Рішення

від 30.05.2024 по справі 904/377/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2024м. ДніпроСправа № 904/377/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісам", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки №Д-14102022 від 14.10.2022 у загальному розмірі 2 214 157,81 грн.

Представники:

від позивача: Биструшкін О.С., адвокат;

від відповідача: Ромасько Є.В., адвокат.

ПРОЦЕДУРА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дісам" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки №Д-14102022 від 14.10.2022 у загальному розмірі 2 214 157,81 грн., що складається з: основний борг у розмірі 1 667 363,58 грн., пеня у розмірі 401 270,17 грн., 3% річних у розмірі 61 454,85 грн., інфляційні втрати у розмірі 84 069,21 грн., а також просить стягнути судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 27.02.2024 о 10:00 год.

27.02.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнає та просить в їх задоволенні відмовити у повному обсязі.

Протокольною ухвалою від 27.02.2024 оголошено в підготовчому судовому засіданні перерву до 26.03.2024 о 10:00 год.

22.03.2024 через систему "Електронний суд" від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій з доводами відповідача не згодний та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

25.03.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2024 продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 02.05.2024 включно та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 09.04.2024 о 14:30 год.

25.03.2024 через систему "Електронний суд" від представника позивача до суду надійшла заява, у якій просить зазначити в рішенні, ухваленому у даній справі, про:

- нарахування органом (особою), який здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/377/24, в порядку частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, 3 % річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з 01.04.2024 до моменту повної оплати основного боргу за такою формулою: (СОБ*3*КДП)/КДР/100 = сума процентів річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 % річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, а також стягнути вказану суму нарахованих процентів з товариства з обмеженою відповідальністю Олімпіус консалт до товариства з обмеженою відповідальністю Дісам;

- нарахування органом (особою), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/377/24, в порядку частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, пені на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з 01.04.2024 до повної сплати суми основного боргу, за такою формулою: С х О х Д : К : 100 (де: С - несплачена сума основного боргу; О - подвійна облікова ставка НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня,- Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість), а також стягнути вказану суму нарахованих процентів з товариства з обмеженою відповідальністю Олімпіус консалт до товариства з обмеженою відповідальністю Дісам.

01.04.2024 через систему "Електронний суд" від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

01.04.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

01.04.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження, у якому просить зупинити провадження у справі №904/377/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ДІСАМ до Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІМПІУС КОНСАЛТ про стягнення заборгованості за договором поставки №Д-14102022 від 14.10.2022р. до набрання законної сили судовим рішенням в справі №904/4796/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ДІСАМ до Товариства з обмеженою відповідальністю ОЛІМПІУС КОНСАЛТ про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 у задоволенні клопотання відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" про зупинення провадження у справі № 904/377/24 відмовлено.

Протокольною ухвалою від 09.04.2024 в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 25.04.2024 о 12:00 год.

25.04.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли клопотання про долучення актів звірки до матеріалів справи.

У підготовчому судовому засіданні 25.04.2024 представниками сторін зазначено, що ними було надано всі можливі та допустимі докази по справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.05.2024 о 11:30 год.

21.05.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

Враховуючи ту обставину, що 21.05.2024 судове засідання з розгляду справи по суті фактично не відбулося у зв`язку зі сповіщенням системою цивільного захисту міста Дніпра сигналу Повітряна тривога! (початок 11 год. 20 хв., закінчення 11 год. 53 хв.), судове засідання належить призначити на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 30.05.2024 о 11:00 год.

Статтею 218 ГПК України передбачено, що у судових дебатах виступають з промовами (заключним словом) учасники справи. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні. В дебатах учасник виступає самостійно або призначає для виступу одного представника. Порядок проведення, тривалість судових дебатів та черговість виступів учасників справи визначаються головуючим виходячи з розумно необхідного часу для викладення учасниками справи їх позиції по справі. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.

Представник позивача в судових дебатах просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а також покласти на відповідача судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн, а також зазначити в рішенні, ухваленому у даній справі, про нарахування органом (особою), який здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/377/24, в порядку частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, пені та 3 % річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з 01.04.2024 до моменту повної оплати основного боргу.

Представник відповідач проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у повному обсязі.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 30.05.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за Відповідачем обліковувалась заборгованість в розмірі 1 667 363,58 грн. перед Позивачем, яка виникла внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором поставки №Д-14102022 від 14.10.2022 щодо повної та своєчасної оплати прийнятої від останнього продукції.

Позиція відповідача

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що з позовними вимогами не погоджується, дані Товари були отримані Відповідачем та ним не заперечується сам факт отримання. Однак, вказав, що відповідно до п.5.2 Договору оплата конкретної партії продукції проводиться на умовах зазначених в договорі і може передбачати як передоплату, так і оплату по факту поставки або на умовах відстрочки платежу. Як вбачається з наданих Позивачем первинних документів видаткові накладні виписувались з посиланням саме на Договір №Д-14102022 від 14.10.2022р. та не містять будь-якої інформації щодо порядку оплати Відповідачем за отриманий Товар. В свою чергу Позивач не зазначає про наявність оплат за поставлений Товар Відповідачем на загальну суму 29 006 149,79 грн. На підтвердження вказаних оплат надано платіжні інструкції. Враховуючи описані фактичні обставини в позовній заяві не можливо встановити чи брались до уваги Позивачем вказані платежі, оскільки відвантаження Товару Позивачем припинено від дати останньої оплати Відповідача.

Щодо розрахунку штрафних санкцій зазначив наступне.

Позивачем до позовної заяви долучено розрахунок суми стягнення, в якій до розрахунку включені суми вартості Товари, який був поставлений у 2022 році та 2023 році проте на підтвердження надані видаткові накладні за період з 01.08.2023 по 17.10.2023р. тобто базою для нарахування взято Товар, який поставлений до 01 серпня 2023 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Суд встановив, що 14.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю Дісам (далі позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Олімпіус консалт (далі відповідач, покупець) був укладений договір поставки №Д-14102022 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити продукцію, (далі - продукція), а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити таку продукцію.

Поставка продукції здійснюється партіями за домовленістю (п. 1.2. договору).

Найменування та кількість товару зазначається у накладних, підписаних представниками сторін (п. 1.3. договору).

Моментом передачі права власності на товар є момент отримання товару покупцем та підписання уповноваженими представниками сторін накладних, що підтверджують передачу товару, поставленого згідно накладних, протягом дії даного договору (п. 1.4. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору ціна товару фіксується в накладних, що виписуються на весь асортимент товару, що постачається. Загальна вартість договору становить загальну вартість товару, поставленого згідно накладних, протягом дії даною договору (п. 2.2. договору).

Пунктом 5.1. договору передбачено, що розрахунок за цим договором між постачальником і покупцем провадиться у національній валюті - гривні - безготівково, шляхом перерахування коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника (на реквізити, вказані в цьому договорі).

Оплата конкретної партії продукції проводиться на умовах зазначених в договорі і може передбачати як передоплату, так і оплату по факту поставки або на умовах відстрочки платежу (п. 5.2. договору).

В разі відстрочки платежу, або в разі часткової передплати, покупець проводить оплату поставленої партії - у строк не більше 7 (сім) календарних днів з моменту поставки (п. 5.3. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору продукція, що є предметом поставки за цим договором, відвантажується на адресу покупця партіями.

Відповідно до п. 6.2. договору якщо письмово сторони не погодили інше, продукція, відвантажується на адресу покупця на наступних умовах: завантаження продукції здійснюється силами та за рахунок постачальника; доставка продукції здійснюється транспортом та за рахунок покупця або постачальника за згодою сторін; розвантаження продукції здійснюється силами та за рахунок покупця.

Адреса покупця для розвантаження продукції: м. Дніпро, вул. Гвардійська,28 Д (п. 6.3. договору).

Адреса постачальника для навантаження продукції: м, Дніпро, вул. Запасна 7 (п. 6.4. договору).

Всі ризики в період транспортування несе сторона, що надала транспортний засіб (п. 6.5. договору).

Пунктом 6.6. договору передбачено, що право власності на поставлену продукцію виникає у покупця з дати її фактичної передачі, що підтверджується датою підписання уповноваженим представником покупця товарно-транспортної або видаткової (товарної) накладної.

В разі порушення умов цього договору щодо строків поставки та оплати, винна сторона сплачує другій стороні неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої на момент її нарахування за кожен день прострочки від суми несплати або від суми непоставленої продукції (п. 7.3. договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2023 року, але у всякому випадку до виконання Сторонами зобов`язань, узятих за даним Договором в періоді його дії. Строк дії Договору вважається подовженим на наступний календарний рік на тих. самих умовах, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про намір припинити дію даного договору у сірок 30 (тридцяти) днів до закінчення строку його дії (п. 8.1. договору).

Факт поставок підтверджується відповідними видатковими накладними (додатки 2-8) та товарно-транспортними накладними (додатки 9-15).

Загальна вартість поставленого по вищевказаним видатковим накладним товару складає 1 667 363,58 грн, а саме: від 01.08.2023 № 193 на суму 129 927,90 грн, від 14.08.2023 № 203 на суму 562 435,20 грн, від 15.08.2023 № 205 на суму 26 747,28 грн, від 16.08.2023 № 206 га суму 638 534,40 грн, від 17.08.2023 № 207 на суму 216 936,00 грн, від 10.10.2023 № 259 на суму 36 115,20 грн, від 17.10.2023 на суму 56 667,60 грн.

Відповідач не здійснював оплату цього товару.

Позивач зазначив, що в рішенні (надалі - Рішення) Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2023 у справі №904/4796/23 за позовом Позивача до Відповідача встановлений факт здійснення поставок, перелік яких наведений у тексті Рішення. Також в Рішенні зазначені дати і суми відповідних поставок.

Рішенням стягнуто, серед іншого, заборгованість Відповідача на користь Позивача. Як вбачається зі змісту ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2024 року у справі №904/4796/23, Відповідач оскаржив Рішення виключно в частині стягнення пені у сумі 1 231 269,39 грн. та судового збору у сумі 78. 023,68 грн. Відповідно - Відповідач не оскаржив Рішення в частині як встановлених в мотивувальній частині фактів, так і в частині стягнення основного боргу.

У зв`язку з вищезазначеним, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості з відповідача.

Предметом доказування є обставини, пов`язані з виконанням/невиконанням сторонами прийнятих на себе договірних зобов`язань в частині несвоєчасної оплати за поставлений товар.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини поставки товару.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Щодо суми основного боргу

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-лродажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 663 ЦК України регламентує, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 664 ЦК України встановлено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Як вбачається з наданих до суду видаткових накладних Продукція була отримана Відповідачем. Жодних зауважень щодо якості та кількості отриманої продукції від Відповідача не надходило.

Отже, Позивачем було виконано свій обов`язок за договором у повному обсязі, а саме поставлена замовлена Продукція Відповідачу.

За приписами частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт прийняття покупцем товару на загальну суму 1 667 363,58 грн підтверджується матеріалами справи.

Доводи відповідача про часткову оплату суми боргу суд відхиляє, оскільки наведені ним у відзиві та додані до матеріалів справи платіжні інструкції на проведення часткової оплати отриманого від позивача товару були предметом вивчення під час розгляду справи №904/4796/23

Враховуючи викладені судом обставини, за умов підтвердження належними та допустимими доказами факту прийняття відповідачем товару, строк оплати є таким, що настав.

Судом встановлено, що відповідач за поставлений товар не розрахувався.

Відповідач у відзиві на позов не заперечує факту прийняття від позивача товару, доказів щодо повного погашення заборгованості до матеріалів справи не надав.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 1 667 363,58 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо суми пені

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В разі порушення умов цього договору щодо строків поставки та оплати, винна сторона сплачує другій стороні неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої на момент її нарахування за кожен день прострочки від суми несплати або від суми непоставленої продукції (п. 7.3. договору).

У зв`язку із простроченням відповідачем оплати за товар, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 401 270,17 грн.

Таким чином, сторони узгодили в договорі конкретний розмір пені, то нарахування позивачем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ є правомірним.

Позивач розрахував пеню як за порушення строків оплати за спірними поставками, так і за поставками, що відбулись в період з 19.10.2022 по 24.07.2023 та були предметом розгляду у справі №904/4796/23, так і за поставками заборгованість за якими є предметом розгляду у цій справі.

Розрахунок пені за поставками до 01.08.2023 зроблено період з 01.08.2023 по 28.12.2023 який не був предметом розгляду у зазначеній справі, тобто санкцію застосовано правомірно.

Господарським судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені та встановлено, що розрахунок є вірним, пеня розрахована відповідно до умов п. 7.3. договору, не суперечить вимогам наведених вище положень чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат

Внаслідок неналежного виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 61 454,85, а також інфляційні втрати у розмірі 84 069,21 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми за користування коштами.

Передбачені викладеними вище нормами законодавства, наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Дії відповідача, які полягають в порушенні зобов`язання щодо своєчасної оплати отриманих послуг та електроенергії, є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Вказана позиція також викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, приходить до висновку, що вони здійснені правильно та такими, що підлягають задоволенню.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Щодо судового збору.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 33 212,37 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. З ст. ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Позивач в позові зазначив, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу становить 40 000 грн.

Під час судових дебатів представник позивача заявив про стягнення з відповідача саме цієї суми правничої допомоги.

Згідно з положеннями частини 8 статті 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, процесуальні норми визначають, що у разі наявності намірів у сторони отримати відшкодування понесених нею судових витрат, така сторона зобов`язана подати такі докази до закінчення судових дебатів у справі.

Якщо своєчасній подачі зазначених доказів перешкоджають поважні причини, сторона повинна повідомити суд про такі причини, обґрунтувати їх поважність та неможливість подати докази у визначений процесуальний строк, а також, до закінчення судових дебатів, зробити заяву про зобов`язання подати докази про понесення судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Суд констатує, що доказів понесення судових витрат до закінчення судових дебатів позивач не подав.

Позивачем не надано суду до закінчення судових дебатів у справі доказів, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу, зокрема, Договір про надання правової допомоги, акти виконаних робіт, рахунки та платіжні інструкції про оплату послуг тощо, а також детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. А відтак, суд був позбавлений можливості встановити розмір цих витрат та зробити їх розподіл із покладенням на відповідача під час ухвалення судового рішення.

А також позивачем до закінчення судових дебатів у справі не було зроблено заяву, зокрема, у письмових заявах, клопотаннях або усних заявах, про неможливість подати докази, що підтверджують розмір понесених ними судових витрат на правову допомогу та вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

А відтак, з огляду на недотримання позивачем приписів частини восьмої статті 129, частини першої статті 221 Господарського процесуального кодексу України, а саме, не подання до закінчення судових дебатів доказів понесених судових витрат до закінчення судових дебатів та заяви про неможливість подати докази, що підтверджують розмір понесених ними судових витрат на правову допомогу і вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, відсутні й підстави щодо покладення на відповідача витрат на правничу допомогу.

Щодо заяви позивача про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, суд зазначає таке.

У заяві (т2 - арк.с.1-3) позивач також просить зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування відповідачу", відповідно до положень ч. 10 ст. 238 ГПК України, 3 % річних та пені до моменту фактичного виконання ТОВ "Олімпіус Консалт" рішення по даній судовій справі.

Відповідно до частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Враховуючи, що у заяві відсутні доводи необхідності застосування приписів частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд під час ухвалення рішення не вбачає підстав для застосування приписів частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" (49102, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 42234821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісам" (49038, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Ольги Княгині, буд. 22, приміщення 242, код ЄДРПОУ 41624008) основний борг у розмірі 1 667 363,58 грн., пеню у розмірі 401 270,17 грн., 3% річних у розмірі 61 454,85 грн., інфляційні втрати у розмірі 84 069,21 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 33 212,37 грн.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісам" про нарахування органом (особою), який здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/377/24, в порядку частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, пені та 3 % річних до повного виконання рішення - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано - 06.06.2024.

Суддя В.Г. Бєлік