Ухвала

від 06.06.2024 по справі 990/200/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 червня 2024 року

м. Київ

справа №990/200/24

адміністративне провадження №П/990/200/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,

суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А., Желтобрюх І.Л., Хохуляка В.В.,

перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , Позивач) 4 червня 2024 року звернулася до Верховного Суду з адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя (надалі також ВРП, Відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії ВРП щодо порушення статті 32 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 13.1. Глави 13 Регламенту Вищої ради правосуддя, пункту 1.4 Положення про автоматизовану систему розподілу справ (визначення члена Вищої ради правосуддя - доповідача) відносно проведення авторозподілу звернення ОСОБА_2 від 28 листопада 2022 року до в.о. голови ВРП ОСОБА_3 в якості дисциплінарної скарги ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя за обставин відсутності дисциплінарної скарги;

- визнати протиправними дії члена ВРП ОСОБА_3 щодо порушення статті 32 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 13.1. Глави 13 Регламенту ВРП, пункту 1.4 Положення про автоматизовану систему розподілу справ (визначення члена Вищої ради правосуддя - доповідача), вчинених при перевірці дисциплінарної справи №4759/0/8-22 за обставин відсутності у вказаних матеріалах дисциплінарної скарги ОСОБА_1 до ВРП;

- зобов`язати ВРП визнати недійсним та скасувати протокол авторозподіл справи №4759/0/8-22 від 21 листопада 2023 року щодо звернення ОСОБА_2 від 18 листопада 2022 року до в.о. голови Вищої ради правосуддя ОСОБА_3 в якості дисциплінарної скарги ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя за обставин відсутності дисциплінарної скарги.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 4 червня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Блажівська Н.Є., Білоус О.В., Желтобрюх І.Л., Бившева Л.І., Гімон М.М.

Верховний Суд ухвалою від 5 червня 2024 року задовольнив заяви суддів Білоуса О.В. та Гімона М.М. про самовідвід. Відвів суддів Білоуса О.В. та Гімона М.М. від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії. Передав матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для заміни членів колегії суддів для розгляду цієї справи в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 5 червня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Блажівська Н.Є., Желтобрюх І.Л., Бившева Л.І., Васильєва І.А. та Хохуляк В.В.

Згідно із частиною четвертою статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, бездіяльності Кабінету Міністрів України передбачені статтею 266 КАС України.

Зокрема частиною першою статті 266 КАС України встановлено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат; 5) законності бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.

З огляду на викладене, Верховний Суд як суд першої інстанції має повноваження щодо розгляду чітко визначеної категорії адміністративних справ.

Пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною другою статті 171 КАС України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Перевіривши позовну заяву на предмет дотримання строків звернення до суду Суд звертає увагу на таке.

Відповідно до матеріалів позовної заяви, обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач вказує, що не подавала до ВРП дисциплінарної скарги, в той же час, як вважає ОСОБА_1 , Відповідач незаконно 23 листопада 2023 року провів автоматизований розподіл її неіснуючої дисциплінарної скарги.

Відтак, для цілей вирішення цього спору необхідною є перевірка законності дій ВРП, що вчинені 23 листопада 2023 року.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За змістом частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Усталеною є позиція Верховного Суду, що визначені процесуальним законом строки звернення до суду - це період часу, протягом якого особа повинна проявити інтерес стосовно захисту своїх прав, свобод та законних інтересів. Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, то його строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому слово "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини ухвалення рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення ухвалено або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Як підтверджується матеріалами позовної заяви, не погоджуючись з діями Відповідача, що вчинені 23 листопада 2023 року, своє право на звернення до суду з цим позовом ОСОБА_1 реалізувала лише 4 червня 2024 року. При цьому Позивач стверджує, що з відповідними матеріалами ВРП вона ознайомилась 19 лютого 2024 року, про що свідчить лист від 19 лютого 2024 року №5773/0/9 про надання доступу до матеріалів дисциплінарного провадження №К-115/0/7-23. Однак такий лист (його копію) Позивач не доєднала до матеріалів позовної заяви.

Вищенаведене не дає суду правових передумов аби вважати, що шестимісячний строк на звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 коли вона дізналась про порушення було дотримано.

Позивачем, як це передбачено частиною шостою статті 161 КАС України, до позовної заяви не додано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду як і не надано доказів поважності причин пропуску строку.

Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на те, що позовна заява не відповідає наведеним вимогам законодавства, таку позовну заяву слід залишити без руху та надати Позивачеві десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних недоліків шляхом подання до Верховного Суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом та доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.

Керуючись статтями 80, 160, 161, 171, 261, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк позовна заява разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська

Судді Л.І. Бившева

І.А. Васильєва

І.Л. Желтобрюх

В.В. Хохуляк