Ухвала

від 06.06.2024 по справі 2а-11788/11/1270

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 червня 2024 року

м. Київ

справа № 2а-11788/11/1270

адміністративне провадження № К/990/21397/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Скайлайн Експресс» до Головного управління ДПС у Луганській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області, Державної казначейської служби України, третя особа Головне управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Скайлайн Експресс» звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 18 листопада 2011 року №0000732360 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 462 186,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 231 093,00 грн;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 462 186,00 грн.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Верховного Суду від 17 травня 2023 року у справі № 2а-11788/11/1270 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» (після перейменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Скайлайн Експрес») задоволено частково, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2016 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

За наслідками нового розгляду рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2024 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 18 листопада 2011 року №0000732360 на суму 462 186,00 грн та накладення штрафних санкцій у розмірі 231 093,00грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 462 186,00грн. відмовлено.

3 червня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Луганській області, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення в частині задоволених позовних вимог та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою суд виходить з такого.

Попередні касаційні скарги Верховний Суд повернув ухвалами від 7 березня 2024 року, від 27 березня 2024 року, від 23 квітня 2023 року та від 24 травня 2024 року на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України та роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання з цих підстав.

Під час перевірки вп`яте поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а її зміст є ідентичним до попередньої касаційної скарги (скаржник лише змінив місцями деякі абзаци), яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Однак, звертаючись з касаційною скаргою повторно, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.

Так, на початку касаційної скарги міститься посилання на пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, однак, безпосереднє обґрунтування касаційної скарги зводиться до викладення обставин справи, цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини, зроблено вказівку на постанови без належного обґрунтування подібності правовідносин, із загальним посиланням на ухвалення судами рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Обов`язкових умов, передбачених при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України у касаційній скарзі так і не зазначено.

Суд повторно звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Луганській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Луганського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2023 року та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2024 року.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Скайлайн Експресс» до Головного управління ДПС у Луганській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області, Державної казначейської служби України, третя особа Головне управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Блажівська