Рішення

від 23.05.2024 по справі 601/2187/23

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №601/2187/23

Провадження № 2/601/42/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2024 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Клим Т.П.,

при секретарі судового засідання Коляді О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременець цивільну справу за позовом Державного навчального закладу Тернопільський навчально-курсовий комбінат Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації до ОСОБА_1 про визнання укладеним договору тимчасового проживання в гуртожитку ДНЗ «Тернопільського НКК»,

за участю:

представника позивача адвоката Булави О.П.,

представника відповідача ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_1 ,

встановив:

До суду звернувся Державний навчальний заклад Тернопільський навчально-курсовий комбінат Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації із позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання укладеним договору тимчасового проживання в гуртожитку ДНЗ «Тернопільського НКК» та стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 та її сім`ї ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як внутрішньо переміщеним особам було надано для тимчасового проживання житловий блок в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до наказу Управління агропромислового комплексу Тернопільської обласної державної адміністрації від 6 вересня 1999 року №59 «Про використання житлового фонду Тернопільського Навчального комбінату обласного управління агропромислового комплексу» заборонено поселення в гуртожиток для постійного проживання громадян, які не є працівниками комбінату. Для проживання в гуртожитку, при роботі його в режимі готелю, у вільний від навчання Період, встановлено вартість проживання. Згідно з Положенням про гуртожиток Тернопільського навчально-курсового комбінату, затвердженого начальником головного управління агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації 24.02.2008, гуртожиток комбінату призначений для мешкання слухачів курсів на період навчання, незважаючи на те, де вони проживали до цього. Вільні місця в гуртожитку можуть використовуватися адміністрацією комбінату для Тимчасового (згідно договору) проживання сімей працівників комбінату або здаватись у найм на умовах готелю за погодженням з профспілковим комітетом комбінату.

В пункті 3 Розділу ІІ Положення зазначено, що з іншими громадянами на підставі рішення про надання жилої площі адміністрація комбінату укладає договір, який є єдиною підставою вселення на дану жилу площу.

Відповідно до п.7 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Примірного положення про користування гуртожитками» від 20 червня 2018 року №498, користування жилою площею здійснюється: у гуртожитках державної та комунальної форми власності - виключно за договором найму жилого приміщення, укладеним на підставі ордера.

У відповідності до вищевказаного Положення про гуртожиток, наказу Управління агропромислового комплексу Тернопільської обласної державної адміністрації від 6 вересня 1999 року №59, з відповідачкою ОСОБА_1 01 травня 2021 року було укладено договір тимчасового проживання в гуртожитку ДНЗ «Тернопільський НКК», відповідно до якого відповідачці та її родині для тимчасового проживання надано місце в гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 , яке обладнане водопроводом, центральним опаленням, водовідведенням та електропостачанням на термін дії договору з 01 січня 2021 року по 30 квітня 2021 року.

Згідно з п.1.3.4 вищевказаного Договору, Проживаючий зобов`язується не пізніше 05 числа поточного місяця вносити плату за проживання в розмірі 600 гривень на одну особу, а при зміні вартості суму вказану в письмовому попередженні (п.1.2.4.) на рахунок Комбінату. Пунктом 1.3.5 Договору передбачено, що понаднормове споживання електроенергії (норма - 100 кВт на одного чол.) оплачувати Додатково на підставі показників сублічильників.

Після завершення терміну дії договору 30 квітня 2021 року відповідачка відмовилася укладати його на тих же самих умовах. Натомість ОСОБА_1 надала свій примірник договору власноруч підготовлений, де самостійно змінила п.1.3.4 Договору тимчасового проживання, а саме вказала вартість плати за проживання в розмірі 448 гривень на кожну Дорослу особу.

Відповідач не наділена повноваженнями самостійно встановлювати плату за проживання в гуртожитку, оскільки це належить виключно до повноважень ДНЗ «Тернопільський НКК» як власника приміщення. Зокрема, вартість проживання в гуртожитку встановлюється відповідним наказом навчального закладу щодо затвердження калькуляцій проживання.

Наказом ДНЗ «Тернопільський НКК» від 21.10.2022 №29 «Про затвердження калькуляцій проживання в гуртожитку» затверджено з 01.11.2022 вартість проживання за одне ліжко-місце в тимчасово вільних кімнатах гуртожитку за договорами тимчасового проживання: для інших зацікавлених осіб - 724 грн.; для тимчасово переміщених осіб - 724 грн.; для дітей віком від 9-16 років 479,10 грн.

Підписувати договір із встановленою вартістю проживання ОСОБА_1 відмовляється, хоча примірники договору їй неодноразово передавалися через коменданта та працівників бухгалтерії.

Так, 19.05.2021 за №40-078 позивачем надіслано лист ОСОБА_1 , в якому вказано, що строк дії Договору тимчасового проживання в гуртожитку закінчився 30.04.2021. Для узаконення проживання з 01.05.2021 направлено для підписання новий договір.

03.09.2021 за №40-124 позивачем направлено належним чином оформлені два примірники договору на тимчасове проживання в гуртожитку НКК та надано два примірники Протоколу узгодження розбіжностей. Також висловлено прохання один примірник підписаного договору разом з підписаним примірником протоколу узгодження розбіжностей повернути.

21.09.2022 за №40-068 ОСОБА_1 знову надіслано лист-нагадування про закінчення терміну дії Договору тимчасового проживання 30.04.2021. Вказано про необхідність до 01.10.2022 укласти відповідний договір.

Однак, незважаючи на численні нагадування відповідач відмовляється підписувати наданий позивачем примірник Договору тимчасового проживання.

25.01.2023 за №40-003 ОСОБА_1 направлено заяву-претензію з проханням до 31 січня 2023 року підписати договір тимчасового проживання в гуртожитку ДНЗ «Тернопільський НКК», примірник якого додається до заяви-претензії та до 28 лютого 2023 року погасити наявну заборгованість зі сплати комунальних послуг за проживання в гуртожитку.

Відповідачу доведено до відома, що у випадку не підписання договору тимчасового проживання в гуртожитку на новий термін та несплати заборгованості ДНЗ «Тернопільський НКК» змушений буде звертатися до суду.

Проте, відповідач в черговий раз проігнорувала заяву-претензію. Тобто, позивач неодноразово вживав заходи направлені на врегулювання договірних відносин з ОСОБА_1 , однак в позасудовому порядку спір не вдалося вирішити.

За таких обставин для захисту своїх законних прав та інтересів позивач змушений звернутися до суду.

Відповідачка відмовляється підписувати договір тимчасового проживання, однак продовжує проживати в гуртожитку, користуватися приміщенням та житлово-комунальними послугами, тобто виконує умови, передбачені договором. А тому позивач вважає, що договір є укладеним з моменту отримання відповідачкою примірника договору тимчасового проживання в гуртожитку з 19 травня 2021 року.

Крім цього, ОСОБА_1 оплату за проживання та споживання електроенергії в гуртожитку ДНЗ «Тернопільського НКК» оплачувала не в повному обсязі, чим допустила виникнення заборгованості. Станом на 01 липня 2023 року заборгованість за період з травня 2021 року по червень 2023 року включно (враховуючи оплату за проживання та понаднормове споживання електроенергії) становить 19482,14 гривень.

Після отримання примірника договору відповідач з сім`єю продовжила проживати в гуртожитку, користуватися житловою площею, що знаходиться у розпорядженні позивача, а також користуватися житлово-комунальними послугами, що свідчить про те, що вона погодилася на істотні умови договору тимчасового проживання, запропонованого позивачем.

Позивач просив суд:

- визнати укладеним з 19 травня 2021 року по даний час договір тимчасового проживання в гуртожитку ДНЗ «Тернопільського НКК» (із врахуванням змін тарифів за проживання) між Державним навчальним закладом «Тернопільський навчально-курсовий комбінат» та громадянкою ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) щодо тимчасового проживання в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до затверджених калькуляцій проживання в гуртожитку, встановлених наказами ДНЗ «Тернопільського НКК» від 30.03.2021 року №15, від 21.10.2022 року №29 на умовах встановлених у договорі тимчасового проживання в гуртожитку ДНЗ «Тернопільського НКК», що доданий до позовної заяви;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного навчального закладу «Тернопільський навчально-курсовий комбінат» заборгованість за проживання в гуртожитку та понаднормове споживання електроенергії станом на 01.07.2023 в сумі 19482,14 грн., а також судові витрати у справі у вигляді судового збору та витрат на правову допомогу.

Ухвалою суду від 20.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

16.01.2024 від відповідачки надійшла заява-заперечення, в якій вона вказала, що заперечує проти позову. Згідно статуту «ДНЗ Тернопільський НКК» непередбачено використовувати гуртожитки комбінату та надавати комерційні послуги як хостел чи як готель та інше. Основною діяльністю «ДНЗ ТНКК» є професійно-технічна освіта 85.32 згідно Державних реєстрів, а згідно статуту від 13.03.2014 за №16401050603001736, що не відповідає державному реєстру за реєстраційним номером №16401200000001736 від дати реєстрації 01.11.1993, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів масових професій п.2.1.

В пункті 2.3 Статуту «ДНЗ ТНКК» має право надавати послуги з проживання в гуртожитку. І обов`язково користуватись документами та інструкціями, постановами КМ України, Міністерства освіти України та профільними управліннями, основним документом право поселення і проживання являється Постанова №498 КМ України від 20.06.2018 року «Положення про користування гуртожитками» де чітко і ясно прописано кому надається окреме ліжко-місце за спільного проживання одиноких осіб однієї статі, та окремого житлового приміщення для відокремленого проживання однієї особи або сім`ї. На що, при їхньому поселенні було вказано керівництву «ДНЗ ТНКК», комісією співробітників Управління соціального захисту населення м. Кременець та спеціалістами Кременецької районної прокуратури. Чим і по сьогоднішній день відповідачка та члени її родини користуються. На відміну від положення про проживання в гуртожитках керівництво повинно було виписати їм ордер на проживання, якого вони по сьогодні не отримали, що є порушенням Постанови №498.

Відповідачка вказала, що я проживає в гуртожитку ДНЗ ТНКК з вересня 2014 року по даний час, як ВПО (а саме як біженка, яка вимушена була покинути житло та роботу). Згідно Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» із змінами і доповненнями, внесеними Законами України, ст. 1. п. 15 згідно якого міняється статус мешканця, який прожив 5 (п`ять) і більше років. Просить суд це врахувати при розгляді справи.

Згідно зізміною правовогостатусу мешканця«ДНЗ ТНКК»,відповідачка уклаладоговір напроживання від01.09.2019по 31.08.2020,вартість проживаннязгідно якогоскладала 334гривні 40копійок. Згодом по закінченню угоди нею був продовжений договір з 01.09.2020 по 31.10.2020, на таких же умовах оплати, що цілком її влаштовувало.

Однак керівництво «ДНЗ ТНКК» без пояснень і її згоди односторонньо збільшило оплату до 600,00 гривень з 01.11.2020 по 31.12.2020, та продовжений договір на проживання з 01.01.2021 по 30.04.2021, на що вона була не згідна, але сплачувала. Також вони отримали письмове попередження, що гуртожиток опалюватись не буде, щоб вони шукали інше житло, що відповідачка вважає провокацією до самостійного виселення із гуртожитку. Чоловік відповідачки - ОСОБА_3 та всі мешканці гуртожитку листом-заявою звернулись до вищого керівництва області, а саме: до Голови Тернопільської ОДА ОСОБА_6 та Директору департаменту агропромислового розвитку ОСОБА_7 , та Голови Кременецької ОТГ Смаглюка А.М. Директор департаменту агропромислового розвитку Тернопільської ОДА Стахів В.М. в телефонному режимі запропонував зустрітись на організованій нараді з мешканцями гуртожитку та керівництвом «ДНЗ ТНКК», визначитись із ціноутворенням тарифів та оплати за проживання, так як одні оплачували за проживання в межах 70,00 гривень з одного блока гуртожитку, а інші ВПО оплачували по 600,00 гривень за одну особу. Після проведеної сумісної наради між мешканцями гуртожитку, керівництвом «ДНЗ ТНКК» та Директором департаменту агропромислового розвитку ОСОБА_7 була досягнута домовленість щодо зменшення вартості на проживання для ВПО, керівництво змінило умови попередніх оплат як з ними, так і рештою ВПО, мешканцями кімнат №3 ОСОБА_8 , №40 ОСОБА_9 , була підписана нова угода на наступних умовах з 01.07.2021 по 15.10.2021 по вартості оплати за проживання в розмірі 443 гривні 84 копійки.

Що стосується договору, який прикріплений до позовної заяви на період тимчасового проживання «ДНЗ ТНКК» на період з 01.05.2021 по 31.12.2021, то він сфальсифікований і є службовим підробленням документу керівництвом «ДНЗ ТНКК» в особах колишнього директора ОСОБА_10 та головного бухгалтера ОСОБА_11 та викладена адвокатом Булавою О.П. в позовній заяві, що несе відповідальність згідно ст. 366 Кримінального кодексу України. Відповідачка не отримувала цей договір і ніколи не підписувала договір на трьох сторінках (двох аркушах). А тільки на одному аркуші в оригіналі, що відповідає оригіналу договору підписаного з 01.07.2021 по 15.10.2021 на одному аркуші з двох сторін та підписаного обома сторонами, завіреними печаткою «ДНЗ ТНКК», та підписаний в.о. обов`язки директора ОСОБА_12 Де чітко прописана сума оплати за проживання в розмірі 443 гривні 84 копійки та норма світла на одну особу складає 120кВт (4 особи 480 кВт).

На запит до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області від 19.04.2021 вони отримали відповідь, що керівництво «ДНЗ ТНКК» повинно чітко виконувати умови Постанови КМ України «Про затвердження примірного положення про користування гуртожитками» від 20.06.2018 №498, Пунктом 7 цього Положення передбачено, що користування жилою площею здійснюється: У гуртожитках державної та комунальної форми власності - виключно за договорами найму житлового приміщення, укладеними на підставі ордера. Що з ними майже на протязі 10 років не було зроблено і по сьогоднішній день.

По закінченню попереднього договору 06.09.2021 відповідачка отримала листа від керівництва «ДНЗ ТНКК», який складався із опису (1 екземпляр), договора на новий термін проживання з 16.10.2021 по 31.12.2021 (2 екземпляри), де прописана сума оплати за проживання складає 443 гривні 84 копійки, протокол розбіжностей (2 екземпляра) і супровідний лист, згідно якого вона проводила оплату.

З початком 2022 року їм був запропоновано новий договір з 01.01.2022 по 31.10.2022 з попередньо обговореною сумою оплати 479 гривень 10 копійок та з тими поправками згідно протоколу розбіжностей за підписом директора ОСОБА_10 та відповідачкою. Відповідачка погодилась на нього з урахуванням інфляції в Україні та зростанням мінімальної заробітної плати в Україні. Даний договір був переданий директору, однак не підписаний керівником по сьогоднішній день. Про те, що договір не підписаний, вони дізнались із позовної заяви, через два роки, що являється систематичною і постійною практикою всіх попередніх керівників «ДНЗ ТНКК», нараховувати і робити судові подання проти мешканців гуртожитку (справи ОСОБА_13 , ОСОБА_8 кім №30 (судова справа 2023 р.), та погрози для інших жильців.

На відміну від інших ВПО, ні відповідачка, ні її чоловік, ні їхні діти з 2014 року по сьогодні жодного разу не отримували фінансової допомоги на оплату житла або адресної допомоги для ВПО. Вони живуть тільки на кошти заробітної платні відповідачки, пенсії та зарплати чоловіка.

Щодо розрахунків вартості проживання, які надає мешканцям гуртожитку в тому числі і їм, розрахунку з 01.06.2023 і попередні, пункт 3.2.1. - електроплиткою відповідачка з сім`єю не користуються; пункт 3.2.2. - електроводонагрівач вони оплачують самостійно; пункт 3.2.3. - холодильником вони не користуються; пункт 3.2.4. - телевізором вони не користуються, так як він розташований в кімнаті чергових та керівництва «ДНЗ ТНКК»; пральною машинкою ДНЗ ТНКК - не користуються; пункт 6 - з 2014 року по даний час поточний ремонт їхнього блоку за кошти «ДНЗ ТНКК» не відбувався; пункт 7 - повністю незгідна, так як заробітну плату обслуговуючий персонал отримує згідно зі своїми посадовими обов`язками як посадовці державної установи. Також відповідачка не згідна із нарахуванням ПДВ в розрахунках, так як це нараховується на прибуток «ДНЗ ТНКК». Ні один розрахунок не співпадає з умовами договорів, окрім розрахунку від 14.04.2021 на суму 443 гривні 84 копійки. Розрахунок вартості житла продовжує розраховуватись на одне ліжко-місце та не відповідає дійсності.

Згідно наказу «ДНЗ ТНКК» №29 за підписами в.о директора ОСОБА_10 та головного бухгалтера ОСОБА_14 , де передбачається оплата за проживання дітей від 9 до 16 років в розмірі 479 гривень 10 копійок, що не відповідає Законам та Конституції України, бо це неповнолітні діти, які повністю знаходяться на утриманні батьків.

В зв`язку із початком війни суттєво змінився їх статус, змінилась матеріальна допомога, і що отримує від Держави «ДНЗ ТНКК» за розміщення ВПО їм не відомо. Всі питання з нарахування оплати, колишнім директором ОСОБА_10 а також новим ОСОБА_15 за останні майже два роки ніколи із відповідачкою не обговорювались. На її запит про оплату електроенергії, в розрахунках вказана зовсім інша вартість 1,40 гривні, а вона сплачувала по 1,68 гривні за 1 кВт (переплата 0,28 копійок за 1 кВТ), та розрахунках 2,20 гривні, сплачувалась 2,64 гривні за 1 кВт (переплата 0,44 копійки за 1 кВт). При цьому лічильник обігу використаної електроенергії не є сертифікованими, знаходяться у вільному доступі, а саме в коридорі гуртожитку та не знаходяться на обліку в Кременецькому РЕМ, тому оплата за використану електроенергію сплачується нею на рахунок «ДНЗ ТНКК». Лічильник обігу електроенергії закріплений за її кімнатою знаходиться у вільному доступі працівників комбінату, та був замінений без її відома, акт заміни та звірки показників відсутній та їй не надавався, тому вважає що калькуляція заборгованості, яку виставляє комбінат, є невірно нарахованою.

Після грубих і нервових дебатів в коридорах гуртожитку керівництво «ДНЗ ТНКК» почало без узгоджень з ними і рештою переселенців різко збільшувати і безапеляційно встановлювати нову вартість на проживання не за оплату блоку, а за ліжко-місце як практикується в хостелах. Почали нараховувати вартість на проживання неповнолітніх дітей, які не мають фінансового забезпечення, щоб оплачувати вартість проживання та які знаходяться на утриманні батьків.

Приміщення для проживання родини відповідачки як ВПО, з вересня 2014 року жодного разу не було «покращено», тому не зрозуміло чим керується керівництво комбінату, постійно підвищуючи вартість проживання в гуртожитку, підвищуючи платню.

За проживання в гуртожитку відповідачка сплачує щомісяця, щоб не виникало ніяких затримок, але вважає дії «ДНЗ ТНКК» зумисними, що призвели до сьогоднішньої ситуації, яка завдає їй моральної та матеріальної шкоди, моральне пригнічення та стрес. Щодо вимог в позовній заяві щодо сплати судового збору та витрат на правову допомогу також заперечує.

Ухвалами Кременецького районного суду Тернопільської області від 14.02.2024 року поновлено представнику відповідача строк для подачі відзиву на позовну заяву, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

12.02.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідачка не визнає позовні вимоги. Дійсно, 01 січня 2021 року між позивачем та відповідачкою було укладено договір тимчасового проживання терміном до 30 квітня 2021 року. Відповідно до умов даного договору була визначена вартість проживання, а саме 600 гривень на одну особу щомісячно. Пунктом 1.2.4 даного договору також визначено, що: «Комбінат зобов`язується письмово попереджати «Проживаючого» не пізніше як за десять днів до зміни вартості надання послуг і проживання в гуртожитку». На виконання вищезазначеного договору відповідачкою ОСОБА_1 вносилась відповідна плата за проживання у гуртожитку.

Надалі упозовній заявіпозивач зазначає,що неодноразовонадсилали відповідачціпримірники договорівна тимчасовепроживання,однак останняїх непідписувала іне поверталаназад,що невідповідає дійсності.Так,01липня 2021року міжпозивачем тавідповідачкою булоукладено новийдоговір тимчасовогопроживання,відповідно доумов якоговартість проживанняза одногостановила 443гривні 84копійки.Крім цього,між позивачемта відповідачкоюбув укладенийще одиндоговір тимчасовогопроживання вгуртожитку,а самедоговір тимчасовогопроживання вгуртожитку ДНЗ«Тернопільського НКК»від 16жовтня 2021року.Лише цейдоговір надсилавсявідповідачці рекомендованимлистом зописом,що підтверджуєтьсякопією описупоштового відправленнядатованого 06вересня 2021року.Даний договірфактично аналогічнийпопередньому,а самевід 01липня 2021року.Отже,даними договорамивід 01липня 2021року тавід 16жовтня 2021року булавстановлена платаза проживанняу розмірі443гривні 84копійки щомісячноза одного.Крім цього,пунктом 1.2.4даних договорівбуло визначено,що:«Комбінат зобов`язуєтьсяписьмово попереджати«Проживаючого» непізніше якза десятьднів прозміни вартостінадання послугі проживанняв гуртожитку».Також нимибуло встановленоі те,а самепунктом 1.3.5,що «Проживаючийзобов`язується понаднормовеспоживання електроенергії(норма120кВт наодного чол.)оплачувати додатковона підставіпоказників сублічильника».Пунктом 4.2було встановлено,що:«Договір вважаєтьсяподовженим натих самихумовах,якщо за3місяці дозакінчення термінуйого діїжодна ізсторін ненаправить іншійстороні письмовоїзаяви проприпинення діїцього договору». Пунктом 4.3 встановлено, що: «Зміни у договір вносяться за попередньою домовленістю Сторін і оформлюються додатковою угодою». Отже, твердження позивача у позовній заяві про те, що відповідачка ОСОБА_1 не укладала нові договори на тимчасове проживання у гуртожитку не відповідає дійсності. Надалі у позовній заяві позивач посилається на те, що 21 вересня 2022 року ним було надіслано лист-нагадування про закінчення терміну дії Договору тимчасового проживання від 30 квітня 2021 року та вказано про необхідність укладення нового договору до 01 жовтня 2022 року.

В свою чергу незрозумілим є те, чому у вказаному листі позивач посилається ще на договір, який закінчився 30 квітня 2021 року, якщо після нього було укладено ще два нових договори, а саме від 01 липня 2021 року та від 16 жовтня 2021 року. Крім цього, з долученого позивачем до матеріалів позовної заяви копії листа нагадування від 21 вересня 2022 року за № 40-068 (аркуш справи 28) вбачається, що відповідачка з ним ознайомилася 22 вересня 2022 року та просить надати зразки договору для подальшого укладення. Однак нею так і не було отримано примірника договору. В подальшому у позовній заяві позивач посилається на те, що відповідачці 25 січня 2023 року було направлено заяву-претензію за №40-003 з проханням до 31 січня 2023 укласти новий договір тимчасового проживання та відповідно сплатити заборгованість зі сплати комунальних послуг. На підтвердження направлення даної заяви-претензії та примірнику договору долучає копію квитанції поштового відправлення. Отже, по-перше, щодо долученого примірника договору (аркуш справи 30): даний примірник договору містить пусті графи, а саме: не зазначається з ким даний договір укладається; не зазначається, яким «Проживаючим» «Комбінат» надає місце в гуртожитку для тимчасового проживання; не зазначається на який період укладається даний договір; відповідно містяться пусті графи в пункті 4 «Адреси сторін», відтак не можливо встановити чи даний примірник договору стосувався саме сім`ї відповідачки ОСОБА_1 . По-друге, щодо долученої квитанції про направлення і заяви-претензії від 25 січня 2023 року, і примірника договору на тимчасове проживання в гуртожитку, то слід зазначити, що дана квитанція не підтверджує того факту, що саме вищезазначені документи були надіслані відповідачці, так як відсутній опис поштового вкладення, на підставі якого можна було б встановити, що саме відправлялося відповідачці. Варто відмітити і те, що на початку 2022 року відповідачці було запропоновано новий договір тимчасового проживання, який містив умови про те, що вартість проживання в місяць за одну особу становить 479 гривень 10 копійок, який ОСОБА_1 підписала та копію надала позивачу по справі та відповідно почала сплачувати за вартість проживання відповідно по 479 гривень 10 копійок за особу.

Однак даний договір не був підписаний позивачем з невідомих причин, відтак відповідачка вносила оплату згідно не діючого договору між сторонами і фактично станом на сьогодні залишився діючим договір про тимчасове проживання в гуртожитку ДНЗ «Тернопільського НКК» від 16 жовтня 2021 року. Отже, враховуючи вищенаведене, зокрема пункт 4.2 Договору тимчасового проживання в гуртожитку ДНЗ «Тернопільського НКК» від 16 жовтня 2021 року, відповідно до якого: «Договір вважається подовженим на тих самих умовах, якщо за 3 місяці до закінчення терміну його дії жодна із сторін не направить іншій стороні письмової заяви про припинення дії цього договору» та пункт 4.3 цього ж договору: «Зміни у договір вносяться за попередньою домовленістю Сторін і оформлюються додатковою угодою», те, що відповідачці належним чином не було надано новий примірник договору тимчасового проживання, те, що жодних додаткових угод між позивачем та відповідачкою не укладалося, відтак станом на сьогодні є чинний договір тимчасового проживання в гуртожитку ДНЗ «Тернопільського НКК» від 16 жовтня 2021 року, а тому позовна вимога про визнання договору тимчасового проживання укладеним від 19 травня 2021 року по даний час з урахуванням калькуляцій встановлених у гуртожитку відповідно до наказів ДНЗ «Тернопільського НКК» від 30.03.2021 №15, від 21.10.2022 є безпідставною.

Щодо позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за проживання в гуртожитку та понаднормове споживання електроенергії зазначено наступне. В кожному із укладених договорів на тимчасове проживання між позивачем і відповідачем пунктом 1.2.4 було встановлено, що: «Комбінат зобов`язаний письмово попереджати «Проживаючого» не пізніше як за десять днів про зміни вартості надання послуг і проживання в гуртожитку». Також у кожному із укладених договорів визначалася вартість проживання однієї особи в місяць. Крім цього, пунктом 4.3 останнього договору на тимчасове проживання в гуртожитку від 16 жовтня 2021 року передбачено, що: «Зміни у договір вносяться за попередньою домовленістю Сторін і оформлюються додатковою угодою». З наведеного вбачається, що про зміну розміру вартості проживання відповідачка мала бути повідомлена письмово не пізніше як за десять днів до дня зміни вартості такого проживання. Однак всупереч цього позивач не повідомляв відповідачку ОСОБА_1 письмово про зміну вартості проживання за місяць, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи будь якого належного та допустимого доказу протилежного, так само як і відсутні укладення будь-яких додаткових угод, якими були б встановленні зміна вартості проживання чи зміна пункту 1.2.4 договору щодо повідомлення про зміну вартості проживання.

А тому, враховуючи наведене, а також наявність діючого договору на тимчасове проживання в гуртожитку ДНЗ «Тернопільського НКК» від 16 жовтня 2021 року, відсутні підстави для нарахування вартості проживання в гуртожитку за наведеними в розрахунку тарифами, а саме з січня 2022 року по жовтень 2022 року включно, якими змінена вартість проживання із 443 гривень 84 копійок до 479 гривень 10 копійок, з листопада 2022 року по травень 2023 року включно, якими змінена вартість проживання з 479 гривень 10 копійок до 724 гривень 00 копійок, та з червня 2023 року з 724 гривень до 824 гривень за одну особу. Зокрема, вартість проживання повинна розраховуватися із суми, яка наведена у договорі на тимчасове проживання в гуртожитку ДНЗ «Тернопільського НКК» від 16 жовтня 2021 року, а саме 443 гривні 84 копійки.

Щодо стягнення заборгованості по сплаті за понаднормове використання електроенергії, то в доданому позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості незрозуміло, яку саме кількість кіловат (далі кВт) використала відповідачка понаднормово. Також з даного розрахунку не вбачається по якому тарифу повинна була бути здійснена оплата за електроенергію.

Крім цього, до матеріалів справи долучено дані показників лічильника обліку електроенергії лише станом на 01 травня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року та 01 березня 2023 року, відтак не можливо встановити який обсяг електроенергії використовувався відповідачкою понаднормово. Якщо оглянути дані лічильника обліку електроенергії станом на 01 травня 2021 року, то показник лічильника зазначений 50760, а вже станом на 01 січня 2022 року - показник лічильника зазначений - 49079, що свідчить про те, що за період з 01 травня 2021 року по 01 січня 2022 року був замінений лічильник обліку електроенергії, що ще раз підтверджує неможливість встановлення обсягу електроенергії, який відповідачкою використовувався понаднормово. Вище наведене ставить під сумнів наведені у розрахунку за проживання в гуртожитку ДНЗ «Тернопільський НКК» проживаючої ОСОБА_1 за період травень 2021 р.- червень 2023р. суми заборгованості, які підлягають стягненню з відповідачки.

30 квітня 2024 року на адресу суду від представника відповідача адвоката Медвідь І.М. надійшов розрахунок за проживання в гуртожитку за період травень 2021 року по грудень 2023 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов.

Відповідач та її представник заперечували проти задоволення позовних вимог в частині визнання договору укладеним та просили відмовити у задоволенні позову в цій частині. В частині позовних вимог про стягнення заборгованості, визнали позов частково в сумі 11042,88 грн.

Заслухавши поясненнясторін,дослідивши матеріалисправи,суд приходитьдо наступних висновків.

Судом встановлено наступне.

Відповідно до наказу Управління агропромислового комплексу Тернопільської обласної державної адміністрації від 6 вересня 1999 року №59 «Про використання житлового фонду Тернопільського Навчального комбінату обласного управління агропромислового комплексу» заборонено поселення в гуртожиток для постійного проживання громадян, які не є працівниками комбінату. Для проживання в гуртожитку, при роботі його в режимі готелю, у вільний від навчання Період, встановлено вартість проживання.

Згідно з Положенням про гуртожиток Тернопільського навчально-курсового комбінату, затвердженого начальником головного управління агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації 24.02.2006 року, гуртожиток комбінату призначений для мешкання слухачів курсів на період навчання, незважаючи на те, де вони проживали до цього. Вільні місця в гуртожитку можуть використовуватися адміністрацією комбінату для Тимчасового (згідно договору) проживання сімей працівників комбінату або здаватись у найм на умовах готелю за погодженням з профспілковим комітетом комбінату. В пункті 3 Розділу ІІ Положення зазначено, що з іншими громадянами на підставі рішення про надання жилої площі адміністрація комбінату укладає договір, який є єдиною підставою вселення на дану жилу площу.

В період з 01.09.2019 по 31.12.2020 між сторонами було укладено три договори тимчасового проживання в гуртожитку ДНЗ «Тернопільського НКК», згідно до якого комбінат надавав проживаючому ОСОБА_1 та її родині для тимчасового проживання місце в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 .

Наказом ДНЗ «Тернопільський НКК» від 16.10.2020 №29 «Про затвердження калькуляцій проживання в гуртожитку» затверджено з 01.11.2020 вартість проживання за одне ліжко-місце в тимчасово вільних кімнатах гуртожитку за договорами тимчасового проживання: для інших зацікавлених осіб - 600 грн.; для тимчасово переміщених осіб - 600 грн.

01.01.2021 між позивачем та відповідачкою укладено договір тимчасового проживання в гуртожитку ДНЗ «Тернопільського НКК», згідно до якого комбінат надає проживаючому ОСОБА_1 , ОСОБА_16 для тимчасового проживання місце в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 на період з 01.01.2021 по 30.04.2021, яке обладнане водопроводом, центральним опаленням, водовідведенням, електропостачанням (п.1.1). Комбінат зобов`язується письмово попереджати проживаючого не пізніше як за десять днів про зміни вартості надання послуг і проживання в гуртожитку (п.1.2.4). Проживаючий зобов`язується не пізніше 05 числа поточного місяця вносити плату за проживання в розмірі 600,00 грн. на одну особу, а при зміні вартості суму, вказану в письмовому попередженні на рахунок комбінату; понаднормове споживання електроенергії (норма 100 кВт на одного чол..) оплачувати додатково на підставі сублічильника (п.п.1.3.4, 1.3.5).

Наказом ДНЗ «Тернопільський НКК» від 30.03.2021 №15 «Про затвердження калькуляцій проживання в гуртожитку» затверджено з 15.04.2021 вартість проживання за одне ліжко-місце в тимчасово вільних кімнатах гуртожитку за договорами тимчасового проживання: для інших осіб - 671 грн.; для тимчасово переміщених осіб 443,84 грн. Така ж сума для тимчасово переміщених осіб вказана і в розрахунку вартості проживання 1 чол. протягом місяця в гуртожитку ДНЗ «ТНКК» з 15.04.2021 по 15.10.2021.

Листом від 19.05.2021 року №40-078 позивачем було повідомлено відповідачку про закінчення строку дії Договору тимчасового проживання 30.04.2021 року та про те, що для узаконення її проживання з 01.05.2021 року позивач направляє для підписання новий договір. Докази направлення або отримання відповідачкою даного листа позивачем не надано.

01.07.2021 року між сторонами було укладено договір тимчасового проживання в гуртожитку ДНЗ «Тернопільський НКК», згідно до якого комбінат надає проживаючому ОСОБА_1 , ОСОБА_3 для тимчасового проживання місце в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 на період з 01.07.2021 по 15.10.2021 року, яке обладнане водопроводом, водовідведенням, електропостачанням, опалення забезпечується у разі наявності ресурсу для закупівлі газу (п.1.1). Комбінат зобов`язується письмово попереджати проживаючого не пізніше як за десять днів про зміни вартості надання послуг і проживання в гуртожитку (п.1.2.4). Проживаючий зобов`язується не пізніше 05 числа поточного місяця вносити плату за проживання в розмірі 443,84 грн., а при зміні вартості суму, вказану в письмовому попередженні на рахунок комбінату; понаднормове споживання електроенергії (норма 120 кВт на одного чол..) оплачувати додатково на підставі сублічильника (п.п.1.3.4, 1.3.5). Договір вважається продовженим на тих самих умовах, якщо за 3 місяці до закінчення терміну його дії жодна із сторін не направить іншій стороні письмової заяви про припинення дії цього договору. Зміни у договір вносяться за попередньою домовленістю сторін і оформлюються додатковою угодою (п.п. 4.2, 4.3).

03.09.2021року відповідачцібуло адресованолист за№40-124,в якомувказано пронадіслання належнимчином оформленихдвох примірниківдоговору натимчасове проживанняв гуртожиткуНКК,надання двохпримірників протоколуузгодження розбіжностейдо договору.Також повідомлено,що примірникпідписаного протоколурозбіжностей бувповернутий ОСОБА_1 03.07.2021року.Один примірникпідписаного договорута протоколукомбінат просивповернути ДНЗ«ТНКК».Надані судудодатки доцього листа,примірник Договоруне міститьінформації продату укладення,строк договорута данихпро проживаючого,а протоколузгодження розбіжностейдо договоруне узгоджуєтьсяіз проектомдоговору понумерації пунктівдоговору. Докази отримання відповідачкою даного листа надано відповідачкою, а саме- опис вкладення до листа, відправлений 06.09.2021 року (т.1, а.с.128)

Листом від 21.09.2022 року №40-068 позивачем було повідомлено відповідачку про закінчення строку дії Договору тимчасового проживання 30.04.2021 року та про те, що для узаконення її проживання з 01.05.2021 року по даний час необхідно до 01.10.2022 року укласти відповідний договір. На даному листі міститься підпис відповідачки про ознайомлення 22.09.2022 року і прохання надати зразок договору для подальшого укладення.

16.10.2021 року між сторонами було укладено договір тимчасового проживання в гуртожитку ДНЗ «Тернопільський НКК», згідно до якого комбінат надає проживаючому ОСОБА_1 , ОСОБА_3 для тимчасового проживання місце в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 на період з 16.10.2021 по 31.12.2021 року, яке обладнане водопроводом, водовідведенням, електропостачанням, опалення забезпечується у разі наявності ресурсу для закупівлі газу (п.1.1). Комбінат зобов`язується письмово попереджати проживаючого не пізніше як за десять днів про зміни вартості надання послуг і проживання в гуртожитку (п.1.2.4). Проживаючий зобов`язується не пізніше 05 числа поточного місяця вносити плату за проживання в розмірі 443,84 грн., а при зміні вартості суму, вказану в письмовому попередженні на рахунок комбінату; понаднормове споживання електроенергії (норма 120 кВт на одного чол..) оплачувати додатково на підставі сублічильника (п.п.1.3.4, 1.3.5). Договір вважається продовженим на тих самих умовах, якщо за 3 місяці до закінчення терміну його дії жодна із сторін не направить іншій стороні письмової заяви про припинення дії цього договору. Зміни у договір вносяться за попередньою домовленістю сторін і оформлюються додатковою угодою (п.п. 4.2, 4.3).

Згідно до розрахунків вартості проживання 1 чол. протягом місяця в гуртожитку ДНЗ «ТНКК» станом на 01.01.2022 року 479,10 грн., з 01.11.2022 року 724,00 грн., на 01.06.2023 року 560,58 грн., 824,00 грн.

Наказом ДНЗ «Тернопільський НКК» від 21.10.2022 року №29 «Про затвердження калькуляцій проживання в гуртожитку» затверджено з 01.11.2022 року вартість проживання за одне ліжко-місце в тимчасово вільних кімнатах гуртожитку за договорами тимчасового проживання: для інших зацікавлених осіб - 724 грн.; для тимчасово переміщених осіб - 724 грн.; для дітей віком від 9-16 років 479,10 грн.

Згідно до листа від 23.11.2022 року №40-095, позивачем було повідомлено відповідачку про заборгованість за понаднормове використання електроенергії в розмірі 14417,76 грн. Докази отримання даного листа відповідачкою в матеріалах справи відсутні.

25.01.2023 року позивачем було направлено відповідачці заяву-претензію № НОМЕР_2 , в якій вказано, що 01.05.2021 року між сторонами був укладений договір тимчасового проживання в гуртожитку позивача. Також вказано, що термін дії вищевказаного договору завершився 30.04.2021 року і відповідачка відмовляється підписувати новий примірник договору на тих же самих умовах. Повідомлено про заборгованість в розмірі 18745,98 грн. та прохання до 31.01.2023 року підписати договір тимчасового проживання в гуртожитку і до 28.02.2023 року погасити заборгованість. До листа додано примірник договору, який не містить інформації про дату укладення, строк договору та даних про проживаючого. На підтвердження відправлення даного листа позивачем надано квитанцію Укрпошти від 25.01.2023 року, опису вкладення не надано.

В матеріалах справи містяться проекти Договорів тимчасового проживання в гуртожитку ДНЗ «Тернопільський НКК» від 01.05.2021 року та від 01.01.2022 року, підписані відповідачкою та ОСОБА_3 , однак проекти не містять підписів представника позивача. Плата за проживання в даних проектах вказана 448,00 грн. та 479,10 грн. за особу відповідно.

Надані відповідачкою листи-звернення та відповіді на них, з приводу порушення її прав та прав інших мешканців гуртожитку, суд не оцінює, оскільки вони не стосуються предмета доказування у даній справі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 4Цивільного процесуальногокодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Відповідно до статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 1 статті 81Цивільного процесуальногокодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Частиною 1 статті 29Цивільного кодексуУкраїни визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до статті 61 Житлового кодексу України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Згідно статей 127, 128 Житлового кодексу України, жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті ради. Жила площа в гуртожитку надається одиноким громадянам і сім`ям, які мають право проживати у гуртожитках, за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації або органу місцевого самоврядування, у власності чи управлінні яких перебуває гуртожиток.

Відповідно до частини першої статті 626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).

Відповідно до ст.640Цивільного кодексуУкраїни договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно з ч.1 ст.641Цивільного кодексуУкраїни пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ст. 642 Цивільного кодексу України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За приписами ч.1 ст.643 ЦК України якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Відповідно до правових висновків ВСУ у постанові від 15 травня 2017 року (справа №6-1367цс16) та висновку ВС у постанові від 26 червня 2019 року справа (№404/6748/15-ц), правовідносини, які виникають між мешканцем гуртожитку і його власником (володільцем), є договірними і відносяться до правовідносин з договору найму жилого приміщення у поєднанні з договором про надання послуг з обслуговування приміщення та його утримання (комунальних послуг).

У постанові ВП ВС від 05.06.2018 року (справа №338/180/17) вказано наступні висновки «…75. Згідно з частиною другою статті 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону та залежно від встановлених обставин вирішити питання щодо наслідків його часткового чи повного виконання сторонами. У такому разі визнання вказаного договору укладеним не буде належним способом захисту…».

Я вбачається із матеріалів справи, позивач не надав суду підтвердження про отримання відповідачем пропозиції про укладення договору від 19 травня 2021 року та не пред`явив суду докази про її відповідь про прийняття договору.

Як вбачається із змісту постанови Чернівецького апеляційного суду м.Чернівці від 27 квітня 2023 року - договір оренди житлового приміщення не можна вважати укладеним, оскільки його не було підписано особою, вказаною у якості орендаря, а тому навіть при умові сплати грошових коштів з боку відповідача на виконання цього договору, такі могли бути безпідставно набуті відповідно до положень ст.1212 ЦК України.

Подібний за змістом висновок міститься в постанові ВС від 02 листопада 2020 року (справа №752/26329/18).

Окрім того в матеріалах справи наявні інші договори оренди від 01 липня 2021 року та 16 жовтня 2021 року, які підписані позивачем та відповідачем. В яких встановлена плата за проживання в гуртожитку 443,84 грн.

При таких обставинах суд, оцінюючи всі докази, зібрані по справі у їх сукупності, вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Окрім того позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за проживання в гуртожитку та понаднормове споживання електроенергії в сумі 19 482 грн. 14 коп.

Із платіжних доручень за 2020-2021 роки слідує, що відповідач здійснювала плату за гуртожиток за надані послуги, а саме: 11.06.2021 в розмірі 500 грн.; 05.07.2021 - 1290 грн.; 17.08.2021 - 900 грн.; 09.09.2021 - 900 грн.; 20.10.2021 - 900 грн.; 17.11.2021 - 900 грн.; 19.12.2021 - 900 грн.; 24.01.2022 - 900 грн.; 25.02.2022 - 900 грн.; 13.03.2022 - 900 грн.; 04.04.2022 - 900 грн.; 11.05.2022 - 900 грн.; 21.06.2022 - 900 грн.; 30.07.2022 - 900 грн.; 01.08.2022 - 900 грн.; 08.09.2022 - 900 грн.; 03.10.2022 - 900 грн.; 01.11.2022 - 582 грн.; 01.11.2022 958,20 грн.; 04.12.2022 958,20 грн.; 04.12.2022 - 160 грн.; 03.01.2023 958,20 грн.;03.01.2023 - 783 грн.;03.01.2023 - 1973 грн.;09.02.2023 958,20 грн.;09.02.2023 - 2000 грн.;03.03.2023 - 960 грн.;03.03.2023 - 1360 грн.;13.04.2023 - 960 грн.;13.04.2023 - 1050 грн.; 01.05.2023 - 960 грн.; 01.05.2023 - 910 грн.;01.06.2023 - 960 грн.; 01.06.2023 - 120 грн.; 06.07.2023 - 85 грн.;06.07.2023 - 960 грн.;04.08.2023 - 290 грн.;04.08.2023 - 960 грн.; 01.09.2023 - 222 грн.;01.09.2023 - 960 грн.;04.10.2023 - 960 грн.;06.11.2023 - 960 грн.; 07.11.2023 205,92 грн.; 07.11.2023 377,52 грн.; 20.12.2023 - 960 грн.; 28.12.2023 - 1700 грн.;09.01.2024 - 960 грн.; 09.01.2024 - 2100 грн.. Отже всього сплачено ОСОБА_1 за понаднормове використання електроенергії та проживання в гуртожитку за період з травня 2021 року по грудень 2023 року 43961,24 грн.

Вартість проживання в гуртожитку за двох осіб за період з травня 2021 року по грудень 2023 становить 28 405,76 грн. (887,68 грн.*32 місяці).

Сума за понаднормове використання електроенергії за період з травня 2021 року по грудень 2023 року становить 26 598,36 грн.

Отже борг за понаднормове використання електроенергії та проживання в гуртожитку 11 042,88 грн.((26 598,36 грн. +28 405,76 грн.)-43961,24)

З огляду на наведене, оцінюючи всі докази, зібрані по справі у їх сукупності, суд вважає, що позов в частині стягнення з відповідача заборгованість за проживання в гуртожитку та понаднормове споживання електроенергії слід задоволити частково в розмірі 11 042,88 грн.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 2500 грн., суд виходить з наступного.

Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

До позовної заяви додано копію договору про надання правової допомоги №99 від 03 липня 2023 року, ордер надання правничої допомоги.

Суд вважає, що розмір здійснених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 2500 грн. є співмірними з розглядом даної справи.

За умовами ч.2 ст.141ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже на відповідача слід покласти сплачені позивачами при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати, а саме 1521,00 грн. судового збору та витрати на правничу допомогу у сумі 1417,00 грн, пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 29, 626, 629, 631, 640, 641, 642 ЦК України, , ст.ст. 4, 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Державного навчального закладу Тернопільський навчально-курсовий комбінат Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації заборгованість за понаднормове споживання електроенергії в сумі 11 042 (одинадцять тисяч сорок дві) грн. 88 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Державного навчального закладу Тернопільський навчально-курсовий комбінат Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації 1521,29 грн. судового збору та 1417 грн. у відшкодування понесених витрат на правничу допомогу .

В решті вимог в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Позивач: Державний навчальний заклад «Тернопільський навчально-курсовий комбінат» Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації, місцезнаходження: вул. Чернихівського, 8 м. Кременець Тернопільської області, код ЄДРПОУ 00914361.

Відповідачка: ОСОБА_1 , жителька: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 06 червня 2024 року.

Головуючий: