Рішення

від 03.06.2024 по справі 910/17835/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.06.2024Справа № 910/17835/23

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт"доДержавного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс"простягнення 764738,16 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Негеля Ю.М.

Представники сторін:

від позивачаПолончук В.В., Салій М.В.від відповідачаПустовий М.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс" 764738,16 грн, з яких 338800,00 грн основного боргу, 115713,08 грн інфляційних втрат, 22669,64 грн 3% річних, 287555,44 грн пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №25-05/21ДП про надання послуг з охорони об`єктів від 25.05.2021 в частині оплати наданих позивачем послуг за липень, вересень та жовтень 2021 року у строк, визначений цим правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 на підставі ст.174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт" було залишено без руху.

Позивачем у строк, встановлений судом, усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/17835/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 31.01.2024, встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

08.01.2024 від Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс" надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив. Серед іншого, відповідач зазначив про те, що акти надання послуг за спірний період були підписані з боку відповідача неуповноваженою на таке підписання особою, а саме: заступником генерального директора з безпеки - Довгодько А.І., а вже потім затверджені колишнім генеральним директором відповідача-Кольнером Є.Я.

Крім того, відповідач вказав про нарахування позивачем пені всупереч положенням ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

15.01.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він проти тверджень відповідача, викладених у відзиві на позов заперечив.

У підготовчому судовому засіданні 31.01.2024 суд встановив відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 12.02.2024 та оголосив перерву до 15.02.2024.

31.01.2024 від відповідача надійшли заява про залучення письмових доказів у справі №910/17835/23 та заява про залишення позовної заяви без руху.

13.02.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він, зокрема, просив зменшити належні до сплати штрафні санкції.

13.02.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

15.02.2024 від позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

У підготовчому засіданні 15.02.2024 суд відмовив у задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви без руху та оголосив перерву у судовому засіданні до 07.03.2024.

28.02.2024 до суду надійшла зустрічна позовна заява Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт" про стягнення 611920,00 грн.

Також 28.02.2024 від Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс" надійшла заява про поновлення строку на подання зустрічного позову, в якій заявник просить суд визнати причини пропуску строку для подачі такого позову поважними та поновити зазначений строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 у задоволенні заяви Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс" про поновлення строку для подання зустрічного позову відмовлено; зустрічний позов Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс" повернуто заявнику.

07.03.2024 через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення щодо заяви позивача про залучення додаткових письмових доказів.

У підготовчому засіданні 07.03.2024 суд не прийняв до розгляду докази, які додані позивачем до письмових пояснень, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 11.04.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 зупинено провадження у справі №910/17835/23 до повернення матеріалів справи з Північного апеляційного господарського суду.

Судове засідання, призначене на 11.04.2022, не відбулося, оскільки матеріали справи №910/17835/23 були скеровані до суду апеляційної інстанції на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 у зв`язку із надходженням апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 про повернення зустрічної позовної заяви.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2024 апеляційну скаргу Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 у справі №910/17835/23 залишено без змін.

25.04.2024 матеріали справи повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 поновлено провадження у справі № 910/17835/23 та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 22.05.2024.

20.05.2024 від позивача надійшла заява про повернення до стадії підготовчого розгляду з метою реалізації права позивача на збільшення позовних вимог та розгляду заяви про збільшення позовних вимог в підготовчому засіданні.

Також 20.05.2024 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача основний борг у сумі 338800,00 грн, інфляційні втрати в сумі 133148,40 грн, 3% річних у сумі 29422,95 грн та пеню в вигляді подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який сплачується пеня в сумі 306228,79 грн, усього на загальну суму 807600,14 грн та судовий збір у сумі 14499,07 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження, заяву про збільшення розміру позовних вимог залишено без розгляду, відкладено судове засідання з розгляду справи по суті до 03.06.2024.

31.05.2024 від позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 80000,00 грн.

Представники позивача у судовому засіданні 03.06.2024 заявлені позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.06.2024 проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив.

В судовому засіданні 03.06.2024 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт" (виконавець) та Державним підприємством "Науково-технічний комплекс "Імпульс" (замовник) укладено договір №25-05/21ДП про надання послуг з охорони об`єктів (договір), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується з червня 2021 року по травень 2022 року (включно) надати послуги охорони майнового комплексу замовника, а саме: із забезпечення цілісності майнового комплексу, що передається під охорону виконавцю від розкрадань, несанкціонованих сторонніх втручань, забезпечення встановленого пропускного режиму на об`єкті (додаток №1 до даного договору) (ДК 021:2015 - 79710000-4 - Охоронні послуги), а замовник зобов`язується прийняти і оплатити їх фактичну вартість.

Договір укладено через систему електронних державних закупівель «PROZORRO» в процедурі спрощеної закупівлі.

Згідно із п.1.2 договору замовник передає належне йому майно, яке зберігається у будівлях та відведеній території (надалі - об`єкт) під охорону, а виконавець зобов`язується здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення схоронності та цілісності переданого майна замовника, з метою відвернення посягань, припинення несанкціонованого доступу сторонніх осіб до майна об`єкту замовника, збереження його фізичного стану і забезпечення здійснення замовником всіх належних йому повноважень щодо майна.

За умовами п.3.1 договору загальна вартість послуг становить 1555200,00 грн, у тому числі ПДВ.

Відповідно до п.3.3 договору передбачено, що оплата замовником здійснюється щомісяця, за фактично отримані послуги, відповідно до розрахунків, визначених сторонами в розрахунку вартості послуг з охорони (додаток 2 до цього договору) протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання послуг.

Пунктом 3.7 договору визначено, що оплата замовником за фактично отримані послуги здійснюється щомісяця, відповідно до акту та виставленого рахунку за попередній місяць.

Згідно з п.3.8 договору у випадку мотивованої відмови замовника від підписання акту здачі-приймання послуг, замовник надсилає виконавцю лист з переліком виявлених недоліків і термінів їх усунення. У випадку такої відмови замовника, оплата останнім здійснюється після усунення виконавцем недоліків (доробок), на підставі підписаного сторонами нового акту здачі - приймання.

Згідно з п.п.5.1.1, 5.2.8 договору виконавець зобов`язаний забезпечувати надання послуг, пропускний та внутрішньо об`єктовий режим, споруд та обладнання, які розміщуються на внутрішній контрольованій території в межах об`єкта охорони, а замовник зобов`язується здійснювати у встановлені умовами цього договору строки і за узгодженою сторонами ціною оплату виконавцю за фактично надані ним послуги.

Відповідно до п.7.1 договору перевірка повноти та якості надання послуг проводиться під час приймання-передачі цих послуг уповноваженими представниками сторін: з боку виконавця - особою, відповідальною за якість надання послуг з охорони, з боку замовника - особою, якій надані на це повноваження. Представник замовника зобов`язаний під час прийняття послуг впевнитися у відсутності недоліків по їх виконанню.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що факт надання послуг засвідчується оформленням акту здачі-приймання послуг, який підлягає підпису обома сторонами.

Згідно п.8.2 договору у разі затримки платежів за цим договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день затримки.

Пунктом 11.1 договору узгоджено, що договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє по 31.05.2022 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань за договором. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, що лишились невиконаними, а в частині взаєморозрахунків до повного розрахунку між сторонами.

Додатком 1 до договору визначено дислокацію об`єктів охорони Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс", які розташовані за адресами: м.Київ, вул.Горлівська, 226/228 та вул.Горлівська, 209, а також передбачено кількість постів охорони, днів та годин здійснення охоронних заходів; додатком 2 до договору сторонами узгоджено розрахунок вартості послуг з охорони; додатком 4 до договору між сторонами погоджено протокол узгодження вартості послуг.

В якості доказів надання послуг за договором позивачем долучено до матеріалів справи наступні акти надання послуг:

№536 від 30.06.2021 на суму 129600,00 грн з ПДВ;

№560 від 31.07.2021 на суму 129600,00 грн з ПДВ;

№660 від 31.08.2021 на суму 129600,00 грн з ПДВ;

№761 від 30.09.2021 на суму 129600,00 грн з ПДВ;

№848 від 31.10.2021 на суму 129600,00 грн з ПДВ;

№937 від 30.11.2021 на суму 129600,00 грн з ПДВ;

№1016 від 31.12.2021 на суму 129600,00 грн з ПДВ;

№19 від 31.01.2022 на суму 129600,00 грн з ПДВ;

№108 від 28.02.2022 на суму 129600,00 грн з ПДВ;

№432 від 31.03.2022 на суму 129600,00 грн з ПДВ;

№159 від 30.04.2022 на суму 129600,00 грн з ПДВ;

№170 від 31.05.2022 на суму 129600,00 грн з ПДВ.

При цьому акти надання послуг №19 від 31.01.2022 на суму 129600,00 грн з ПДВ, №108 від 28.02.2022 на суму 129600,00 грн з ПДВ, №432 від 31.03.2022 на суму 129600,00 грн з ПДВ, №159 від 30.04.2022 на суму 129600,00 грн з ПДВ з боку відповідача не підписані.

Всі інші акти надання послуг з боку відповідача скріплені печаткою та підписані без зауважень та заперечень.

Як стверджує позивач, у період з 01 червня 2021 року по 31 травня 2022 року ним були надані відповідачу послуги з охорони за договором на загальну суму 1550200,00 грн з ПДВ, проте відповідач свої зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг виконав несвоєчасно та не у повному обсязі, сплативши за вказаний період лише 1216400,00 грн, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість з оплати послуг за договором:

- за липень 2021 року в сумі 79600,00 грн;

- за вересень 2021 року в сумі 129600,00 грн;

- за жовтень 2021 року в сумі 129600,00 грн, яка в цілому склала 338800,00 грн з ПДВ.

Невиконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати наданих позивачем послуг і зумовило звернення позивача із даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що позивачем у період з 01 червня 2021 року по 31 травня 2022 року були надані, а відповідачем прийняті послуги на загальну суму 1550200,00 грн з ПДВ, які були оплачені відповідачем частково, на суму 1216400,00 грн наступним чином: 28.03.2022 - 129600,00 грн за лютий 2022 року; 23.12.2021 - 129600,00 грн за серпень 2022 року; 21.07.2022 - 129600,00 грн за травень 2022 року; 11.04.2022 - 129600,00 грн за березень 2022 року; 05.07.2021 - 129600,00 грн за червень 2021 року; 04.10.2021 - 50000,00 грн за липень 2022 року; 03.08.2022 - 129600,00 грн за квітень 2022 року; 01.04.2022 - 388800,00 грн за листопад-грудень 2021 року та січень 2022 року. У зв`язку з цим у відповідача виникла заборгованість з оплати послуг за договором, а саме: за липень 2021 року в сумі 79600,00 грн; за вересень 2021 року в сумі 129600,00 грн; за жовтень 2021 року в сумі 129600,00 грн, яка в цілому становить 338800,00 грн з ПДВ.

Як встановлено судом, всі акти надання послуг за спірні місяці підписані уповноваженими представниками сторін, в т.ч. і відповідача, затверджені генеральним директором останнього, а тому приймаються судом як належний та допустимий доказ надання позивачем відповідних послуг.

Крім того, позивачем надано копії зареєстрованих податкових накладних за спірний період.

Відтак, в силу положень п.3.3 договору надані позивачем послуги підлягали оплаті в повному обсязі наступним чином:

- за актом надання послуг №560 від 31 липня 2021 року по 13 серпня 2021 року;

- за актом надання послуг №761 від 30 вересня 2021 року по 18 жовтня 2021 року;

- за актом надання послуг №848 від 31 жовтня 2021 року по 12 листопада 2021 року.

Отже, строк виконання відповідачем обов`язку з оплати платежів за договором у вказаний період є таким, що настав.

Проте відповідач своїх зобов`язань не виконав.

Позивач направив відповідачу претензію за вих.№92 від 11.05.2023 та лист №147 від 10.07.2023 щодо погашення заборгованості за надані послуги охорони за договором.

Листом від 25.08.2023 №291 у відповідь відповідач повідомив, що на момент надходження до нього претензії позивача у нього відсутні оригінали та копії договору, який міг бути укладений між сторонами, а позивач дані документи не долучив до претензії.

Як стверджує позивач у позовній заяві, ним було направлено відповідачу лист з долученими до нього документами стосовно правовідносин сторін, що виникли з укладеного між ними договору, однак відповіді на вказаний лист позивач не отримав.

Отже, оскільки в порушення умов укладеного між сторонами договору відповідач не сплатив у спірний період плату за надані позивачем послуги, у нього виникла заборгованість у розмірі 338800,00 грн з ПДВ.

Відповідачем доказів оплати вказаних платежів суду не надано.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором на суму 338800,00 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За прострочення виконання зобов`язання з оплати послуг за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних на суму 22669,64 грн за загальний період прострочки з 01.07.2021 по 20.11.2023 та 115713,08 грн інфляційних втрат за період прострочення з 01.07.2021 по 30.09.2023.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст.625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання по оплаті наданих позивачем послуг, то вимоги останнього про стягнення з 3% річних та інфляційних втрат є законними та обґрунтованими.

Суд, перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, які долучені позивачем до позовної заяви, з урахуванням положень п.3.3 договору, дійшов висновку, що вони є невірними.

За розрахунком суду, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних на суму 21412,44 грн за загальний період прострочення з 14.08.2021 по 20.11.2023.

Також, за висновками суду, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати на суму 111257,00 грн за загальний період прострочення з 14.08.2021 по 30.09.2023.

З урахуванням наведеного, зазначені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Із положень ст.ст.230, 233 Господарського кодексу України та ст.ст.549, 551 Цивільного кодексу України вбачається, що ними передбачено право суду на зменшення штрафних санкцій (штрафу, пені), в той час як стягнення 3% річних та інфляційних втрат не є штрафними санкціями, зокрема неустойкою, а є особливою мірою відповідальності боржника за простроченяня грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Відтак, у суду відсутні правові підстави для зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат.

За прострочення виконання зобов`язання по оплаті наданих послуг, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню на суму 287555,44 грн за загальний період прострочення з 01.07.2021 по 20.11.2023.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст.230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.8.2 договору у разі затримки платежів за цим договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день затримки.

Як встановлено судом, відповідачем у встановлений строк свого обов`язку зі сплати за надані позивачем послуги не виконано, чим допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання, і він вважається таким, що прострочив, а тому позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховано пеню.

В той же час відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд зазначає, що даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховуються штрафні санкції і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Тобто з наведеного полягає, що пеня розраховується від заборгованості за кожним періодом (кожним актом) окремо з урахуванням умов договору щодо здійснення оплати послуг.

За висновками суду, долучений позивачем до позовної заяви розрахунок пені є таким, що здійснений без урахування наведених вище норм чинного законодавства України та умов п.3.3 договору, а отже є невірним.

За розрахунком суду, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 31335,07 грн за загальний період з 14.08.2021 по 13.05.2022 по кожному акту окремо.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд зазначає наступне.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено право суду зменшити розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. Водночас, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Також, право суду зменшити розмір неустойки визначено ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Проаналізувавши зазначені приписи, слід дійти висновку, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи тощо.

Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.

Таким чином, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (штрафу, пені).

Суд, надаючи оцінку відсутності належних доводів відповідача про зменшення розміру неустойки в сукупності з визначеними положеннями чинного законодавства України, дійшов висновку про те, що присуджені судом до стягнення штрафні санкції не становлять надмірний тягар для відповідача, зазначені штрафні санкції не є неспівмірними із сумою заборгованості відповідача, що існувала у період за який нараховано неустойку, а отже суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені внаслідок не доведення ним належним чином наявності сукупності обставин, пов`язаних з перебігом спірних правовідносин, що вказують на існування виняткових обставин для її зменшення.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт" до Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс" підлягають частковому задоволенню.

З огляду на наведене всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.74, 129, 238- 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Імпульс" (02121, місто Київ, вулиця Горлівська, будинок 226/228, ідентифікаційний код 14307765) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Еліт" (01024, місто Київ, вулиця Шовковична, будинок 34В, ідентифікаційний код 41252635) 338800 (триста тридцять вісім тисяч вісімсот) грн 00 коп. основного боргу, 111257 (сто одинадцять тисяч двісті п`ятдесят сім) грн 00 коп. інфляційних втрат, 21412 (двадцять одна тисяча чотириста дванадцять) грн 44 коп. 3% річних, пеню на суму 31335 (тридцять одна тисяча триста тридцять п`ять) грн 07 коп. та судовий збір у розмірі 7542 (сім тисяч п`ятсот сорок дві) грн 07 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.06.2024

Суддя Ю.М.Смирнова