Ухвала

від 17.05.2024 по справі 2-564/02

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-564/02

провадження № 6/570/38/2024

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 травня 2024 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Кушнір Н.В.

з участю секретаря судового засідання Полюхович М.В.,

pозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області (м.Рівне, вул.С.Петлюри, 10) заяву ОСОБА_1 про заміну сторін виконавчого провадження, поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа.

в с т а н о в и в:

покликаючись на смерть попередніх стягувачів та передачу їх правонаступникам прав вимоги, реорганізацію боржника, представник стягувача адвокат Сергій Чоланюк у поданій 25 березня 2024 року заяві просить замінити стягувача ОСОБА_2 на ОСОБА_1 та замінити боржника Бронниківську сільську раду Рівненського району Рівненської області на Городоцьку сільську раду Рівненського району Рівненської області за правом вимоги про виділ земельної ділянки в розмірі 3.82 га та поновити строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа.

Представники заявника ОСОБА_3 та адвокат Сергій Чоланюк у поданих до суду заявах заяву підтримують повністю.

Представник Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області сільський голова ОСОБА_4 у поданій заяві просить постановити законне рішення з дотриманням вимог чинного законодавства у випадку визнання судом поважних причин при вирішенні питання поновлення пропущенного строку для пред"явлення виконавчого листа до виконання та достатніх правових підстав для вирішення питання про заміну стягувача та боржника їх правонаступниками.

Учасники справи відповідно до ст.128-130 ЦПК України належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви.

Представники заявника ОСОБА_3 та адвокат Сергій Чоланюк, представник Городоцької сільської радиРівненського районуРівненської областісільський головаСергій Поліщуку поданихдо судузаявах просятьздійснювати розглядзаяви уїх відсутність.

За таких умов, суд у відповідності з ч.2 ст.247 ЦПК України ухвалив здійснювати розгляд даної заяви у їх відсутність та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд встановив такі обставини.

У провадженні Місцевого суду Рівненського району Рівненської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до Рівненської районної державної адміністрації, Бронниківської сільської ради, ПСП «Промінь» про видачу сертифіката на земельну частку (пай).

30 травня 2002 року вищевказана справа була розглянута, прийнято рішення, яким позов задоволено повністю. Зобов`язано Бронниківську сільську раду та ПСП «Промінь» виділити земельну ділянку в розмірі 3,82 га ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 із земель запасу. Зобов`язано Рівненську районну державну адміністрацію видати сертифікат на право на земельну частку (пай) в розмірі 3,82 га на ім`я ОСОБА_5 , який є спадкоємцем ОСОБА_2 із земель запасу Бронниківської сільської ради Рівненського району.

На виконання вищевказаного рішення суду на ім`я ОСОБА_5 виданий Сертифікат на право на земельну частку (пай), однак земельна ділянка виділена не була.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер.

Після його смерті право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Промінь», Рівненського району, с.Бронники, розміром 3,82 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), успадкувала його дружина ОСОБА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом.

З Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 827447 від 27 вересня 2004 року вбачається, що право на земельну частку (пай), належне ОСОБА_5 , передано ОСОБА_1 .

З відповіді Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області № 1210/03-02-09/23 від 31 серпня 2023 року вбачається, що земельна ділянка, запропонована для виділення ОСОБА_1 на виконання рішення Місцевого суду Рівненського району Рівненської області від 30 травня 2002 року справа № 2-564/02, передана у власність іншим громадянам ГУ Держгеокадастру в Рівненській області.

В жовтні 2023 року ОСОБА_6 , діючи в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області із заявою, в якій просила надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (земельна частка (пай)) площею 3,82 умовних кадастрових гектарах для ведення особистого селянського господарства на території Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Листом Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області № 165/03-03-14/23 від 01 листопада 2023 року у задоволенні вищевказаної заяви було відмовлено, оскільки згідно з даними Державного земельного кадастру, земельна ділянка, запропонована Бронниківською сільською радою Рівненського району Рівненської області для виділення ОСОБА_1 на виконання рішення Місцевого суду Рівненського району Рівненської області від 30 травня 2002 року справа № 2-564/02, передана у власність іншим громадянам Головним управлінням Держгеокадастру в Рівненській області без погодження з Бронниківською сільською радою.

З метою примусового виконання рішення суду, яке набрало законної сили, 30 січня 2024 року Рівненський районний суд видав виконавчий лист по справі за позовом ОСОБА_5 до Рівненської районної державної адміністрації, Бронниківської сільської ради, Приватного сільськогосподарського підприємства «Промінь» про видачу сертифікату на земельну частку (пай). Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання 02 липня 2005 року.

Своїм листом № 320/0202-09/24 від 23 лютого 2024 року сільський голова Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області повідомила про те, що відповідно до розпорядження Рівненської районної державної адміністрації від 29 грудня 2007 року № 1012 «Про виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам на території Бронниківської сільської ради» громадянка ОСОБА_1 включена до додатку до розпорядження голови Рівненської райдержадміністрації від 29 грудня 2007 року № 1092 та закріплено за нею земельну частку (пай) у відповідних масивах земель.

Разом з тим, відповідно до розпорядження голови Рівненської районної державної адміністрації від 14 травня 2008 року № 395 «Про внесення змін в додаток до розпорядження голови Рівненської районної державної адміністрації від 14 травня 2008 року № 395 «Про внесення змін в додаток до розпорядження голови районної адміністрації від 29 грудня 2007 року № 1012 «Про виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам на території Бронниківської сільської ради» ОСОБА_1 виключена з додатку до розпорядження голови райдержадміністрації від 14 травня 2008 року № 395, а закріплені за нею ділянки перейшли до інших громадян. ОСОБА_1 не звернулася до відповідного органу в установленому законом порядку для виділення в натурі (на місцевості) запропонованої земельної ділянки та не отримала державний акт на право власності на землю.

Листом № 419/03-02-09/24 від 12 березня 2024 року Городоцька сільська рада Рівненського району Рівненської області повідомила, що вони є правонаступником Бронниківської сільської ради Рівненського району Рівненської області, на підтвердження чого надали рішення Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 04 грудня 2020 року № 19 «Про початок реорганізації Бронниківської сільської ради та Обарівської сільської ради шляхом приєднання до Городоцької сільської ради.

До вказаних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.

Згідно зі ст.127 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за заявою учасника справи, якщо визнає причини його пропуску поважними. Відповідно до ч.1, ч.2 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповідно до ч.1, 2 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. Згідно з ч.5 цієї статті у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч.1, 2, 5 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

П.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України визначає, що підставою виникнення цивільних прав та обов"язків - є договори та інші правочини

Ч.1, 3 ст.512 ЦК України передбачають, що кредитор у зобов"язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), при цьому, відступлення прав вимоги - є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину та допускається протягом усього часу існування зобов"язання. Ст.514 ЦК України визначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов"язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов"язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом; первісний кредитор у зобов"язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст.516 ЦК України), водночас, первісний кредитор у зобов"язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги (ст.519 ЦК України)

Аналізуючи встановлені обставини та відповідні норми права, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до вимог ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки ч.4 ст.10 ЦПК України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012), що, на думку суду, є неприпустимим в умовах розвитку демократичного суспільства. Невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, на виконанні якого наполягає стягувач, фактично нівелює сутність судового захисту та судового рішення, що є недопустимим в умовах демократичного суспільства.

За приписами ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. П.1 ч.1 ст.3 Закону встановлює, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Таке розуміння виконавчого провадження відповідає практиці Європейського суду з прав людини, де вказується таке: «Суд зазначає, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес.ЄСПЛ наголосив, що у справах про невиконання судових рішень будь-який засіб юридичного захисту, який дозволяє запобігти порушенню шляхом забезпечення вчасного виконання рішення, є в принципі найціннішим. Тягар виконання такого рішення покладається головним чином на органи влади, яким слід використати всі засоби, передбачені в національній правовій системі, щоб прискорити процес виконання рішення і не допустити таким чином порушення Конвенції. Вказав, що право на судовий розгляд, гарантоване ст.6 Конвенції, також захищає виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які, у країні, яка поважає верховенство права, yе можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін. Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни сторони виконавчого провадження внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміють заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участі у виконавчому провадженні.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 зазначила, що, оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17).

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду. Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.

Верховний Суд у постанові 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10 (провадження № 61-12076св18) дійшов висновку, що заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження.

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. Це є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження та її заміна належним кредитором проводиться відповідно до вимог Закону.

Виходячи зі змісту ст.512, 514 ЦК України, ст.442ЦПК України заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача (правова позиція Верховного Суду України у постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122 цс 13).

Виходячи із вказаних норм, зокрема, п.1 і 2 ч.1 ст.512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. Унаслідок такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Норма ст.442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Тому заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України "Про виконавче провадження".

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Підставою для поновлення строкудля пред`явленнявиконавчого документадо виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 23 вересня 2020 року у справі №27/2-3538/10 поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання. Поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.

Зважаючи на загальну спрямованість судової реформи, направленої на вільний доступ до правосуддя, а також те, що рішення суду не виконане, враховуючи той факт, що виконавчий лист отриманий лише 30 січня 2024 року, тобто уже з пропуском пред`явлення такого до виконання, суд приходить до висновку, що строк пред`явлення до виконання стягувачем пропущений з поважної причини, тому вважає за можливе поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання з метою виконання рішення суду, яке набрало законної сили і яке має силу закону.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст.512, 514 ЦК України та ст.15 Закону України «Про виконавче провадження».

Подання заяви про заміну боржника його правонаступником обумовлене необхідністю забезпечення остаточності судового рішення та його неухильного виконання правонаступником боржника, нездійсненням заміни боржника безпідставно створюється перешкода для виконання рішення.

З огляду на викладене, керуючись ст.442 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про заміну сторін виконавчого провадження та про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання задовольнити.

Замінити стягувача ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , її правонаступником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за правом вимоги про виділення земельної ділянки в розмірі 3,82 га ОСОБА_2 із земель запасу на підставі виконавчого листа, виданого Рівненським районним судом Рівненської області 30 січня 2024 року у справі № 2-564/02.

Замінити боржника Бронниківську сільську раду Рівненського району Рівненської області (вул.Б.Хмельницького, № 2, с.Бронники, Рівненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 04387131) правонаступником - Городоцька сільська рада Рівненського району Рівненської області (вул.Шевченка, № 4, с.Городок, Рівненська область, Рівненський район, 35331, ЄДРПОУ 04387183) за правом вимоги про виділення земельної ділянки в розмірі 3,82 га ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , із земель запасу на підставі виконавчого листа, виданого Рівненським районним судом Рівненської області 30 січня 2024 року у справі № 2-564/02.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа від 30 травня 2002 року у цивільній справі № 2-564/02, виданий 30 січня 2024 року на підставі рішення Місцевого суду Рівненського району Рівненської області від 30 травня 2002 року, яким зобов`язано Бронниківську сільську раду Рівненського району Рівненської області виділити земельну ділянку в розмірі 3,82 га ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , із земель запасу.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Кушнір Н.В.