Рішення

від 28.05.2024 по справі 205/4530/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

28.05.2024 Єдиний унікальний номер 205/4530/23

Провадження № 2/205/308/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2024 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання - Данчула К.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , треті особи: Друга дніпровська державна нотаріальна контора, Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання права власності в порядку спадкування та стягнення кредитором спадкодавця суми заборгованості по аліментам,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача - адвокат Бервено О.М. звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги з урахуванням зменшення позовних вимог тим, що ОСОБА_3 в період з 17 квітня 2010 року по 14 серпня 2012 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_6 , з яким у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина - ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, а після його смерті відкрилась спадщина на майно - 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 . Спадкова справа відкрита у Другій дніпровській нотаріальній конторі, а спадкоємцями за законом є донька померлого - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 01 лютого 2023 року позивач, як законний представник малолітнього сина - ОСОБА_4 , звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва на частку квартири, але їй було відмовлено у зв`язку з тим, що на майно спадкодавця накладені арешти. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2015 року вирішено стягувати щомісячно з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 28 вересня 2015 року до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку. Відповідно до розрахунку заборгованість ОСОБА_6 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина станом на 01 березня 2022 року складає 177 852,40 грн. Зазначає, що разом з поданням нотаріусу заяви про прийняття спадщини позивачем було подано заяву-вимогу до відповідача, як кредитором спадкодавця до спадкоємця-боржника щодо заборгованості по аліментам. На підставі викладеного він звернувся до суду з цим позовом, в якому просив визнати за ОСОБА_4 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька - ОСОБА_6 , право власності на 1/4 частку кв. АДРЕСА_1 , та стягнути з ОСОБА_5 , яка діє також як законний представник неповнолітньої ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_3 заборгованість за аліментами на неповнолітнього ОСОБА_4 , в межах вартості 1/4 частки квартири, що входить до частини майна, яка спадкується неповнолітньою ОСОБА_4 . після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , в сумі 95 200 грн., а також покласти на відповідача оплату судового збору.

Ухвалами судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2023 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, та задоволено клопотання представника позивача про витребування у Другої дніпровської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи №388/2022 після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та у Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) матеріали виконавчого провадження зі стягнення з ОСОБА_6 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 за рішенням суду.

22 травня 2023 року від представника третьої особи - Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) разом з наданими на виконання ухвали суду матеріалами виконавчого провадження надійшли письмові пояснення, в яких просила розглянути справу на підставі наявних у справі доказів та матеріалів, відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на те, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на виконанні у відділі у період з 04 листопада 2016 року по 21 грудня 2022 року перебувало виконавче провадження НОМЕР_6 з примусового виконання виконавчого листа №200/20779/15, яке видано 27 жовтня 2016 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 аліментів в розмірі 1/4 частини доходів, а державним виконавцем 21 грудня 2022 року винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв`язку зі смертю боржника.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2023 року задоволено клопотання представника третьої особи - Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Астапенкової К.М. про заміну правонаступника.

13 липня 2023 року ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська відмолено у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_5 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , до ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Друга Дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання нерухомого майна (квартири) спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на 1/2 частку квартири як на частку в спільному майні подружжя і про визнання права власності на 1/4 частку квартири за малолітньою дочкою в порядку спадкування першої черги за законом.

18 вересня 2023 року представником відповідача ОСОБА_2 було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити у повному обсязі в задоволенні позовних вимог, в обґрунтування зазначивши, що за ОСОБА_4 повинно бути визнано право власності на 1/4 частку кв. АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 . Зазначає, що позивач звернулась до Другої дніпровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 01 лютого 2023 року, спадщину прийняла, але як кредитор померлого спадкодавця до державного нотаріуса з відповідною заявою-претензією до відповідача не зверталась. Надані позивачем докази не дають суду можливості встановити дійсний розмір вимог позивача (кредитора), оскільки наданий позивачем розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 01 червня 2022 року, який складений державним виконавцем, містить розрахунки суми заборгованості ОСОБА_6 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_3 , лише за період з січня 2022 року по червень 2022 року, а розрахунки з заборгованості по аліментам за період на 01 січня 2022 року (дата початку періоду не зазначена) відсутні, що не дає можливості перевірити правильність розрахунку заборгованості станом на день смерті боржника. Відповідно до ст. 606 ЦК України зобов`язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі, то позивач, яка представляє інтереси свого малолітнього сина - спадкоємця, поєднує у собі і боржника, і кредитора, а тому її зобов`язання щодо виконання обов`язку, передбаченого ст. 1282 ЦК України припиняються, та з урахуванням розміру заборгованості, який відповідає частці її малолітньої дитини у спадщині (1/2 частина) на позивача мало б бути покладено обов`язок зі сплати 1/2 частини заборгованості спадкодавця, що відповідає розміру частки її малолітньої дитини у спадщині та дорівнює 88 926,20 грн.

Ухвалами Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про об`єднання справ в одне провадження з цивільною справою за позовною заявою ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , треті особи: Друга дніпровська державна нотаріальна контора, Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання права власності в порядку спадкування та стягнення кредитором спадкодавця суми заборгованості по аліментам, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , до ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , про визнання нерухомого майна (квартири) спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на частку квартири як на частку в спільному майні подружжя і про визнання права власностіна частку квартири за малолітньою дочкою в порядку спадкування першої черги за законом, а також закрито підготовче провадження у цивільній справі з призначенням справи до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі посилаючись на обставини викладені в уточненій позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні частково визнала позовні вимоги та не заперечувала щодо визнання за ОСОБА_4 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька - ОСОБА_6 , право власності на 1/4 частку кв. АДРЕСА_1 , а в іншій частині позовних вимог заперечувала, посилаючись на обґрунтування вказані у відзиві на позовну заяву, та просила відмовити у їх задоволенні.

Від третіх осіб надійшли клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників.

Заслухавши представників позивача та відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 , виданого Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 17 квітня 2010 року зареєстрували шлюб, а після реєстрації шлюбу дружині було присвоєно прізвище « ОСОБА_3 », про що зроблено відповідний актовий запис №118 (а. с. 14).

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис №1308, батьками якого зазначено: ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 , виданим Бабушкінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції (а. с. 15).

Також судом встановлено, що на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2012 року було розірвано шлюб, який зареєстрований 17 квітня 2010 року Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 (а. с. 16).

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_3 , повторно виданим Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 31 січня 2023 року, про що складено відповідний актовий запис №929 (а. с. 17).

Крім того, з наявної в матеріалах справи спадкової справи №388/2022 та витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі №69400052 судом встановлено, що 07 липня 2022 року було заведено спадкову справу до майна померлого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 111-127).

Матеріалами справи також підтверджено, що ОСОБА_3 , як законний представник малолітнього ОСОБА_4 , звернулась до державного нотаріуса Другої дніпровської державної нотаріальної контори Олехнович Л.Ю. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно його батька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , але постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Другої дніпровської державної нотаріальної контори Олехнович Л.Ю. від 17 лютого 2023 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , на ім`я малолісного ОСОБА_4 у зв`язку з тим, що на майно спадкодавця накладені арешти нерухомого майна (а. с. 126-127).

В наданій на виконання ухвали суду спадковій справі №388/2022, відкритій після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , також наявна заява від ОСОБА_3 , як законного представника ОСОБА_4 , з проханням під час оформлення спадкової справи та видачі свідоцтв про право на спадщину врахувати заборгованість спадкодавця ОСОБА_6 по аліментам на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 і розрахунок заборгованості, який складений державним виконавцем Новокодацького ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) станом на 01 червня 2022 року із зазначенням суми боргу в розмірі 189 695,65 грн. (а. с. 124-125).

Як передбачено ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в тому числі шляхом визнання права.

Згідно із ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який пережив, та батьки.

Частиною 1 статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог статті 68 ЗУ «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку (правова позиція Верховного Суду у постанові від 22 вересня 2021 року у справі №227/3750/19).

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до змісту постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Другої дніпровської державної нотаріальної контори Олехнович Л.Ю. від 17 лютого 2023 року, згідно з матеріалами спадкової справи спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_6 за законом є: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (його син), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (його дружина), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (його донька). 17 лютого 2023 року до Другої дніпровської державної нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_3 , яка є законним представником малолітнього ОСОБА_4 з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2024 року, яке набрало законної сили 27 лютого 2024 року, у справі №205/7614/23, задоволено позовні вимоги ОСОБА_5 , яка діє також в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , до ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , про визнання нерухомого майна (квартири) спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на частину квартири, як на частку в спільному майні подружжя, визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом за малолітньою ОСОБА_4 , відповідно до якого: визнано нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 33,0 кв. м., житловою площею 16,0 кв. м., складається з 1-коридору площею 3,4 кв. м., 2-санвузла площею 2,9 кв. м., 3- кухні площею 9,1 кв.м., 4-житлової площею 16,0 кв. м., I- лоджії площею 1,6 кв. м., - спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 і ОСОБА_5 ; визначено розмір ідеальних часток у праві спільної сумісної власності на вказану квартиру, а саме: за ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 - 1/2 частину зазначеної квартири; за ОСОБА_5 - 1/2 частину квартири, а також визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , як на частку в спільному майні подружжя, та визнано за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/4 частку вищевказаної квартири в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також під час розгляду вищевказаної справи судом було встановлено, що малолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є спадкоємцями за законом першої черги після померлого ОСОБА_6 .

Частиною 4 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, в силу положень ст. 1261 ЦК України малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є спадкоємцем за законом першої черги після померлого батька - ОСОБА_6 .

За таких обставин, суд дійшов висновку, що наявність порушених прав малолітнього ОСОБА_4 є очевидною, а обраний спосіб захисту порушених прав є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, що було встановлено в ході судового розгляду, відтак позов є обґрунтованим.

Враховуючи, що неможливо в іншому порядку оформити право власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, а також визнання в цій частині позовних вимог стороною відповідача, позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_4 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька - ОСОБА_6 , права власності на 1/4 частку кв. АДРЕСА_1 , підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Пунктом 5 частини 1 статті 1219 ЦК України передбачено, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України.

За змістом статті 194 СК України від погашення заборгованості за аліментами боржника не може звільнити жодна обставина. У випадку смерті платника аліментів його спадкоємці за рахунок наявних активів спадкової маси зобов`язані погасити заборгованість за аліментами на дитину. Обов`язок платника аліментів по їх сплаті після його смерті припиняється як нерозривно пов`язаний з його особою батька і не може бути виконаний іншою особою (стаття 608 ЦК України).

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі №199/5826/16-ц.

Відповідно до ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Тлумачення статті 1281 ЦК свідчить, що вказана норма не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`являння вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса.

Вказана позиція міститься у постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №758/8549/15-ц.

Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину відповідно до статті 84 ЗУ «Про нотаріат», яка передбачає, що нотаріус передає заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам, якщо вони не суперечать закону та не містять відомостей, що порочать честь і гідність людини. Заяви надсилаються поштовим відправленням з повідомленням про вручення або передаються адресатам особисто під розписку. Заяви можуть передаватися також з використанням технічних засобів.

Зазначене кореспондується з главою 20 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5.

Таким чином, за змістом наведених норм закону кредитор боржника або повинен подати вимогу безпосередньо спадкоємцям, або звернутись до нотаріуса з вимогою.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12 грудня 2018 року у справі №371/1063/16-ц (провадження № 61-15136св18).

Як вбачається з матеріалів справи, 02 лютого 2023 року, позивач, діючи як законний представник та в інтересах малолітнього сина - ОСОБА_4 подала до Другої дніпровської державної нотаріальної контори заяву-претензію щодо врахування заборгованості спадкодавця по аліментам на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 під час оформлення спадкової справи і видачі свідоцтв про право на спадщину, а отже, вказана заява відповідає правовій природі претензії. При цьому, законодавством не передбачені форма і зміст вимог кредитора, та на нотаріуса не покладено обов`язку перевіряти обґрунтованість вимог, а обрання певного способу є правом кредитора і здійснюється ним на власний розсуд.

Представником позивача в обґрунтування причин звернення до нотаріуса з відповідною заявою-претензією до спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 лише 02 лютого 2023 року було зокрема зазначено, що позивач не знала про смерть спадкодавця та відкриття спадщини, і дізналась про це лише перед зверненням до нотаріуса з відповідною заявою.

Тобто, оскільки ОСОБА_3 не знала про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 , то вона звернулась з відповідною заявою про прийняття спадщини, діючи як законний представник її малолітнього сина - ОСОБА_4 , та відповідною заявою-претензією до спадкоємців 02 лютого 2023 року, коли дізналась про відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1281 ЦК України також передбачено обов`язок повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, закон покладає на спадкоємців, якщо їм відомо про його борги.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано доказів того, що вона повідомляла позивача про смерть ОСОБА_6 , та доказів спростування обізнаності позивача про смерть ОСОБА_6 раніше її фактичного звернення до нотаріуса, стороною відповідача не надано.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини та наявні в матеріалах справи докази суд дійшов висновку, що позивачем пред`явлено вимогу кредитора до спадкоємця в порядку та у строки, визначені ст. 1281 ЦК України, а доводи сторони відповідача про пропуск ОСОБА_3 строків визначених ст. 1281 ЦК України, як підстава для відмови у задоволенні позову, є необґрунтованими та недоведеними.

В постанові від 26 жовтня 2022 року у справі №939/917/21 Верховний Суд вказав, що правовідносини, що виникли між кредитором та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини між кредитором і спадкоємцями боржника, та спірні питання вирішуються у порядку, визначеному статтею 1282 ЦК України.

Законодавець зберігає за кредитором право вимоги у разі смерті боржника. У такому випадку відбувається правонаступництво, яке є транслятивним, тобто таким, що переносить права та обов`язки на нового боржника.

Згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину; кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині; вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

Право на захист є складовою будь-якого суб`єктивного права. Визнавши за особою певне цивільне право, законодавець тим самим визнає за кредитором право вимагати надання захисту, у тому числі й у судовому порядку.

Крім того, ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої Верховною Радою України 27 вересня 1991 року, та положення Декларації прав дитини регламентують, що інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умови життя, необхідних для розвитку дитини.

У національному законодавстві України право дитини на утримання, що також прямо кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття, знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Оскільки після смерті боржника зобов`язання з повернення заборгованості по виплаті аліментів входять до складу спадщини, то підлягають застосуванню норми ст. 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому ч. 2 цієї статті.

Судом встановлено, що спадкоємцями майна померлого ОСОБА_6 є його діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В силу ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених ч. ч. 2 - 4 ст. 1273 цього Кодексу. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування (ч. 4 ст. 1273 ЦК України).

З наявного в матеріалах справи звіту ТОВ «А. Консенсус» про оцінку ринкової вартості майна - однокімнатної квартири загальною площею 33 кв.м., житловою площею 14,10 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , станом на дату оцінки - 21 квітня 2023 року ринкова вартість об`єкту оцінки складає 380 800 грн. (а. с. 20-21).

Крім того, в матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_6 , наданий державним виконавцем Новокодацького відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кулініч Я.В., з якого вбачається, що сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження включно за лютий 2022 року становить 177 852,40 грн. (а. с. 125).

Вищевказаний розрахунок жодним чином не спростовано стороною відповідача. а тому у суду відсутні підстави для його неврахування під час розгляду справи.

Враховуючи, що судовим рішенням, яке набрало законної сили за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та беручи до уваги, що представник позивача уточнив позовні вимоги зменшивши суму заборгованості за аліментами, яка підлягає стягненню в межах вартості 1/4 частки квартири, яка входить до частини майна, яка спадкується неповнолітньою ОСОБА_4 . після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , в сумі 95 200 грн., тому в цій частині позовні вимоги також підлягають задоволенню.

Частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Разом з тим, позивачем було зменшено розмір позовних вимог і тому розмір судового збору, який слід стягнути з відповідача на користь позивача, пропорційний розміру задоволених позовних вимог з урахуванням їх уточнення (зменшення) позивачем.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, однак вказаного клопотання до суду не надходило.

Враховуючи викладене, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати у справі, а саме суму судового збору за позовну вимогу майнового характеру пропорційно задоволених позовних вимог в розмірі 1 073,60 грн.

Також у відповідності до вимог ч. ч. 6, 7 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Статтею 141 ЦПК України встановлено, що з відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір у справі за майнову вимогу у розмірі 1 073,60 грн., оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення заборгованості за аліментами при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 16, 321, 328, 392, 1216-1219, 1261, 1268, 1281, 1282 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81-82, 89, 109, 259, 263-265, 268, 273, 282, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги за позовною заявою ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , треті особи: Друга дніпровська державна нотаріальна контора, Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання права власності в порядку спадкування та стягнення кредитором спадкодавця суми заборгованості по аліментам - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ), в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька - ОСОБА_6 , право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ), яка діє як законний представник неповнолітньої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) заборгованість за аліментами на неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах вартості 1/4 частки квартири, що входить до частини майна, яка спадкується неповнолітньою ОСОБА_9 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , в сумі 95 200 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ), яка діє як законний представник неповнолітньої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) понесені та документально підтверджені судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 1 073,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 1 073,60 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 06 червня 2024 року.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 .

Третя особа: Друга дніпровська державна нотаріальна контора, код ЄДРОПУ 02890937, місцезнаходження: 49128, м. Дніпро, вул. Метробудівська, буд. 1.

Третя особа: Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРОПУ 44896456, місцезнаходження: 49128, м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, буд. 108.

Суддя: Т.П. Терещенко