Постанова

від 18.09.2024 по справі 713/899/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року

м. Чернівці

cправа № 713/899/24

провадження № 22-ц/822/658/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Половінкіної Н. Ю.

суддів Височанської Н.К., Перепелюк І.Б.

учасники справи:

позивач керівник Вижницької окружної прокуратури Мельничук Олександр Іванович в інтересах держави в особі Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області

відповідач ОСОБА_1

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 05 червня 2024 року, головуючий у першій інстанції Пилип`юк І.В.

ВСТАНОВИВ

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Керівник Вижницької окружної прокуратури Мельничук О.І. звернувся до суду в інтересах держави в особі Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області з позовом до ОСОБА_1 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Філії «Берегометське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою дерев.

Зазначав, що 04 лютого 2023 року ОСОБА_1 прибув до виділу №46 кварталу № 3 лісового масиву Карапчівського лісництва філії «Берегометське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», що знаходиться в адміністративних межах с.Бережниця Вижницького району Чернівецької області, де здійснив незаконну порубку двох сироростучих дерев породи «Бук» діаметрами 62 см та 73 см, які розпилив, заподіявши матеріальних збитків на суму 59574 грн 56 коп.

Вироком Вижницького районного суду від 25 травня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Прокурор в обґрунтування необхідності захисту інтересів держави вказав, що за повідомленням Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 19 вересня 2023 року №02-18/1355 не вживались заходи, спрямовані на відшкодування шкоди, заподіяної ОСОБА_1 незаконною порубкою дерев, за відсутності коштів на укладення угоди з адвокатом.

Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Банилівської сільської ради шкоду в сумі 59574 грн 56 коп., що підлягає стягненню на рахунок для зарахування коштів, що розподіляються між державним та місцевими бюджетами.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 05 червня 2024 року позов керівника Вижницької окружної прокуратури ОСОБА_2 в інтересах держави в особі Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області шкоду, завдану незаконною порубкою дерев, в сумі 59574 грн 56 коп., яка підлягає стягненню на рахунок для зарахування коштів, що розподіляються між державними та місцевим бюджетами.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 05 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у позові керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука О.І. в інтересах держави в особі Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Зазначає про визначення складу сторін у справі на порушення вимог закону, оскільки Банилівська сільська рада Вижницького району Чернівецької області є неналежнимпозивачем усправі,третя особа,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Філія «Берегометське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» не є юридичною особою.

Вважає, що Банилівська сільська рада Вижницького району Чернівецької області залучена до участі у справі не як співпозивач, а як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

За вироком Вижницького районного суду від 25 травня 2023 року Банилівській сільській раді Вижницького району Чернівецької області шкоди не заподіяно, остання не залучена до участі у справі потерпілою особо, не визнана цивільним позивачем.

Потерпілою особою визначено Філію «Берегометське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», яка відмовилась від пред`явлення до ОСОБА_1 позову в рамках кримінального провадження.

Банилівською сільською радою Вижницького району Чернівецької області подано заяву про недоцільність стягнення з ОСОБА_1 коштів, оскільки шкоди сільській раді не заподіяно.

Вказує, що прокурором не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями ОСОБА_1 та збитками, завданими Банилівській сільській раді Вижницького району Чернівецької області.

У матеріалах справи відсутні докази належності виділу № 46 кварталу № 3 лісового масиву Карапчівського лісництва філії «Берегометське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області.

Тому відсутня бездіяльність Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, оскільки остання не має фонду охорони навколишнього середовища.

Посилається на повернення Філії «Берегометське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» дерева, тобто відшкодування шкоди, відсутність претензій.

Прокурором за власною ініціативою пред`явлено позов до ОСОБА_1 , на утриманні якого знаходиться дружина та шестеро неповнолітніх дітей, багатодітна сім`я не має власного будинку, вимушений був спилити дерева, щоб мати дрова.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не надходило.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Відповідно до частини першоїстатті 368 ЦПК Українисправа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою Ірозділу V ЦПК України.

Згідно із частиною першоюстатті 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною першоюстатті 7 ЦПК Українивстановлено, що розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Такий випадок передбачено у частині тринадцятійстатті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У зв`язку з наведеним перегляд справи в апеляційному порядку здійснено без повідомлення (виклику) учасників справи.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позов керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука О.І. в інтересах держави в особі Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області до ОСОБА_1 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Філії «Берегометське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою дерев, суд першої вважав доведеним вчинення ОСОБА_1 04 лютого 2023 року на території виділу №46 кварталу № 3 лісового масиву Карапчівського лісництва філії «Берегометське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», що знаходиться в адміністративних межах с. Бережниця Вижницького району Чернівецької області, незаконної порубки двох сироростучих дерев породи «Бук» діаметрами 62 см та 73 см, чим заподіяно збитків державі на суму 59574 грн 56 коп.

На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції послався на вирок Вижницького районного суду від 25 травня 2023 року у справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 246 КК України.

Водночас судпершої інстанціїзазначив,що Банилівськасільська радаВижницького районуЧернівецької областіє належнимпозивачем успірних правовідносинах,оскільки ОСОБА_1 заподіяно шкодунавколишньому природномусередовищу натериторії виділу№46кварталу №3лісового масивуКарапчівського лісництвафілії «Берегометське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», який розташований в адміністративних межах с. Бережниця Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області.

Тому шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню до відповідного бюджету органу місцевого самоврядування за місцем заподіяння такої шкоди, тобто до спеціального фонду Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення наведеним нормам відповідає.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

Вироком Вижницького районного суду від 25 травня 2023 року встановлвено, що ОСОБА_1 04 лютого 2023 року о 09.00 год. з метою реалізації раніше виниклого протиправного умислу, спрямованого на незаконну порубку дерев у лісі, прибув до виділу №46 кварталу №3 лісового масиву Карапчівського лісництва філії «Берегометське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», в адміністративних межах с. Бережниця, Вижницького району, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечних наслідків у вигляді завдання шкоди довкіллю, не являючись лісокористувачем та не маючи спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубного квитка), діючи в порушення вимог ст.ст.7, 10, 12, 13, 16-18, 69 ЛК України, ст.12 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», а також п.п.1-4, 9, 10 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23 травня 2007 року «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», з корисливих мотивів, за допомогою заздалегідь приготованої для вчинення кримінального правопорушення бензопили марки «Stihl», яка належить ОСОБА_3 , шляхом повного відділення від кореня до ступеня припинення зросту стовбурів дерев (спилюванням), здійснив незаконну порубку 2 сироростучих дерев породи «Бук» діаметрами 62 см та 73 см, які розпилив на 17 колод. У подальшому, ОСОБА_1 розпорядився зрубаними деревами на власний розсуд, а саме, 04 лютого 2023 року за допомогою коня перетягнув колоди до місця завантаження в лісовому масиві в адміністративних межах с. Бережниця, Вижницького району, та 11 лютого 2023 року за допомогою автомобіля марки «Богдан DF 25», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 , перевозив до свого домоволодіння, що розташоване АДРЕСА_1 , чим спричинив істотну шкоду на загальну суму 59574 грн 56 коп. Філії «Берегометське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Також вироком встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав, у скоєному щиро розкаюється, просив суворо не карати та призначити мінімальне покарання у виді штрафу.

Згідно висновку судового експерта Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Кожакарь Н.М. від 07 квітня 2023 року №СЕ-19/126- 23/2959-ЕК розмір шкоди, заподіяної лісу, внаслідок незаконної рубки 2 сироростучих дерев породи бук на території лісового фонду Карапчівського лісництва філії «Берегометське лісомисливське господарство» 13 лютого 2023 року, у результаті скоєння самовільної рубки громадянином ОСОБА_1 становить 59574 грн 56 коп.

14 вересня 2023 року на адресу Банилівської сільської ради Вижницькою окружною прокуратурою направлено лист з приводу надання інформації про вжиття сільської радою заходів претензійно-позовної роботи сільською радою до ОСОБА_1 та чи буде заявлений позов до останнього про відшкодування шкоди, внаслідок незаконної порубки на території Банилівської сільської ради.

З листа Банилівської сільської ради №02-18/1355 від 19 вересня 2023 року вбачається, що у структурі Банилівської сільської ради юриста немає, а кошти для укладення угоди з адвокатом з метою відкриття претензійно-позовної роботи відсутні.

За відомостями Банилівської сільської ради у власності ОСОБА_1 наявна тільки земельна ділянка 0,2472 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель, на утриманні ОСОБА_1 5 малолітніх дітей. Тому позов до останнього про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконної порубки на території Банилівської сільської ради, заявлений не буде.

З листа керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука О. №50-106-713ВИХ-24 від 18 березня 2024 року вбачається, що Банилівську сільську раду повідомлено, що окружною прокуратурою пред`являється позовна заява в інтересах держави в особі Банилівської сільської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев в сумі 59574 грн 56 коп. Підставою для звернення прокурора до суду з даною позовною заявою є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною другоюстатті 24 ЛК Українизбитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону.

Відповідно до частини першоїстатті 105 Лісового кодексу України винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, несуть встановлену законом відповідальність.

Порушення лісового законодавства відповідно достатті 105 ЛК Українитягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев та чагарників.

Статтею 107 ЛК Українивстановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відповідно до частини четвертоїстатті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з частиною 1 статті 69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Частиною 2 статті 40 ЗУ «Про рослинний світ» передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Врегульовані вищевказаними нормами наслідки порушення вимог природоохоронного (в т.ч. лісового) законодавства у вигляді обов`язку винної особи відшкодувати заподіяні збитки відповідають загальним положенням Цивільного кодексу України, які визначають поняття та порядок відшкодування збитків.

Відповідно до частини першоїстатті 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина другастатті 1166 ЦК України).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача; г) вина.

Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто діє презумпція вини завдавача шкоди.

Не можна погодитися з доводами ОСОБА_1 , на які є посилання в апеляційній скарзі, на недоведеність наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями ОСОБА_1 та збитками, завданими Банилівській сільській раді Вижницького району Чернівецької області.

Вироком Вижницького районного суду від 25 травня 2023 року встановлвено, що ОСОБА_1 04 лютого 2023 року о 09.00 год. з метою реалізації раніше виниклого протиправного умислу, спрямованого на незаконну порубку дерев у лісі, прибув до виділу №46 кварталу №3 лісового масиву Карапчівського лісництва філії «Берегометське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», в адміністративних межах с. Бережниця, Вижницького району, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечних наслідків у вигляді завдання шкоди довкіллю, не являючись лісокористувачем та не маючи спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубного квитка), діючи в порушення вимог ст.ст.7, 10, 12, 13, 16-18, 69 ЛК України, ст.12 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», а також п.п.1-4, 9, 10 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23 травня 2007 року «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», з корисливих мотивів, за допомогою заздалегідь приготованої для вчинення кримінального правопорушення бензопили марки «Stihl», яка належить ОСОБА_3 , шляхом повного відділення від кореня до ступеня припинення зросту стовбурів дерев (спилюванням), здійснив незаконну порубку 2 сироростучих дерев породи «Бук» діаметрами 62 см та 73 см, які розпилив на 17 колод. У подальшому, ОСОБА_1 розпорядився зрубаними деревами на власний розсуд, а саме, 04 лютого 2023 року за допомогою коня перетягнув колоди до місця завантаження в лісовому масиві в адміністративних межах с. Бережниця, Вижницького району, та 11 лютого 2023 року за допомогою автомобіля марки «Богдан DF 25», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 , перевозив до свого домоволодіння, що розташоване АДРЕСА_1 , чим спричинив істотну шкоду на загальну суму 59574 грн 56 коп.

Частиною 6 статті 82 ЦПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно висновку судового експерта Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Кожакарь Н.М. від 07 квітня 2023 року №СЕ-19/126- 23/2959-ЕК розмір шкоди, заподіяної лісу, внаслідок незаконної рубки 2 сироростучих дерев породи бук на території лісового фонду Карапчівського лісництва філії «Берегометське лісомисливське господарство» 13 лютого 2023 року, у результаті скоєння самовільної рубки громадянином ОСОБА_1 становить 59574 грн 56 коп.

Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 на визначення складу сторін у справі на порушення вимог закону, оскільки Банилівська сільська рада Вижницького району Чернівецької області є неналежним позивачем у справі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Філія «Берегометське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» не є юридичною особою.

За змістом частини другоїстатті 2 ЦК Українидержава Україна є учасником цивільних відносин. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками(частина першастатті 167 ЦК України). Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом(стаття 170 ЦК України). Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц.)

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що і в судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган ( постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 27)). Тому, зокрема, наявність чи відсутність у органу, через який діє держава, статусу юридичної особи, значення не має.

Незалежно від того, хто саме звернувся до суду,орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурору судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб`єкта процесуальних правовідносин. Таким чином, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор. На відміну від останнього та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти праваучасники правовідносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 6 липня 2021 року у справі № 911/2169/20, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц).

У статті 1 ЛК України визначено зокрема, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Статтею 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено утворення місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності.

У силу пункту 7 частини третьоїстатті 29 Бюджетного кодексу Україниджерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Пунктом 4 частини першої статті 69-1Бюджетного кодексу України встановлено, що донадходжень спеціального фонду місцевих бюджетівналежать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя -70 відсотків.

Таким чином, шкода,заподіяна порушенням природоохоронного законодавства,відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахуноквідповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні.

Главою IV Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 29 січня 2013 року № 43, передбачено, що платежі, які відповідно доБюджетного кодексу Українита закону про Державний бюджет України є джерелами формування спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень, крім власних надходжень, бюджетних установам зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в Казначействі України та Головних управліннях Казначейства відповідно до законодавства на ім`я органу Казначейства в розрізі територій та кодів бюджетної класифікації.

Таким чином збитки, завдані унаслідок незаконної порубки дерев в адміністративних межах Банилівській сільській раді Вижницького району Чернівецької області підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області на розподільчий казначейський рахунок зазначеної сільської ради за кодомкласифікації доходів бюджету(кодом платежу)

Посилання ОСОБА_1 на скрутне матеріальне становище, перебування на утриманні дружини та шестеро неповнолітніх дітей, не забезпечення багатодітної сім`я власним будинком фактично зводяться до наявності підставі для не відшкодування шкоди.

За змістомчастини четверноїстатті 1193ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення.

Отже, правила частини четвертої статті 1193ЦКУкраїни про можливість зменшення розміру відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, не застосовуються до випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України (частина другастатті 19Конституції України).

Прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (пункт 3 частини першоїстатті 131-1 Конституції України).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзац 1 і 2 частини третьоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Тлумачення частини третьоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною четвертоюстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії (абзаци 1 - 4 частини четвертоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року в справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) зазначено, що:

«76. Відповідно до частини третьоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

77. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

78. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

79. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченомустаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

80. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

81. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогостаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

82. Частина четвертастатті 23 Закону України «Про прокуратуру»передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

83. Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першоїстатті 226 ГПК України».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21) зазначено, що:

«прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Якщо після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першоїстатті 226 ГПК України. Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 926/54/22 зазначено, що: «якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, і такий орган протягом розумного строку на зазначену інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то у такому випадку наявні підстави для представництва, передбачені абзацом 1 частини третьоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру». У такому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави вказаним органом».

З матеріалів справи вбачається, що 14 вересня 2023 року на адресу Банилівської сільської ради Вижницькою окружною прокуратурою направлено листа з приводу надання інформації про вжиття сільської радою заходів претензійно-позовної роботи до ОСОБА_1 та подання позову до останнього про відшкодування шкоди.

За повідомленням Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 19 вересня 2023 року №02-18/1355 від 19 вересня 2023 у структурі Банилівської сільської ради немає юриста та відсутні коштів для укладення угоди з адвокатом з метою претензійно-позовної роботи.

У власності ОСОБА_1 наявна тільки земельна ділянка 0,2472 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель, а на утриманні ОСОБА_1 5 малолітніх дітей. Тому позов до останнього про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконної порубки на території Банилівської сільської ради, заявлений не буде.

За змістом листа керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука О. №50-106-713ВИХ-24 від 18 березня 2024 року Банилівську сільську раду повідомлено, що окружною прокуратурою пред`являється позов в інтересах держави в особі Банилівської сільської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев в сумі 59574 грн 56 коп. Підставою для звернення прокурора до суду з даною позовною заявою є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, прокурор дотримався передбаченихстаттею 23 Закону України «Про прокуратуру»вимог щодо обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави у суді у цій справі.

Банилівською сільською радою Вижницького району Чернівецької області згідно з частиною четвертоюстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі цього органу не оспорювало.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про наявність у керівника Вижницької окружної прокуратури Мельничука О.І. підстав дляпредставництва інтересів держави в особі Банилівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, передбачених абзацом 1 частини третьоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»є правильними.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч.1ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже,рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 05 червня 2024 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ч.1 ст.375 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 05 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового 24 вересня 2024 року рішення

Головуючий Н. Ю. Половінкіна

Судді Н. К. Височанська

І. Б. Перепелюк