Рішення

від 03.06.2024 по справі 918/237/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" червня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/237/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс"

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Керамік-20"

про стягнення в сумі 17 679 грн. 38 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Дударенко Анна Михайлівна (поза межами приміщення суду);

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів.

01 березня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Керамік-20" (далі - відповідач) про стягнення в сумі 17 679 грн. 38 коп.

Даний позов обґрунтовує тим, що 26 грудня 2023 року позивачем перераховано відповідачу 17 679 грн. 38 коп. в рахунок оплати за утримання будинку та при будинкової території за квартиру що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , по особовому рахунку № 79.

Однак, на переконання позивача сплачені кошти відповідачу є безпідставно отримані, оскільки останні є оплатою за утримання будинку та при будинкової території за квартиру, у період коли позивач не був власником останньої.

Зважаючи на вказані обставини позивач, просить суд стягнути з відповідача на його користь 17 679 грн. 38 коп. помилково перерахованих коштів (безпідставно отриманих..

В судовому засіданні 03 червня 2024 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) та просив суд задоволити позов у повному обсязі.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову, або будь-які інші письмові заперечення по суті спору.

Суд зазначає, що до матеріалів справи (до позовної заяви) залучені належні докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачам копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу місця проживання відповідача, яка також є офіційною адресою його місця проживання згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття судом провадження у справі - відповідна ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси

Відповідно до наявних у матеріалах справи поштових повідомлень, вбачається, що Рівненський державний центр науково-технічної і економічної інформації ухвалу суду про порушення провадження у справі та інші процесуальні рішення суду не отримав, про що свідчить відмітка "адресат відсутній за вказаною адресою".

З огляду на викладене, Рівненський державний центр науково-технічної і економічної інформації вважається повідомленим про розгляд справи № 918/237/23 належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач проявив протиправну процесуальну бездіяльність.

З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними у справі матеріалами.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даного спору, останній не скористалися свої процесуальним правом на подачу відзиву або будь-яких інших пояснень, тому вважає можливим здійснювати розгляд справи по суті.

В судове засідання 03 червня 2024 року відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника.

Заяви та клопотання у справі.

17 травня 2024 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

Судом встановлено, що вказана заява відповідає вимогам ст. 170 ГПК України.

Відповідно до частини 1, 2, 5, 6 ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі. Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Суд зазначає, що заява подана в передбачений ГПК України строк, тому, суд приймає подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04 березня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/237/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Керамік-20" про стягнення в сумі 17 679 грн. 38 коп., визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 01 квітня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01 квітня 2024 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 29 квітня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29 квітня 2024 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 20 травня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20 травня 2024 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 03 червня 2024 року.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" 13 вересня 2023 року набуло право власності на нерухоме майно квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору про задоволення вимог іпотекодержителя від 13 вересня 2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фоміною О.А. № 3767.

26 грудня 2023 року позивачем продано нерухоме майно, квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується Договором купівлі-продажу квартири від 26 грудня 2023 року посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Фесюк Т.В.

До укладення договору купівлі-продажу вказаної вище квартири, відповідач повідомив позивача, що останній повинен сплатити борг по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

Надалі відповідач надав рахунок на сплату внеску та інших платежів за листопад 2023 року від 11 грудня 2023 року, в якому зазначено, що по о/р 79 нарахована квартплата 181 грн. 67 коп. та платіжний баланс станом на 01 грудня 2023 року складає 17 697 грн. 38 коп.

26 грудня 2023 року позивачем перераховано відповідачу 17 679 грн. 38 коп. в рахунок оплати за утримання будинку та при будинкової території за квартиру що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , по особовому рахунку № 79.

28 грудня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" направило заяву до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Керамік-20" про повернення безпідставно отриманих коштів, де зазначило зазначило, що позивач був власником квартири з 13 вересня по 26 грудня 2023 року, тому, відповідачу слід здійснити перерахунок за цей період та повернути позивачу надлишково сплачені кошти.

Відповіді з обрахунком вартості послуг за період з 13 вересня по 26 грудня 2023 року з поверненням надлишково сплачених коштів не надійшло.

Таким чином позивач вважає, що після набуття позивачем у власність зазначеної квартири, була наявна непогашена заборгованість минулих власників за послуги за утримання будинку та при будинкової території Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Керамік-20".

Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення, джерела права й акти їх застосування та висновок суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги в даній справі задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово- комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Згідно із ст. 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.

Частиною другою статті 382 ЦК України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку,механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно із преамбулою Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Стаття 7 Закону Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" присвячена обов`язкам співвласників багатоквартирного будинку.

Положеннями ч. 2 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" встановлено, що кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Крім того, частина третя цієї ж статті передбачає, що у разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх обов`язків попереднього власника як співвласника.

Тлумачення наведеної норми права у системному зв`язку з вищезазначеними нормами надає можливість дійти висновку про те, що у цьому випадку йдеться про перехід від попереднього власника до нового власника обов`язків саме як співвласника багатоквартирного будинку, передбачені законом, а не боргів попереднього власника з оплати за житлово-комунальні послуги.

Тобто з моменту переходу права власності на квартиру попередній власник втрачає права і обов`язки співвласника багатоквартирного будинку, а новий власник набуває прав і обов`язків співвласника такого будинку. Адже згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир і нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

Таким чином, новий власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника, якщо він не брав на себе обов`язку з їх сплати.

Договори про надання послуг не обтяжують майна, тому за відсутності відповідної умови в договорі щодо відчуження нерухомого майна до нового власника обов`язок не переходить, оскільки належною зобов`язаною особою є попередній власник.

Отже, діючим законодавством не передбачено обов`язку набувача квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово- комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі (постанова Верховного Суду у справі № 686/6276/19 від 01 вересня 2020 року).

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від від 13 вересня 2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фоміною О.А. № 3767 не містить застережень про переведення боргу попереднього власника й не містить згоди кредитора на таку заміну, що узгоджується з положеннями статті 520 ЦК України (заміна боржника у зобов`язанні).

Суд зазначає, що позивач не вчинив правочинів щодо прийняття боргу з оплати послуг за комунальні послуги попередніх власників вказаної квартири. На нього не може бути покладено обов`язок зі сплати заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території , надані відповідачем попереднім власникам, що нараховані до 13вересня 2023 року, тобто до укладення ними договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином кошти, отримані відповідачем від позивача за спожиті до 13 вересня 2023 року послуги, є безпідставно набутим майном.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна та не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок Іншої (потерпілого); 2) завдання шкоди у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для зазначеної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК У країни звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків належать, зокрема, договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 ЦК України.

Застосування положень статті 1212 ЦК України передбачає встановлення наявності у позивача права власності на безпідставно набуте відповідачем майно.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Для кондикційних зобов`язань характерним є, зокрема, приріст майна в набувача без достатніх правових підстав, а предметом доказування у цьому випадку є сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Правова позиція подібного змісту викладена в постанові ВП ВС від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17.Положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Тому у випадку порушення юридичною особою законодавства при нарахуванні та стягненні плати за постачання централізованого опалення споживач має право оскаржити в судовому порядку такі його дії та вимагати здійснення відповідного перерахунку та повернення коштів.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Положеннями ч. 2 ст. 14 ЦК України передбачено, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорюв.

Суд зазначає, що неодноразово витребував у Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Керамік-20" розрахунок вартості послуг за утримання будинку та прибудинкової території за квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з 13 вересня по 26 грудня 2023 року.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Керамік-20" проігнорувало вимоги ухвал суду та не надало розрахунок вартості послуг за утримання будинку та прибудинкової території за квартиру.

Позивач розраховуючи суму вартості послуг за утримання будинку та прибудинкової території за квартиру з 13 вересня по 26 грудня 2023 року на підставі наявного розрахункового рахунку за листопад 2023 року, в якому зазначена вартість послуг за один місяць 181 грн. 67 коп. Враховуючи, що з 13 червня 2023 року по 26 грудня 2023 року строк складає 3,5 місяців за утримання будинку та прибудинкової території за квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , по особовому рахунку № 79 вартість послуг складає: 181 грн. 67 коп. *3,5 місяця = 635 грн. 85 коп.

З урахуванням фактичних обставин справи, позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Керамік-20" про зобов`язання відповідача здійснити розрахунок за спожиті послуги а період з 13 вересня 2023 року по 26 грудня 2023 року та повернення надлишково сплачених коштів (заборгованості попередніх власників зазначеної квартири за період до 13 вересня 2023 року) у розмірі 17 043 грн. 54 коп., є обґрунтованими та такими, що відповідають критеріям ефективного судового захисту.

У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76-78 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд, за результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача.

Судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем у якості судових витрат заявлено сплату судового збору в розмірі 3 028 грн. 00 коп.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач зменшив розмір позовних вимог.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, суд роз`яснює позивачу, що сума судового збору в сумі 108 грн. 90 коп., може бути повернута останньому за умови подачі до суду відповідного клопотання.

У зв`язку із задоволенням позову, та враховуючи, що в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатись до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 2 919 грн. 10 коп. покладає на відповідача.

Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Керамік-20" (33005, м. Рівне, вул. Павлюченка, 20, код. 40471027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 28, оф. 401, код. 42305986) 17 043 (сімнадцять тисяч сорок три) грн. 54 коп. безпідставно отриманих грошових коштів та 2 919 (дві тисячі дев`ятсот дев`ятнадцять) грн. 10 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05 червня 2024 року.

Суддя Войтюк В.Р.