УХВАЛА
08 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/5466/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
розглянувши матеріали касаційної скарги Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
на рішення Господарського суду Харківської області
(суддя - Байбак О.І.)
від 26.02.2024
та постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Фоміна В.О., судді: Крестьянінов О.О., Мартюхіна Н.О.)
від 04.06.2024
у справі № 922/5466/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Інет"
до Головного управління Держпраці у Харківської області, Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області
про стягнення 48000,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 у справі №922/5466/23 позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Май Інет" 48000,00 грн грошових коштів, сплачених в якості штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 13.05.2021 №ХК28418/1185/НД/НП/СПТД/ФС, 2684,00 грн судового збору.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 у справі №922/5466/23 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 у справі №922/5466/23, Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці подало касаційну скаргу на зазначені судові рішення.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є стягнення 48 000,00 грн, що менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні ст.12 Господарського процесуального кодексу України справа №922/5466/23 є малозначною.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
У поданій касаційній скарзі скаржник посилається на те, що справа має виняткове значення для учасника справи.
Розглянувши наведені аргументи, що викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі, оскільки доводи скаржника та аналіз судових рішень, з урахуванням принципів диспозитивності та змагальності, не дають підстав для висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи.
Разом з тим, доводи заявника, викладені у касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Суд зазначає, що незгода із рішенням суду попередньої інстанції не свідчить про його незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.
Використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, то суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 у справі №922/5466/23, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись частиною 5 статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Північно-Східному міжрегіональному управління Державної служби з питань праці у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 у справі №922/5466/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
О. Кібенко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 08.07.2024 |
Оприлюднено | 10.07.2024 |
Номер документу | 120243168 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Медуниця Ольга Євгеніївна
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Студенець В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні