Ухвала

від 05.06.2024 по справі 922/656/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

05 червня 2024 року м. ХарківСправа № 922/656/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; код ЄДРПОУ: 23494714) до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Пробташ" (61103, м. Харків, вул. Дерев`янка, 1; код ЄДРПОУ: 34829467), 2) Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ), 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГА-Україна" (69120, м. Запоріжжя, вул. Авраменка, 14, кв. 146; код ЄДРПОУ: 40066329), 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ЮВК" (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 47; код ЄДРПОУ: 38891759) про стягнення заборгованості за участю представників:

позивача не з`явився;

відповідача 1 не з`явився;

відповідача 2 не з`явився;

відповідача 3 не з`явився;

відповідача 4 не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

01.03.2024 Акціонерне товариство "Сенс Банк" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пробташ", Фізичної особи ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГА-Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ЮВК", в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пробташ", Фізичної особи ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГА-Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ЮВК" заборгованість у загальному розмірі 2 647 914,62 грн., з яких: заборгованості за кредитом у розмірі 1 985 008,72 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 662 905,90 грн., а також стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору у розмірі 39718,72 грн.

УхвалоюГосподарського суду Харківської області від 05.03.2024 прийнято позовну заяву (вх.№656/24 від 01.03.2024) Акціонерного товариства "Сенс Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пробташ", Фізичної особи ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГА-Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "ЮВК" про стягнення заборгованості до розгляду та відкрито провадження у справі №922/656/24. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на03 квітня 2024 року.

Також ухвалою про відкриття провадження у справі від 05.03.2024 зобов`язано Акціонерне товариство "Сенс Банк" надати до суду належним чином засвідчену копію договору на комплексне банківське обслуговування №34829467 від 07.12.2020.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.04.2024 відкладено підготовче засідання у справі на 24.04.2024.

16.04.2024 через канцелярію суду від представника Фізичної особи ОСОБА_1 надійшов відзив (вх.№10055 від 16.04.2024).

17.04.2024 через канцелярію суду від Фізичної особи ОСОБА_1 надійшла заява (вх.№10247 від 17.04.2024) про витребування доказів у справі, а саме: оригіналу договору поруки №MBOVO2021139/1 від 24.12.2021 для всебічного та повного з`ясування обставин справи.

24.04.2024 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання (вх.№10820 від 24.04.2024).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.04.2024 клопотання відповідача Фізичної особи ОСОБА_1 (вх.№10247 від 17.04.2024) про витребування доказів задоволено. Витребувано у Акціонерного товариства "Сенс Банк" оригінал договору поруки №MBOVO2021139/1 від 24.12.2021 для огляду в судовому засіданні.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.04.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 15.05.2024.

30.04.2024 через канцелярію суду від представника відповідача 2 надійшла заява (вх.№11421 від 30.04.2024) про долучення доказів до матеріалів справи.

15.05.2024 через кабінет Електронного Суду від представника позивача надійшло клопотання (вх.№12669 від 15.05.2024) про відкладення судового засідання на іншу дату.

Однак, 15.05.2024 в час призначеного по даній справі судового засідання по території України та, зокрема, в Харківській області оголошено сигнал повітряної тривоги.

Згідно наказу голови Господарського суду Харківської області від 01.03.2023 №12 та Правил реагування на сигнал «Повітряна тривога» у Господарському суді Харківської області, у разі надходження сигналу «Повітряна тривога» працівники апарату мають невідкладно припинити виконання своїх посадових обов`язків та вживають заходи з переходу до укриття чи захисної споруди.

Враховуючи вищевикладене, призначене на 15.05.2024, судове засідання по даній справі було знято з розгляду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.05.2024 повідомлено сторін про те, що підготовче засідання у справі відбудеться 05.06.2024.

В підготовче засідання 05.06.2024 представники сторін не з`явились, про причини неявки не повідомили. Про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.1 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Слід зазначити, що суд повинен дотримуватися принципу змагальності та рівності учасників судового процесу перед законом і судом, що передбачені статями 7, 13 ГПК України, а отже повинен вживати всіх заходів щодо забезпечення учасникам судового процесу рівних процесуальних прав, не позбавляючи їх можливості взяти участь у судовому засіданні.

Згідно вимог статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є:

1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;

2) з`ясування заперечень проти позовних вимог;

3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;

4) вирішення відводів;

5) визначення порядку розгляду справи;

6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до частини 1 статті 195 ГПК України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Провадження у цій справі було відкрито 05.03.2024. Протокольною ухвалою від 24.04.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання у справі неодноразово відкладалось, в тому числі за заявою позивача, неявка представника якого у підготовче засідання була визнана поважною, тоді як відповідно до п.2 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки зумовлює можливість розгляду справи судом за відсутності такого учасника справи.

Таким чином, з урахуванням частини третьої статті 177 ГПК України строк підготовчого провадження сплив.

Однак позивачем станом на 05.06.2024 витребуваних ухвалами Господарського суду Харківської області від 05.03.2024 та 24.04.2024 доказів суду не надано.

За змістом системного аналізу приписів статей 86, 236, 277 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов`язок всебічно та повно з`ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Так, відповідно до частин 1-2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України нез`ясування обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими є підставами для скасування або зміни судового рішення.

Таким чином суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов`язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, при цьому суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.

Враховуючи вище викладене, приймаючи до уваги, що ухвалами Господарського суду Харківської області від 05.03.2024 та 24.04.2024 було витребувано у позивача докази, що є необхідними для дослідження обставин, на які посилаються сторони у даній справі в обґрунтування своїх вимог та заперечень, зважаючи на невиконання вимог вказаних ухвал позивачем, враховуючи те, що ненадання витребуваних документів не дозволяє суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення спору, що в свою чергу вказує на неможливість виконання завдань господарського судочинства та дотримання розумних строків розгляду справи, задля всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, суд вважає за необхідне витребувати відповідні докази у позивача повторно.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.ч.7,8,9 ст.81 ГПК України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду; особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Статтею 131 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Заходами процесуального примусу згідно з частиною 1 статті 132 Господарського процесуального кодексу України, є:

1) попередження;

2) видалення із залу судового засідання;

3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;

4) штраф.

Пунктом 3 частини 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або у разі неподання таких доказів без поважних причин суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 3 частини 2 статті 183 ГПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Відповідно до 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Разом з цим суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №909/595/21).

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Разом з цим, у статті 6 Конвенції закріплений принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За приписами статті 8 Конституції України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).

Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Критерій розумності строку розгляду справи визначений у листі Верховного Суду України від 25 січня 2006 року №1-5/45 "Щодо перевищення розумних строків розгляду справ", в якому зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що [..] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02 травня 2013 року, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15 березня 2012 року).

Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі Ашингдейн проти Великої Британії).

З огляду на зазначене, з метою всебічного, повного, об`єктивного розгляду справи, задля виконання завдань підготовчого провадження, а також повторного витребування у позивача документів, суд вважає за необхідне вийти за межі строку підготовчого провадження, встановленого частини 3 статті 177 ГПК України, та відкласти підготовче засідання у цій справі.

Також суд зазначає, що у відповідності до вимог п.4 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Керуючись ст.ст.42, 74, 183, 234Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Підготовче засідання відкласти на"03" липня 2024 р. об 10:30.

2. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Харківської області за адресою: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, 8-й під`їзд, 1-й поверх, зал №111.

3. Відповідно достатті 81 Господарського процесуального кодексу УкраїниПОВТОРНО витребувати уАкціонерного товариства "Сенс Банк" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; код ЄДРПОУ: 23494714):

- належним чином засвідчену копію договору на комплексне банківське обслуговування №34829467 від 07.12.2020;

- оригінал договору поруки №MBOVO2021139/1 від 24.12.2021 для огляду в судовому засіданні.

Витребувані докази позивач зобов`язаний надати суду протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

4. Звернути увагу позивача на те, у випадку неможливості подати доказ, який витребовує суд, або неможливості подати такий доказ у встановлені строки, учасники справи зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

5.Попередити позивача, що відповідно достатті 135 Господарського процесуального кодексу України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафуу сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, у випадках невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.

6. Попередити позивача, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

7. Звернути увагу позивача на те, що копії письмових доказів які подаються повинні бути оформлені у відповідності до вимог частини 4статті 91 Господарського процесуального кодексу Українита Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу підписано 05.06.2024.

СуддяТ.О. Пономаренко