Ухвала

від 04.06.2024 по справі 462/4445/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/4445/24

провадження 2/462/1360/24

У Х В А Л А

04 червня 2024 року суддя Залізничного районного суду міста Львова Ліуш А.І., вивчивши цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Енергетика плюс» до Міністерства оборони України, Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівське будівельно-монтажне управління», Головного управління ДПС у Львівській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державного реєстратора Бойко Христини Романівни про внесення змін до Державного реєстру речових прав щодо об`єкта нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду з позовною заявою Міністерства оборони України, Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівське будівельно-монтажне управління», Головного управління ДПС у Львівській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державного реєстратора Бойко Христини Романівни про внесення змін до Державного реєстру речових прав щодо об`єкта нерухомого майна в частині зазначення загальної площі складової частини об`єкта нерухомого майна, змінивши загальну площу з 3280,9 кв.м., на 1759,8 кв.м.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

В той же час, критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства); по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі, як правило, є фізична особа).

При вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і відповідний спір - господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у ст. 3 ГК України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами пункту 6 частини першої статті 20 ГПК господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Виходячи з зазначеного, позивач та відповідачі: Міністерства оборони України, Державне підприємство Міністерства оборони України «Львівське будівельно-монтажне управління», Головне управління ДПС у Львівській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України,- мають статус юридичних осіб.

Крім того, як вбачається з прохальної частини позову, позивач просить суд: внести зміни до Державного реєстру речових прав щодо об`єкта нерухомого майна в частині зазначення загальної площі складової частини об`єкта нерухомого майна, змінивши загальну площу з 3280,9 кв.м., на 1759,8 кв.м., внаслідок чого, співвідповідачем залучено державного реєстратора Бойко Х.Р.

Відтак, фактично позивач оскаржує дії суб`єкта владних повноважень - Державного реєстратора Бойко Х.Р., пов`язані з реєстраційними діями в Державному реєстрі речових прав щодо об`єкта нерухомого майна, щляхом зміни загальної площі об`єкта нерухомого майна.

Отже, звернення позивача до суду із зазначеним позовом зумовлене необхідністю захисту корпоративних та майнових прав, що виключає розгляд цієї справи в порядку цивільного судочинства.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач вже звертався до Господарського суду Львівської області до: Міністерства оборони України, Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівське будівельно-монтажне управління», Головного управління ДПС у Львівській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про внесення змін у відомості Державного реєстру речових прав щодо об`єкта нерухомого майна.

Так, ухвалою суду від 05 червня 2023 року (справа № 914/1698/23), було встановлено, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, проте, є виключною підсудністю Господарського суду міста Києва.

Однак, ухвалою Господарського суду міста Києва від 31 липня 2023 року, позов було повернуто позивачу виключно з мотивів не надання позивачем доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.

Відтак, Господарський суд Львівської області та Господарський суд міста Києва погодилися з тим, що внесення змін у відомості Державного реєстру речових прав щодо об`єкта нерухомого майна, з аналогічними відповідачами, які мають статус юридичних осіб, є підсудністю господарського суду.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є господарсько-правовими, оскільки існує спір між суб`єктами господарської діяльності, та оскарженням дій суб`єкта владних повноважень - Державного реєстратора Бойко Х.Р. Відтак, цей спір пов`язаний зі здійсненням господарської діяльності, а тому віднесений до юрисдикції господарського суду, оскільки підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, про що свідчить суб`єктний склад сторін, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.

Керуючись ст.ст.4,12-13, 211, 223, п.1 ч.1 ст. 255, 258-261, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою Приватного підприємства «Енергетика плюс» до Міністерства оборони України, Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівське будівельно-монтажне управління», Головного управління ДПС у Львівській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державного реєстратора Бойко Христини Романівни про внесення змін до Державного реєстру речових прав щодо об`єкта нерухомого майна.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд його позовних вимог відповідно до юрисдикції господарських судів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: А.І. Ліуш