Рішення

від 22.05.2024 по справі 910/14395/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.05.2024Справа № 910/14395/23За первісним позовом Фізичної особи-підприємця Руденко Ольги Володимирівни

до Дочірнього підприємства "Кондитерська корпорація "Рошен"

про стягнення 649893,56 грн

та за зустрічним позовом Дочірнього підприємства "Кондитерська корпорація "Рошен"

до Фізичної особи-підприємця Руденко Ольги Володимирівни

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмета спору на стороні відповідача за зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВС Транс"

про стягнення 409598,31 грн

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін:

від позивача - Дяковський О.С.,

від відповідача - Карнаков О.В.,

від третьої особи - не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов Фізичної особи-підприємця Руденко Ольги Володимирівни (далі - позивач) про стягнення з Дочірнього підприємства "Кондитерська корпорація "Рошен" (далі - відповідач) 506916,31 грн основного боргу, 5499,69 грн 3% річних, 3529,03 грн інфляційних втрат та 88411,66 грн пені за неналежне виконання відповідачем свого обов`язку вчасно оплатити надані послуги з перевезення за Договором транспортного експедирування №ROЕ44/2022 від 02.11.2022.

Ухвалою суду від 04.10.2023 відкрито провадження у справі №910/14395/23 за вищевказаними позовними вимогами, розгляд справи призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін у судове засідання.

Ухвалою суду від 01.11.2023 прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву Дочірнього підприємства "Кондитерська корпорація "Рошен" до Фізичної особи-підприємця Руденко Ольги Володимирівни про стягнення 604356,69 грн збитків за втрату вантажу до спільного розгляду з первісним позовом у справі №910/14395/23. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.11.2023 задоволено клопотання позивача та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОВС Транс".

Позивачем 14.11.2023 та 16.01.2024 були подано заяви про збільшення позовних вимог, які прийняті судом до розгляду, у зв`язку із чим, розгляд первісного позову підлягає в наступних сумах: 506916,31 грн заборгованості за транспортно-експедиторські послуги у сумі 506916,31 грн, 3% річних у сумі 11041,05 грн, інфляційні витрати у сумі 9082,01 грн, пеню у сумі 122854,19 грн.

Позивачем заявлялися клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення кримінальної справи у Румунії № 12434/197/2023 про притягнення громадянина України ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за вчинення злочину контрабанди у формі ввезення, володіння та транспортування. За наслідками розгляду заявлених клопотань про зупинення провадження у справі, суд, протокольними ухвалами від 17.01.2024 та 14.02.2024 відмовляв у їх задоволенні, оскільки суд має можливість вирішити спір за наявними доказами та обставинами в межах цього спору. Крім того, кримінальна справа за перевезення контрабандного товару водієм ОСОБА_1 немає жодного стосунку до правовідносин в межах заявлених первісного та зустрічного позовів.

Розгляд справи неодноразово відкладався, протокольною ухвалою від 11.03.2024 судом було закрито підготовче провадження та призначено розгляду справи по суті на 08.04.2024.

У судових засіданнях 08.04.2024 та 22.04.2024 було оголошено перерву. У судовому засіданні 22.05.2024 представник позивача підтримав вимоги первісного позову та заперечив проти вимог зустрічного позову, представник відповідача заперечив проти задоволення вимог первісного позову та підтримав заявлені ним вимоги зустрічного позову.

Третьою особою письмових пояснень, заяв чи клопотань подано не було, у судові засідання представника не направлено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

02.11.2022 між відповідачем як замовником та позивачем як експедитором було укладено договір транспортного експедирування № ROE44/2022 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 цього Договору експедитор зобов`язується організовувати за дорученням замовника міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом та надавати інші допоміжні послуги, пов`язані із перевезеннями (надалі - послуги), а замовник зобов`язується приймати та сплачувати послуги експедитора на умовах, визначених цим Договором. Для виконання Заявок замовника експедитор має право залучати третіх осіб, при цьому експедитор несе відповідальність за дії таких третіх осіб, як за власні дії.

За умовами п. 1.2 Договору експедитор зобов`язується на умовах визначених цим Договором приймати, а замовник передавати для перевезення вантажі. Сторони досягли згоди не встановлювати мінімальний чи максимальний обсяг перевезень.

Перевезення здійснюються на підставі заявок Замовника (п. 2.1 Договору).

Заявка повинна містити наступну інформацію: дата подачі транспортного засобу під завантаження, кількість та вимоги до транспортних засобів, місце завантаження, найменування вантажовідправника, найменування вантажу, вага вантажу, маршрут перевезення, місце розвантаження, найменування вантажоодержувача, а також іншу необхідну інформацію за узгодженням Сторін. У разі виникнення протиріч між умовами Заявки та умовами цього Договору, застосовуються умови цього Договору. Всі Заявки між Експедитором та Замовником є невід`ємною частиною цього Договору (п. 2.2 Договору).

Заявка на організацію перевезення вантажу направляється Замовником Експедитору електронною поштою. У разі прийняття заявки до виконання Експедитор зобов`язаний протягом однієї години від моменту отримання такої заявки направити Замовнику електронною поштою Заявку з підписом уповноваженої посадової особи Експедитора про її прийняття, скріплену печаткою або штампом Експедитора (п. 2.3 Договору).

Розділом 4 Договору регулюється питання вартості послуг та порядок розрахунків.

Вартість послуг по перевезенню Вантажу є договірною. Вартість послуг за конкретне перевезення вказується в разових заявках (п. 4.1 Договору).

Замовник здійснює оплату за цим Договором протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання від Експедитора наступного комплекту належним чином оформлених документів: рахунок, довідка про транспортні витрати видана датою прибуття авто на митний термінал, Акт виконаних робіт, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) з відмітками (підписом уповноваженої особи, засвідченої печаткою або штампом) про прийняття вантажу вантажоодержувачем та виписані датою місяця (звітний місяць), в якому здійснювалось перевезення, але не раніше ніж дата розвантаження. Вказані документи, за звітний місяць, повинні бути надані Перевізником Замовнику не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним (п. 4.2 Договору).

Розрахунки за цим Договором здійснюються Замовником в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Експедитора (п. 4.3 Договору).

Валюта оплати - українські гривні згідно курсу НБУ на момент прибуття вантажу на митний термінал (п. 4.4 Договору).

Позивач заявляючи вимоги первісного позову зазначає, що у період з 27.03.2023 по 10.03.2023 відповідач направив йому Заявки на перевезення власної продукції автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, на підтвердження чого було долучено наступні Заявки: №1 від 27.02.2023 Вінниця-Бухарест, держ.номер.знак автомобіля НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , вартість перевезення 1400 євро; №2 від 27.02.2023 Вінниця-Бухарест, держ.номер.знак автомобіля НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , вартість перевезення 1400 євро; №6 від 27.02.2023, Яготин-Бухарест, держ.номер.знак автомобіля НОМЕР_5 / НОМЕР_6 , вартість перевезення 1650 євро; №3 від 27.02.2023, Вінниця-Бухарест, держ.номер.знак автомобіля НОМЕР_13, вартість перевезення 1400 євро;м №5 від 27.02.2023, Яготин-Бухарест, держ.номер.знак автомобіля НОМЕР_7 / НОМЕР_8 , вартість перевезення 1650 євро; №9 від 10.03.2023, Вінниця-Бухарест, держ.номер.знак автомобіля НОМЕР_9 / НОМЕР_10 , вартість перевезення 1400 євро; №12 від 10.03.2023, Вінниця-Бухарест, держ.номер.знак автомобіля НОМЕР_12, вартість перевезення 1400 євро; №15 від 10.03.2023 Вінниця-Бухарест, держ.номер.знак автомобіля НОМЕР_7 / НОМЕР_8 ; №9 від 10.03.2023, Вінниця-Бухарест, держ.номер.знак автомобіля НОМЕР_9 / НОМЕР_10 , вартість перевезення 1400 євро. У всіх вказаних Заявках найменування вантажу - кондитерські вироби.

З метою виконання замовлень за Заявками позивачем було залучено інших перевізників.

На підтвердження виконання замовлень з перевезення вантажу позивачем надано міжнародні-транспортні накладні СМR № 1148 дата доставки 14.03.2023, № 489270 дата поставки 06.03.2023, № 1240332 дата доставки 13.03.2023, № 1203 дата поставки 08.03.2023, № 1152 дата доставки 13.03.2023, № 0029827 дата поставки 22.03.2023, №1211616 дата поставки 23.03.2023, №1438 дата поставки 21.03.2023, №039145 дата поставки 29.03.2023.

Для оплати наданих послуг з перевезення вантажу по спірним Заявкам, позивачем було оформлено відповідні акти надання послуг та рахунки на оплату, які разом з накладними та замовленнями направлені - ОСОБА_2 , який за твердженнями позивача, є представником відповідача.

Позивач зазначає, що загалом ним було надано послуг з експедирування на суму 506916,31 грн, однак відповідачем не було здійснено оплати наданих йому послуг, у зв`язку із чим йому було направлено претензію від 21.08.2023 на офіційну поштову адресу відповідача та пакет документів для оплати, що підтверджується описом згрупованих поштових відправлень, фіскальним чеком від 21.08.2023. Відповідачем було отримано претензію з пакетом документів - 25.08.2023, що підтверджується копією повідомлення про вручення.

Оскільки відповідач так і не сплатив послуги з перевезення, позивач звернувся до суду із даним позовом у якому просив, з урахуванням збільшення позовних вимог, стягнути з відповідача заборгованість за транспортно-експедиторські послуги у сумі 506916,31 грн, 3% річних у сумі 11041,05 грн, інфляційні витрати у сумі 9082,01 грн, пеню у сумі 122854,19 грн.

Заперечуючи проти вимог первісного позову відповідач зазначає:

- подані позивачем Заявки не відповідають умовам Договору, не були погоджені у порядку встановленому Договором та не містять обов`язкових реквізитів первинного та електронного документу, відсутнє посилання на Договір;

- відсутність підпису його представника на Заявках підтверджує факт відсутності замовлення відповідачем таких послуг за Договором. Також відповідач заперечує щодо належності наданих позивачем переписок електронного листування, як доказу замовлення відповідачем послуг;

- відповідачем було отримано пакет документів з актами наданих послуги лише 25.08.2023, що підтверджується матеріалами справи;

- міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) не підтверджують надання послуг позивачем;

- рахунки, які надані позивачем також не є первинними документами та не можуть підтверджувати факт надання послуг.

Натомість, відповідач заявив зустрічний позов у якому просив суд стягнути з позивача 402552,88 грн збитків за втрачений вантаж, а також нараховані 3% річних у сумі 7045,43 грн.

Вимоги зустрічного позову відповідач обґрунтовує тим, що у березні 2023 року на виконання умов Договору позивач мав поставити на адресу Roshen one S.R.L. Румунія кондитерські вироби, а саме:

- вафлі ROSHEN WAFERS какао-молоко ККФ 216 г, в кількості 432 коробок, 8640 шт., загальною вартістю 4924,80 EUR без ПДВ;

- вафлі ROSHEN WAFERS горіх ВКФ 216 г в кількості 144 коробки, 2880 шт., загальною вартістю 1641,60 EUR без ПДВ;

- цукерки желейні Yummi Gummi Twists ВКФ 70 г, в кількості 780 коробок, 31200 шт., загальною вартістю 8424 EUR без ПДВ;

- батон ROSHEN молочно-шоколадний з арахісовою начинкою ВКФ 29 г, в кількості 1760 коробок, 316800 шт., загальною вартістю 38016 EUR без ПДВ (далі - Вантаж).

Відповідач стверджує, що для виконання поставки вантажу позивачем як експедитором було залучено перевізника Товариство з обмеженою відповідальністю «ОВС ТРАНС», який надав вантажний автомобіль марки DAF, модель XF460FT, державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом до вантажних автомобілів марки KRONE, модель SD, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .

З пояснень відповідача вбачається, що 17.03.2023 водій прибув на склад відповідача, розташований у місті Вінниця, де йому для перевезення був переданий Вантаж, що підтверджується відміткою водія у графі 23 міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR №1435 від 17.03.2023). Разом з Вантажем водію були надані наступні документи:

1) Декларація на рахунок-фактуру (Invoice Declaration) №7071 від 17.03.2023;

2) Додаток №7071 від 17.03.2023 року до Договору №ROSH/RO-l від 01.04.2015;

3) Пакувальний аркуш від 17.03.2023;

4) Акт завантаження №1435 від 17.03.2023;

5) Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №1435 від 17.03.2023;

6) Електронна митна декларація №23UA401050002020U5 від 18.03.2023.

Після завантаження Вантажу у транспортний засіб, його було опломбовано пломбою D37636460, що підтверджується актом комісійного відвантаження та перевірки Транспортного засобу від 17.03.2023.

На території Республіки Румунія водія було зупинено поліцією та під час перевірки транспортного засобу виявлено тютюнові вироби без акцизних марок, які були протиправно ввезені на територію Республіки Румунія.

У зв`язку з тим, що поліцією Республіки Румунія було накладено арешт на транспортний засіб та арештовано водія, було залучено іншого перевізника - PIGION TRANS S.R.L., а вантаж було перевантажено у інший вантажний автомобіль, номерний знак IF03BYM/IF03PGN.

При прийомі вантажу на складі ROSHEN ONE S.R.L. було виявлено недостачу вантажу, а саме:

- цукерки желейні Yummi Gummi Twists ВКФ 70 г, в кількості 31200 шт., загальною вартістю 8424,00 EUR без ПДВ;

- батон ROSHEN молочно-шоколадний з арахісовою начинкою ВКФ 29 г, в кількості 15 шт., загальною вартістю 1,80 EUR без ПДВ;

- вафлі ROSHEN WAFERS какао-молоко ККФ 216 г, в кількості 80 шт., загальною вартістю 45,60 EUR без ПДВ (далі - втрачений вантаж).

27.03.2023 по факту недостачі вантажу вантажоодержувачем - ROSHEN ONE S.R.L., було складено акт недостачі №7071, який було підписано вантажоодержувачем в односторонньому порядку у зв`язку з неможливістю його підписання водієм через його арешт поліцією, про що було зазначено у самому Акті недостачі.

У зв`язку з втратою вантажу, 28.03.2023 відповідачем була направлена позивачу претензія з вимогою про відшкодування вартості втраченого вантажу та додаткових витрат.

Відповідач вважає, що внаслідок дій та саме з вини позивача була заподіяна шкода відповідачу.

Відповідачем також долучено копію заяви свідка ОСОБА_3 , який надав пояснення, що «він з 01.10.2020 по 06.10.2023 займав посаду заступника директора департаменту з логістики ДП «КК «РОШЕН». На цій посаді до його обов`язків входило, зокрема, організація та контроль за роботою відділу зовнішньої логістики, який забезпечував, зокрема, пошук, залучення та документальний супровід експедиторів, що забезпечували доставку продукції ДП «КК «РОШЕН» до покупців. ФОП Руденко Ольгою Володимирівною були надані ДП «КК «РОШЕН» експедиторські послуги з перевезення кондитерських виробів в Румунію на адресу покупця ROSHEN ONE S.R.L. Для виконання цього перевезення ФОП Руденко Ольгою Володимирівною було залучено перевізника TOB «ОВС Транс».

Заперечуючи проти вимог зустрічного позову позивач зазначає, що відповідач не надає доказів того, що він звертався до позивача із Замовленням про перевезення втраченого вантажу, який перевозився за СМR №1435, а також доказів на підтвердження наявності договору перевезення спірного вантажу між позивачем та перевізником ТОВ «ОВС Транс». На думку позивача, за відсутності узгодженого господарського зобов`язання між замовником та експедитором немає підстав стверджувати про порушення права замовника в зв`язку з неналежним виконанням цього зобов`язання.

Третя особа жодних пояснень з приводу вимог первісного та зустрічного позову не надала.

За змістом ч. 1 ст. 306 ГК України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

У частині 4 цієї статті вказано, що допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Статтею 316 ГК України визначено, що за договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.

Отже, транспортне експедирування є видом господарської діяльності, спрямованої на організацію процесу перевезення вантажів. Експедитор є таким суб`єктом господарювання, функціональне призначення якого полягає в організації та сприянні здійсненню процесу вантажів. Експедитором може бути, як суб`єкт господарювання (транспортно-експедиційна організація), так і безпосередньо перевізник. Транспортне експедирування - це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях.

Основні умови здійснення транспортно-експедиційного обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів визначено у Законі України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Транспортне експедирування як вид господарської діяльності не може розглядатися окремо від перевезення, це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях (сортування вантажів під час їх прийняття до перевезення, перевалка вантажів у процесі їх перевезення, облік надходження вантажів під час видачі вантажу тощо), і саме це дає підстави розглядати її допоміжним щодо перевезення видом діяльності. Тому кожна послуга, що надається експедитором клієнту, по суті є транспортною послугою.

Відносини учасників транспортно-експедиторської діяльності встановлюються на основі договорів. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов взаємовідносин, що не суперечать чинному законодавству.

За частиною 1 статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути, зокрема, міжнародна автомобільна накладна (CMR).

Відповідно до статті 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (далі - Конвенція), до якої Україна приєдналася 01.08.2006 року, ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Згідно зі статтею 4 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Відповідно до статті 9 Конвенції вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Частиною 1 статті 17 Конвенції передбачено, що перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки.

Згідно з частиною 4 статті 23 Конвенції підлягають відшкодуванню: плата за перевезення, мито, а також інші платежі, пов`язані з перевезенням вантажу, цілком у випадку втрати всього вантажу й у пропорції, що відповідає розміру збитку, при частковій втраті; інший збиток відшкодуванню не підлягає.

За частиною 2 статті 27 Конвенції якщо суми, які використовуються для розрахунку компенсації, не виражені у валюті країни, в якій пред`явлена вимога щодо сплати, конвертація здійснюється за валютним курсом, який застосовується у день і в місці виплати відшкодування.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У частині третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Досліджуючи первісний позов та надані позивачем докази на підтвердження наданих ним відповідачу послуг з транспортного експедирування, судом встановлено, що на виконання перелічених вище Заявок для перевезення кондитерських виробів, які є власним виробництвом відповідача, позивачем було залучено інших перевізників, на підтвердження чого надано: Заявку №15/03-2 від 15.03.2023 та акт виконаних робіт №23/03/1 від 23.03.2023 підписані позивачем з ФОП Стасюк І.Д., Заявку №02/03 від 02.03.2023 та акт надання послуг №13 від 13.03.2023 підписані позивачем з ТОВ «Віа Транс Експедиція», Заявка №02/03 від 02.03.2023 підписані позивачем та ФОП Маланчук В.А. та рахунок на оплату №2 від 09.03.2023 виставлений позивачу ФОП Маланчук В.А., Заявку №28/02 від 28.02.2023 та акт наданих послуг №49 від 13.03.2023 підписані між позивачем та ТОВ «АН-Транс», Заявка №21/03 від 21.03.2023 та акт наданих послуг №59 від 29.03.2023 підписані між позивачем та ТОВ «АН-Транс», Заявку №02/03 від 02.03.2023 підписана позивачем та Rotinad Global Logistics SRL, Заявку №16/03 від 16.03.2023 підписана позивачем та Rotinad Global Logistics SRL.

У міжнародно-транспортних накладних СМR (№ № 1148, 489270, 1240332, 1203, 1152 0029827, 1211616, 1438, 039145) вказано, що спірні перевезення здійснювали залучені позивачем перевізники на автомобілях з тими ж номерними знаками та водіями, які були вказані у Заявках, а навантаження здійснювалося відповідачем у місті Вінниці чи Яготині, вантажовідправник - ДП "Кондитерська корпорація "Рошен", вантажем вказано - кондитерські вироби.

Наведене вище спростовує твердження відповідача про не направлення ним спірних Заявок позивачу.

Надані позивачем докази в сукупності доводять факт того, що він на виконання спірних Заявок до Договору забезпечив перевезення вантажу відповідача із залученням інших перевізників, а отже, відповідно до умов Договору та Заявок має отримати плату за відповідні послуги.

Натоміть, відповідачем не спростовано жодними доказами, наведені у первісному позові доводи позивача. Також відповідач не довів суду, що ці перевезення відповідач замовляв у перевізників самостійно і, що ці перевезення ним були оплачено безпосередньо перевізникам.

Так, відповідачем було отримано пакет документів для оплати послуг за спірні перевезення - 25.08.2023, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується самим відповідачем, а отже, останній мав сплатити позивачу кошти за перевезення по спірним Заявкам до 08.09.2023 (включно). Станом на день ухвалення цього рішення матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем 506916 грн 31 коп., у зв`язку із чим вимоги первісного позову в цій частині підлягають задоволенню.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з частиною 1 статті 230 та частиною 6 статті 232 ГК України пеня за цим Кодексом визнається штрафною санкцією, нарахування якої, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.9 Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за цим Договором, згідно п. 4.2 цього Договору, Замовник сплачує на користь Експедитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З розрахунку позивача викладеного у позовній заяві (з урахуванням збільшення позовних вимог) вбачається, що ним на суму боргу 506916,31 грн нараховано відповідачу 3% річних у сумі 11041,05 грн, інфляційні витрати у сумі 9082,01 грн, пеню у сумі 122854,19 грн нараховані з 26.04.2023 по 15.01.2024.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок вищевказаних сум 3% річних, інфляційних втрат та пені та встановлено, що позивач неправомірно нараховує відповідні суми санкцій починаючи з 26.04.2023, оскільки, як було вказано вище, відповідач отримав пакет документів за Договором для оплати 25.08.2023, та мав сплатити до 08.09.2023 включно, а отже першим днем прострочення виконання грошового зобов`язання є 09.09.2023.

За перерахунками суду, з відповідача підлягає стягненню 62090 грн 59 коп. пені, 5372 грн 99 коп. 3% річних, в решті заявлених сум цих вимог суд відмовляє у задоволенні.

Нарахована сума інфляційних втрат підлягає стягненню у заявленій сумі - 9082,01 грн, зокрема, оскільки розраховані позивачем санкції не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом.

У зв`язку із наведеним вище, вимоги первісного позову підлягають частковому задоволенню.

Що ж стосується вимог зустрічного позову, то суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" також передбачено, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, які притягнені ним до виконання договору транспортного експедирування, в тому ж порядку, як і за власні дії.

Згідно з ст. 934 ЦК України за порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Згідно з ст. 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб, експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

За умовами п. 5.3 Договору Експедитор в межах встановленого цим Договором ліміту несе відповідальність за втрату, нестачу, або пошкодження вантажу з моменту прийняття вантажу до перевезення та до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу.

Сторони погодили у п. 5.4 Договору, що Експедитор в межах встановленого цим Договором ліміту несе повну матеріальну відповідальність за втрату, нестачу, або пошкодження вантажу, згідно цього Договору, в розмірі вартості втраченого або зіпсованого чи пошкодженого вантажу на підставі записів в міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) та складеного Акту щодо втрати, нестачі, або пошкодження вантажу. Сторони домовились про обмеження відповідальності Експедитора граничною сумою 4 000 000 (чотири мільйони гривень) за одним випадком нанесення збитків Замовнику (ліміт відповідальності Експедитора).

У випадку втрати, нестачі, або пошкодження вантажу, прийнятого до перевезення, вантажоодержувачем складається Акт із зазначенням виду та кількості втраченого, зіпсованого або пошкодженого вантажу, що підписується уповноваженими представниками вантажоодержувача та Експедитором (водієм Експедитора). У випадку відмови Експедитора (водія Експедитора) від підписання Акту, про це робиться відмітка в Акті та він підписується в односторонньому порядку вантажоодержувачем. Зазначений Акт має обов`язкову силу для Експедитора та є підставою для матеріальної відповідальності Експедитора за наявності його вини (п.5.5 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що за міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №1435 від 17.03.2023 відправником за якою є відповідач, завантаження відбувалося у місті Вінниця (33 піддони кондитерських виробів в асортименті), перевозив вантаж водій Кметь В. на автомобілі з причепом НОМЕР_1 / НОМЕР_2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВС Транс" - перевізник вантажу.

При прийомі вантажу на складі ROSHEN ONE S.R.L. було виявлено недостачу вантажу про що зроблено відмітку у CMR №1435, а саме:

- цукерки желейні Yummi Gummi Twists ВКФ 70 г, в кількості 31200 шт., загальною вартістю 8424,00 EUR без ПДВ;

- батон ROSHEN молочно-шоколадний з арахісовою начинкою ВКФ 29 г, в кількості 15 шт., загальною вартістю 1,80 EUR без ПДВ;

- вафлі ROSHEN WAFERS какао-молоко ККФ 216 г, в кількості 80 шт., загальною вартістю 45,60 EUR без ПДВ (далі - втрачений вантаж).

27.03.2023 по факту недостачі вантажу вантажоодержувачем - ROSHEN ONE S.R.L., було складено акт недостачі №7071, який було підписано вантажоодержувачем в односторонньому порядку у зв`язку з неможливістю його підписання водієм через його арешт поліцією, про що було зазначено у самому Акті недостачі.

Досліджуючи умови п. 1.1 Договору, вбачається, що експедитор зобов`язується організовувати за дорученням замовника міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом та надавати інші допоміжні послуги, пов`язані із перевезеннями.

Проте, відповідачем на підтвердження замовлення у позивача послуги з перевезення спірного вантажу не надано жодного доказу, у тому числі і Заявки, на підставі якої мають здійснюватися перевезення, про що вказано у п. 2.1 Договору.

Тоді як, інші перевезення, які досліджувалися в межах даної справи за первісним позовом, організовувалися позивачем як експедитором саме на підставі виставлених відповідачем Заявок, а також за домовленістю позивача з перевізниками, що документально підтверджується.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач мав договірні відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОВС Транс" на перевезення спірного вантажу за CMR №1435.

Що ж стосується наданої відповідачем заяви свідка - ОСОБА_3 , то суд не приймає цю заяву як достовірний доказ, оскільки особа яка надавала пояснення перебувала у прямих ділових відносинах з відповідачем, оскільки займала керівну посаду у Дочірньому підприємстві "Кондитерська корпорація "Рошен", що викликає сумнів у достовірності пояснень цієї особи.

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Враховуючи, що відповідачем не доведено факту того, що спірне перевезення було забезпечене позивачем як експедитором за Договором, відповідно, підстав для покладення відповідальності за втрату спірного вантажу, який перевозився за CMR №1435, саме на позивача суд не вбачає.

Натомість, відповідач не позбавлений права звернутися до прямого перевізника втраченого вантажу (Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВС Транс") за відшкодування завданих збитків.

Інші доводи учасників справи судом розглянуті, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статей 129 ГПК України у зв`язку з частковим задоволенням первісного позову покладається на обох сторін пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам.

Понесені відповідачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статей 129 ГПК України у зв`язку з відмовою у зустрічному позові покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Кондитерська корпорація "Рошен" (03039, м. Київ, проспект Науки, буд. 1, корпус 1; ідентифікаційний код 25392188) на користь Фізичної особи-підприємця Руденко Ольги Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_11 ) 506916 (п`ятсот шість тисяч дев`ятсот шістнадцять) грн 31 коп. заборгованості, 62090 (шістдесят дві тисячі дев`яносто) грн 59 коп. пені, 5372 (п`ять тисяч триста сімдесят дві) грн 99 коп. 3% річних та витрати по сплаті судового збору у сумі 8615 (вісім тисяч шістсот п`ятнадцять) грн 70 коп.

У решті вимог первісного позову відмовити.

У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 07.06.2024.

Суддя Р.Б. Сташків