справах № 753/7530/20, 172/888/18, 496/3234/19, 417/7171/19, на які посилався відповідач у відзиві на позовну заяву, суд у даній справі не застосовує, адже обставини даної справи різняться від обставин, встановлених у наведених справах.

Суд наголошує, що при вирішенні питання про визначення додаткового строку для прийняття спадщини суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини з урахуванням конкретних обставин справи. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, а обов`язок їх доведеності покладається на позивача.

Отже, урахувавши принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що право позивача на прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 двоюрідного брата ОСОБА_3 підлягає захисту, оскільки відмова у задоволенні позовної заяви позбавить позивача права на спадкове майно, що не буде відповідати інтересам суспільства, загальним принципам цивільного законодавства та міжнародного права.

На думку суду зі сорони позивача надано достатньо доказів того, що шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини пропущено позивачем з поважних причин. Надання можливості позивачу скористатись правом на отримання у спадщину нерухомого майна, яке належало його двоюрідному братові, ґрунтується на законі, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню також.

Розподіл судових витрат

Згідно зі ч. 1, 9 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору у сумі 2422 гривні 40 коп., про що свідчить квитанція про сплату судового збору (а.с. 1).

Зважаючи на позицію представника позивача, висловлену у судовому засіданні, не стягувати судовий збір з відповідачів, суд не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 4, 12, 14, 19, 76, 77, 81, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, нормами матеріального права та правовими позиціями Верховного Суду, наведеними у мотивувальній частині рішення, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Козельщинської селищної ради, Новогалещинської селищної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Козельщинська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 ,про визначення додаткового строку на прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин - задовольнити повністю.

Установити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , які є двоюрідними братами.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю 1 місяць з дати набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання через Козельщинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строку на апеляційне оскарження на нього не буде подано апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ).

Представник позивача: адвокат Дашко Максим Володимирович (місцезнаходження: вул. Першотравнева, буд. 20-А, офіс 302, м. Кременчук, Кременчуцький район, Полтавська область, 39600; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_14 ; тел.: НОМЕР_7 ).

Відповідач 1: Козельщинська селищна рада (місцезнаходження: вул. Остроградського, буд. 75/15, селище Козельщина, Кременчуцький район, Полтавська область, 39100; ідентифікаційний код 21063513; електронна пошта: kozrada-31163@ukr.net).

Відповідач 2: Новогалещинська селищна рада (адреса місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 95, селище Нова Галещина, Кременчуцький район, Полтавська область, 39140; ідентифікаційний код юридичної особи: 21053101; електронна пошта: galeshina.sr@ukr.net; тел.: 0534297000).

Представник відповідача 2: адвокат Чернушенко Володимир Юрійович (адреса: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_15 ; тел.: НОМЕР_9 ).

Третя особа 1: Козельщинська державна нотаріальна контора (місцезнаходження: вул. Монастирська, буд. 9, селище Козельщина, Кременчуцький район, Полтавська область, 39100; ідентифікаційний код юридичної особи: 02900015; електронна пошта: kozdnk@just.gov.ua).

Третя особа 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_10 ).

Повний текст рішення складено та підписано суддею 06 червня 2024 року.

Суддя В.П. Козир