Постанова

від 03.12.2024 по справі 753/23090/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 753/23090/21

провадження № 22-ц/824/17005/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.

при секретарі Усковій А. Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ВАЛПРИМ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Магомедова Марина Гамедівна, ОСОБА_4 про визнання права власності, визнання недійсним інвестиційного договору у частині покупця, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 04 вересня 2024 року в складі судді Катющенко В. П.,

встановив:

09.11.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ВАЛПРИМ» (далі - ТОВ «КУА «ВАЛПРИМ»), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Магомедова М. Г. про визнання права власності, визнання недійсним договорів.

Відповідно до свідоцтва про шлюб, прізвище ОСОБА_2 після реєстрації шлюбу 22 серпня 2022 року змінено на ОСОБА_2 (а.с.62 т. 1).

15.12.2024 ОСОБА_1 подав заяву про зміну предмету позову, в якій просив: визнати недійсним договір купівлі-продажу облігацій № БВ-125/18-3 в частині покупця (інвестора) та визнати ОСОБА_1 покупцем (інвестором) квартири АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу № 4267 від 07 грудня 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Магомедовою М. Г.; визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір про участь у будівництві об`єкту нерухомості №100220017 від 10.02.2017.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 04 вересня 2024 року вказану позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

20.09.2024 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 04 вересня 2024 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Свої доводи мотивує тим, що у справі були призначені підготовчі засідання на 01 липня 2024 року та 04 вересня 2024 року.

Звертає увагу, що підготовче провадження у справі у не було закрито, справа не була призначена до розгляду по суті, а про підготовчі засідання 01 липня 2024 року та 04 вересня 2024 року позивача не було повідомлено жодним чином.

З огляду на те, що положення статті 223 ЦПК України стосуються розгляду справи по суті та не поширюються на випадок неявки позивача в підготовче засідання, ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду прийнята з порушенням норм процесуального права.

30.10.2024 представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвокат Григораш К. М. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 04 вересня 2024 року залишити без змін.

Вважає, що процесуальні порушення при постановленні оскаржуваної ухвали відсутні, дана ухвала є правомірною, відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ч. 3 ст. 44 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без змін.

Зазначає, що в апеляційній скарзі здійснено посилання на норми процесуального права та судову практику, яка є застарілою, а норми процесуального права нечинними.

Протягом усього часу розгляду справи в суді першої інстанції позивач фактично жодного разу не приймав особисто участь, а його інтереси представляв адвокат Ларичев В. В.

За результати проведення підготовчого засідання 30.05.2024, участь в якому приймав адвокат Ларичев В. В., судове засідання було відкладено та погоджено з учасниками справи наступну дату - 01.07.2024 на 09 год. 30 хв. під розписку.

В судове засідання 01.07.2024 адвокат Ларичев В. В. та позивач не прибули, жодних клопотань щодо підстав неявки або щодо розгляду справи у їх відсутність не подавали, а тому були відсутні без поважних причин. З причин відсутності сторони позивача судове засідання було відкладено на 04.09.2024 на 16 год. 00 хв.

02.07.2024 в рамках справи було сформовано судову повістку про виклик представника позивача - адвоката Ларичева В. В. на 04.09.2024 на 16.00 год. Дана повістка наявна в підсистемі Електронного суду в електронній справі №753/23090/21.

В підготовче засідання 04.09.2024 на 16.00 год. позивач та його представник не з`явились, за результатом перевірки повідомлення представника позивача - адвоката Ларичева В. В. про судове засідання судом першої інстанції було встановлено, що позивач та його представник були повідомлені належним чином про день, час та місце розгляду справи, заяв про розгляд справи в їх відсутність до суду не подавали.

Неявка позивача та його представника в судові засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Зважаючи на ідентичність змісту поданого позову у цій справі та справі №753/23787/21, порядку подання позовів до суду ( обидва подані з недоліками), вважає, що метою таких дій було саме маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, а в діях позивача та його представника наявне зловживання своїми правами.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та представник відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 - адвокат Григораш К. М. просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що в підготовчі засіданні 01.07.2024 та 04.09.2024 позивач та його представник не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи у їх відсутність не подавали. Доказів поважності неприбуття у судове засідання 01.07.2024 представник позивача не подав, як і не повідомив причини неявки у судове засідання 04.09.2024. Викладене свідчить про втрату позивачем заінтересованості у цій справі та дає підстави для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки за таких обставин проведення судового розгляду без участі позивача буде суперечити передбаченим процесуальним законодавством правам позивача.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша та п`ята статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема, належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (стаття 211 ЦПК України).

Згідно з частиною тринадцятою статті 128 ЦПК України за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) вказано, що «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19 тощо».

Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі № 495/6258/20 вказано, що «можливість повідомлення учасника справи, зокрема, за допомогою засобів мобільного зв`язку передбачена у частинах дев`ятій, тринадцятій статті 128 ЦПК України. Відповідно суд може повідомляти учасника справи про розгляд справи з використанням засобів мобільного зв`язку шляхом надіслання текстових повідомлень виключно за наявності відповідної письмової заяви такого учасника справи. Проте, у справі, що переглядається, у суду апеляційної інстанції не було умов, передбачених частинами дев`ятою, тринадцятою статті 128 ЦПК України, для застосування такого способу сповіщення особи про апеляційний розгляд, адже ЦПК України не передбачає термінової необхідності у розгляді цієї справи та в матеріалах справи немає відповідної заяви про виклик відповідача до суду за допомогою засобів мобільного зв`язку. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 666/6309/13-ц (провадження № 61-1121св22), від 10 листопада 2022 року у справі № 440/222/19 (провадження № 61-8993св22) та від 31 січня 2023 року у справі № 693/812/21 (провадження № 61-11611св22)».

Аналіз матеріалів справи свідчить, що підставою для залишення позову без розгляду суд першої інстанції зазначив повторну неявку позивача або його представника в підготовче судове засідання (01 липня 2024 року та 04 вересня 2024 року) належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, підготовче провадження в даній справі було призначено на 01 липня 2024 року о 09:30 год.

30.06.2024 представник позивача - адвокат Ларичев В. В. надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на незадовільний стан здоров`я (інфекційне захворювання, підвищена температура).

Підготовче засідання по справі відкладено на 04.09.2024 16:00 год.

В матеріалах справи міститься копія судової повістки про виклик до суду Ларичева В. В. , на якій міститься позначка "SMS", дата документу 02.07.2024 (а.с.112 т. 4).

Відповідно до довідки відповідальної особи суду, повідомлення у додаток "Viber" щодо документу "Судова повістка про виклик до суду в справі на 04.09.2024 16:00 від 02.07.2024 сформоване 02.07.2024 16:38:31 одержувачу Ларичев В. В. на номер телефону НОМЕР_1 доставлено 02.07.2024 16:51:49 (а.с.122 т. 4).

Інших документів, які б підтверджували судові виклики позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Ларичева В. В. в підготовче засідання у справі, призначене на 04.09.2024 16:00 год., матеріали справи не містять.

Матеріали справи не містять заяви позивача або його представника про можливість їх повідомлення про розгляд справи з використанням засобів мобільного зв`язку шляхом надіслання текстових повідомлень.

Таким чином, про підготовче судове засідання 04.09.2024 позивач не був належним чином повідомлений, в тому числі в особі свого представника - адвоката Ларичева В. В., а тому неявку позивача в останнє судове засідання не можна визнати повторною, відтак, у суду першої інстанції не було визначених процесуальним законом підстав для залишення позову без розгляду.

З огляду на те, що підставою для залишення позову без розгляду було не зловживання особою своїми процесуальними правами, а повторна неявка в судове засідання, наведені у відзиві на апеляційну скаргу доводи про наявність інших підстав для залишення позову без розгляду судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Колегія суддів вважає, що ухвала про залишення позовної заяви без розгляду постановлена судом з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 04 вересня 2024 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ВАЛПРИМ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Магомедова Марина Гамедівна, ОСОБА_4 про визнання права власності, визнання недійсним інвестиційного договору у частині покупця направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06.12.2024.

Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк

Судді І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук