Рішення

від 05.06.2024 по справі 910/685/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.06.2024Справа № 910/685/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Фермерського господарства "Лада-СВА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся"

про стягнення 1 587 462,13 грн.,

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Лада-СВА" (далі - позивач, Господарство) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 1 587 462,13 грн., з яких: 1 475 224,92 грн. - пеня, 5 589,33 грн. - інфляційні втрати, 106 647,88 грн. - 3 % річних, нарахованих внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами 03.04.2023 року договору поставки сільськогосподарської продукції № 0304-1.

У позовній заяві Господарство вказало, що попередній (орієнтовний) розмір його витрат на оплату професійної правничої допомоги в даній справі складає 60 000,00 грн.

Ухвалою від 22.01.2024 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/685/24, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 13.02.2024 року.

06.02.2024 року через систему "Електронний суд", а також 09.02.2024 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача від 05.02.2024 року на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення вимог позивача. Крім того, у наведеному відзиві Товариство вказало, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на оплату послуг адвоката є явно завищеною, а відповідач не повинен нести додатковий тягар у вигляді компенсації Господарству витрат, які останній поніс у зв`язку із залученням адвоката. Також Товариство звернуло увагу на погашення ним суми основного боргу за договором поставки сільськогосподарської продукції від 03.04.2023 року № 0304-1 у повному обсязі.

У підготовчому засіданні 13.02.2024 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу, якою встановив позивачу строк на подання відповіді на відзив на позовну заяву до 23.02.2024 року; встановив відповідачу строк на подання заперечень до 08.03.2024 року, а також відклав підготовче засідання на 20.03.2024 року.

19.03.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення позивача.

У підготовчому засіданні 20.03.2024 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу, якою продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі № 910/685/24 на 30 днів.

Ухвалою від 20.03.2024 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі № 910/685/24 та призначив її до судового розгляду по суті на 24.04.2024 року.

У судовому засіданні 24.04.2024 року оголошувалася перерва до 22.05.2024 року.

Рішенням від 22.05.2024 року господарський суд міста Києва частково задовольнив вимоги Господарства та стягнув з Товариство на користь позивача 1 441 182,08 грн. пені, 104 199,24 грн. 3 % річних, 5 589,33 грн. інфляційних втрат, а також 23 264,56 грн. витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти вимог позивача суд відмовив.

Водночас, означеним рішенням суд призначив судове засідання для вирішення питання про витрати Господарства на професійну правничу допомогу на 05.06.2024 року, а також зобов`язав позивача протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду надати докази понесення ним заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу.

28.05.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача (сформована у вказаній системі 27.05.2024 року) про ухвалення додаткового рішення в справі № 910/685/24, в якій останній просив суд стягнути з Товариства на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 54 000,00 грн. До наведеної заяви позивач долучив копію укладеного між ним та Адвокатським бюро "Пономаренко Вдовенко" договору про надання правничої допомоги адвокатським бюро від 14.07.2023 року № 15/07 разом із додатковою угодою від 02.01.2024 року № 2 та додатком до цього правочину, акту приймання-передачі наданих послуг № 3873 на суму 54 000,00 грн., платіжної інструкції від 09.04.2024 року № 451 на суму 54 000,00 грн.

28.05.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача від 28.05.2024 року, в якому останній просив суд зменшити розмір витрат позивача на оплату професійної правничої допомоги в даній справі з огляду, зокрема, на те, що включені Господарством до розрахунку послуги адвоката з правового аналізу, підготовки та погодження правової позиції, консультування та роз`яснення, підготовки та подання позовної заяви з додатками до суду включають в себе єдиний процес складання позовної заяви. Товариство також вказало, що ані кількість витрачених годин, ані сума, визначена в акті щодо виконаних адвокатським бюро робіт, не є співмірною зі складністю справи та обсягом виконаних робіт та не в повному обсязі відповідають критерію об`єктивного та співмірного обсягу наданої правничої допомоги.

Сторони про дату, час і місце розгляду питання про розподіл понесених Господарством судових витрат у справі № 910/685/24 були завчасно повідомлені належним чином та у встановленому законом порядку, проте явку своїх повноважних представників у призначене судове засідання 05.06.2024 року не забезпечили.

Розглянувши у судовому засіданні 05.06.2024 року заяву позивача від 27.05.2024 року про відшкодування понесених ним витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до приписів статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України.

Як було зазначено вище, у позовній заяві Господарство вказувало, що попередній (орієнтовний) розрахунок його витрат на професійну правничу допомогу в даній справі становить 60 000,00 грн.

Разом із тим, у заяві від 27.05.2024 року позивач просив суд стягнути з відповідача понесені Господарством витрати на оплату професійної правничої допомоги в справі № 910/685/24 у розмірі 54 000,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За умовами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження витрат позивача на оплату послуг адвоката в сумі 54 000,00 грн. Господарством до матеріалів справи долучено, зокрема, копію укладеного між ним (клієнт) та Адвокатським бюро "Пономаренко Вдовенко" (Бюро) договору (з додатком № 1) про надання правничої допомоги адвокатським бюро від 14.07.2023 року № 15/07 (далі - Договір), за змістом якого Бюро зобов`язалося надати правничу допомогу та здійснити представництво й захист інтересів клієнта в усіх державних органах і установах, у тому числі у судових інстанціях всіх рівнів і ланок тощо, з усіма правами, що надані клієнту та його адвокату згідно законодавства України.

Згідно з пунктом 4.1 Договору обсяг правничої допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару. Загальна вартість гонорару в межах доручення, передбаченого даним Договором, зазначається в акті наданих послуг із надання правничої допомоги із розрахунку:

- 3 500,00 грн. за 1 годину роботи Бюро (адвоката Бюро) в робочі дні з 9:00 до 18:00;

- 6 000,00 грн. за 1 годину роботи Бюро (адвоката Бюро) в святкові та неробочі дні, а також в робочі дні з 18:00 до 09:00.

Відповідно до пункту 4.4 Договору при наданні правничої допомоги із представництва адвокатами Бюро клієнта у судових спорах, сторонами укладається додаткова угода до Договору і закріплюється вартість процесуального представництва з урахуванням пункту 4.1 Договору, та розмір гонорару при завершенні судового процесу та отримання рішення суду, яке вступило в законну силу.

У додатковій угоді від 02.01.2024 року № 2 Бюро та Господарство погодили, що за дорученням клієнта Бюро зобов`язується надати правову допомогу щодо захисту інтересів клієнта у судовому спорі, що пов`язаний зі стягненням з Товариства неустойки, інфляційних збитків та 3 % річних у зв`язку з неналежним виконання зобов`язань за договором № 0304-1 поставки сільськогосподарської продукції від 03.04.2023 року.

Умовами пунктів 3.1-3.2, 3.5 цієї додаткової угоди передбачено, що за надання правничої допомоги клієнт сплачує Бюро гонорар. Гонорар розраховується виходячи з часу, витраченого Бюро на надання клієнту правничої допомоги та погоджується сторонами за змістом розрахунку та акту приймання-передачі наданих послуг. Оплата участі у судовому засіданні складає 3 000,00 грн.

Відповідно до змісту підписаного між позивачем та Бюро акту приймання-передачі наданих послуг № 3873 до Договору, Бюро надало клієнту наступну правничу допомогу на загальну суму 54 000,00 грн.:

- правовий аналіз (тривалістю 3 години загальною вартістю 10 500,00 грн.);

- підготовка та погодження правової позиції (тривалістю 2 години загальною вартістю 7 000,00 грн.);

- консультування та роз`яснення (тривалістю 1 година загальною вартістю 3 500,00 грн.);

- підготовка позовної заяви з додатками (тривалістю 5 годин загальною вартістю 17 500,00 грн.);

- подання позову до суду (тривалістю 1 година загальною вартістю 3 500,00 грн.);

- захист інтересів в судовому засіданні 13.02.2024 року (вартістю 3 000,00 грн.);

- захист інтересів в судовому засіданні 20.03.2024 року (вартістю 3 000,00 грн.);

- захист інтересів в судовому засіданні 24.04.2024 року (вартістю 3 000,00 грн.);

- захист інтересів в судовому засіданні 22.05.2024 року (вартістю 3 000,00 грн.).

Аналогічні за змістом види послуг, їх тривалість та час були зазначені Бюро в наданому суду розрахунку витрат на правничу допомогу до Договору, складеному 27.05.2024 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач оплатив надані йому Бюро послуги за Договором відповідно до платіжної інструкції від 09.04.2024 року № 451 на загальну суму 54 000 ,00 грн.

У той же час, при дослідженні матеріалів справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача про розподіл судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги в частині витрат на правовий аналіз, підготовку та погодження правової позиції, консультування та роз`яснення, а також подання позову до суду (загальною тривалістю 7 годин вартістю 24 500,00 грн.), оскільки наведені послуги фактично дублюють та охоплюються підготовкою позовної заяви з додатками (на що адвокатом витрачено 5 годин). Більше того, окремо визначені послуги із подання позовної заяви до суду не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтею 1 та статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Суд констатує, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Як було зазначено вище, у клопотанні від 28.05.2024 року відповідач просив суд зменшити розмір витрат позивача на оплату професійної правничої допомоги в даній справі з огляду, зокрема, на те, що ані кількість витрачених годин, ані сума, визначена в акті щодо виконаних адвокатським бюро робіт, не є співмірною зі складністю справи та обсягом виконаних робіт та не в повному обсязі відповідають критерію об`єктивного та співмірного обсягу наданої правничої допомоги.

Крім того, об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 року № 922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009 року, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є розумним та обґрунтованим.

Відтак, при вирішенні питання про розподіл судових витрат на оплату професійної правничої допомоги в даній справі судом також враховано вищенаведені приписи.

Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Зважаючи на вищенаведені обставини, з урахуванням предмету (яким є стягнення штрафних санкцій та компенсаційних виплат, нарахованих на заборгованість, стягнуту з Товариства на користь Господарства рішенням господарського суду міста Києва від 23.10.2023 року в справі № 910/12249/23) та підстав позовних вимог у даній справі, ціни позову, оцінюючи витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності справи, беручи до уваги мотиви клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених до стягнення витрат на послуги адвоката і те, що заявлений Господарством до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу не повністю відповідає критеріям обґрунтованості, а також розумності, співмірності та пропорційності, керуючись принципом розумності судових витрат, а також враховуючи часткове задоволення позовних вимог Господарства, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 28 821,87 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Фермерського господарства "Лада-СВА" від 27.05.2024 року про розподіл судових витрат у справі № 910/685/24 задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Долина Полісся" (01024, місто Київ, вулиця Круглоуніверситетська, будинок, 7, офіс 27; код ЄДРПОУ 40944008) на користь Фермерського господарства "Лада-СВА" (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 30-Б, офіс 14; код ЄДРПОУ 40738425) 28 821 (двадцять вісім тисяч вісімсот двадцять одну) грн. 87 коп. витрат на оплату професійної правничої допомоги.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти вимог заяви Фермерського господарства "Лада-СВА" від 27.05.2024 року про розподіл судових витрат у справі № 910/685/24 відмовити.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 05.06.2024 року

Суддя В.С. Ломака