Ухвала

від 08.07.2024 по справі 922/5466/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/5466/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

розглянувши матеріали касаційної скарги Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці

на додаткове рішення Господарського суду Харківської області

(суддя - Байбак О.І.)

від 27.03.2024

та постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Фоміна В.О., судді: Крестьянінов О.О., Мартюхіна Н.О.)

від 04.06.2024

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Інет"

про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат

у справі № 922/5466/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Інет"

до Головного управління Держпраці у Харківської області, Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області

про стягнення 48000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 27.03.2024 у справі № 922/5466/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Інет" про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат задоволено частково. Прийнято додаткове рішення. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Інет" 10000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні іншої частини заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Інет" про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2024 у справі №922/5466/23 залишено без змін.

Не погоджуючись з додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 27.03.2024 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 у справі №922/5466/23, Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці подало касаційну скаргу на зазначені судові рішення.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення 48 000, 00 грн, що менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні ст.12 Господарського процесуального кодексу України справа №922/5466/23 є малозначною.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

У поданій касаційній скарзі скаржник посилається на те, що справа має виняткове значення для учасника справи.

Розглянувши наведені аргументи, що викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі, оскільки доводи скаржника та аналіз судових рішень, з урахуванням принципів диспозитивності та змагальності, не дають підстав для висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи.

Разом з тим, доводи заявника, викладені у касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Суд зазначає, що незгода із рішенням суду попередньої інстанції не свідчить про його незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.

Використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, то суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 у справі №922/5466/23, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись частиною 5 статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Північно-Східному міжрегіональному управління Державної служби з питань праці у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 у справі №922/5466/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

О. Кібенко