Рішення

від 29.05.2024 по справі 475/378/24

ЮЖНОУКРАЇНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 475/378/24

Провадження № 2/486/550/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі:головуючогосудді - Савіна О.І.,

при секретарі - Салагорі С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до об`єднаної територіальної громади в особі Доманівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

без участі сторін,

ВСТАНОВИВ:

03.04.2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до об`єднаної територіальної громади в особі Доманівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її сестра ОСОБА_2 , факт смерті підтверджується рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19.10.2023 року, оскільки смерть настала на тимчасово окупованій території АР Крим. 09.11.2023 року нею було отримано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , за актовим записом №2. Після отримання свідоцтва про смерть сестри вона звернулася до Доманівської державної нотаріальної контори з метою подати заяву про прийняття спадщини, оскільки залишилося спадкове майно, а саме: земельна ділянка розміром 5,57 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Доманівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області. Однак, 26.03.2024 року позивач отримала від Доманівської державної нотаріальної контори постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за №61/02-31, у якій вказано, що нею пропущено шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини. Позивач зазначає, що вона є спадкоємицею другої черги, яка бажає прийняти спадщину, оскільки у неї відсутня інформація, що спадкоємці першої черги зверталися за прийняттям спадщини. Проте, із підстав, зазначених вище, вона не може узаконити свої спадкові права. Своєчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини вона не змогла у зв`язку з тим, що не було можливості отримати свідоцтво належного зразка про смерть сестри ОСОБА_2 , так як остання померла на тимчасово окупованій території і необхідно було пройти процедуру встановлення факту смерті на окупованій території, яка потребувала, як мінімум, медичного свідоцтва про смерть. Державний реєстр реєстрації смерті для нотаріусів України уже був недоступний. Жодних доказів, які б підтвердили смерть сестри вона не мала можливості, а також поїхати на окуповану територію в силу віку та стану здоров`я. Крім того, в межах шестимісячного строку з 22.10.2019 року по 22.04.2020 року звернення за прийняттям спадщини було запроваджено карантин через спалах у світі коронавірусу. Також загальновідомим є факт блокування незаконними збройними формуваннями Російської Федерації виїзду та в`їзду громадян України з тимчасово окупованих територій через КВПП з березня 2020 року. Лише восени 2023 року їй вдалося отримати копію медичного свідоцтва про смерть серії 35 №001600 від 23.10.2019 року, що дозволило у судовому порядку встановити факт смерті сестри ОСОБА_2 . Вважає, що в неї поважна причина пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки існували об`єктивні, непереборні, істотні труднощі, які перешкоджали їй вчасно в установлений законодавством України строк звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з чим позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.

Відповідно до розпорядження голови Доманівського районного суду Миколаївської області Єгорової Н.І. № 19 від 11.04.2024 року дана цивільна справа передана на розгляд до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області (а.с 34-35).

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 20.05.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження із призначенням справи до розгляду в судовому засіданні (а.с. 39).

Позивач у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнають в повному обсязі, не заперечують проти їх задоволення.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з приписами ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У відповідності до ч.1ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1, 2 ст.5 передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч.1, 2, 3ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч.1, 2, 3ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У відповідності до ч.1, 2ст.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст.77 ЦПК України,належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно дост.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.Статтею 80 ЦПК Українипередбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1, 5, 6ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, місто Сімферополь, у віці 65 років, померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 09.11.2023 року Доманівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №2 (а.с. 9).

З копії державного акта на право приватної власності на землю вбачається, що акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №266 від 24.06.2003 року в Доманівській райдержадміністрації Ради народних депутатів, на підставі розпорядження Доманівської райдержадміністрації Ради народних депутатів від 25.09.2002 року №313, видано державний акт ОСОБА_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , та передається їй у приватну власність земельна ділянка площею 5,57 га, що розташована на території Доманівської селищної ради Доманівського району Миколаївської області, яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 16).

Згідно інформаційної довідки №339426563 від 17.07.2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, у відомостях з державного реєстру речових прав актуальна інформація про об`єкт речових прав зазначено, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2077411548227, тип об`єкта земельна ділянка, кадастровий номер 4822755000:03:000:0068, опис об`єкта 5,5651 га; з актуальної інформації про речове право вбачається, що власником є ОСОБА_2 (а.с. 17-18).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй майно.

Той факт, що ОСОБА_3 є рідною сестрою ОСОБА_4 підтверджується копіями свідоцтва про їх народження (а.с. 11, 12).

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уклали шлюб 06.11.1979 року, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за №1013, після укладення шлюбу присвоєно прізвище дружині « ОСОБА_7 » (а.с. 13).

В копії довідки №75 від 19.05.2004 року Доманівського органу реєстрації актів громадського стану зазначено, що 02.11.1979 року в Ленінському відділі РАЦС міста Миколаєва зареєстроване одруження ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , за актовим записом №371, прізвище після реєстрації одруження « ОСОБА_10 » (а.с. 14).

Згідно копії акта ООО «Вест Крим» від 05.02.2024 року про проживання громадянина без реєстрації, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі слів сусідів проживала одна, з лютого 2014 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартирі АДРЕСА_2 (а.с. 15).

Таким чином, на момент смерті спадкодавця позивач не мала жодного документу, який би підтверджував факт смерті ОСОБА_2 , яка померла на тимчасово окупованій території АР Крим в м.Сімферополь 22.10.2019 року для звернення до нотаріуса.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19.10.2023 року по справі №475/1023/23 встановлено факт смерті громадянки України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с.Забава, Доманівського району, Миколаївської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 65 років в місті Сімферополь, Автономної Республіки Крим під час військової агресії Російської Федерації проти України (а.с. 19-22).

09.11.2023 року Доманівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , за актовим записом №2 (а.с. 9).

Позивач зверталася до Доманівської державної нотаріальної контори Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , але їй було відмовлено у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.03.2024 року №61/02-31 (а.с. 23).

У передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України шестимісячний строк, в який позивач мала звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, з поважних причин своєчасно не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини через певні обмеження, зумовлені санітарно-епідемічними застереженнями у зв`язку з розповсюдженням короновірусу COVID-19 та через збройну агресію і військові дії Російської Федерації на території України.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України було запроваджено жорсткі обмеження.

Внаслідок карантинних обмежень було обмежено пересування громадян та заборона на регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньо обласному та міжобласному сполученні, зокрема пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі.

Крім того, в межах шестимісячного строку, а саме: з 22.10.2019 року по 22.04.2020 року позивач не звернулася з підстав вищевикладених. Також загальновідомим є факт блокування незаконними збройними формуваннями Російської федерації виїзду та в`їзду громадян України з тимчасово окупованих територій через КВПП з березня 2020 року.

Однак, аж восени 2023 року позивачу вдалося отримати копію медичного свідоцтва про смерть серії 35 №001600 від 23.10.2019 року, що дозволило її у судовому порядку встановити факт смерті сестри ОСОБА_2 (а.с. 10).

Спадкове майно знаходиться на території Доманівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області. Отже, на час відкриття спадщини і станом на 22.04.2020 року на території України встановлені певні заборони та обмеження, в тому числі і заборона перевезень між містами, що є істотними труднощами на вчинення певних дій поза межами місця проживання позивача.

Листом Міністерства юстиції України від 17.03.2020 року №1534/19.5/32-20 «Щодо організації роботи державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів на час дії карантину» було рекомендовано державним та приватним нотаріусам обмежити прийом громадян та вчиняти лише невідкладні нотаріальні дії. У зв`язку з чим прийом до нотаріусів в період карантину здійснювався з суворими обмеженнями.

Крім того, в подальшому, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан.

А відтак, з 24.02.2022 року для позивача були істотні труднощі для оформлення своїх спадкових прав у зв`язку з активними бойовими діями на території України в тому числі і у Миколаївській області.

Позивач звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, їй було повідомлено, що шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини уже минув та для поновлення такого строку необхідно звернутися з позовом до суду.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» установлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №719 від 24.06.2022 року).

До нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 звернулася 26.03.2024 року, тобто з пропуском законодавчо встановленого строку для прийняття спадщини.

Суд вважає, що причина пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 є поважною, оскільки з початку військової агресії Російської Федерації проти України 24.02.2022 року реалізація права громадян України на спадкування ускладнилися через масову евакуацію громадян, відключення державних реєстрів, відсутність нотаріусів на робочих місцях, проблеми зі зв`язком та транспортом, тощо. Зазначене обмежило реалізацію права спадкоємця у встановлений законом строк на звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у тому числі із тих причин, неможливості переміщуватися через об`єктивну, реальну та дійсну загрозу для життя та здоров`я, через бойові дії, спричинені збройною агресією Російської Федерації.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). За положеннями статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Частиною 1 статті 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1223 ЦК України зазначено загальне правило щодо права на спадкування: право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265цього Кодексу; право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч.3 ст.1272 ЦК України зазначено, що за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 року №6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17.10.2019 року у справі №766/14595/16 (провадження №61-6700св19), від 30.01.2020 року у справі №487/2375/18 (провадження №61-10136св19), від 31.01.2020 року у справі №450/1383/18.

Пленум Верховного Суду України в п.24 постанови від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутися до суду з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Як було зазначено позивачем, вона пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, в зв`язку з тим, що Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20.02.2014 року ( ст.1 Закону України «Про забезпечення прав та свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України») та документи про смерть, видані на тимчасово окупованій території не могли бути прийняті нотаріусом в Україні, а також із початком розповсюдження короновірусу COVID-19, і через військову агресію Російської Федерації проти України 24.02.2022 року та відповідно з тими наслідками, що мали місце після цього.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустила строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

На підставі викладеного ст.ст. 1222, 1223, 1270, 1272 ЦК України та керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до об`єднаної територіальної громади в особі Доманівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки: с.Забава Доманівського району Миколаївської області, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті рідної сестри ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 2 (два) місяці з моменту набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Южноукраїнського

міського суду О.І. Савін