Ухвала

від 31.05.2024 по справі 756/3754/18

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 756/3754/18

Провадження 4-с-1/24

ухвала

Іменем України

31 травня 2024 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Висоцької Г.В.

при секретарі Куник О.В., за участю представника стягувачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 , представника приватного виконавця Ніколаєва С. В. Шморгуна Р.М., розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за скаргою ОСОБА_3 , в інтересах якої дії законний представник ОСОБА_4 , на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва Сергія Вікторовича, заінтересовані особи ТОВ «Експертна служба України», Служба в справах дітей та сім`ї Української міської ради Обухівського району Київської області РДА, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ

У грудні 2019 року ОСОБА_6 звернувся зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва Сергія Вікторовича, заінтересовані особи ТОВ «Експертна служба України», Служба у справах дітей Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 .

Скарга мотивована тим, щона виконанні приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва С. В. перебуває виконавче провадження № 59716309 з примусового виконання виконавчого листа № 756/3754/18, виданого 10 червня 2019 року Обухівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 основного боргу за договором позики в розмірі 1 538 010,48 грн, процентів за договором позики в розмірі 410 136,13 грн, та понесені судові витрати в розмірі 8 810,00 грн, а всього стягнути 1 956 956,61 грн. Відповідно до Постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 01 жовтня 2019 року описано та накладено арешт на житловий будинок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 434120732231, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також на земельну ділянку кадастровий номер: 32231510000:01:003:0013, площею 0,1909 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Постанова державного виконавця містить грубу неточність: житловий будинок, який згідно Технічного паспорту є дерев`яним, насправді обкладений цеглою,у постанові описаний як дерев`яний. Згідно з висновком про вартість описаного та арештованого майна, яке належить скаржнику на праві приватної власності, вартість домоволодіння становить 679 320,00 грн, а вартість земельної ділянки становить 1 314 614,00 грн. Заявник вважає, що така оцінка є необ`єктивною, незаконною та підлягає скасуванню. Крім того, виконавцем порушені вимоги пункту 3 розділу другого Порядку реалізації арештованого майна, оскільки не отримано попереднього дозволу органу опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна, в якому проживає малолітня дитина.

Враховуючи вищевикладене, просив: - визнати незаконними дії приватного виконавця Ніколаєва С. В. щодо прийняття висновку про вартість майна, виконаного оцінювачем ТОВ «Експертна служба України» ОСОБА_7 , та реалізації нерухомого майна за допомогою СЕТАМ, що вчинені у межах виконавчого провадження № 59716309 щодо примусового виконання виконавчого листа № 756/3754/18, виданого 10 червня 2019 року Обухівським районним судом Київської області; - скасувати як необґрунтований та незаконний висновок про вартість майна, виконаний оцінювачем ТОВ «Експертна служба України» ОСОБА_7 на замовлення приватного виконавця Ніколаєва С. В. у межах виконавчого провадження № 59716309 щодо примусового виконання виконавчого листа; - визнати незаконним, зупинити та скасувати процес реалізації арештованого майна: житлового будинку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 434120732231, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки кадастровий номер: 32231510000:01:003:0013, площею 0,1909 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 02 березня 2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року, відмовлено у задоволенні скарги.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2021 року ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 02 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2020 року скасовано, справу № 756/3754/18 передано до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 27.01.2022 прийнято до провадження вказану скаргу, призначено судове засідання, витребувано у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва Сергія Вікторовича належним чином завірену копію виконавчого провадження № 59716309.

03.06.2022 року надійшли письмові пояснення представника приватного виконавця ОСОБА_8 ОСОБА_9 , в яких останній просив відмовити у вимогах скарги у зв`язку із тим, що боржник не повідомив та не надав приватному виконавцю для приєднання до матеріалів виконавчого провадження оригінал довідки, яка б підтверджувала, що в будинку дійсно зареєстрована його донька, а виконавець в законний спосіб отримав довідку про відсутність зареєстрованих неповнолітніх дітей в будинку, тому дії приватного виконавця повністю законні і відповідають вимогам Закону України «При виконавче провадження» та пункту 3 Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29 вересня 2016 року. Єдине, що на даний час наявне у приватного виконавця, це незасвідчені копії довідок про реєстрацію місця проживання особи (без дати та номеру) та про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 1178 від 26 листопада 2019 року, які надійшли від суду разом з копією скарги вже під час реалізації майна. У зв`язку з вищевикладеним, у приватного виконавця були відсутні підстави звертатися до органів опіки та піклування з проханням надати дозвіл на реалізацію арештованого майна, оскільки боржник не надав приватному виконавцю жодних доказів реєстрації дитини в будинку.

03.06.2022 року на адресу суду надійшли належним сином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 59716309.

16.09.2022року ухвалоюсуду провадженняу цивільнійсправі №756/3754/18(провадження№4-с-12/22) за скаргою ОСОБА_6 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва Сергія Вікторовича, заінтересовані особи ТОВ «Експертна служба України», служба в справах дітей Обухівської РДА, ОСОБА_1 , зупинено у зв`язку із смертю скаржника ОСОБА_6 до залучення у справі правонаступника.

22.02.2024 року ухвалою судді відновлено провадження у справі, призначено судове засідання.

25.03.2024 року ухвалою суду замінено скаржника ОСОБА_6 у справі за скаргою ОСОБА_6 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Школаєва Сергія Вікторовича, заінтересовані особи ТОВ «Експертна служба України», служба в справах дітей Обухівської РДА, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , на його правонаступника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , законним представником якої є мати ОСОБА_4 .

30.04.2024 року ухвалою суду замінено неналежного учасника Службу у справах дітей та сім`ї Обухівської районної військової адміністрації Київської області, на належного - Службу у справах дітей та сім`ї Української міської ради Обухівського району Київської області.

У судовому засіданні учасники підтримали свої позиції, викладені у письмових поясненнях та заявах під час перебування справи в провадженні.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадженні», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадженні», рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 36 ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця можуть бути оскаржені у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Судом встановлено, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 24 квітня 2019 року у цивільній справі № 2-147/19 стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 суму основного боргу за договором позики в розмірі 1 538 010,48 грн, процентів за договором позики в розмірі 410 136,13 грн, та понесені судові витрати в розмірі 8 810,00 грн, а всього стягнуто 1 956 956,61 грн.

На виконання даного рішення, приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Ніколаєвим С. В. відкрито виконавче провадження № 59716309 з примусового виконання виконавчого листа № 756/3754/18, виданого 10 червня 2019 року Обухівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 1 956 956,61 грн.

Звіт про оцінку майна - Домоволодіння, яке складається з житлового будинку та господарських будівель і споруд, загальною площею 130,6 кв. м., що розміщується на земельній ділянці площею 0,1909 га, та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , власником яких є ОСОБА_6 , був складений на замовлення Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва С. В. (посвідчення № 61 від 20 червня 2017 року) на підставі Договору на оцінку та Постанови «Про призначення експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому проваджені» від 28 жовтня 2019 року.

Підпунктом 3 пункту 3 Розділу II Порядку, яким визначено перелік документів (в електронній або паперовий формі), які подаються разом із заявкою на реалізацію арештованого майна, встановлено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, надається копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду.

У пункті 28 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі Інструкції з організації примусового виконання рішень), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року в справі № 755/12052/19 (провадження № 14-113цс21) вказано, що «для судових рішень, які передбачають стягнення боргу (в тому числі солідарного) з боржника (його поручителя) на визначену суму зобов`язань, отримання державним виконавцем відповідного дозволу органу опіки та піклування на реалізацію житлової нерухомості є обов`язковим в силу самого факту існування права власності або права користування неповнолітньої дитини щодо нерухомого майна, яке реалізується в рамках виконавчого провадження. Захист відповідних прав неповнолітньої дитини забезпечує орган опіки та піклування в межах своїх повноважень, приймаючи рішення про надання зазначеного дозволу або відмову у наданні зазначеного дозволу державному виконавцю, а також суд у випадку звернення до нього учасника виконавчого провадження щодо дій державного виконавця та/або органу опіки та піклування".

Передаючи дану цивільну справу до суду першої інстанції на новий розгляд, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що «приватним виконавцем розпочато процедуру щодо реалізації майна ОСОБА_6 . Однак, суд першої інстанції не з`ясував чи порушуються права малолітньої дочки ОСОБА_6 Анни на користування житлом, не перевірив чи наявний дозвіл органу опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна».

Однак, 05.08.2019 року приватним виконавцем Ніколаєвим С.В. направлено запит до сектору державної реєстрації Обухівської районної державної адміністрації запит з проханням повідомити, хто зареєстрований в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді виконавчого комітету Української міської ради від 15.08.2019 року №1853/0/1-19 у вищезазначеному будинку зареєстровані: ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.ч. 4, 5, 8 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Боржник ОСОБА_6 не повідомив та не надав приватному виконавцю для приєднання до матеріалів виконавчого оригінал довідки, яка б підтверджувала, що в будинку дійсно зареєстрована його донька - ОСОБА_3 , тому дії приватного виконавця повністю законні і відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та п.3 Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 року.

Згідно п. 3 Порядку реалізації арештованого майна заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду.

У зв`язку з тим, що у приватного виконавця не було інформації або доказів реєстрації дитини в будинку (тобто доказів про право власності на нерухоме майно на яке або право користування яким мають діти), він не мав підстав звертатись до органів опіки та піклування і тому не міг додати до заявки на реалізацію арештованого майна копію дозволу органів опіки та піклування.

Водночас, якщо позивач вважав, що житлові права його неповнолітньої дитини порушені, він мав право звернутися із позовом про визнання торгів недійсними. Доречність обраного способу захисту зумовлена тим, що на момент звернення із скаргою до суду вже відбулися торги і громадянин ОСОБА_5 набув право власності, отже задоволення скарги само по собі не призвело б до поновлення права дитини в будь-якому випадку.

І слід зазначити, що ОСОБА_6 за життя звернувся до суду із позовом до Державного Підприємства «Сетам», Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва Сергія Вікторовича, ОСОБА_5 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Експертна служба України», Служба у справах дітей та сім`ї Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , приватний нотаріус Гринько А. П. про визнання недійсними електронних торгів з реалізації майна, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, акту приватного виконавця, свідоцтва про придбання нерухомого майна, скасування рішення про державну реєстрацію, внесення рішення про право власності.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 05.07.2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

Вказаним рішенням встановлено, що «Суд погоджується із позицією позивача і вважає її доведеною належними доказами, що на момент реалізації спірного будинку, малолітня дитина позивача мала право користування житловим будинком, який є предметом розгляду в цій справі.

Проте,в справі№ 754/15589/14-цВерховний Судвисловив позиціющодо зверненнястягнення нанерухомість,в якійзареєстровані дітина виконаннярішення прозвернення стягненняна предметіпотеки.Приймаючи рішення,Верховний Судвиходив зтого,що зверненнястягнення напредмет іпотекиза рішеннямсуду єкінцевою стадієювиконання рішеннясуду,а томупопередній дозвілоргану опікита піклуванняна відчуженняквартири,право користуванняякою належитьдитині,законом невимагається. Увідповідності дочастини третьоїстатті 17Закону України«Про охоронудитинства» батькиабо особи,які їхзамінюють,не маютьправа бездозволу органівопіки іпіклування,наданого відповіднодо закону,укладати договори,які підлягаютьнотаріальному посвідченнюта/абодержавній реєстрації,відмовлятися відналежних дитинімайнових прав,здійснювати поділ,обмін,відчуження житла,зобов`язуватисявід іменідитини порукою,видавати письмовізобов`язання.

Враховуючи, що звернення стягнення на спірний житловий будинок в цій справі відбулося на підставі судового рішення про стягнення із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 1 956 956, 61 грн. загальної суми боргу, в результаті примусової реалізації майна боржника в рамках виконавчого провадження, суд і в цій справі за аналогією приходить до висновку про відсутність необхідності дозволу органу опіки та піклування, оскільки відповідно до ст. 17 ЗУ «Про охорону дитинства» ОСОБА_10 як батько малолітньої дитини не є стороною вказаного правочину (торгів), тобто вони відбулися не за його ініціативою, а є наслідком реалізації політики держави в сфері забезпечення належного виконання судового рішення.

При цьому як вбачається із матеріалів виконавчого провадження в результаті вжитих виконавцем дій виконати рішення суду за рахунок іншого майна боржника не виявилося можливим. Позивач, в свою чергу, не оскаржував дії приватного виконавця в порядку ст. 447 ЦПК України в частині, що стосується звернення стягнення на спірний житловий будинок за наявності можливості виконати рішення суду за рахунок іншого майна боржника.».

В зв`язку із чим в межах розгляду цієї скарги суд може констатувати, що приватним виконавцем добросовісно виконана перевірка щодо наявності зареєстрованих неповнолітніх дітей в спірному будинку, за результатами якої ним в подальшому вчинялися виконавчі дії. Факт порушення прав дитини перевірявся судом в межах позовного провадження, за результатами якого ухвалене судове рішення.

Щодо аргументів про недостовірну оцінку спірного будинку суд зазначає наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що при опису будинкуприватному виконавцю дружиною боржника були створені перешкоди, виконавець не зміг потрапити на територію садиби та описати будинок у натурі, а тому він дійсно здійснив опис за технічною документацією, про що зазначив у акті опису.

Скаржник не погоджується із постановою та вважає, що її було складено всупереч положеннямст.56 Закону України «Про виконавче провадження»так як відсутні обов`язкові характеристики майна, яке описується.

Та обставина, щоприватний виконавець здійснив опис та арешт майна, будинку, без проникнення внього, на думку суду не є підставою для визання дій виконавця незаконними, оскільки приватний виконавець здійснив опис та арешт майна без входження вбудинок не із власного недбальства, а в результаті недобросовісної поведінки боржника, який у даному випадку діяв не добросовісно, не отримуючи надісланих на його адресу документів виконавчого провадження та тривалий час фактично ухиляючись від виконання рішення суду, внаслідок чого опис будинку був проведений без огляду об`єкта. Боржник був обізнаний зі своїми борговими зобов`язаннями, присудженими за рішенням суду, і про наявність виконавчого провадження, що вимагало від нього добросовісної процесуальної поведінки, як то цікавитися у розумні строки перебігом виконавчого провадження та отримувати кореспонденцію, яка надходить на його адресу, в тому числі і надавати доступ до майна, що підлягало опису.

Щодо оскарженні звіту про оцінку майна.

Верховний суд вказує, що у разі незгоди із результатами оцінки майназаявник мав право звернутисяз клопотанням про визначення рецензування звіту про оцінку майна, однак із такими вимогами у спосіб, визначений законом не звертався.

Втім, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) викладено висновок про те, щовизначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця(незалежно від того, яка конкретно особа сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду.Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний за змістом висновок Велика Палата Верховного Суду зробила у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 346/79/17(провадження № 14-471цс19).

Аналіз статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що учасники виконавчого провадження, яким є, зокрема і заявник, мають право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до цієї статті державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

19 червня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 909/121/22 (ЄДРСРУ № 111611032) звернув увагу, щоЗаконом України «Про виконавче провадження» передбачене право боржника на оскарження результатів незалежної оцінки майнабезпосередньо до суду, а відтак подання позову до суду є проявом принципу диспозитивності. Водночас, у разі незгоди з незалежною оцінкою майна,вказаний Закон не покладає імперативно безваріантну дію як то рецензування Звіту про незалежну оцінку майна.

Однак, рецензування звіту про оцінку майна є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який в межах виконавчого провадження дозволяє швидко та ефективно захистити права боржника.

Закон України «Про виконавче провадження» не містить обов`язку державного виконавця або відповідного відділу Державної виконавчої служби здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб`єктом оціночної діяльності (20 вересня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 161/4629/21, провадження № 61-19858 св 21 (ЄДРСРУ № 113654685).

За висновком Верховного суду рецензування звіту з оцінки є «єдиним»законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки і у разі незгоди із результатами оцінки майна заявник мав право звернутись з клопотанням про призначення рецензування звіту про оцінку майна.

В той же час, згідно із частиною п`ятою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна,вони мають право оскаржити їх у судовому порядкув 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Скаржник не надав доказ у вигляді рецензії на звіт або інших доказів, які б могли бути надійним джерелом інформації щодо вартості будинку, втім його аргументи звелися тільки до його незгоди із висновком.

Отже, у разі звернення особи, яка вважає, що її права порушено діями або бездіяльністю державного/приватного виконавця, оцінку діям виконавця щодо виконання судового рішення із урахуванням прав дітей (якщо такі права порушуються) надає саме суд, враховуючи конкретні обставини справи, а також доводи сторін спору. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 295/2933/15-ц.

Тобто, кожна окрема справа має індивідуальний характер, та суд зобов`язаний надати оцінку діям виконавця щодо виконання судового рішення із урахуванням прав дітей (якщо такі права порушуються).

Застосовуючи закон до конкретних правовідносин і вирішуючи спір, суд повинен керуватися як завданням судочинства, так і загальними засадами цивільного законодавства, серед яких, зокрема, визначені справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 295/2933/15-ц.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в межах даного виконавчого провадження приватним виконавцем вжито всіх заходів щодо виконання рішення суду в межах норм чинного законодавства.

Виходячи з вищенаведеного суд вважає, що у задоволенні скарги необхідно відмовити.

Керуючись ст. 43, 44, 77-83, 137, 141, 450, 451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В

Скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої дії законний представник ОСОБА_4 , на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва Сергія Вікторовича залишити без задоволення .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів.

Суддя: