Постанова

від 04.06.2024 по справі 922/5466/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року м. Харків Справа № 922/5466/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О.

за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку апеляційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вх. № 1041 Х/2) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2024 у справі №922/5466/23, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Байбаком О.І., повний текст складено 01.04.2024,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Інет", м. Харків,

до 1) Головного управління Держпраці у Харківської області, м. Харків,

2) Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, м. Полтава,

3) Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, м. Харків

про стягнення 48000 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Май Інет" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Харківської області (перший відповідач), Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (другий відповідач) та Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (третій відповідач), в якій просило стягнути з Державного бюджету України 48000,00 грн майнової шкоди, завданої внаслідок неправомірного накладення штрафу на позивача відповідно до постанови Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 13.05.2021 №ХК28418/1185/НД/НП/СПТД/ФС.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 у справі №922/5466/23 позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Інет" 48000,00 грн грошових коштів, сплачених в якості штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 13.05.2021 №ХК28418/1185/НД/НП/СПТД/ФС, 2684,00 грн судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 27.03.2024 у справі № 922/5466/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Інет" (вх. № 7172 від 15.03.2024) про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат задоволено частково. Прийнято додаткове рішення. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Інет" 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні іншої частини заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Інет" (вх. № 7172 від 15.03.2024) про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат відмовлено.

Не погодившись з вказаним додатковим рішенням місцевого господарського суду, другий відповідач - Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, звернувся 22.04.2024 до Східного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" з апеляційною скаргою (вх.№ 1041 Х/2 від 22.04.2024), в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2024 у справі № 922/5466/23, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Інет" про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат залишити без розгляду. Також, заявник зазначив про намір взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції та просиd розглянути дану справу за його участю.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О.) від 29.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вх. № 1041 Х/2) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2024 у справі № 922/5466/23. Повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться "04" червня 2024 р. о 14:45 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 104. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою. Встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 17.05.2024, а також строк до 22.05.2024 для подання заяв, клопотань, тощо.

16.05.2024, тобто в межах установленого судом строку, представник позивача, адвокат Бєлокриницький А.О. через систему "Електронний суд" надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на додаткове рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/5466/23 від 27.03.2024 залишити без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/5466/23 від 27.03.2024 без змін.

21.05.2024 до суду апеляційної інстанції через систему "Електронний суд" від представника Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Марченко Ігоря Юрійовича надійшла заява (вх. № 7024) про участь у судовому засіданні в межах справи №922/5466/23 за апеляційною скаргою на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2024 у справі № 922/5466/23 у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку. Ухвалою суду від 27.05.2024 вказану заяву було задоволено.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2024, у зв`язку відпусткою судді Білоусової Я.О., для розгляду справи визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О.

03.06.2024 позивач через систему "Електронний суд" подав заяву, в якій просив розглянути справу без участі представника ТОВ "Май Інет", залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення господарського суду без змін.

У судовому засіданні 04.06.2024 взяв участь представник Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Марченко І.Ю. (у режимі відеоконференції), який підтримав вимоги апеляційної скарги.

Інші учасники справи, належним чином повідомлені про час та місце її розгляду, не скористалися своїм процесуальним правом на участь представника у судовому засіданні.

Згідно з ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.

У грудні 2023 року ТОВ "Май Інет" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою у даній справі №922/5466/23 про стягнення майнової шкоди в розмірі 48000,00 грн. У позовній заяві ТОВ "Май Інет" також зазначило, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи, та які складаються з витрат ТОВ "Май Інет" на правничу допомогу адвоката за ведення справи в господарському суді першої інстанції, становить 60000,00 грн.

Від імені вказаного товариства позовну заяву подано адвокатом Бєлокриницьким А.О., який на підтвердження своїх повноважень надав копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (т.1, а.с.28) та копію ордера на надання правової допомоги у Господарському суді Харківської області (т.1, а.с.27), в якому зазначено, що його видано адвокатським об`єднанням "Архонт" згідно з договором про надання правової допомоги № 01/0103/2021 від 01.03.2021.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції представник позивача, адвокат Бєлокриницький А.О., 30.01.2024 надав відповідь на відзив Головного управління Держпраці у Харківської області на позовну заяву. До вказаної відповіді (т.1, а.с.109) додано копію договору про надання правової допомоги № 01/0103/2021 від 01.03.2021, укладеного між ТОВ "Май Інет" та адвокатським об`єднанням "Архонт" (т.1, а.с.121).

Згідно з п. 1.1 договору адвокатське об`єднання зобов`язується надати клієнту, ТОВ "Май Інет", правничу та/або юридичну допомогу здійснювати захист клієнта, здійснювати представництво клієнта та надавати інші види правничої допомоги на умовах і в порядку, визначених цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити гонорар за надання правничої допомоги за цим договором та оплатити фактичні витрати адвокатського об`єднання, що необхідні для виконання цього договору.

Також до відповіді на відзив на позовну заяву позивачем було надано копію додаткової угоди б/н від 01.12.2023 до вказаного договору (т.1, а.с.118).

Пунктом 1 додаткової угоди сторони передбачили (п. 1), що Клієнт доручає Адвокатському об`єднанню представництво інтересів, надання професійної правничої допомоги, в т. ч. складання, належне оформлення та надсилання адвокатських запитів, вивчення та підготовку всіх необхідних процесуальних документів, у тому числі позову, відповіді на відзив, заяв, клопотань тощо, вивчення та долучення до справи матеріалів судової практики з метою обґрунтування правової позиції у спорі, належне оформлення відправлень та надсилання процесуальних документів засобами поштового зв`язку у відповідності до вимог процесуального законодавства, участь у судових засіданнях в інтересах Клієнта в судовій справі, яка буде розглядатися в Господарському суді Харківської області, за позовом Клієнта до Головного управління Держпраці у Харківській області, Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про стягнення 48000,00 грн.

Пунктом 2 додаткової угоди встановлено, що гонорар Адвокатського об`єднання за ведення справи, яка буде розглядатися в Господарському суді Харківської області, за позовом Клієнта до Головного управління Держпраці у Харківській області, Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про стягнення 48000,00 грн, з урахуванням складності справи, встановлюється у фіксованому розмірі та становить 60000,00 грн.

У відповіді на відзив позивач просив суд: надати ТОВ "Май Інет" можливість подати іншу частину доказів розміру судових витрат, які воно має сплатити у зв`язку з розглядом справи в Господарському суді Харківської області, та які (докази) наразі воно не має можливості подати (зокрема, звіт до договору про надання правової (правничої) допомоги), протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення; всі судові витрати стягнути на користь позивача з Державного бюджету України.

14.02.2024 Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці подало клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (т.1, а.с.166), в якому, посилаючись на те, що заявлений позивачем розмір судових витрат 60000,00 грн є завищеним, просив суд його зменшити (без зазначення, до якої саме суми слід здійснити таке зменшення).

У судовому засіданні 26.02.2024 господарський суд прийняв рішення, яким задовольнив позов та стягнув з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Інет" 48000,00 грн грошових коштів, сплачених в якості штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 13.05.2021 №ХК28418/1185/НД/НП/СПТД/ФС, 2684,00 грн судового збору.

14.03.2024 позивач через систему "Електронний суд" подав заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат (т.1, а.с.193), в якій просив суд стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Май Інет" судові витрати в розмірі 60000,00 грн, які складаються з витрат ТОВ "Май Інет" на професійну правничу допомогу за ведення справи №922/5466/23 у Господарському суді Харківської області.

До заяви додано копію підписаного ТОВ "Май Інет" та адвокатським об`єднанням "Архонт" звіту №03/2024 від 13.03.2024 до договору про надання правової (правничої) допомоги №01/0103/2021 від 01.03.2021 про виконані роботи на загальну суму 60000,00 грн, а також копію рахунка-фактури №б/н від 13.03.2024 на вказану суму.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.03.2024 вказану заяву позивача було призначено до розгляду на 27.03.2024.

25.03.2024 Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці подало клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (т.1, а.с.233), в якому, посилаючись на те, що заявлений позивачем розмір судових витрат 60000,00 грн є завищеним, просив суд його зменшити (без зазначення, до якої саме суми слід здійснити таке зменшення). Водночас у вказаному клопотанні Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці зазначило про те, що заяву про ухвалення додаткового рішення, звіт про виконані роботи та рахунок-фактуру позивач надав до господарського суду після закінчення п`ятиденного строку, встановленого ч.8 ст.129 ГПК України.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 27.03.2024 у справі № 922/5466/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Інет" (вх. № 7172 від 15.03.2024) про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат задоволено частково. Прийнято додаткове рішення. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Інет" 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні іншої частини заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Інет" (вх. № 7172 від 15.03.2024) про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат відмовлено.

В обґрунтування вказаного додаткового рішення господарський суд зазначив, що підготовка позовної заяви та її юридичний супровід не вимагали від адвоката, як фахівця в галузі права, великого обсягу юридичної та технічної роботи, та відповідно не потребували значних затрат часу, крім того, позивач вказуючи в звіті № 03/2024 про надання правової (правничої) допомоги № 01/0103/2021 від 01.03.2021 про здійснений ним аналіз чинного законодавства та судової практики з питань вибору належного способу захисту клієнта, дослідження законодавчого регулювання та актуальної судової практики з питання порядку та особливостей складання позовної заяви, в поданій на розгляд суду позовній заяві взагалі посилався не на ті норми права, які регулюють спірні правовідносини, що і було встановлено в рішенні суду; окрім того, як слушно зазначив другий відповідач у клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, сума заявлених до стягнення витрат є необґрунтовано завищеною, та взагалі на 12000 грн є вищою за суму заявленого позову, що в даному випадку не відповідає я критеріям, встановленим частиною четвертою статті 126 ГПК України, так і засадам господарського судочинства - добросовісності, розумності та справедливості. Враховуючи викладені обставини та надані позивачем докази в їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення поданого другим відповідачем клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, та зменшення заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 10000 грн від заявлених до стягнення.

В апеляційній скарзі Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці зазначає, що заявлений позивачем розмір судових витрат 60000,00 грн є завищеним та неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для позивача, враховуючи також, що представник позивача не брав участь у судових засіданнях у справі, натомість просив суд розглядати справу без його участі, що, на думку апелянта, свідчить про зовсім незначну важливість справи №922/5466/23 для позивача. Також заявник скарги зазначає про те, що деякі види робіт (відправку заяви про усунення недоліків позовної заяви, складання та відправку клопотань про розгляд справи по суті без участі представника позивача тощо) позивач включив до звіту від 13.03.2024 необґрунтовано. Окрім того, апелянт вказує на наступні обставини: рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/5466/23 ухвалено 26.02.2024, проте заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат з копією звіту № 03/2024 від 13.03.2024 та копією рахунку-фактури №б/н від 13.03.2024 подано 15.03.2024, таким чином, заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат з копією звіту № 03/2024 від 13.03.2024 та копією рахунку-фактури № б/н від 13.03.2024 подано на вісімнадцятий день, після спливу п`ятиденного строку, передбаченого абзацом 2 частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, крім того, звіт № 03/2024 від 13.03.2024 та рахунок-фактуру № б/н від 13.03.2024, навіть, складено після спливу даного строку; доказів сплати витрат на професійну правничу допомогу (платіжні доручення, квитанції тощо) позивачем та представником позивача не надано.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що з аргументів відповідача вбачається, що він не погоджується з заявленим розміром витрат на правничу допомогу у сумі 60000,00 грн, і жодного доводу та аргументу не наведено щодо фактично стягнутої додатковим рішенням суми витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн, отже, з апеляційної скарги неможливо встановити, з чим саме не погоджується відповідач в частині стягнутої на користь позивача суми витрат на правничу допомогу. Також позивач вказує на те, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу було ним наведено в позовній заяві, а разом із відповіддю на відзив надано докази на підтвердження розміру судових витрат (копії договору про надання правової допомоги та додаткової угоди), відповідно до яких гонорар адвоката визначено у фіксованому розмірі 60000,00 грн; згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, встановлення сторонами договору про надання правничої допомоги розміру гонорару адвоката у фіксованій сумі звільняє позивача від обов`язку подавати детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Також, із посиланням на усталену правову позицію Верховного Суду, позивач зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване додаткове рішення господарського суду, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

Статтею 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до положень частин 1, 3 ст. 123, частини 2 статті 126 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами п.3 ч. 4 ст.129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як уже зазначалося, 26.02.2024 господарський суд прийняв рішення у справі №922/5466/23, яким задовольнив позов та стягнув з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Інет" 48000,00 грн грошових коштів, сплачених в якості штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 13.05.2021 №ХК28418/1185/НД/НП/СПТД/ФС, 2684,00 грн судового збору.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 вказане рішення залишено без змін. Тобто, на момент розгляду апеляційної скарги Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вх. № 1041 Х/2) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2024 у справі № 922/5466/23, рішення від 26.02.2024 про задоволення позову у даній справі набрало законної сили у відповідності до ст.284 ГПК України, якою встановлено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Як вбачається з рішення господарського суду від 26.02.2024, ним було вирішено питання про судові витрати лише в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача витрат зі сплати судового збору 2684,00 грн за подання позовної заяви. Витрати на професійну правничу допомогу вказаним рішенням не розподілялися. Відповідне є передумовою для ухвалення додаткового рішення у відповідності до вищенаведених приписів ст.244 ГПК України.

Згідно з ч.1, 2 ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні до суду першої інстанції звіту №03/2024 від 13.03.2024 до договору про надання правової (правничої) допомоги №01/0103/2021 від 01.03.2021 про виконані роботи на загальну суму 60000,00 грн, а також копію рахунка-фактури №б/н від 13.03.2024 на вказану суму позивачем дійсно було пропущено встановлений частиною 8 ст. 129 ГПК України п`ятиденний строк (враховуючи, що рішення у справі прийнято 26.02.2024, а зазначені докази подано лише 14.03.2024).

Про відповідні обставини Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці обґрунтовано зазначало у клопотанні від 25.03.2024 про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, поданому до господарського суду, однак останній залишив ці доводи поза увагою.

В апеляційній скарзі Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці також вказує на те, що заяву позивача від 14.03.2024 (з додатками) було подано поза межами встановленого законом строку.

На думку колегії суддів, місцевий господарський суд мав застосувати вищенаведені положення ч.8 ст.129 ГПК України та не приймати до розгляду звіт до договору та рахунок-фактуру, надані позивачем разом із заявою від 14.03.2024, натомість ним безпідставно враховано зазначені докази при прийнятті додаткового рішення.

Водночас, як було встановлено вище, ТОВ "Май Інет" при зверненні з позовом, тобто разом з першою заявою по суті спору, надало попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у розмірі 60000,00 грн, які складаються з витрат ТОВ "Май Інет" на професійну правничу допомогу.

В подальшому позивач не змінював заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу. Із відповіддю на відзив на позовну заяву ним було надано докази на підтвердження факту погодження із адвокатським об`єднанням зазначеного фіксованого розміру витрат - 60000,00 грн (договір про надання правової допомоги та додаткову угоду).

Матеріалами справи також підтверджується факт надання правової допомоги позивачеві адвокатом Бєлокриницьким А.О., який діяв на підставі ордера на надання правової допомоги у Господарському суді Харківської області, виданого адвокатським об`єднанням "Архонт" згідно з договором про надання правової допомоги №01/0103/2021 від 01.03.2021.

А саме, вказаним адвокатом було подано від імені ТОВ "Май Інет" позовну заяву в даній справі, а також відповідь на відзив Головного управління Держпраці у Харківської області на позовну заяву.

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18, від 13.02.2024 у справі № 910/743/23 тощо).

У додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 910/1344/19 вказано, що встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії, виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Отже, за наявності в матеріалах справи доказів на підтвердження факту надання правової допомоги позивачеві адвокатським об`єднанням "Архонт" (у вигляді подання позовної заяви та відповіді на відзив) та погодженої клієнтом і адвокатським об`єднанням фіксованої вартості цих послуг в договорі про надання правової допомоги та у відповідній додатковій угоді, у господарського суду, навіть за відсутності акту (звіту) про виконані роботи, були наявні фактичні та правові підстави для здійснення розподілу витрат позивача на правову допомогу.

Відмова в задоволенні заяви про розподіл витрат на правову допомогу у зв`язку з відсутністю акта приймання-передачі наданих за договором послуг за умови, що надані документи дозволяють встановити зміст та обсяг наданих послуг та їх вартість, є необґрунтованою (зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22.03.2021 у справі № 922/1223/20).

Відповідно до ч. 4, 5, 6 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (відповідні висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Як вбачається з матеріалів справи, Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці скористалося правом, наданим вищевказаними положеннями ст.126 ГПК України щодо подання клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, та у відповідних клопотаннях від 14.02.204 та від 25.03.2024 виклало заперечення проти заявленого позивачем розміру витрат на правову допомогу, просило господарський суд зменшити вказані витрати (але водночас не вказало, до якого саме розміру їх слід зменшити).

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Кузнєцов та інші проти російської федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному додатковому рішенні надав оцінку доводам Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та погодився з тим, що заявлена позивачем до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу - 60000,00 грн є неспівмірною з ціною позову (48000,00 грн), а також вказав, що підготовка позовної заяви та її юридичний супровід не вимагали від адвоката, як фахівця в галузі права, великого обсягу юридичної та технічної роботи, та відповідно не потребували значних затрат часу. З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та про зменшення розміру витрат на правову допомогу до 10000,00 грн. Тобто вищенаведені заперечення другого відповідача у справі були почуті при прийнятті оскаржуваного додаткового рішення місцевим господарським судом, який фактично задовольнив його клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу (враховуючи, що заявником не було зазначено, що якого розміру він просить їх зменшити).

Апеляційна скарга Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці не містить жодних доводів стосовно того, чому заявник не погоджується з розміром судових витрат на правову допомогу, присуджених до стягнення з Державного бюджету згідно з оскаржуваним додатковим рішенням суду. Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці не вказує, яка сума витрат, на його думку, відповідала б вимогам щодо співмірності і до якого розміру місцевий господарський суд мав зменшити ці витрати. Доводи скарги в частині розміру витрат на правову допомогу зводяться до заперечень щодо заявлених позивачем 60000,00 грн (без урахування зменшення цієї суми оскаржуваним додатковим рішенням господарського суду).

Заявник також посилається на відсутність доказів сплати позивачем витрат на професійну правничу допомогу (платіжні доручення, квитанції тощо).

Однак колегія суддів зазначає, що відповідне не є підставою для відмови в розподілі судових витрат, оскільки за змістом пункту 1 частини другої статті 126 ГПК України витрати на надану професійну правничу допомогу адвоката у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Аналогічний висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 у постанові Верховного Суду від 28.03.2024 у справі № 910/4866/23 тощо.

Як уже зазначалося, в ході апеляційного провадження було встановлено, що місцевий господарський суд при прийнятті додаткового рішення безпідставно взяв до уваги звіт до договору та рахунок-фактуру, надані позивачем з порушенням п`ятиденного строку, встановленого ч.8 ст.129 ГПК України.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.277 ГПК України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Однак у даному випадку, на думку колегії суддів, матеріалами справи підтверджується як факт отримання позивачем правової допомоги згідно з договором, укладеним із адвокатським об`єднанням "Архонт", так і наявність підстав для зменшення заявленої позивачем до стягнення суми витрат на правову допомогу отже, зазначене вище порушення норм процесуального права не призвело до неправильного вирішення питання щодо розподілу витрат на правову допомогу за результатами розгляду справи №922/5466/23.

Отже, колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни оскаржуваного додаткового рішення господарського суду в даній справі.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного додаткового рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2024 у справі №922/5466/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 06.06.2024.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Н.О. Мартюхіна