Постанова

від 28.05.2024 по справі 910/14576/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2024 р. Справа№ 910/14576/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

за участю сторін:

від позивача: Михальчук С.Г. - в порядку самопредставництва, директор; Кучер Ю.Ю. - адвокат, (в режимі відеоконференції)

від відповідача: не з`явились;

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОБУДКОНСАЛТ"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 та на рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2024

у справі № 910/14576/23 (суддя Андреїшина І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОБУДКОНСАЛТ"

про стягнення 464 085,69 грн.

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОБУДКОНСАЛТ" про стягнення заборгованості за договором підряду № 07-10/21-1 від 07.10.2021 у розмірі 464 085,69 грн, зокрема, 347 213,30 грн основного боргу, 24 608,78 грн інфляційних втрат, 5 222,47 грн трьох відсотків річних та 87 041,14 грн пені.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОБУДКОНСАЛТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ" 347 213 грн 30 коп. основного боргу, пеню у розмірі 45 185 грн 29 коп., 3% річних у розмірі 2 711 грн 12 коп. та інфляційного збільшення у розмірі 10 514 грн 26 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 6 084 грн 36 коп. У решті позовних вимог відмовлено.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду

Не погодившись з постановленою ухвалою та ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОБУДКОНСАЛТ" 08.03.2024 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (яка була зареєстрована 11.03.2024), в якій просило відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ЕНЕРГОБУДКОНСАЛТ" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 року у справі № 910/14576/23. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 року у справі № 910/14576/23 та постановити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "ЛУЧ". Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 року у справі № 910/14576/23. Стягнути з ТОВ "ЛУЧ" на користь ТОВ "ЕНЕРГОБУДКОНСАЛТ" витрати на правову допомогу у розмірі 30 000 гривень 00 копійок.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОБУДКОНСАЛТ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 та на рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 у справі № 910/14576/23.

01.04.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

15.04.2024 (через Електронний суд) від відповідача надійшло клопотання про призначення судової комп`ютерної експертизи, в якому просив призначити судову комп`ютерно-технічну експертизу у справі №910/14576/23. Проведення експертизи просив доручити НАЦІОНАЛЬНОМУ НАУКОВОМУ ЦЕНТРУ «ІНСТИТУТ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ІМ.ЗАСЛ.ПРОФ. М.С.БОКАРІУСА» або іншій експертній установі, яка буде визначена судом. З урахуванням того, що клієнт вже поніс витрати на отримання висновку експерту, які додані до цього клопотання, просив покласти обов`язок щодо оплати призначеної судової експертизи - на іншу сторону (ТОВ «ЛУЧ»). А також просив долучити висновок експерта.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 було відмовлено у поновленні строку на подання клопотання про призначення судової комп`ютерної експертизи у даній справі та відмовлено у прийняття нового доказу (висновку експерта) з підстав, викладених у відповідній ухвалі.

06.05.2024 (через Електронний суд) від позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу (які були зареєстровані 07.05.2024).

10.05.2024 (через Електронний суд) від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (які були зареєстровані 13.05.2024).

В судовому засіданні 14.05.2024 апелянт брав участь у розгляді справи. Також в судовому засіданні судом було зазначено про необхідність огляду оригіналів спірних документів.

В судове засідання 28.05.2024 з`явились представники позивача, які проти поданої апеляційної скарги заперечили, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення та ухвалу - без змін. Представник відповідача в судове засідання 28.05.2024 не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку 17.05.2024 електронного документу (ухвали суду від 14.05.2024). Жодних заяв, клопотань про причини неявки або неможливість розгляду апеляційної скарги без його участі сторона не подала.

Справа була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин: поведінка сторін (шляхом подання клопотання про відкладення розгляду справи), враховуючи дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу "повітряна тривога", перебої з електроживленням та інші чинники.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів

Апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції з урахуванням наступного.

Так, скаржник зазначив, що в оскаржуваному рішенні безпідставно визнано факт направлення позивачем, отримання клієнтом поштового відправлення, яке начебто містило проекти актів №1, 2, 3 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2022 року, а також начебто встановлений факт ухилення клієнта від підписання вказаних актів. В той же час, як зазначає скаржник, фактично, позивачем не надано жодних належних доказів складання та направлення вказаних актів приймання виконаних будівельних робіт, не доведено отримання клієнтом вказаних актів, а також відсутні будь-які докази ухилення від підписання зазначених актів, якщо такі взагалі складалися.

Також скаржник зазначив, що в оскаржуваному рішенні судом стверджується той факт, що клієнт не надав мотивованої відмови від прийняття робіт, від підписання актів, а тому суд дійшов висновку, що роботи за вказаними актами є прийнятими відповідачем без зауважень. Вказаний безпідставний висновок суду було зроблено навіть без встановлення факту отримання клієнтом поштового відправлення та відповідних актів.

Судом не здійснено жодної правової оцінки доказам клієнта у вигляді заяв свідків, наданих ним відповідно приписів ст. 88 ГПК України. В оскаржуваному рішенні судом не пояснено, чому саме сумнівні документи, які надані позивачем для доведення факту отримання його відправлення клієнтом, мають для суду доказову силу й суд не має сумнівів щодо їх достовірності, проте, посвідчені нотаріально заяви свідків, надані іншою стороною не мають для суду жодного значення.

Судом не були досліджені зображення підпису та печатки на вказаних актах. Немає жодної потреби у проведенні будь-якої експертизи або дослідження для встановлення того факту, що вказані підписи та печатки нанесені шляхом електронної компіляції документів, про що свідчить повна ідентичність зображення печатки та підпису, та їх ідентичне розташування по відношенню до текстової частини.

Окрім цього, скаржник зазначив, що в оскаржуваному рішенні судом залишено поза увагою той факт, що позивачем не вчинялося жодних дій, передбачених Податковим кодексом України у зв`язку із виконанням робіт, проте до заявлених позовних вимог позивачем було включено суму незадекларованих та несплачених податкових зобов`язань.

Окрім цього, апелянт не погоджується з ухвалою суду першої інстанції від 27.11.2023 про залишення відзиву та заперечень без розгляду.

А тому апелянт просив рішення суду першої інстанції та ухвалу скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові повністю.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Так, позивач зазначив, що примірники актів приймання передачі виконаних робіт за договором, зокрема № 1 за вересень 2022 року; № 2 за вересень 2022 року; № 3 за вересень 2022 року були відправлені позивачем відповідачеві 12.12.2022 року.

Відсутність вмотивованої відмови відповідача від підписання актів свідчить про прийняття ним виконаних робіт згідно актів в повному обсязі. Факт відправки актів приймання передачі виконаних робіт № 1 за вересень 2022 року; № 2 за вересень 2022 року; № 3 за вересень 2022 року підтверджується описом вкладеного до цінного листа. Крім того, в матеріалах справи наявні чек поштового оператора, поштова накладна № 6100355165422 від 12.12.2022 року, та конверт зі штрих кодом та наліпкою почтового оператора.

В матеріалах справи наявні: копія конверту, з якого вбачається відправник - ТОВ «Луч», його адреса та індекс, та отримувач - ТОВ «Енергобудконсалт», його дійсні адреса та індекс, які відповідають відомостям з ЄДРПОУ.

На зворотній стороні конверта наявна наліпка поштового оператора, відомості на якій відповідають відомостям в інших поштових документах. Також наявний чек поштового оператора про сплату послуг поштового оператора за відправку поштового відправлення № 6100355165422, в якому зазначено дату та час виконання платіжної операції - 12.12.2022 13:49. Поштова накладна до відправлення № 6100355165422 підтверджує зазначені вище відомості щодо відправника, отримувача, ваги, дати та часу.

Водночас відповідач, зазначаючи про фальсифікацію документів позивачем, не наводить жодних доказів на підтвердження обґрунтованості таких заяв, не вказує на обставини, при яких відповідачу стало про це відомо, та жодним чином не доводить правдивість таких тверджень.

Питання реєстрації податкових накладних позивачем за актами, складеними в межах договору, не входить до предмета доказування у справі щодо виконання зобов`язань за договором підряду № 07-10/21-1 від 07.10.2021 року.

Реєстрація чи нереєстрація податкових накладних позивачем не підтверджує та не спростовує неналежне виконання зобов`язань за договором відповідачем, тому це питання не входить до предмету доказування в даній справі.

А тому позивач просив апеляційну скаргу ТОВ «Енергобудконсалт» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 року по справі № 910/14576/23 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін;

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справі та правомірно зазначено судом першої інстанції, 07 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОБУДКОНСАЛТ" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ" (далі - виконавець) укладено договір № 07-10/21-1 (далі - договір), за умовами якого виконавець зобов`язується власними силами та засобами виконати роботи по монтажу електрообладнання (надалі - роботи), а замовник - прийняти належно і якісно виконані роботи та оплатити їх вартість у строки, визначені умовами цього Договору.

Об`єкт виконання робіт: Харківська ТЕЦ-3, м. Харків, вул. Енергетична, 3 (надалі - об`єкт). Перелік робіт, які виконуються виконавцем визначено у Додатку № 1 до договору (надалі - додаток № 1) (п.1.1 договору).

За умовами п.1.2 договору його ціна складає 2 335 000,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 389 166,67 грн. Вартість кожного виду робіт, які виконуються виконавцем, визначено у додатку № 1.

Датою початку робіт є дата укладення договору, закінченням виконання робіт є дата прийняття замовником шляхом підписання акту виконаних робіт (п. 2.1 договору).

Відповідно до пунктів 2.2, 2.3 договору строки виконання робіт, визначені у додатку № 1, подовжуються у разі: виникнення обставин непереборної сили; затримки фінансування витрат замовника; внесення змін до проектної документації; виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт на строк дії відповідних обставин. замовник може у разі необхідності прийняти рішення про уповільнення темпів виконання робіт (будівництва об`єкта), їх зупинення або прискорення з внесенням відповідних змін у договір підряду.

Виконавець забезпечує виконання робіт необхідними матеріальними ресурсами, за виключенням матеріалів і обладнання, яке передається замовником виконавцю за відповідними актами (п. 3.1 договору).

За умовами п. 4.1 договору виконавець розпочинає виконання робіт від дати укладення цього договору за умови передачі замовником комплекту затвердженої проектної документації.

Виконані роботи оплачуються за договірною ціною, відповідно до актів виконаних робіт.

Здавання - приймання виконаних робіт оформляється актами виконаних робіт.

Замовник протягом 3-х (трьох) робочих днів з дня одержання від виконавця актів виконаних робіт, підписує їх, або відмовляється від їх підписання з письмовим обґрунтуванням причин відмови. Замовник має право надавати виконавцю попередню оплату для виконання робіт у розмірі, який не може перевищувати 50 відсотків вартості обсягу робіт (пункти 4.2- 4.4 договору).

Як встановлено пунктом 4.5 договору, у випадку мотивованої відмови замовника в прийомі робіт сторонами протягом 10 робочих днів складається дефектний акт з переліком недоліків і дефектів та строком їх усунення.

Відповідно до умов п. 4.6 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт, протягом 5-ти робочих днів від дати підписання акту виконаних робіт.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у порядку, передбаченому чинним законодавством (п. 7.1 договору).

Пунктом 7.3 договору передбачено, що у разі порушення строків оплати за договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення виконання зобов`язання по оплаті.

За умовами пункту 7.4 договору, у разі порушення строків виконання робіт за договором виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від обсягу невиконаних робіт за кожен день прострочення виконання зобов`язання по виконанню робіт.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін і діє до 31.05.2022, а в частині оплати - до повного виконання обов`язків сторін (п. 10.1 договору).

Позивач у позовній заяві зазначає, що він на виконання умов укладеного договору підряду № 07-10/21-1 від 07.10.2021 виконав роботи, що підтверджено актами виконаних робіт: акт №1 за листопад 2021 року від 15.11.2021 на суму 74 682,00 грн; акт №1 за грудень 2021 року на суму 244 788,00грн; акт №1 за лютий 2022 року на суму 159 750,00грн, акт №2 за лютий 2022 року на суму 187 000,00 грн, акт №3 за лютий 2022 року на суму 127 496,60 грн, а всього на загальну суму 474 246,60; акт №1 за травень 2022 року на суму 100 212,00грн; акт №2 за травень 2022 року на суму 75 000,00грн; акт №3 за травень 2022 року на суму 54 654,00 грн; акт №4 за травень 2022 року на суму 45 374,80грн; а всього на загальну суму 275 240,80 грн; акт №1 за червень 2022 року на суму 113 750,00грн; акт №1 за липень 2022 року на суму 155 000,00грн, акт №1 за серпень 2022 року на суму 161 483,30грн, акт №1 за вересень на суму 89 213,30, №2 на суму 184 000,00 грн, №3 на суму 74 000,00 а всього на загальну суму 347 213,30 грн.

Всього позивачем виконано за період листопад 2021-вересень 2022 року робіт на загальну суму 1 846 377,00 грн, які були відповідачем сплачені лише частково на суму 1 499 164,00 грн, в результаті чого за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 347 213,30 грн, в тому числі:

- 89 213,30 грн за актом №1 за вересень 2022 року,

- 184 000,00 грн за актом №2 за вересень 2022 року,

- 74 000,00 грн за актом №3 за вересень 2022 року.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що між сторонами вже були наявні судові спори по договору № 07-10/21-1 від 07.10.2021, однак за період, що передував періоду стягнення по даній справі.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ТОВ "ЕНЕРГОБУДКОНСАЛТ" заборгованості за договором № 07-10/21-1 від 07.10.2021 у розмірі 156 237,40 грн, в тому числі 1 237, 40 грн за актом №1 за червень від 22.06.2022 року, 155 000,00 грн за актом №1 за липень від 22.07.2022 року, пені у розмірі 20 859,07 грн, інфляційних втрат у розмірі 4 691,05 грн та 3% річних у розмірі 1238,70 грн.

14.11.2022 Господарським судом міста Києва було видано судовий наказ у справі №910/11929/22 про стягнення з ТОВ "ЕНЕРГОБУДКОНСАЛТ" на користь ТОВ "ЛУЧ" заборгованості в розмірі 156 237, 40 грн пені в розмірі 20 859,07 грн, інфляційних втрат в розмірі 4 691,05 грн, 3% річних в розмірі 1 238,70 грн та витрат по сплаті судового збору в розмірі 248,10 грн (інфляція, 3 % річних та пеня нараховані з 01.07.2022 по 30.07.2022, та річні по іншому акту за період з 01.08.2022 по 06.11.2022).

07.01.2023 судовий наказ набрав законної сили та 09.01.2023 був виданий стягувачу.

За виконавчим провадженням № 70731562 (судовий наказ № 910/11929/22 виданий 09.01.2023 року, Господарський суд міста Києва, суддя Нечай О.В.) було здійснено стягнення на користь ТОВ "ЛУЧ" з ТОВ "ЕНЕРГОБУДКОНСАЛТ" заборгованості у розмірі 156 237 грн 40 коп., пеню у розмірі 20 859 грн 07 коп., інфляційні втрати у розмірі 4 691 грн 05 коп. 3% річних у розмірі 1 238 грн 70 коп., 248 грн 10 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2023 у справі № 910/11929/22 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудконсалт" про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу відмовлено. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудконсалт" про скасування судового наказу від 14.11.2022 у справі № 910/11929/22 повернуто боржнику.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОБУДКОНСАЛТ" заборгованості у сумі 208 665,17 грн, яка виникла у зв`язку з невиконанням боржником умов договору, з яких: 161 483,30 грн за актом №1 за серпень від 12.08.2022 року; 11 775,00 грн - індексу інфляції, 2004,16 грн - 3% річних, 33 402,71 грн - пені.

26.01.2023 зазначену заяву було задоволено частково та Господарським судом міста Києва було видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОБУДКОНСАЛТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ" заборгованість у розмірі 161 483 грн 30 коп. та судовий збір у розмірі 268 грн 40 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/1033/23 скасовано судовий наказ Господарського суду міста Києва № 910/1033/23 від 26.01.2023 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОБУДКОНСАЛТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУЧ" заборгованості у розмірі 161 483, 30 грн та судового збору у розмірі 268, 40 грн.

Отже, як зазначає позивач, відповідачем порушено умови договору №07-10/21-1 від 07.10.2021 в частині повної та своєчасної оплати за виконані позивачем роботи, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів та просить суд стягнути з відповідача 464 085,69 грн, зокрема, 347 213,30 грн основного боргу, 24 608,78 грн інфляційних втрат, 5 222,47 грн трьох відсотків річних та 87 041,14 грн пені.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом позову у даній справі є стягнення основної заборгованості у розмірі 347 213,30 грн, зокрема, 89 213,30 грн за актом №1 за вересень 2022 року, 184 000,00 грн за актом №2 за вересень 2022 року, 74 000,00 грн за актом №3 за вересень 2022 року; а також стягнення 24 608,78 грн - інфляційних втрат (за період з 03.10.2022 по 03.04.2023), 5 222,74 грн - 3% річних (за період з 03.10.2022 по 03.04.2023), а також 87 041,14 грн пені (за період з 03.10.2022 по 03.04.2023). Тобто, стягнення заборгованості до договором за період, що не увійшов до періодів стягнення за вказаними вище справами.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

За умовами частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Тобто, законодавець покладає на підрядника обов`язок виконати роботу, а замовник зобов`язаний її прийняти і оплатити.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Як зазначалось вище, відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт позивач виконав робіт у розмірі 347 213,30 грн, зокрема, 89 213,30 грн за актом №1 за вересень 2022 року, 184 000,00 грн за актом №2 за вересень 2022 року, 74 000,00 грн за актом №3 за вересень 2022 року.

В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частин 4, 6 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Як вбачається з умов договору, пунктом 4.4 договору сторони погодили, що замовник протягом 3-х (трьох) робочих днів з дня одержання від виконавця актів виконаних робіт підписує їх, або відмовляється від їх підписання з письмовим обґрунтуванням причин відмови. Замовник має право надавати виконавцю попередню оплату для виконання робіт у розмірі, який не може перевищувати 50 відсотків вартості обсягу робіт.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи апеляційної скарги та правова позиція скаржника фактично будується на запереченні існування та відправки спірних актів № 1, 2, 3 за вересень 2022 як в частині підписання таких актів самим позивачем, так і в частині направлення таких актів на адресу відповідача.

В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що суд апеляційної інстанції (здійснив заходи щодо витребування спірних оригіналів документів) та в судовому засіданні 28.05.2024 (на яке не з`явився апелянт) судом було оглянуто оригінали спірних актів № 1, 2, 3 приймання-виконання будівельних робіт за вересень 2022 року. А також судом апеляційної інстанції були оглянуті оригінали конверту, опису вкладення від 12.12.2022, а також поштову квитанцію від 12.12.2022. Суд апеляційної інстанції зазначає, що копії таких доказів наявні в матеріалах справи. В цій частині суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника як безпідставні.

Щодо тверджень відповідача про наявність у останнього сумнівів, що позивачем направлялись спірні акти виконаних робіт, суд зазначає наступне.

Так, пунктом 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Якщо оплата послуг поштового зв`язку здійснювалася суб`єктом господарювання та державним органом без статусу юридичної особи в об`єкті поштового зв`язку в безготівковій формі без застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок, заява приймається у спосіб, визначений оператором поштового зв`язку за наявності документа, що посвідчує особу згідно із законодавством, а також розрахункового документа чи оформленого належним чином списку згрупованих відправлень, за яким здійснювалася відправка (абзац 2 пункту 107 Правил).

Таким чином, розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв`язку.

Разом з цим, відповідно до п. 19 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Пунктом 61 Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.

Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

А тому суд апеляційної інстанції зазначає, що з урахуванням вказаних вище обставин та положень Правил, належним доказом направлення сторонам копії заяви та доданих до неї документів є оригінал опису вкладення, з зазначенням адреси і найменуванням адресанта та заповнений відповідно до переліку додатків, долучених до позовної заяви, а оригінал якого було досліджено судом апеляційної інстанції у судовому засіданні 28.05.2024.

В цій частині суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника щодо відсутність даних про відправлення за номером 6100355165422. Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що відомості трекінг-номеру поштового відправлення 6100355165422 не відображаються на сайті АТ "Укрпошта", оскільки такі відомості зберігаються протягом 6 місяців. А тому доводи скаржника в цій частині є необґрунтованими та такими, що не є підставою для задоволення апеляційної скарги.

Щодо не дослідження судом першої інстанції обставин надання/ненадання вмотивованої відмови відповідача від підписання спірних актів, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що у випадку мотивованої відмови замовника в прийомі робіт сторонами протягом 10 робочих днів складається дефектний акт з переліком недоліків і дефектів та строком їх усунення.

В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що погоджується з висновком суду першої інстанції, що зважаючи на ті обставини, що відповідач не надав мотивованої відмови від прийняття робіт, від підписання актів, враховуючи наявність доказів надсилання таких актів (оригінали яких були оглянуті судом апеляційної інстанції) роботи за вказаними актами вважаються такими, що виконані та прийняті відповідачем у повному обсязі. Доказів протилежного в розумінні ст. 74, 76-79, 80 ,86, 269 ГПК України ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції скаржником надано не було.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника, що роботи за спірний період були виконані поза межами строку дії договору, укладеного між сторонами, оскільки як вбачається з матеріалів справи, зокрема, за актом № 1 за серпень 2022 року заборгованість у розмірі 161 483, 30 грн (яка була наявна у відповідача) оплачена відповідачем у січні 2023 року (31.01.2023), що підтверджується платіжним дорученням № 4303, і у цьому випадку відповідач не посилається на те, що роботи виконані поза межами строку дії договору.

Доводи скаржника щодо того, що акти №1,2,3 виконаних робіт за вересень 2022 року (оригінали яких були надані самим позивачем на виконання ухвали суду та справжність яких позивачем не заперечується) ніколи не підписувались позивачем та ніколи не були скріплені його печаткою, та виготовлені лише для подання до суду шляхом накладення на текст електронного зображення, схожого на печатку, та підпис позивача (що за доводами скаржника може встановити суд шляхом співставлення вказаних копій документів) - відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки встановлення ознак підробки документів можливе особами, які володіють спеціальними знаннями. Скаржником в передбачений процесуальним законодавством строк таких висновків експертів надано не було. Натомість подання заяви про вчинення кримінального правопорушення - не є автоматичним підтвердженням підробки вказаних документів.

В цій частині (щодо посилань апелянта на заяви свідків) суд апеляційної інстанції також зазначає, що подані відповідачем заяви свідків не можуть підтвердити обставини, які мають бути підтверджені іншими засобами доказування (в розумінні ст. 77 ГПК України). А тому з урахуванням викладеного вище - не є підставою для задоволення апеляційної скарги.

Щодо доводів скаржника, що в оскаржуваному рішенні судом залишено поза увагою той факт, що позивачем не вчинялося жодних дій, передбачених Податковим кодексом України у зв`язку із виконанням робіт, проте до заявлених позовних вимог позивачем було включено суму незадекларованих та несплачених податкових зобов`язань. В цій частині суд апеляційної інстанції приймає доводи позивача, що реєстрація чи нереєстрація податкових накладних позивачем не підтверджує та не спростовує неналежне виконання зобов`язань за договором відповідачем, тому це питання не входить до предмету доказування в даній справі. А також не впливає на обставини виконання робіт за договором за спірний період.

Окрім суми основного боргу, судом першої інстанції було також стягнуто пеню за період з 30.12.2022 по 03.04.2023 в розмірі 45 185,29 грн (з урахуванням того, що матеріали справи міститься докази направлення актів приймання робіт - квитанцію та опис вкладення у поштове відправлення, датовані 12.12.2022, то відповідач, з урахуванням умов договору та нормативних строків поштового обігу, мав здійснити оплату виконаних робіт у строк до 29.12.2022 включно).

А також 3% річних у розмірі 2 711,12 грн та інфляційних втрат у розмірі 10 514,26 грн. Суд апеляційної інстанції зазначає, що окремих доводів щодо незгоди та мотивів скасування рішення саме в частині здійсненого розрахунку апелянтом не надано, як і контррозрахунку.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Отже, суд першої інстанції правомірно встановивши, що відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за виконані роботи, дійшов правильного висновку про наявність підстав для застосування до нього відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 ЦК України.

Також суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про необґрунтовану відмову в задоволенні поданих позивачем клопотань про витребування доказів (зокрема, про витребування додаткових доказів у справі, зокрема, у Державної податкової служби України відомостей з державного реєстру фізичних осіб - платників податків), оскільки наявних в матеріалах справи доказів достатньо для повного та всебічного встановлення всіх обставин справи, виходячи із підстав та предмету позову.

В цій частині суд апеляційної інстанції також зазначає, що звертаючись з апеляційною скаргою, відповідач окрім рішення у справі від 19.02.2024 також просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023, якою відзив на позовну заяву та заперечення на відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою діяльністю "Енергобудконсалт" з додатками повернуто без розгляду.

Відповідно до положень ст. 255 ГПК України вказана ухвала (не підлягає окремому оскарженню). А тому заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вказана ухвала суду першої інстанції не підлягає оскарженню окремо від рішення. Разом з цим, на виконання п.п. в) п.3 ч. 1 ст. 282 ГПК України зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.10.2023 засобами поштового зв`язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та 02.11.2023 засобами поштового зв`язку від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Як було встановлено судом першої інстанції (та підтверджується матеріалами справи), відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь відзив від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобудконсалт» підписано адвокатом Дітковським Андрієм Михайловичем, який діє на підставі ордеру серії АН № 1137123 від 27.03.2023 року, сканкопію якого долучено до вказаних матеріалів.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що пунктом 10 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України № 41 від 12.04.2019 (далі - Положення про ордер) про ордер встановлено, що ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання і скріплений печаткою юридичної особи (абз. 1). Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро / адвокатським об`єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об`єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об`єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності (абз. 2).

Отже, відповідно до вищенаведених приписів ч. 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", абз. 1 п. 10, пп. 12.11 п. 12 Положення про ордер, ордер обов`язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера.

Разом з цим, ордер серії АН № 1137123 від 27.03.2023 року на надання правничої (правової) допомоги не містить підпису адвоката Дітковського А.М., а отже, як правомірно зазначив суд першої інстанції, не відповідає наведеним вище приписам ч. 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", абз. 1 п. 10, пп. 12.11 п. 12 Положення про ордер та не підтверджував повноваження Дітковського А.М. на представництво інтересів Товариства з обмеженою діяльністю «Енергобудконсалт».

Таким чином, суд першої інстанції правомірно виснував, що адвокат Дітковський А.М. не надав належного ордеру на підтвердження своїх повноважень, як представника Товариства з обмеженою діяльністю «Енергобудконсалт» на підписання відзиву на позовну заяву та заперечення на відзив на позовну заяву, зокрема, всупереч вимогам законодавства не подав до суду ордер, який би відповідав Положенню про ордер на надання правової (правничої) допомоги. В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що враховує правову позицію, викладену Верховним Судом у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 травня 2024 року у справі № 344/5004/24. Так, підстав для скасування ухвали суду від 27.11.2023 суд апеляційної інстанції не встановив.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткову обґрунтованість позовних вимог. А тому апеляційну скаргу у даній справі слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України). Підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не встановив.

Таким чином, на підставі ст. 2, 74-80, 86, 255, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення та ухвалу суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 231, 255, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОБУДКОНСАЛТ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 та на рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 у справі № 910/14576/23 - залишити без задоволення.

3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 у справі № 910/14576/23 - залишити без змін.

4. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом не підлягає оскарженню, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.06.2024.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич