Справа № 713/899/24
Провадження №2/713/261/24
РІШЕННЯ
іменем України
05.06.2024 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип`юка І.В., з участю секретарки судових засідань Паучек Є.В., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача адвоката Краснюка Валентина Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука Олександра Івановича в інтересах держави в особі Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області до ОСОБА_1 , де третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору є Філія «Берегометське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України», про відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою дерев,
УСТАНОВИВ:
Керівник Вижницької окружної прокуратури Мельничук О.І. звернувся в суд в інтересах держави в особі Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області з позовом до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою дерев, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Філія «Берегометське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України».
У позові вказував, що Вижницьким РВП 12.02.2023 року внесено відомості до ЄРДР за №12023262060000077 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно о 09.00 год. 04.02.2023 року ОСОБА_1 з метою реалізації свого раніше виниклого протиправного умислу, спрямованого на незаконну порубку дерев у лісі, прибув до виділу №46 кварталу №3 лісового масиву Карапчівського лісництва філії «Берегометське ЛМГ» ДП «Ліси України», що знаходиться в адміністративних межах с. Бережниця Вижницького району Чернівецької області. Далі, ОСОБА_1 реалізуючи вказаний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи і припускаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді завдання шкоди довкіллю, не являючись лісокористувачем та не маючи спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубного квитка), діючи в порушення вимог ст.ст.7, 10, 12, 13, 16-18, 69 ЛК України, ст.12 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», а також п.п.1-4, 9, 10 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою КМУ №761 від 23.05.2007 року «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», з корисливих мотивів, за допомогою заздалегідь приготованої для вчинення кримінального правопорушення бензопили марки «Штиль», належної сусіду ОСОБА_2 , шляхом повного відділення від кореня до ступеня припинення зросту стовбурів дерев (спилюванням), здійснив незаконну порубку двох сироростучих дерев породи «Бук» діаметрами 62 см та 73 см, які розпилив на 17 колод. У подальшому, ОСОБА_1 розпорядився вказаними зрубаними деревами на власний розсуд, а саме 04.02.2023 року за допомогою підводи перевіз до місця завантаження в лісовому масиві в адміністративних межах с. Бережниця Вижницького району та 11.02.2023 року за допомогою автомобіля марки «Богдан ОР 25», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 , перевіз до свого домоволодіння в АДРЕСА_1 .
Внаслідок вищевказаний умисних, корисливих дій ОСОБА_1 , а саме вчиненою ним незаконною порубкою дерев породи «Бук» заподіяно матеріальних збитків на суму 59574,56 гривень.
Вироком Вижницького районного суду від 25.05.2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Банилівська сільська рада є органом, до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища якого мають стягуватися збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів.
Банилівська сільська рада листом від 19.09.2023 року №02-18/1355 повідомила Вижницьку окружну прокуратуру про те, що нею не вживались заходи, спрямовані на захист інтересів органу місцевого самоврядування про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев ОСОБА_1 оскільки у структурі сільської ради немає юриста, а кошти на укладення угоди з адвокатом з метою відкриття претензійно - позовної роботи відсутні.
Не відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_1 навколишньому природному середовищу, перешкоджає фінансуванню у повному обсязі місцевих та загальнодержавних природоохоронних програм, в тому числі, пов`язаних із відновленням лісових насаджень, збереженням флори та фауни, забезпеченням сталого екологічного розвитку на території Банилівської сільської ради, що є порушенням інтересів держави.
Посилаючись на ст.ст.105, 107 ЛК України, ст.ст.68, 69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.1166 ЦК України просив стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Банилівської сільської ради шкоду в розмірі 59574,56 грн, що підлягає стягненню на рахунок для зарахування коштів, що розподіляються між державним та місцевими бюджетами.
У судове засідання керівник Вижницької окружної прокуратури ОСОБА_4 не з`явився, належно повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, про що є відомості в матеріалах справи. До початку судового засідання прокурор Вижницької окружної прокуратури Гараздюк В.Г. надіслав на електронну адресу суду клопотання, просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
У наданій у встановлений судом строк відповіді на відзив на позов зазначив, що відповідач заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу, яка виразилась у незаконній порубці дерев до ступеня припинення їх росту на території с. Бережниця, що входить до Банилівської об`єднаної територіальної громади, інтереси якої представляє Банилівська сільська рада, яка є належним позивачем у спірних правовідносинах.
Представник позивача Банилівської сільської ради у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, про що є відомості в матеріалах справи. До початку підготовчого засідання надав до суду заяву, у якій зазначив, що вважають недоцільним стягувати з ОСОБА_1 суми 59574,56 грн, оскільки претензій до нього не мають і шкода сільській раді не заподіяна. Просив провести судовий розгляд справи без участі їх представника.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Філії «Берегометське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України» у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, про що є відомості в матеріалах справи. У встановлений судом строк надав письмові пояснення щодо позову, у яких позов підтримав повністю. До початку судового засідання надіслав на електронну адресу суду клопотання, у якому просив провести судове засідання за відсутності їх представника та задовольнити позов у повному обсязі.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов не визнав. Підтримав відзив на позов, у якому зазначив, що Банилівська сільська рада під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №1202362060000077 від 12.02.2023 року органом досудового слідства не була визнана цивільним позивачем. Під час судового розгляду кримінального провадження №713/1196/23 Банилівська сільська рада не була залучена до участі в справі в якості потерпілої сторони, якій заподіяна шкода. Згідно вироку шкода Банилівській сільській раді не заподіяна, ліс повернуто філії Берегометське ЛМГ ДСГП «Ліси України».
Потерпілою стороною було визначено «Берегометське ЛМГ» ДП «Ліси України», яке відмовилось пред`являти цивільний позов до нього в рамках кримінального провадження.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - філія «Берегометське ЛМГ» ДСГП «Ліси України» не має статусу юридичної особи, і з вироку вбачається, що саме філії Берегометське ЛМГ ДСГП «Ліси України» заподіяно істотну шкоду в сумі 59574,56 грн, юридичною особою якої є Подільський лісовий офіс Державного підприємства «Ліси України».
Зазначив, що в нього на утриманні шестеро неповнолітніх дітей. Багатодітна сім`я власного будинку не має, проживає у будинку дядька, який старий, невеликий та не газифікований.
Просив в позові відмовити, оскільки Банилівській сільській раді Вижницького району Чернівецької області матеріальна шкода не заподіяна, філії Берегометське ЛМГ ДСГП «Ліси України» ліс повернуто, а тому філія будь-яких претензій до нього немає.
У судовому засіданні представник відповідача адвокат Краснюк В.В. підтримав позицію відповідача та просив у задоволенні позову відмовити. Наголосив, що оскільки Банилівська сільська рада не має до ОСОБА_1 ніяких претензій, то прокурор не мав права звертатися з даним позовом до суду.
Ухвалою від 29.03.2024 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 10.04.2024 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 27.05.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.00 год. 05.06.2024 року.
Суд, заслухавши відповідача ОСОБА_1 , його представника адвоката Краснюка В.В., вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позов керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука О.І. в інтересах держави в особі Банилівської сільської ради Вижницького району підлягає задоволенню з таких підстав.
На підтвердження позовних вимог надано такі докази:
- копію листа керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука О. №50-104-2385ВИХ-23 від 14.09.2023 року, яким голову Банилівської сільської ради Соломко В. повідомлено, що окружною прокуратурою в порядку ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» опрацьовано матеріали щодо відшкодування шкоди, завданої злочином внаслідок незаконної порубки лісу на суму 59574,56 грн, вчиненої ОСОБА_1 на території Карапчівського лісництва філії «Берегометське ЛМГ» ДП «Ліси України», що знаходиться на території Банилівської сільської ради (с. Бережниця). Кошти за шкоду, завдану протиправними діями ОСОБА_1 повинні зараховуватись на рахунок Банилівської сільської ради з подальшим їх розподілом у відповідних пропорціях між обласним та Державним бюджетами.
Окружною прокуратурою скеровувався лист №50-104-1705вих-23 від 30.06.2023 року до Банилівської сільської ради про здійснення самостійно претензійно-позовної роботи до ОСОБА_1 в інтересах громади в частині стягнення шкоди, завданої незаконною порубкою лісу. Листом №02-18/993 від 06.07.2023 року Банилівська сільська рада повідомила, що бажає самостійно вживати заходи щодо стягнення з ОСОБА_1 вищезазначеної шкоди.
Просив до 20.09.2023 року повідомити про вжиті заходів претензійно-позовної роботи сільською радою до ОСОБА_1 та чи буде заявлений позов до останнього про відшкодування шкоди внаслідок незаконної порубки на території Банилівської сільської ради.
У разі встановлення факту нездійснення або неналежним чином здійснення селищною радою заходів щодо стягнення шкоди, завданої незаконною порубкою лісу на території ради, окружною прокуратурою буде здійснено представництво даної ради;
- копію листа Банилівської сільської ради №02-18/1355 від 19.09.2023 року, яким керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука О. на виконання його листа №50-104-2385ВИХ-23 від 14.09.2023 року повідомлено, що у структурі Банилівської сільської ради юриста немає, а кошти для укладення угоди з адвокатом з метою відкриття претензійно-позовної роботи відсутні, за відомостями Банилівської сільської ради, у власності ОСОБА_1 наявна тільки земельна ділянка 0,2472 га - для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель, а на утриманні ОСОБА_1 5 малолітніх дітей. Тому позов до останнього про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконної порубки на території Банилівської сільської ради, заявлений не буде;
- копію листа керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука О. №50-106-713ВИХ-24 від 18.03.2024 року, яким Банилівську сільську раду повідомлено, що окружною прокуратурою пред`являється позовна заява в інтересах держави в особі Банилівської сільської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев в сумі 59574,56 грн. Підставою для звернення прокурора до суду з даною позовною заявою є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;
- копію вироку Вижницького районного суду від 25.05.2023 року по справі №713/1196/23 провадження №1-кп/713/102/23, яким ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000,00 гривень в дохід держави.
Даним вироком встановлено, що ОСОБА_1 , 04.02.2023 року о 09.00 год. з метою реалізації раніше виниклого протиправного умислу, спрямованого на незаконну порубку дерев у лісі, прибув до виділу №46 кварталу №3 лісового масиву Карапчівського лісництва філії «Берегометське ЛМГ» ДП «Ліси України», в адміністративних межах с. Бережниця, Вижницького району, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечних наслідків у вигляді завдання шкоди довкіллю, не являючись лісокористувачем та не маючи спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубного квитка), діючи в порушення вимог ст.ст.7, 10, 12, 13, 16-18, 69 ЛК України, ст.12 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», а також п.п.1-4, 9, 10 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою КМУ №761 від 23.05.2007 року «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», з корисливих мотивів, за допомогою заздалегідь приготованої для вчинення кримінального правопорушення бензопили марки «Stihl», яка належить ОСОБА_2 , шляхом повного відділення від кореня до ступеня припинення зросту стовбурів дерев (спилюванням), здійснив незаконну порубку 2 сироростучих дерев породи «Бук» діаметрами 62 см та 73 см, які розпилив на 17 колод. У подальшому, ОСОБА_1 розпорядився зрубаними деревами на власний розсуд, а саме, 04.02.2023 року за допомогою коня перетягнув колоди до місця завантаження в лісовому масиві в адміністративних межах с. Бережниця, Вижницького району, та 11.02.2023 року за допомогою автомобіля марки «Богдан DF 25», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 , перевозив до свого домоволодіння, що розташоване АДРЕСА_1 , чим спричинив істотну шкоду на загальну суму 59574,56 грн філії «Берегометське ЛМГ» ДП «Ліси України».
Також вироком встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав, у скоєному щиро розкаюється, просив суворо не карати та призначити мінімальне покарання у виді штрафу.
На підтвердження заперечень проти позову та спростування позовних вимог відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Краснюк В.В. надали такі докази:
- довідку про склад сім`ї №02-18/544, видану 24.04.2024 року Коритненським старостинським округом Банилівської сільської ради, згідно якої - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована але не проживає за адресою: АДРЕСА_2 . У склад її сім`ї: донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; донька - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; донька - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; син - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; донька - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
- довідку про склад сім`ї №02-18/904, видану 18.04.2024 року виконавчим комітетом Банилівської сільської ради, згідно якої - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 зареєстрований в АДРЕСА_1 , не працює, займається ІТД, загальна площа житла 60 кв.м, опалювальна - 50 кв.м;
- акт обстеження матеріально-побутових умов №02-18/77, затверджений 18.04.2024 року головою Банилівської сільської ради, згідно якого - ОСОБА_1 , 1981 року народження не працює. Його сім`я проживає у задовільних матеріальних умовах, власного будинку не мають, проживають у будинку дядька. Будинок старий, негазифікований, невеликий (1 житлова кімната). ОСОБА_10 з дітьми зареєстрована в с. Бережонка. Багатодітна сім`я.
При вирішенні позовних вимог керівника Вижницької окружної прокуратури ОСОБА_4 в інтересах держави в особі Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, про відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою дерев, суд застосовує такі норми права.
У статті 1 ЛК України визначено зокрема, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно до ст.100 ЛК України порядок охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду визначається відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», цього Кодексу та інших актів законодавства.
Згідно вимог ст.105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
Згідно ст.107 ЛК України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
За ч.1 ст.68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.4 ст.68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно з ч.1 ст.69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Частиною 2 ст.40 ЗУ «Про рослинний світ» передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.
Врегульовані вищевказаними нормами наслідки порушення вимог природоохоронного (в т.ч. лісового) законодавства у вигляді обов`язку винної особи відшкодувати заподіяні збитки відповідають загальним положенням Цивільного кодексу України, які визначають поняття та порядок відшкодування збитків.
Статтею 22 ЦК України встановлено загальні правила відшкодування збитків та передбачено, зокрема, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
У даному випадку спірні правовідносини щодо відшкодування збитків, заподіяних порушенням лісового законодавства, кваліфікуються як відносини із відшкодування позадоговірної шкоди.
Статтею 1166 ЦК України встановлено загальні підстави відшкодування шкоди у позадоговірних (деліктних) зобов`язаннях та передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Позадоговірна (деліктна) відповідальність, яка є видом цивільно-правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.
Тобто підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти, як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У ч.1 ст.6 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Відповідно до ч.1 ст.10 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно пп.1 п.«б» ч.1 ст.33 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», до делегованих повноважень виконавчих органів селищних рад належить здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.
Повноваження місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища, крім іншого, також встановлені в ст.ст.15, 19 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції яких віднесено здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до законодавства України.
Згідно ст.47 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.
Місцеві фонди навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Органи місцевого самоврядування є отримувачем коштів, які надійшли на відшкодування шкоди, заподіяної державі.
Відповідно до п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених п.1 ч.2 ст.67-1 цього Кодексу) є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Пунктом 4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Отже, шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради на адміністративній території якої скоєно правопорушення на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні.
Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 27.06.2018 року по справі №364/1080/16-ц.
Положеннями ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до ч.3, 4 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Звертаючись до суду із позовом в інтересах держави, уповноваженими органами якої є Банилівська сільська рада, прокурор посилався на те, що діями відповідача ОСОБА_1 була спричинена шкода навколишньому середовищу, яка виразилась у незаконній порубці двох сироростучих дерев породи «Бук» діаметрами 62 см та 73 см на території виділу №46 кварталу №3 лісового масиву Карапчівського лісництва філії «Берегометське ЛМГ» ДП «Ліси України», що знаходиться в адміністративних межах с. Бережниця, Вижницького району Чернівецької області. Вказана шкода у добровільному порядку не відшкодована, позивачем не вжито заходів для стягнення шкоди. Позивач Банилівська сільська рада заходів судового захисту щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 заподіяної ним шкоди не вжила. Листом №02-18/1355 від 19.09.2023 року Банилівська сільська рада повідомила Вижницьку окружну прокуратуру, що позов до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконної порубки на території Банилівської сільської ради заявляти не буде.
Приписи ст.131-1 Конституції України, ст.56 ЦПК України, ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» наділяють прокурора повноваженнями на представництво в суді інтересів держави у виключних випадках, а саме: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Оскільки Банилівська сільська рада Вижницького району Чернівецької області є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду, суб`єктом комунальної власності, до відання якого згідно з ст.33 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.15 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» також входить здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів (правопорушення було вчинене на території цієї ради), самостійно не реалізувала своє процесуальне право на подання позову, то у відповідності до положень ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» та ст.56 ЦПК України є всі підстави для підтвердження представництва прокурором інтересів держави в суді.
Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26.05.2020 року по справі №912/2385/18.
Окрім того, відповідно до абз.3 ч.4 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» Вижницькою окружною прокуратурою попередньо, до звернення до суду, повідомлено позивача про звернення з даним позовом до суду.
Таким чином наявні підстави для представництва інтересів держави у суді прокурором.
Частиною 3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У п.3 ч.2 ст.129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 6 ст.82 ЦПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З безпосередньо досліджених у судовому засіданні належних, достатніх та допустимих доказів судом установлено, що:
- 04.02.2023 року відповідачем ОСОБА_11 на території виділу №46 кварталу №3 лісового масиву Карапчівського лісництва філії «Берегометське ЛМГ» ДП «Ліси України», що знаходиться в адміністративних межах с. Бережниця Вижницького району Чернівецької області, вчинено незаконну порубку двох дерев породи «Бук», діаметрами 62 см та 73 см, чим заподіяно збитків державі на загальну суму 59574,56 грн;
- у ході судового розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12023262060000077 від 12.02.2023 року, відповідач ОСОБА_11 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті.
Тобто судом установлено наявність шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, протиправну поведінку відповідача, який вчинив самовільну рубку лісових насаджень на території лісового масиву, причинний зв`язок між заподіяною шкодою та протиправною поведінкою відповідача, а також вину відповідача, який діяв умисно.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу на території виділу №46 кварталу №3 лісового масиву Карапчівського лісництва філії «Берегометське ЛМГ» ДП «Ліси України», який розташований в адміністративних межах с. Бережниця Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, то з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.06.2018 року по справі №364/1080/16-ц, саме Банилівська сільська рада Вижницького району Чернівецької області є належним позивачем у спірних правовідносинах.
Тому шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню до відповідного бюджету органу місцевого самоврядування за місцем заподіяння такої шкоди, в даному випадку до спеціального фонду Банилівської сільської ради, на території якої здійснено незаконну рубку лісових насаджень, та в подальшому підлягає розподілу відповідно до п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України.
У встановлені судом строки відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Краснюк В.В. не надали суду доказів відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Аналіз досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин в сукупності з наведеними вище вимогами закону дає підстави для обґрунтованого висновку, що позовні вимоги керівника Вижницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі із стягненням з відповідача в дохід держави судових витрат по сплаті судового збору відповідно до положень ст.141 ЦПК України.
Встановлені судом обставини повністю спростовують доводи відповідача ОСОБА_1 та його представника адвоката Краснюка В.В. про відсутність підстав для стягнення завданої шкоди на користь Банилівської сільської ради, яка не має до відповідача жодних претензій.
А позиція представника Банилівської сільської ради підтверджує наявність визначених ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» підстав для звернення з даним позовом до суду прокурора.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення.
На підставі наведеного, ст.ст.22, 1166 ЦК України, ст.ст.7, 17, 19, 67, 69, 105, 107 ЛК України, п.7 ч.3 ст.29 та п.4 ч.1 ст.69-1 БК України, ст.ст.15, 19, 47, 68, 69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.40 ЗУ «Про рослинний світ», ст.ст.6, 10, 33 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 128, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, Суд,
УХВАЛИВ:
Позов керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука Олександра Івановича в інтересах держави в особі Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави в особі Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, юридична адреса: вул. Гостинець, 63, с. Банилів, Вижницький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ: 04418204 шкоду, завдану незаконною порубкою дерев у розмірі 59574,56 грн (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят чотири гривні 56 коп.), яка підлягає стягненню на рахунок для зарахування коштів, що розподіляються між державними та місцевим бюджетами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн (тисячу двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Складання повного тексту рішення відкладено на строк десять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач керівник Вижницької окружної прокуратури Чернівецької області Мельничук Олександр Іванович, юридична адреса: вул. Миколи Василька, 3а, м. Вижниця, Чернівецька область, код ЄДРПОУ: 02910120.
Позивач Банилівська сільська рада Вижницького району Чернівецької області, юридична адреса: вул. Гостинець, 63, с. Банилів, Вижницький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ: 04418204.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Філія «Берегометське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України», юридична адреса: вул. Центральна, 55, смт. Берегомет, Вижницький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ: 44923971.
Суддя Іван ПИЛИП`ЮК
Суд | Вижницький районний суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 05.06.2024 |
Оприлюднено | 10.06.2024 |
Номер документу | 119568419 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища |
Цивільне
Вижницький районний суд Чернівецької області
ПИЛИП'ЮК І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні