Ухвала

від 06.06.2024 по справі 613/90/20

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/90/20 Провадження № 2/613/5/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Уварової Ю.В.,

за участі секретаря Макушинської О.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Селянського фермерського господарства «Дон», ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, скасування записів у державному реєстрі земель та Державному реєстрі речових прав,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Богодухівського районного суду Харківської області перебуває вищезазначена цивільна справа.

Від представника відповідача СФГ «Дон» Дегтяр О.І. надійшла заява, в якій він просить первісну позовну заяву та уточнену позовну заяву повернути заявнику, оскільки вони підписані особою, яка не мала права підпису.

В обгрунтування зазначає, що згідно з п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Отже просив клопотання задовольнити, застосувавши аналогію закону.

Також просив звернути увагу, що адвокат Колєснік І.А. протягом розгляду справи неодноразово надавав ордери без підписів з іншими серіями та номерами, що дає підстави вважати їх неналежними, однак заяви приймались судом, по ним ухвалювались процесуальні рішення.

В судовому засіданні представник відповідача СФГ «Дон» Дегтяр О.І. свою заяву підтримав, просив її задовольнити з підстав, наведених в заяві.

Зазначив, що ордери, надані адвокатом Колєсніком І.А. разом з первісною та уточненною позовною заявою не відповідають вимогам закону, оскільки в них не зазначено назву конкретного суду, в якому надається правова допомога, тому цей ордер не може вважатись документом, що належним чином посвідчує повноваження адвоката.

Зазначив, що під час розгляду справи представник позивачки надавав різні ордери, зокрема 09.05.2024 надав до матеріалів справи ордер, в якому вже визначено перелік органів, в яких він може надавати правову допомогу, отже незрозуміло на підставі якого з наданих ним ордерів він врешті діє, чи можливо він взагалі є новим представником позивача.

При вирішенні клопотання просив врахувати позиції Верховного Суду, висловлені в постановах від 17.08.2020 року у справі №911/2636/19 та від 09.03.2023 у справі №466/893/22, звернув увагу, що найвищу силу мають постанови Великої палати, а також постанови, що ухвалені пізніше.

Також вважав, що не заслуговують на увагу доводи представника позивача щодо технічних вимог програмного забезпечення, оскільки при розгляді справ перш за все слід керуватись вимогами цивільно-процесуального кодексу.

Представник позивача адвокат Колєснік І.А. заперечував проти задоволення клопотання про повернення позовів.

Зазначив, що повноваження з надання правничої допомоги позивачці у цій справі виникли у адвоката Колєсніка І.А. на підставі відповідного договору, суть якого не змінювалась з моменту укладення. Також до матеріалів справи було надано ордер в оригіналі.

Всі ордери на підтвердження його повноважень на представництво позивачки, що наявні в матеріалах справи, були видані в рамках одного договору про надання правової допомоги.

Надання ордеру з уточненим переліком органів, в яких може надаватись правова допомога ОСОБА_1 , є правом адвоката, що він і зробив з метою усунення будь-яких сумнівів.

Також зазначив, що його повноваження неодноразово перевірялись судами, сама позивачка підтверджує факт укладення договору про надання правничої допомоги, підтверджує, що адвокат Колєснік І.А. є її належним представником, підтверджує наданий йому обсяг повноважень.

Посилання представника відповідача на практику Верховного Суду є неактуальною, оскільки ці рішення ухвалювались до внесення змін в Положення «Про ордер на надання правничої (правової) допомоги».

Щодо ордерів без підписів, які додавались до поданих ним клопотань і заяв, то зазначив, що їх додавання є технічною вимогою підсистеми «Електронний суд». Наголошував, що кожен поданий ордер не замінює раніше подані, ці ордери є електронною версією першого паперового ордеру.

Позивач ОСОБА_1 підтримала позицію свого представника щодо клопотання про повернення позовної заяви та просила відмовити в його задоволенні, підтвердила, що адвокат Колєснік І.А. є її представником у даній справі з моменту подачі позову і до теперішнього часу.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, про дату і час засідання повідомлялись у встановленому законом порядку.

Суд, вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали, доходить таких висновків.

Клопотання про повернення позову заявлено представником відповідача на підставі п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України оскільки позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, при цьому представник відповідача просить застосувати аналогію закону ч.9 ст.10 ЦПК України.

Оцінюючи наведені доводи суд зазначає про таке.

Стаття 10 ЦПК України закріплює принцип верховенства права цивільного судочинства та регламентує законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи.

З ч.9 наведеної норми вбачається, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Аналіз наведеної норми свідчить, що необхідність застосування закону і права за аналогією викликана наявністю неврегульованих нормами права цивільно-правових відносини, що не може бути усунено іншими джерелами цивільного права, тобто інститут аналогії в цивільному праві є правовим способом заповнення прогалин у праві.

Водночас нормами цивільно-процесуального кодексу чітко врегульовані та розмежовані підстави як для повернення позовних заяв, так і для залишення їх без розгляду.

Так, підстави повернення позовної заяви передбачені ст.185 ЦПК України і ця норма містить вичерпний перелік таких підстав, отже положення ст. 257 ЦПК України, на які посилався представник відповідача, в даному випадку не підлягають застосуванню.

Водночас, оцінюючи доводи представника відповідача по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною четвертою статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).

Згідно з частинами першою - третьою статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань / адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.

Згідно з п. 12.4 Положення «Про ордер на надання правничої (правової) допомоги» в редакції, чинній на день звернення з позовом, ордер мав містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно достатті 19Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 зазначено, що Положенням про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36 встановлено реквізити ордера, серед яких "Назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом" із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

З наведеного слідує, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога". Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.

Таким чином, на день звернення до суду з позовом згідно з актуальною на той момент практикою Верховного Суду вимогою до ордеру було зазначення в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" конкретного суду.

Так вимоги до позовної заяви встановлені ст.ст.175-177 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст.175 ЦПК позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з ч.7 ст.177 ЦПК, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу,постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Тобто ненадання документу, що підтверджує повноваження представника, є підставою для залишення позову без руху.

Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Крім того, аналіз п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України свідчить, що залишення позову без руху як і надання документів на усунення недоліків позовної заяви можливе і після відкриття провадження у справі.

Однак, враховуючи, що представником позивачки було надано ордер, в якому міститься конкретна назва всіх судів, в яких може надаватись правова допомога, суд не вбачає підстав для залишення позову без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Додатково суд звертає увагу, що згідно з п. 12.4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 листопада 2020 року № 118 ордер, зокрема, містить наступні реквізити: назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).

За таких обставин Верховний Суд у постанові 13 квітня 2022 року у справі № 756/334/21 зазначив, що вказівка в ордері у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» на те, що правова допомога надається у судах всіх інстанцій незалежно від спеціалізації, є достатнім і необхідним підтвердженням того, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнтам та представляти їх інтереси в будь-яких судах України, а тому не вимагає уточнення/зазначення територіальної, інстанційної, предметної та суб`єктної юрисдикції судів.

Щодо ордерів без підписів, які надавались в якості додатків до заяв і клопотань, поданих через електронний суд представником позивачки в ході розгляду справи, то суд зазначає, що надання ордерів з кожною заявою по справі не передбачено нормами ЦПК, отже доводи про невідповідність згаданих ордерів вимогам закону не мають правового значення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175-177, 185, 257 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника СФГ «Дон» про повернення позовів відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя