Ухвала

від 30.05.2024 по справі 753/23090/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:753/23090/21

Провадження №: 2/755/691/24

У Х В А Л А

"30" травня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Катющенко В.П.

при секретарі: Яхно П.А.

розглянувши у підготовчому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва 22.09.2022 в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ТОВ «КУА «ВАЛПРИМ» (ПЗНВІФ «Комфорт таун»), треті особі: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Магомедова Марина Гамедівна, ОСОБА_5 про визнання права власності, визнання недійсним інвестиційного договору у частині, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа.

30.05.2024 у підготовчому судовому засіданні, представник відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_2 заявила клопотання про скасування заходів забезпечення позову, у якому просила суд: скасувати застосований захід забезпечення позову - арешт на квартиру АДРЕСА_1 , накладений згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва у справі №753/23090/21 від 22.09.2022.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову представник відповідача 1 обґрунтовувала тим, що станом на поточну дату в судовій справі все ще триває підготовче провадження, разом з тим, сторонами вже були подані всі заяви по суті справи. Крім того, третьою особою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Магомедовою М.Г. на вимогу суду були надані копії договорів. Таким чином, вважає, що станом на дату подання даного клопотання відповідачами ОСОБА_7 та ОСОБА_4 та іншими учасниками судової справи надано достатнього обсягу доказів на підтвердження того, що придбання квартири АДРЕСА_1 відповідачами - 1,2 здійснювалось не за договором купівлі-продажу облігацій № БВ-125/18-3 від 26.07.2018 та не в порядку інвестування. Придбання квартири, на яку накладено арешт, здійснювалось відповідачами - 1,2 спільно шляхом укладення спочатку попереднього договору купівлі-продажу квартири за № 4003 від 26.11.2018, а в подальшому договору купівлі-продажу № 4267 від 07.12.2018 з власником такої квартири на дату укладення вказаних правочинів - ТОВ «КУА «ВАЛІТРИМ». Разом з тим, наразі з боку позивача у справі було здійснено збільшення позовних вимог та залучення третьої особи у справі. Таким чином, представник відповідача вважає, що з процесуальних дій позивача випливає, що останній вбачає, що договір купівлі-продажу облігацій № БВ-125/18-3 від 26.07.2018 не є договором, за яким була набута у власність квартира АДРЕСА_1 відповідачами - 1,2, що доводить неправдивість та безпідставність викладених обставин позивачем у заявленому позові. У зв`язку з викладеним, продовження дії накладеного арешту на квартиру АДРЕСА_1 відповідачами - 1,2 є таким, що не забезпечує ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а отже в продовженні дії такого заходу забезпечення позову відпала потреба. Вказала, що відповідачами не вчиняються дії, направлені на відчуження квартири, що також свідчить про відсутність зазначеного ризику. При цьому вказала, що з огляду на вчинені процесуальні дії з боку позивача, вбачають, що останнім здійснюються дії щодо затягування стадії підготовчого провадження у справі, оскільки станом на поточну дату фактично всі процесуальні дії щодо збору необхідного обсягу доказів у справі, з урахуванням заявлених предмету та підстав позову позивача, вже є вчиненими.

Відповідач ОСОБА_4 підтримала заявлене клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_8 заперечував проти заявленого клопотання представником відповідача та просив суд відмовити у його задоволенні. Зазначив, що Верховний Суд поставив крапку щодо заходів забезпечення позову у цій справі. Жодні обставини у справі не змінились.

29.05.2024 до суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Магомедової М.Г. надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, за наявними у справі документами.

Інші учасники у справі у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки судне повідомили.

Суд, вислухавши заявлене клопотання, вислухавши позицію представника позивача та відповідача 2, дослідивши матеріали справи, доходить наступного.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ТОВ «КУА «ВАЛПРИМ» (ПЗНВІФ «Комфорт таун»), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Магомедова Марина Гамедівна, ОСОБА_5 про визнання права власності, визнання недійсним інвестиційного договору у частині.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22.09.2022 заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову було задоволено, вжито заходи забезпечення позову до вирішення справи по суті шляхом накладення арешту на кватиру АДРЕСА_1 , власниками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Постановою Київського апеляційного суду від 08.03.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 22.09.2022 про забезпечення позову скасовано, у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовлено.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.08.2023 касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, постанову Київського апеляційного суду від 08.03.2023 скасовано, залишивши в силі ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 22.09.2022.

Відповідно до ч.1 ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90 гс 20) зазначено, що: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб.»

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729 цс 19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88 цс 20) зазначила, що: «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

У той же час, як зазначено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 за № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Тобто, скасування заходів забезпечення позову судом, який їх застосував, можливе, якщо відпали підстави, з яким закон пов`язує можливість застосування таких заходів або змінилися обставини, що зумовили його застосування.

Отже, скасування заходів забезпечення позову діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Судове рішення, за результатами розгляду цивільної справи № 753/23090/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ТОВ «КУА «ВАЛПРИМ» (ПЗНВІФ «Комфорт таун»), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Магомедова Марина Гамедівна, ОСОБА_5 про визнання права власності, визнання недійсним інвестиційного договору у частині, судом не ухвалено.

За таких обставин убачається, що підстави, передбачені положеннями ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України, для скасування судом заходів забезпечення позову, вжитих судом у межах розгляду цивільної справи, відсутні. Так, позивачем не змінено предмет позову чи його підстави, у той же час збільшення розміру позовних вимог, що не свідчить про відсутність спору, за вирішенням якого позивач звернувся до суду. Доказів того, що обставини, які стали підставою для задоволення заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову, на цей час відпали заявником, представником відповідача-1 ОСОБА_7 - ОСОБА_2 , суду не надано.

Разом з цим, представник відповідача, заявляючи таке клопотання, посилається на те, що сторонами вже були подані всі заяви по суті справи, а відповідачами ОСОБА_7 та ОСОБА_4 та іншими учасниками судової справи надано достатній обсяг доказів. Проте, судом роз`яснювалось представнику позивача, зокрема в ухвалі суду від 13.10.2023 про те, що на стадії підготовчого судового засідання суд не має права надавати оцінку доказам та встановлювати правомірність заявлених позовних вимог. Зазначене є предметом судового розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для скасування заходів забезпечення позову, у зв`язку з чим, клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва 22.09.2022 слід залишити без задоволення.

Згідно з ч.6 ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 158, 258, 260, 261, 352, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва 22.09.2022 - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 04.06.2024.

Суддя: