Ухвала

від 23.05.2024 по справі 991/1750/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/1750/24

Провадження 1-кп/991/21/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

23 травня 2024 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_4

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

його захисника адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

його захисника адвоката ОСОБА_9 (у режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_10 (у режимі відеоконференції),

його захисника адвокат ОСОБА_11

(у режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_12 (у режимі відеоконференції),

його захисника адвоката ОСОБА_13 ,

обвинуваченої ОСОБА_14

її захисника адвоката ОСОБА_15 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 03.10.2019 за № 52019000000000862, щодо обвинувачення:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Камінь Володарсько-Волинського району Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК;

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Харків, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 209 КК;

ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Полтава, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 191 КК, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК, ч. 2 ст. 209 КК;

ОСОБА_12 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Чернігів, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 191 КК, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК;

ОСОБА_14 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, громадянки України, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 191 КК,

УСТАНОВИВ:

1. Історія провадження

05.03.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвалою від 06.03.2024 призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 11.03.2024 задоволено клопотання обвинуваченої ОСОБА_14 та забезпечено її захист, шляхом призначення захисника за рахунок держави для здійснення захисту за призначенням.

Ухвалою від 12.03.2024 задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 та забезпечено його захист, шляхом призначення захисника за рахунок держави для здійснення захисту за призначенням.

2. Подані клопотання та узагальнені позиції учасників кримінального провадження щодо них

Стороною захисту було подано клопотання про закриття цього кримінального провадження, ряд клопотань про повернення обвинувального акта та скаргу у порядку ст. 303 КПК, клопотання про зміну запобіжного заходу та клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів.

2.1. У своєму клопотанні обвинувачений ОСОБА_8 (т. 2, а.п. 203-217), із посиланням на закінчення встановленого КПК строку досудового розслідування, на підставі абз. 18 ч. 1 ст. 284 КПК, просив суд закрити це кримінальне провадження. При цьому, обвинувачений вказує, що неодноразове продовження слідчим суддею відповідними ухвалами строку досудового розслідування є незаконним, оскільки, на переконання обвинуваченого, КПК містить імперативну вимогу до прокурора закрити кримінальне провадження у випадку закінчення визначеного законом строку досудового розслідування, що у даному випадку прокурор не виконав.

2.2. У своєму клопотанні про повернення обвинувального акта обвинувачений ОСОБА_8 (т. 2, а.п. 233-246), як і в клопотанні про закриття цього кримінального провадження, також посилався на нібито закінчення строку досудового розслідування, що, на його переконання, свідчить про відсутність у прокурора повноважень для затвердження цього обвинувального акта та унеможливлює його направлення до суду, і свідчить про існування підстав для його повернення прокурору. Окрім того, обвинувачений просив долучити до матеріалів кримінального провадження його скаргу на постанову прокурора ОСОБА_5 від 08.11.2023 про відмову в задоволенні його клопотання від 06.11.2023 про закриття кримінального провадження (т. 2, а.п. 218-232).

2.3. На закінчення строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні також посилається захисник ОСОБА_9 у своєму клопотанні про повернення обвинувального акта (т. 4, а.п. 10-57).

2.4. У своєму клопотанні захисник ОСОБА_7 , як на підстави для повернення обвинувального акта, послався на такі обставини: (1) не чіткий виклад фактичних обставин та формулювання обвинувачення, при цьому, захисник зауважив, що, на його переконання, обвинувачення є абстрактним і не підкріплене відповідними фактичними обставинами; (2) відсутність фактів завищення ціни будівництва та відсутність збитків, оскільки фактично будівництво ще не закінчилось та всі будівельні роботи нині не виконані в повному обсязі; (3) обвинувальний акт у викладі фактичних обставин не містить посилання на конкретні службові повноваження ОСОБА_6 , які він, як сільський голова, використав як спосіб заволодіння грошовими коштами; (4) в обвинувальному акті відсутні факти на підтвердження спілкування обвинувачених між собою, досягнення ними будь-яких домовленостей та узгодження своїх дій, а тому посилання прокурора на існування групи осіб, їх попередньої змови та їх організації ОСОБА_6 , на думку захисника, є не підтвердженим.

2.5. Також захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 подав клопотання про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання (т. 3, а.п. 72-200), яке мотивував істотним зменшенням та вичерпанням ризиків, передбачених ст. 177 КПК, належним виконанням обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків, скрутним матеріальним становищем обвинуваченого та невідповідністю його доходів розміру застосованої застави.

2.6. Окрім інших клопотань, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 також подав клопотання про надання тимчасового доступу до речей та документів (т. 3, а.п. 203-214), однак, оголошуючи його, із урахуванням стадії підготовчого судового засідання, просив суд уважати це клопотання клопотанням про витребування документів. У клопотанні, посилаючись на необхідність перевірки допустимості зібраних стороною обвинувачення під час досудового розслідування доказів, просив суд витребувати із Офісу Генерального прокурора повну інформацію із Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо руху кримінального провадження за № 52019000000000862 за розділами: «Основні відомості», «Кримінальні правопорушення», «Рух провадження», «Прикріплені файли».

2.7. Прокурор проти закриття цього кримінального провадження та повернення обвинувального акта прокурору заперечувала, посилаючись на належний процесуальний порядок продовження строку досудового розслідування. Також прокурор заперечувала щодо зміни запобіжного заходу, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , посилаючись на те, що застава не втратила свою суть.

Обвинувачений ОСОБА_8 та захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_7 підтримали доводи, висловлені в їхніх клопотаннях.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання, подані його захисником.

Інші обвинувачені та їх захисники, представник потерпілого не скористались правом на висловлення власної позиції.

3. Право

3.1. Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. З огляду на положення п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК, обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим КПК, не обмежуючись виключно положеннями ст. 291 КПК .

У ст. 291 КПК законодавець сформулював вимоги, які має задовольняти обвинувальний акт, направлений після закінчення досудового розслідування до суду, аби за наслідками підготовчого судового засідання кримінальне провадження було призначене до судового розгляду.

Так, обвинувальний акт має містити такі обов`язкові відомості: (1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; (2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); (3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); (3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); (4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; (5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор уважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; (6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; (7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; (7-1-) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; (8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); (8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; (9) дату та місце його складення та затвердження (ч. 2 ст. 291 КПК).

Окрім того, обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч. 3 ст. 291 КПК) та до нього мають бути додані: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування ; розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації (ч. 4 ст. 291 КПК).

Поряд із вказаними вимогами, зміст обвинувального акта має відповідати у т.ч. положенням статей 9, 17, 337 КПК.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КПК, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 17 КПК, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, окрім випадків, передбачених цією статтею.

У ст. 314 КПК регламентовано дії, які має вчинити суд після отримання, зокрема, обвинувального акта, та визначено перелік рішень, які може прийняти суд за наслідками розгляду такого обвинувального акта, у т.ч., але не виключно: (1) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК (п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК); (2) повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК); (3) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта (п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК).

3.2. Випадки, у яких суд може закрити кримінальне провадження, передбачені ст. 284 КПК. Зокрема, абз. 18 ч. 1 ст. 284 КПК регламентував необхідність закриття кримінального провадження слідчим/прокурором у разі, коли жодній особі не було повідомлено про підозру, а строк досудового розслідування при цьому закінчився (виключений із КПК на підставі Закону № 3509-IX від 08.12.2023).

3.3. У ч. 1 ст. 5 КПК визначено, що до прийняття процесуальних рішень та проведення процесуальних дій мають застосовуватись положення закону, які були чинні на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Стаття 113 КПК визначає поняття процесуальних строків, зокрема, - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом, проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Закон також вимагає аби під час кримінального провадження процесуальні дії були виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Оскільки, кримінальне провадження № 52019000000000862 унесено до ЄРДР 03.10.2019, при вирішенні вказаного питання належить застосовувати норми закону, чинні на той час.

Тривалість строків досудового розслідування визначена у ст. 219 КПК. Так, (у редакції, чинній на час здійснення досудового розслідування), ч. 2 ст. 219 КПК визначала, що строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, до дня повідомлення особі про підозру, зокрема, у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину становить вісімнадцять місяців.

Згідно положень ч. 8 ст. 615 КПК (у редакції, чинній на час здійснення досудового розслідування), у кримінальних провадженнях, в яких з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та на дату введення воєнного стану, жодній особі не повідомлено про підозру, строк від дати введення воєнного стану до дати його припинення чи скасування не включається до загальних строків, передбачених ч. 2 ст. 219 цього Кодексу.

4. Мотиви суду

4.1. Вирішуючи у порядку ст. 314 КПК питання існування підстав для (1) закриття цього кримінального провадження та (2) повернення обвинувального акта прокурору, суд дійшов таких висновків.

4.2. Оцінка існування підстав для закриття цього кримінального провадження у порядку п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК.

4.2.1. Як зазначено у п. 2.1. цієї ухвали, обвинувачений ОСОБА_8 із посиланням на закінчення встановленого КПК строку досудового розслідування (абз.18 ч. 1 ст. 284 КПК), просив суд закрити це кримінальне провадження. При цьому, обвинувачений вказує, що неодноразове продовження слідчим суддею відповідними ухвалами строку досудового розслідування є незаконним, оскільки, на переконання обвинуваченого, КПК містить імперативну вимогу до прокурора закрити кримінальне провадження у випадку закінчення визначеного законом строку досудового розслідування, що у даному випадку прокурор не виконав, а тому обвинувальний акт був направлений до суду поза межами строку досудового розслідування, що унеможливлює розгляд кримінального провадження по суті та тягне за собою обов`язкове закриття цього кримінального провадження.

4.2.2. Судом досліджено зміст обвинувального акта (т. 1, а.п. 3-229) та реєстру матеріалів досудового розслідування (т. 2, а.п. 1-92), та встановлено, що 03.10.2019 було внесено відповідні відомості до ЄРДР за № 52019000000000862, який надалі неодноразово продовжувався слідчим суддею, і 07.11.2022 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК. 05.03.2024 обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні було направлено до ВАКС.

Виключення Законом № 3509-IX від 08.12.2023 абз. 18 ч. 1 ст. 284 КПК виключає можливість закриття судом цього провадження з підстави закінчення строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру.

Відтак, підстав для закриття кримінального провадження судом не встановлено, тому у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження належить відмовити.

4.3. Оцінка існування підстав для повернення обвинувального акта прокурору у порядку п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК.

4.3.1. Суть поданих обвинуваченим ОСОБА_8 та його захисником адвокатом ОСОБА_9 клопотань про повернення обвинувального акта зводиться до їх особистого трактування вимог ст. 219 КПК щодо тривалості строку досудового розслідування, та їх незгоди із процесуальними рішеннями слідчих суддів, які своїми ухвалами, у порядку ст. 294 КПК продовжували строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Незгода із процесуальними рішеннями не є підставою для повернення обвинувального акта. Окрім цього, суд зауважує, що в розумінні положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК сплив строків досудового розслідування, на який посилаються обвинувачений та його захисник, не є недоліком обвинувального акта, оскільки згадані положення КПК, покликані забезпечити перевірку форми і змісту обвинувального акта на відповідність, зокрема, положенням статей 110, 291 КПК, які установлюють імперативні вимоги щодо відомостей, які має містити обвинувальний акт.

Із огляду на те, що питання порушення строків досудового розслідування, вочевидь, не є тим питанням, що входить до інституту повернення обвинувального акта у зв`язку із його невідповідністю положенням КПК, суд уважає, що вказані клопотання задоволенню не підлягають.

4.3.2. Доводи, викладені в клопотанні про повернення обвинувального акта, поданому захисником ОСОБА_7 , фактично зводяться до переоцінки ним правової кваліфікації, здійсненої прокурором під час складання обвинувального акта, що не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору, оскільки судом у підготовчому судовому засіданні не надається оцінка обставинам, зазначеним в обвинувальному акті, а вирішується питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі наданого обвинувального акта.

Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також узгодженість викладених фактичних обставин із формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації кримінального правопорушення, не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватись до оцінки вказаних обставин. Обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення, тобто суть обвинувального акта, є предметом розгляду кримінального провадження у судовому засіданні по суті.

Також суд ураховує, що за змістом п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються в обвинувальному акті, належить до виключних дискреційних повноважень прокурора, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані, у своїй сукупності, дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення (злочину), а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Указана позиція кореспондується з правовою позицією, висловленою у постанові ККС ВС від 03.07.2019 (справа № 273/1053/17, провадження № 51-8914км18), відповідно до якої, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду, до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи, перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі, й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Таким чином, клопотання захисника ОСОБА_7 про повернення обвинувального акта задоволенню не підлягає.

4.3.3. Оскільки підстав для закриття кримінального провадження та повернення обвинувального акта судом не встановлено, суд проводить підготовку до судового розгляду.

4.4. Вирішуючи питання щодо існування підстав для зміни запобіжного заходу, витребування документів, розгляду поданих скарг, та щодо можливості призначення судового розгляду, суд виходить із такого.

4.4.1. Одним із запобіжних заходів є застава (п. 2 ч. 1 ст. 176 КПК).

Відповідно до положень ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, (4) вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно зі змістом ст. 178 КПК, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, окрім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, перелік яких наведений в ч. 1 ст. 178 КПК.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Окрім того, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд установить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

4.4.2. Судом установлено, що ухвалою слідчого судді ВАКС від 25.11.2022 щодо ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 2 500 (двох тисяч п`ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило - 6 202 500 (шість мільйонів двісті дві тисячі п`ятсот) гривень, та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, а саме: (1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду; (2) не відлучатися із м. Львів без дозволу слідчого (детектива), прокурора; (3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора про зміну свого місця проживання; (4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України і в`їзд в Україну.

У подальшому ухвалою слідчого судді ВАКС від 24.01.2023 щодо ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із альтернативою застави у розмірі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних, що становило- 4 026 000 (чотири мільйони двадцять шість тисяч) гривень.

Ухвалою від 17.03.2023 щодо ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою та визначено альтернативу у виді застави у розмірі 1 200 (одна тисяча двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило - 3 220 800 (три мільйони двісті двадцять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 08.05.2023 щодо ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою та визначено альтернативу у виді застави у розмірі 1 000 (одна тисяча) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило - 2 684 000 (два мільйони шістсот вісімдесят чотири тисячі) гривень. Указана ухвала у частині розміру застави залишена в силі ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.05.2023.

Указана сума застави була сплачена 29.05.2023 (т. 3, а.п. 88-90).

Кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , згідно зі ст. 12 КК, належить до категорії особливо тяжких злочинів.

Із наданих суду матеріалів убачається, що строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, які були покладені на обвинуваченого ОСОБА_6 при обранні йому запобіжного заходу у виді застави, закінчився 22.04.2024 та у подальшому не продовжувався.

Суд уважає, що незважаючи на закінчення строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , ураховуючи тяжкість та характер інкримінованого злочину, який є корупційним та має високий ступінь суспільної небезпеки, такий запобіжний захід як застава не втратив свою сутність, оскільки, як випливає зі змісту обвинувального акта (т. 1, а.п. 227), розмір спричиненої шкоди у цьому кримінальному провадженні є значним (27 321 402,2 - двадцять сім мільйонів триста двадцять одна тисяча чотириста дві гривні та двадцять копійок), окрім того, характер та обсяг висунутого прокурором ОСОБА_6 обвинувачення не зменшився, його захисником в обґрунтування поданого клопотання не було надано документів, які б свідчили про доцільність зміни запобіжного заходу, а тому ризики, установлені слідчим суддею ВАКС при застосуванні щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу, нині, на стадії судового розгляду, хоча і зменшились, однак, із урахуванням тяжкості інкримінованого злочину, не зникли та продовжують існувати.

Щодо доводів захисника про те, що під час досудового розслідування після застосування щодо ОСОБА_6 указаного запобіжного заходу його поведінка була належною, а також що не існує жодних обставин, які би свідчили, що він ухилявся чи буде ухилятись від покладених на нього обов`язків чи ним будуть вчинятись спроби дій, зазначених в ч. 1 ст. 177 КПК, суд уважає, що вказане свідчить про те, що визначений слідчим суддею розмір застави є таким, що достатньою мірою гарантує виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього слідчим суддею та визначених у ч. 7 ст. 42 КПК обов`язків, забезпечує його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні, а тому не є підставою для зміни запобіжного заходу.

Оскільки застава була внесена іншою особою, на переконання суду, це свідчить про те, що її розмір не є непомірним, а скрутний майновий стан обвинуваченого, на який посилається захисник, на цю обставину не впливає.

Ураховуючи викладене, суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу у виді застави, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_6 та доходить до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_7 не підлягає задоволенню.

4.4.3. Також до суду надійшла заява від ОСОБА_16 - заставодавця, який уніс заставу за обвинуваченого ОСОБА_8 , у якій він просив повернути відповідну суму застави (т. 4, а.п. 62-69). Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні заявив, що наразі не заявляє відповідних клопотань. Ураховуючи позицію обвинуваченого, та оскільки клопотань про зміну або скасування запобіжного заходу від обвинуваченого ОСОБА_8 або його захисника не заявлялось, суд не розглядає згадану заяву заставодавця.

4.4.4. Щодо клопотання захисника ОСОБА_7 про тимчасовий доступ, оголошене ним як клопотання про витребування інформації із ЄРДР, володільцем якої є Офіс Генерального прокурора, суд розглядає його у порядку ч. 2 ст. 315 КПК, із урахуванням принципу змагальності та вимог ст. 22 КПК, суд сприяє сторонам в реалізації їх процесуальних прав. А тому клопотання захисника ОСОБА_7 про витребування документів належить задовольнити частково та витребувати із Офісу Генерального прокурора повну інформацію із Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо руху кримінального провадження за № 52019000000000862 за розділами: «Основні відомості», «Кримінальні правопорушення», «Рух провадження». Щодо надання інформації з розділу «Прикріплені файли», то захисник не у клопотанні не посилається на конкретні документи чи файли та на потреби їх витребування, тому у цій частині вимоги клопотання є необґрунтованими та в їх задоволенні належить відмовити.

4.4.5. Щодо скарги обвинуваченого ОСОБА_8 на постанову прокурора ОСОБА_5 від 08.11.2023 про відмову в задоволенні його клопотання від 06.11.2023 про закриття кримінального провадження, поданої у порядку ст. 303 КПК, суд зазначає наступне.

Ця скарга стосується міркувань, висловлених обвинуваченим у його клопотаннях про закриття кримінального провадження та про повернення обвинувального акта, що були оцінені судом у пунктах 4.1. та 4.2.1. цієї ухвали. Окрім того, розгляд вимог вказаної скарги, в частині, що може стосуватись оскарження допустимості доказів, може здійснюватись виключно на стадії судового розгляду.

Сторони не заперечували проти долучення скарги до матеріалів кримінального провадження для врахування викладених у ній доводів і вимог під час оцінки відповідних доказів на стадії судового розгляду.

Таким чином, зазначену скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 слід долучити до матеріалів кримінального провадження, надати оцінку вимогам та доводам скарги при постановленні вироку у нарадчій кімнаті.

4.4.6. Вирішуючи питання щодо можливості призначення цього кримінального провадження до судового розгляду, суд виходить із такого.

Кримінальне провадження підсудне ВАКС. Під час дослідження цього питання суд ураховує той факт, що сторонами це не оспорювалось.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК, підстави для прийняття рішення, передбаченого пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК, - відсутні.

Обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування були вручені обвинуваченим та їх захисникам, про що в матеріалах кримінального провадження наявні відповідні розписки (т. 1, а.п. 149-158).

Як уже зазначалось судом у п. 4.2. та 4.3. цієї ухвали, підстав для закриття кримінального провадження або повернення обвинувального акта прокурору судом не встановлено.

Під час проведення підготовчого судового засідання судом також установлено, що угода про визнання винуватості у порядку статей 468, 469, 470, 472-475 КПК до суду не надходила, відповідних клопотань не заявлялось.

Підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні судом не установлено, а тому воно повинно бути розглянуте у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Оскільки в межах пред`явленого обвинувачення є злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком понад 10 років (передбачений ч. 5 ст. 191 КК), судом, у порядку ч. 5 ст. 315 КПК було роз`яснено обвинуваченим право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів. Захисники обвинувачених ОСОБА_6 (адвокат ОСОБА_7 ) та ОСОБА_12 (адвокат ОСОБА_13 ) від їх імені заявили клопотання про розгляд справи колегіальним судом; обвинувачені клопотання підтримали. Відтак, судовий розгляд у цій справі належить проводити колегіально.

Таким чином, беручи до уваги, що у підготовчому судовому засіданні жодних обставин, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не встановлено, суд під час підготовки до судового розгляду, з`ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні для підготовки судового розгляду дії, завершує підготовку до судового розгляду.

4.4.7. Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК, суд після завершення підготовки до судового розгляду постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно із ч. 1 ст. 28 КПК, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

У ч. 2 ст. 316 КПК передбачений граничний строк для призначення судового розгляду, зокрема, судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

4.4.8. Таким чином, дослідивши обвинувальний акт із додатками, заслухавши думку учасників кримінального провадження, із огляду на відсутність підстав для прийняття інших, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК рішень, суд доходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду цього кримінального провадження на підставі обвинувального акта.

На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 176-178, 182, 201, 314, 315, 316 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження - відмовити.

2. У задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_8 , його захисника адвоката ОСОБА_9 , захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про повернення обвинувального акта - відмовити.

3. У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

4. Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про витребування документів - задовольнити частково.

Витребувати із Офісу Генерального прокурора повну інформацію із Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо руху кримінального провадження за № 52019000000000862 за розділами: «Основні відомості», «Кримінальні правопорушення», «Рух провадження». У решті клопотання відмовити.

5. Скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 на постанову прокурора ОСОБА_5 від 08.11.2023 про відмову в задоволенні його клопотання від 06.11.2023 про закриття кримінального провадження - долучити до матеріалів кримінального провадження. Надати оцінку доводам скарги під час оцінки доказів за результатами судового розгляду.

6. Закінчити підготовче провадження.

7. Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 03.10.2019 за № 52019000000000862, щодо обвинувачення: ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК; ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 209 КК; ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 191 КК, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК, ч. 2 ст. 209 КК; ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 191 КК, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК; ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, який здійснювати у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вищого антикорупційного суду (м. Київ, проспект Берестейський, буд. 41), на 05.06.2024 о 15:00 год.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати у відкритому судовому засіданні колегією суддів Вищого антикорупційного суду в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

8. Викликати в судове засідання прокурора, обвинувачених, захисників, представника потерпілого.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3